Рішення № 139583368, 08.09.2026, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 563/164/26

Провадження №2/603/287/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08 вересня 2026 рокум. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Пасічника А.З.,

при секретарі судового засідання Бащин М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Коллект Центр», в інтресах якого діє директор Ткаченко М.М. в порядку самопредставництва на підставі наказу №30/к/тр від 31 травня 2024 року, звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за договорами № 2113241512456 від 13.05.2021 та № 1668524 від 28.03.2021 у розмірі 44 157,23 грн, а також понесені судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначила про те, що 13.05.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (далі також ТОВ «Служба миттєвого кредитування») та ОСОБА_1 (далі також позичальник та/або відповідач) в електронній формі уклали договір № 2113241512456 у відповідності до умов ТОВ «Служба миттєвого кредитування» перерахувало грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 1800 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з умов цього договору, його додатків та правил. 01.12.2021 ТОВ «Служба миттєвого кредитування» на підставі договору № 1-12 відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2113241512456. Також 28.03.2021 ОСОБА_1 в електронній формі уклала договір № 1668524 з Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» за умовами якого позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти у сумі 7600 грн на погоджений строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплачувати проценти позикодавцю відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та правилах. 30.12.2021 на підставі укладеного договору № 30-12/2021 ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1668524. В свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі укладеного 10.01.2023 з позивачем договору № 10-01/2023 відступило на користь останнього права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами № 2113241512456 й № 1668524. Станом на дату подання позову строк виконання зобов`язання настав, але відповідач його не виконує: кредитні кошти не повертає, проценти не сплачує, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню у судовому порядку. Зокрема загальний розмір заборгованості за договором № 2113241512456 від 13.05.2021 станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 34 923,78 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 1800 грн й заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 33 123,78 грн. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 1668524 від 28.03.2021 станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 9 233,45 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 4 420,80 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 4 663,19 грн; інфляційні збитки 129,12 грн й нараховані 3% річних 20,34 грн. Загальний розмір за вищевказаними договорами станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 44 157,23 грн. З огляду на наведене просить позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача зазначену суму заборгованості, а також суму понесених судових витрат.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 10 липня 2026 року позовна заява ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач не забезпечив явку представника в судове засідання. У позовній заяві представник позивача зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, розгляд справи просила проводити за відсутності представника. Щодо заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечила.

Відповідач ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, повторно не з`явилась в таке, про причини своєї неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 08 вересня 2026 року постановлено в даній цивільній справі провести заочний розгляд та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважаю, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із такого.

Суд встановив такі обставини.

28 березня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір позики (ануїтет) № 1668524 за допомогою ІТС товариства, шляхом електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, який відповідач підписала накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 1AOaiCmUTa, чим підтвердила те, що вона: ознайомилась з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги; до моменту підписання договору вивчила його та правила надання коштів у позику ануїтету (надалі «Правила»), які є невід`ємною частиною договору тощо. За умовами даного договору позикодавець передає у власність грошові кошти без забезпечення, на погоджений строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а саме на НОМЕР_1 на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплачувати позикодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах. Зокрема: сума позики - 7600 грн, строк позики 64 дні, процентна ставка/день 1,6 % (фіксована). Також договором передбачена знижена процента ставка в розмірі 1,12 % та за понадстрокове користування позикою за день 2,7 %. Орієнтовна загальна вартість позики 11 283,20 грн.

Відповідно до довідки за №КД-000093540/ТНПП від 12.12.2025, яка видана ТОВ «ФК «Фінекспрес», яке діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, товариство підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення платіжної операції, проведеної 28.03.2021, номер платежу 48800358-33af-4bbe-abb6-e09c5e13e999, сума 7600 грн, отримувач ОСОБА_1 , ЕПЗ номер НОМЕР_1 .

Відповідно до даних по кредиту № 1668524, яке складене ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», де позичальником зазначена ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , сума кредиту за яким становить 7600 грн, загальна заборгованість за даним договором позики станом на 30.12.2021 становить 9083,99 грн, з них 4420,80 грн тіло кредиту та 4663,19 грн відсотки за користування. Також згідно із зазначеними даними ОСОБА_1 здійснювала часткове погашення позики, а саме: 13.04.2012 на суму 1600 грн, 27.04.2021 2450 грн і 06.05.2021 на суму 2000 грн. Нарахування відсотків протягом 64 днів користування позикою, тобто в межах строку кредитування, здійснювалось за 1,12 % ставкою та в період понадстрокового користування позикою за 1,6 % ставкою, що відповідає умовам договору.

30 грудня 2021 року між клієнтом ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та фактором ТОВ «Вердикт Капітал» укладений договір факторингу № 30-12/2021 (далі - договір), відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 50584753,07 грн, а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання послуг, укладеними між клієнтом і боржниками. Оформлення передачі права вимоги за цим договором здійснюється, шляхом передачі реєстру боржників в електронному вигляді за актом прийманняпередавання реєстру боржників. Право вимоги до фактора переходить після повної оплати фактором фінансування у сумі 2663376,39 грн.

На підтвердження виконання вимог договору позивачем надані:

-договір факторингу № 30-12/2021 від 30.12.2021, укладений між клієнтом ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та фактором ТОВ «Вердикт Капітал»;

-акт приймання-передавання реєстру боржників за договором факторингу № 30-12/2021 від 30.12.2021;

-акт приймання-передавання реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу № 30-12/2021 від 30.12.2021;

-платіжне доручення № 0317260000 від 30.12.2021 на суму 2663376,39 грн, платник ТОВ «Вердикт Капітал», отримувач ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», призначення платежу «оплата лоту договору факторингу №30-12/2021 від 30.12.2021, без ПДВ»;

-реєстр боржників до договору факторингу №30-12/2021 від 30.12.2021, згідно з даними якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги в тому числі до ОСОБА_1 за договором позики № 1668524 від 28.03.2021 на загальну суму 9083,99 грн;

-витяг з реєстру боржників до договору факторингу №30-12/2021 від 30.12.2021, згідно з даними якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 1668524 від 28.03.2021 на загальну суму 9083,99 грн.

У відповідності до даних розрахунку заборгованості за договором № 1668524 від 28.03.2021, який складений ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість ОСОБА_1 станом на 10.01.2023 складає 9233,45 грн, з яких: 4420,80 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 4663,19 грн - заборгованість за відсотками на момент відступлення права вимоги, 20,34 нараховані 3 % річних за користування грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України, які нараховані в період з 30.12.2021 по 23.02.2022 та 129,12 грн інфляційні збитки за користування грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України, які нараховані за січень та лютий 2022 року.

Також 13 травня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Служба миттєвого кредитування» в електронній формі укладений договір надання фінансових послуг № 21132415112456 «Стандартний» (далі також договір), відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» надав відповідачу позику у сумі 1800 гривень.

Кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є його невід`ємною частиною (п.1.2 договору).

Згідно додатку №1 до договору, яким є заява-анкета для отримання кредиту, ОСОБА_1 просить надати їй кредит у розмірі 1800 гривень, орієнтовний строк повернення 16 днів з моменту отримання кредиту. Також зазначена інформація : строком на 365 днів з правом повернення достроково.

Граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) 1 рік (п. 1.9 договору).

Як видно із графіку платежів, який є додатком №2 до договору 13.05.2021 ОСОБА_1 зобов`язана була повернути 2376 грн, в тому числі 1800 гривень заборгованості за тілом кредиту та 576 гривень заборгованості за відсотками.

Крім того, в інформації щодо порядку (процедури), хронологія дій щодо укладення електронного договору, вчинених товариством та заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі, зазначено, що відповідач вибрав строк кредитування 16 днів.

Договір підписаний електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором W4.

Як видно з довідки ТОВ «Фінансова компанія «Вей Фор Пей» від 29.12.2025, підтверджує здійснення переказу грошових коштів на карту НОМЕР_3 _13.05.2021 об 11:52:48, номер договору згідно інформації від кредитора 2113241512456 на суму 1800 грн.

Відповідно до розрахунку, який складений ТОВ «Служба миттєвого кредитування» станом на 30.11.2021 за договором № 2113241512456 позичальника ОСОБА_1 сума заборгованості становить 12 420,00 грн, з яких сума боргу - 1800 грн й 10620 грн - відсотки.

Також, відповідно до розрахунку ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023 заборгованість ОСОБА_1 за договором № 2113241512456 становить 34923,78 грн, з яких: 1800 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 10620,00 грн сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги та 22503,78 грн нараховані відсотки за кредитним договором, які нараховані ТОВ «Вердикт Капітал» протягом 163 днів з 01.12.2021 по 12.05.2022 за 7.67 % денних.

10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступає шляхом продажу ТОВ «Коллект Центр» належні ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Коллект Центр» набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. ТОВ «Коллект Центр» сплачує ТОВ «Вердикт Капітал» за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором (п.2.1 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору права вимоги вважаються відступленими (переданими) ТОВ «Вердикт Капітал» та набутими (прийнятими) ТОВ «Коллект Центр» в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток №4).

З моменту відступлення (передачі) ТОВ «Вердикт Капітал» ТОВ «Коллект Центр» прав вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» втрачає всі права вимоги за договорами позики (кредитними договорами), що існували на момент відступлення (передачі) прав вимоги і, відповідно, ТОВ «Вердикт Капітал» не матиме жодних прав вимоги до боржника за кредитним договором (п.5.3 договором).

Відповідно до п. 5.4 договору з моменту відступлення (передачі) ТОВ «Вердикт Капітал» ТОВ «Коллект Центр» прав вимоги, ТОВ «Коллект Центр» є таким, що замінив ТОВ «Вердикт Капітал» у правовідносинах з боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) прав вимоги та мають відношення до прав вимоги.

10.01.2023 ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал» підписали акт прийому-передачі реєстру боржників за договором №10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023.

Також сторони підписали акт прийому передачі реєстру боржників в електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю продав) прав вимоги від 10.01.2023.

Відповідно до реєстру боржників та витягу з додатку №3 до договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача:

-за договором № 2113241512456 на загальну суму 34923,78 грн, з них заборгованість за тілом кредиту 1800 грн й 33123,78 грн заборгованість за нарахованими процентами.

-за договором позики №1668524 на загальну суму 9233,45 грн, з них 4420,80 грн заборгованість за тілом кредиту, 4663,19 грн заборгованість за нарахованими процентами та відповідальність за порушення зобов`язання в порядку ст. 625 ЦК України на суму 149,46 грн.

Загальна сума заборгованість ОСОБА_1 станом на 08.01.2026 складає 44157,23 грн, з них за договором № 2113241512456 від 13.05.2021 в сумі 34923,78 грн й договором № 1668524 від 28.03.2021 в сумі 9233,45 грн, що зазначено у розрахунках заборгованості, які складені ТОВ «Коллект Центр», що узгоджується із розрахунками, які складені ТОВ «Вердикт Капітал».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважаю, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи із такого.

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як слідує зі змісту частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частинами першою та другою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Згідно частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Суд вважає доведеним факт укладення договору № 1668524 від 28.03.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем, надання останній грошових коштів первісним кредитором, шляхом їх зарахування на її картковий рахунок, а також те, що первісний кредитор вправі нараховувати проценти за користування кредитним коштами у строк кредитування протягом 64 днів за зниженою процентною ставкою 1,12 % та протягом наступних 44 днів після завершення строку кредитування за базовою процентною ставкою за понадстрокове користування кредитом у розмірі 1,6 %. Доведеними є перехід до позивача права вимоги до ОСОБА_1 за договорами позики та кредиту.

Проте суд вважає, що позивач безпідставно звернувся із вимогою до відповідача про стягнення з останнього інфляційних збитків та нарахованих 3% річних, виходячи з такого.

У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 4 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

У п. 15 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Згідно з п. 6 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, відмінили з 24.00 год 30.06.2023 на всій території України.

Оскільки інфляційні збитки й 3 % річних за прострочення виконання зобов`язання за договором № 1668524 від 28.03.2021 нараховані в період з 30.12.2021 по 23.02.2022, відповідач звільнена від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за цим договором на час дії карантину, а відтак, відсутні підстави для стягнення заявленого в позовних вимогах інфляційних збитків в розмірі 129,12 грн й 20,34 грн 3 % річних за користування грошовими

Також суд встановив те, що ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 13.05.2021 в електронній формі уклали договір №2113241512456, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування», надав відповідачу позику у сумі 1800 гривень. Факт видачі кредиту підтверджується інформацією ТОВ «Фінансова компанія «Вей Фор Пей».

Однак суд не погоджується із нарахованими відсотками за договором №2113241512456, виходячи з такого.

Суд зазначає, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 (пункт 6.28).

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту, кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

У пунктах 1.2, 1.3 договору, заяві про надання кредиту та графіку платежів встановлено, що кредит надається на 16 днів від дати отримання кредиту з 13.05.2021.

Разом із тим, як видно із розрахунку заборгованості за договором первісний кредитор та його правонаступники нараховували відсотки і після погодженого строку кредитування з 29.05.2021, що не узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 27 липня 2021 року.

Докази того, що сторони погодили зміну строку кредитування суду не надані.

Позивач покликається на пункт 1.9 договору, відповідно до якого граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) 1 рік.

Разом із тим, суд доходить висновку, що відсутні підстави нараховувати відсотки поза межами погодженого 16 денного строку кредитування, зважаючи на таке.

Відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» інформація, що надається клієнту, повинна забезпечувати правильне розуміння суті фінансової послуги без нав`язування її придбання. Фінансова установа під час надання інформації клієнту зобов`язана дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів.

Зазначення у договорі двох строків кредитування та різних процентних ставок призводить до неправильного, а то й різного тлумачення та розуміння його сторонами договору, зокрема, позичальником.

Більше того, із змісту заяви на отримання грошових коштів, видно, що укладаючи з ТОВ «Служба миттєвого кредитування» кредитний договір відповідач скористалася належною первісному кредитору інформаційно-телекомунікаційною системою, де їй була надана можливість самостійно обрати «суму кредиту», «термін» (строк кредитування) згідно з Алгоритмом дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Служба миттєвого кредитування» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору. Заповнивши усі запитувані кредитором дані, відповідач акцептувала оферту на зручних умовах, які у момент акцепту пропонував їй первісний кредитор самостійно, в автоматичному порядку було сформована заявка відповідача на отримання грошових коштів в кредит, в тому числі і строк кредитування 16 днів.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19 (провадження №61-8829сво21) зазначено, що: «Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (not individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the dominant influence of one of the party).

Contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність. Сontra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань). Сontra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. У разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань (постанова Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі №613/1436/17).

Позивач, нараховуючи заборгованість, виходив з іншого строку кредитування та процентної ставки, що свідчить про істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків сторін договору, в той час коли відповідач, як споживач банківських послуг, є слабшою стороною цих правовідносин.

Крім того, зазначення в кредитному договорі двох різних строків кредитування та процентних ставок призвело до неясності такої умови договору, як строк кредитування, що в даному випадку слід тлумачити проти того, хто їх написав (Contra proferentem), а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення нарахованих відсотків за кредитним договором після закінчення 16 денного строку кредитування.

В цьому випадку право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статі 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12).

Суд враховує також, і те, що строк кредитування в 16 днів зазначений в графіку платежів, паспорті споживчого кредиту.

При цьому, відповідач не надала погодженого графіку платежів виходячи із строку кредитування 1 рік, як і не наданий паспорт кредиту із зазначенням такого строку кредитування та орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування строком на 1 рік, що суперечить частині третій статті 9 Закону України «Про споживче кредитування»

Суд також враховує, що відповідно до умов договору, після закінчення 16 днів кредитування передбачений підвищений розмір відсотків, які сплачуються кожного дня, що свідчить про те, що зазначені відсотки за своєю суттю є пенею за прострочення виконання зобов`язання, а не відсотками за користування кредитом, що ще раз свідчить про те, що кредитодавець завуалював строк кредитування під штрафні санкції за неповернення кредиту.

При цьому, суд також враховує те, що нарахований позивачем розмір «відсотків» в більше як в 10 разів перевищує суму тіла кредиту, що призводить до істотного дисбалансу.

За таких обставин, суд доходить висновку, що неповернення позичальником кредитних коштів, за відсутності активних дій відповідача, договору, є неправомірною поведінкою, а саме неповерненням кредиту у визначений договором строк, що виключає право кредитодавця нараховувати після спливу строку кредитування 29.05.2021.

Тому, суд вважає доведеним розмір відсотків за користування кредитними коштами, які надані відповідно до умов договору № 2113241512456 від 13.05.2021 в межах 16 денного строку кредитування у розмірі 576 гривень.

Разом заборгованість за договорами № 1668524 та № 2113241512456, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача становить 11459,99 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

За п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року зазначено про те, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Надання правничої допомоги у справі доводиться таким.

01 липня 2024 року між АО «Лігал Ассістанс» та клієнтом ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір про надання правової допомоги №01-07/2024.

Відповідно до пункту 1.1 клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги АО «Лігал Ассістанс» №1695 від 01.12.2025 та витягу з акту № 17 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025, АО «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Коллект Центр» погодили надання послуг адвокатським об`єднанням у відповідності до заявок про надання юридичної допомоги щодо примусового стягнення заборгованості ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 за договорами № 1668524 та № 2113241512456, зокрема за дання усної консультації з вивчення документів та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду у розмірі 16 000 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Зазначений правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на зазначеному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, складності справи, спрощеного порядку її розгляду, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат ТОВ «Коллект Центр» на професійну правничу допомогу. Відповідно позивачу за рахунок відповідача необхідно відшкодувати витрати на правничу допомогу, понесені при розгляді даної справи в Монастириському районному суді у розмірі 4 000,00 грн, так як на думку суду, саме такий розмір правової допомоги буде співмірним заявленим позовним вимогам та складності справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2 662,40 грн.

У силу вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» необхідно стягнути 690,96 грн сплаченого судового збору, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог (11459,99 грн * 2662,40 грн / 44157,23 грн), а також 1038,11 грн витрат на професійну правничу допомогу, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог (11459,99 грн * 4000 грн / 44157,23 грн)

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за:

-договором № 1668524 від 28.03.2021 у сумі 9083 (дев`ять тисяч вісімдесят три) грн 99 коп, що складається із 4420 (чотири тисячі чотириста двадцять) грн 80 коп - сума заборгованості за тілом кредиту, 4663 (чотири тисячі шістсот шістдесят три) грн 19 коп - заборгованість за відсотками;

-за договором № 2113241512456 від 13.05.2021 у сумі 2376 (дві тисячі триста сімдесят шість) грн 00 коп, з яких 1800 (одна тисяча вісімсот) грн 00 коп заборгованість за тілом кредиту й 576 (п`ятсот сімдесят шість) грн 00 коп заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати, а саме 690 (шістсот дев`яносто) грн 96 коп сплаченого судового збору й 1038 (одна тисяча тридцять вісім) грн 11 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Копію заочного рішення направити відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: вул. Мечнікова 3, офіс 306, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 реєстраційний, номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Головуючий суддя А.З. Пасічник