Рішення № 139583355, 09.09.2026, Зборівський районний суд Тернопільської області

Справа № 599/1156/26

н.п.2/599/759/2026

(ЗАОЧНЕ)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року Зборівський районний суд Тернопільської області в складі:

судді Снігурського В. В.,

за участю секретаря Куриляк О. Г.,

розглянувши у в м.Зборові у порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

позивач - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором №1634-2047 від 07 грудня 2025 року в сумі 74746 грн. та судових витрат в сумі 2662,40 грн, посилаючись на те, що відповідач не виконує своїх договірних зобов`язань, в результаті чого, його заборгованість за вказаним договором, станом на 02 червня 2026 року, складає 74746 грн.

Представник позивача просить розглянути справу без його участі, позов підтримує повністю, щодо постановлення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, однак надав відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує проти позовних вимог у заявленому позивачем розмірі. Зазначає, що не заперечує факту укладення кредитного договору та додаткової угоди № 1, а також факту отримання кредитних коштів. Разом з тим, з урахуванням викладених обставин, Відповідач не погоджується з позовними вимогами в частині стягнення процентів за користування кредитом, процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України та комісії, вважає їх неспівмірними, економічно необґрунтованими та такими, що підлягають зменшенню.

Вказує, що відповідно до умов Кредитного договору, розмір стандартної процентної ставки становить 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів (що еквівалентно 365 % річних), а після 180-го дня 0,74 % за кожен день користування кредитом (що еквівалентно 270,1 % річних). При цьому, як вбачається із самої Додаткової угоди № 1 від 20.01.2026 року, наданої позивачем до матеріалів справи, орієнтовна реальна річна процентна ставка за період з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування становить 3 377,85 % річних, а орієнтовна загальна вартість кредиту за цей же період 108 185,43 грн, тобто у понад чотири рази перевищує суму фактично наданих у кредит коштів (24 940,00 грн). Таким чином, розмір процентної ставки та загальна вартість кредиту визначені самим позивачем у власних документах і є явно непропорційними та економічно необґрунтованими.

Крім того, сукупний розмір заявлених до стягнення нарахувань (проценти за користування кредитом у розмірі 34 303,00 грн, проценти річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 13 178,00 грн та комісія у розмірі 2 325,00 грн, а всього 49 806,00 грн) майже вдвічі перевищує розмір фактично наданих у кредит коштів (24940,00 грн), що само по собі свідчить про недотримання принципу співмірності цивільно-правової відповідальності.

Зазначає, що значна частина документів, на які посилається позивач як на докази своїх вимог, подана у вигляді копій, які не містять належних реквізитів засвідчення, що унеможливлює перевірку їх відповідності оригіналам та ставить під сумнів допустимість таких документів як доказів у справі.

Суд дослідив та оцінив докази у справі та встановив, що 07.12.2025 між ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС і ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1634-2047.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов 'язків та оформлена в електронній формі.

Зазначений кредитний договір, як вбачається із його змісту, разом із правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (Графік платежів за Договором) відповідно до методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений.

У відповідності до норм ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

На виконання зазначених вимог ОСОБА_1 було надано одноразовий ідентифікатор А2663, для підписання кредитного договору №1634-2047 від 07.12.2025 року, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах:

сума кредиту - 11800 грн.; строк кредитування - 365 днів; базовий період* - 30 днів; знижена процентна ставка -1,00 % в день; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту, стандартна % ставка *1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору; * 0.74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Згідно розрахунку, наданого позивачем на 02.06.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 74746 гривень, а саме: заборгованість за кредитом 24940 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 34303 гривень; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 13178 гривень, заборгованість по комісії- 2325 грн.

З вказаного розрахунку вбачається, що строк від дати видачі кредиту - 07.12.2025 по дату проведення розрахунку - 02.06.2026 становить 147 днів, строк кредитування 365 днів. Таким чином нарахування відсотків проведено в межах строку кредитування і розрахунок відсотків відповідає умовам договору. Тому заперечення відповідача про те, що загальна вартість є явно непропорційними та економічно необґрунтованими не відповідають умовам догвору та обставинам справи.

Так само суд не погоджується з доводами відповідача про те, що частина документів, на які посилається позивач як на докази своїх вимог, подана у вигляді копій, які не містять належних реквізитів засвідчення, що унеможливлює перевірку їх відповідності оригіналам та ставить під сумнів допустимість таких документів як доказів у справі.

Як вбачається з матеріалів справи позовна заява з долученими до неї документами сформована в системі «Електронний суд» та скріплена електронним цифровим підписом представника позивача.

У суду відсутні сумніви щодо відповідності поданих копій (електронних копій) наданих позивачем документів їх оригіналам.

Відповідачем не надано належних обґрунтувань щодо невідповідності копії долучених доказів до позовної заяви їх оригіналам.

Згідно ст.ст.525,526,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, суд погоджується з доводами відповідача щодо необґрунтованості та включення до заборгованості комісій за видачу кредиту у розмірі 2325 грн. та заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК в розмірі 13178 гривень

Що стосується комісійних виплат.

За ч.6 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Із врахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої ст.11, частини п`ятої ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року в справі №496/3134/19.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 по справі № 204/224/21 виклала висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У кредитному договорі №1634-2047 від 07 грудня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які кредитором встановлена комісія, також не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні зазначеного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за видачу кредиту та обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними.

Отже вимоги про стягнення комісійних виплат задоволенню не підлягають.

Що стосується вимог про стягнення заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК в розмірі 13178 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, є видом цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов`язання, а не платою за користування кредитом.

Суд враховує, що у спірних правовідносинах сторонами вже погоджено плату за користування кредитом у вигляді процентів, які нараховуються за умовами договору, що свідчить про наявність у кредитодавця компенсації за користування грошовими коштами.

За таких обставин додаткове стягнення процентів відповідно до ст. 625 ЦК України за той самий період призводило б до подвійного покладення на відповідача обов`язку сплачувати плату за користування грошовими коштами та відповідальності за одне і те саме порушення, що суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Крім того, суд враховує, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану, а також у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, позичальник звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Суд враховує, що за змістом положень ст. 524, 533, 535, 625 ЦК України зобов`язання, яке виникло між сторонами на підставі кредитного договору, є грошовим, а проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, є видом відповідальності за порушення такого зобов`язання.

Разом з тим, у даному випадку застосування такої відповідальності обмежується спеціальними нормами законодавства, зокрема п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які підлягають пріоритетному застосуванню.

Оскільки спірні правовідносини виникли та існують у період дії воєнного стану, суд приходить до висновку, що відповідач звільняється від відповідальності у вигляді нарахування процентів, передбачених ст. 625 ЦК України.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 13178 гривень є безпідставними та не підлягають задоволенню.

За таких обставин позов слід задовольнити частково. Крім цього з відповідача в користь позивача слід стягнути 2662,40 грнсудових витрат (судового збору), що були сплачені при поданні позову.

Керуючись ст.ст. 12,81, 141, 263-265, ЦПК України, ст. ст. 525,526,530, 1049, 1054 ЦК України, ст.12 Закону України «Про споживче кредитування»,

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м.Київ, 01133, рахунок у форматі IBAN: НОМЕР_2 UAH, банк: АБ «УКРГАЗБАНК», МФО: 320478) заборгованість за кредитним договором № 1634-2047 від 07 грудня 2025 року, а саме: заборгованість за кредитом 24940 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 34303 гривень, а всього в сумі 59243 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч двісті сорок три гривні).

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) судових витрат (судового збору).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не скасовано, після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга може бути подана до Тернопільського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його прийняття.

Суддя Зборівського

районного суду В. В. Снігурський