Ухвала суду № 139582494, 06.09.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/9237/26

Провадження №1-кс/751/3425/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2026 року місто Чернігів

Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові клопотання слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62026100150000506 від 10.02.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жуківка Куликівського району Чернігівської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, розлученого, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючого, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, -

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділу Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

В обґрунтування клопотання зазначив, що слідчими Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026100150000506 від 10.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. 03.09.2026 ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується зібраними доказами. Беручи до уваги те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, зазначивши, що пред`явлена ОСОБА_6 підозра обґрунтована та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому є доцільним обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, просив задовольнити, з підстав, викладених у ньому.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечував щодо клопотання, просив обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на недоведеність ризиків. Зазначив, що ОСОБА_6 бажає проходити службу.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст.178 КПК України.

Відповідно до положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтею 407 КК України застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Так, в судовому засіданні встановлено, що СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області розслідується кримінальне провадження № 62026100150000506 від 10.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

03.09.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

На даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано (для даної стадії досудового розслідування) підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та підозра підтверджується зібраними по справі доказами: доповіддю військової частини НОМЕР_1 від 13.01.2026 про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України; матеріалами службового розслідування, проведеного у військовій частині НОМЕР_1 за фактом нез`явлення з лікувального закладу військовослужбовцем ОСОБА_6 тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану; протоколами допиту свідків; протоколом допиту підозрюваного; іншими письмовими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що остаточна оцінка доказів та кваліфікація дій здійснюється судом під час судового розгляду справи. Повідомлення про підозру у сукупності з наданими слідчим матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 5 ст. 407 КК України, і такі докази є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У ході судового розгляду клопотання стороною обвинувачення доведено наявність ризиків визначених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, тому з метою уникнення покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та у подальшому суду; матиме реальну можливість впливу на свідків; може іншим чином перешкодити кримінальному провадженню.

Так, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та характеристики особи підозрюваного, що обумовлено загрозою можливого призначення покарання, а відтак свідчить про обґрунтованість цього ризику. Наслідки ризику втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і його процедура виконання покарання.

При цьому, як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, слідчий суддя враховує введення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, що часто створює невизначеність на кордонах України та позбавляє насамперед прикордонну службу України можливості здійснювати належний контроль за всією ділянкою державного кордону, отже, і пропуск громадян через кордон із дотриманням відповідних порядку та правил.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: отримання показань на стадії досудового розслідування та безпосередній допит свідків вже на стадії судового розгляду.

Відтак, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, може бути виражений у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурюванні осіб, зокрема військовослужбовців військової частини, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі; ухилення від виконання обов`язків військової служби шляхом самокалічення, симуляції хвороби, підробки документів чи іншого обману.

Крім того, слідчим суддею враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан його здоров`я; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, що останній розлучений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, в силу ст.89 КК України раніше не судимий.

Стороною захисту не надано слідчому судді жодного доказу щодо стану здоров`я підозрюваного, який би виключав його утримання під вартою.

Стороною захисту також не надано даних про наявність обставин для обрання більш м`якого запобіжного заходу, для запобігання зазначеним ризикам та досягнення дієвості цього кримінального провадження.

При цьому слідчий суддя зазначає, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, але у межах строку досудового розслідування.

Ураховуючи зазначені обставини, а також тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому діянні, вік та стан його здоров`я, соціальні зв`язки підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, до 03.11.2026, оскільки вказані обставини є наявними і достатніми для цього.

Слідчий суддя враховує, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 407 КК України, це є правом слідчого судді, а не його обов`язком.

У даному конкретному випадку слідчий суддя вважає за можливе визначити ОСОБА_6 заставу, при визначенні якої, слідчий суддя наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «W проти Швейцарії» та «Мангурас проти Іспанії», де високий суд зазначив, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, матеріальне становище ОСОБА_6 , дані про його особу, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 840 грн, зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш домірним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства і держави та інтереси підозрюваного.

Слідчий суддя вважає, що застава саме в такому розмірі буде достатнім стримуючим засобом, щоб уникнути бажання ухилитися чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, тобто зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та не є завідомо непомірним для підозрюваного з урахуванням викладеного вище.

Надалі, з огляду на тривалість досудового розслідування та встановлення органом досудового розслідування обставин, що підлягають доказуванню в даній категорії справ, сторона захисту не позбавлена процесуальної можливості заявити клопотання про зменшення розміру застави.

Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути внесена у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Згідно ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Керуючись статтями ст.ст. 176-178, 184, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жуківка Куликівського району Чернігівської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у межах строку досудового розслідування, до 03 листопада 2026 року, з утриманням в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».

Визначити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на депозитний рахунок (одержувач: ТУ ДСАУ у Чернігівській області; код ЄДРПОУ 26295412; банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; розрахунковий рахунок UA128201720355289002000005960).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати за кожною процесуально вмотивованою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у визначений ними час;

- не відлучатися із населенного пунку, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин даного кримінального провадження, за винятком участі в процесуальних діях в присутності слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

- здати на зберігання, у разі наявності, до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити термін дії зазначених обов`язків до 03 листопада 2026 року, у межах строку досудового розслідування.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`являвся за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Повний текст ухвали проголошено 08.09.2026 о 13 год 55 хв.

Слідчий cуддя ОСОБА_1