Ухвала суду № 139581876, 06.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35183/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42025000000000829 від 24.09.2025,

УСТАНОВИВ:

Короткий виклад вимог клопотання

До слідчого судді надійшло клопотання сторони кримінального провадження про накладення арешту на майно, а саме на частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА РАНОК 2017» (код ЄДРПОУ 45518682), яка, за твердженням сторони обвинувачення, належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3 300 (три тисячі триста) гривень, що складає 34 відсотки загального обсягу статутного капіталу зазначеної юридичної особи, шляхом заборони вчинення будь-яких дій щодо розпорядження часткою у статутному капіталі та заборони державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо відчуження або зміни власників зазначеної юридичної особи.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що санкції ч. 5 ст. 190 КК України та ч. 3 ст. 209 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , передбачають обов`язкове застосування покарання у виді конфіскації майна; що щодо ТОВ «ФІРМА РАНОК 2017» будуть ініційовані заходи кримінально-правового характеру на підставах ст. 96? Кримінального кодексу України. Мета накладення арешту - забезпечення можливої спеціальної конфіскації, забезпечення конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди.

Клопотання просить розглянути без виклику ОСОБА_4 у порядку ч. 2 ст. 172 КПК України.

Позиція учасника кримінального провадження

Прокурор подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності. Вимоги клопотання підтримав в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без повідомлення власника майна з огляду на положення ч. 2 ст. 172 КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Обставини, встановлені слідчим суддею

З наданих до суду матеріалів клопотання вбачається, що на його обґрунтування стороною обвинувачення долучено, зокрема, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025000000000829 від 24.09.2025, копії окремих матеріалів кримінального провадження, а також, як документ, покликаний підтвердити належність частки у статутному капіталі ТОВ «ФІРМА РАНОК 2017» саме підозрюваному ОСОБА_4 у зазначеному розмірі 34 відсотки, - роздруківку з інформаційно-аналітичного інтернет-ресурсу «YouControl» щодо зазначеної юридичної особи.

Разом з тим, до матеріалів клопотання не долучено офіційних відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (у формі витягу, довідки чи виписки, засвідчених у встановленому законодавством порядку), які об`єктивно підтверджували б перебування у власності підозрюваного ОСОБА_4 частки у статутному капіталі ТОВ «ФІРМА РАНОК 2017» саме у розмірі, зазначеному у клопотанні, станом на дату, максимально наближену до дати розгляду клопотання. Не долучено також установчих документів товариства (статуту в редакції, чинній на відповідну дату), рішень загальних зборів учасників щодо перерозподілу часток, договорів купівлі-продажу (дарування, міни тощо) частки у статутному капіталі, актів прийому-передачі частки - тобто первинних правовстановлюючих документів, які могли б підтверджувати обставини набуття та збереження права власності підозрюваного на зазначену частку.

Норми права, які підлягають до застосування, та мотиви слідчого судді

Процесуальні правовідносини регулюються главою 17 «Арешт майна» розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. Відповідно до ч. 6 цієї статті у зазначеному випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України до клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування заходів забезпечення кримінального провадження додаються оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує свої доводи.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна; 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Відповідно до ч. 3 цієї статті обов`язковими для встановлення реквізитами документа є, у тому числі, відомості про його джерело походження та автора.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є відкритими і загальнодоступними, крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних. Згідно з ч. 2 цієї статті відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів до відомостей з Єдиного державного реєстру, а також у формі витягу, довідки, виписки з Єдиного державного реєстру. Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2016 № 927 «Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII відомості про склад учасників товариства (крім акціонерних товариств) містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З наведеного випливає, що відомості про склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю та про розмір належної кожному з них частки у статутному капіталі товариства встановлюються виключно на підставі даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які підтверджуються офіційним витягом, довідкою або випискою, що надаються у порядку, передбаченому Законом України № 755-IV та Постановою Кабінету Міністрів України № 927.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що вимоги клопотання не є обґрунтованими з наступних підстав.

Клопотання про накладення арешту на майно подано з посиланням на те, що зазначена у клопотанні частка у статутному капіталі ТОВ «ФІРМА РАНОК 2017» у розмірі 34 відсотків загального обсягу статутного капіталу (3 300 грн) належить саме підозрюваному ОСОБА_4 . Тобто питання про належність зазначеного майна конкретній особі - саме підозрюваному - є ключовим для оцінки правової підстави для арешту (п. 1 ч. 2 ст. 173 КПК України) та відповідності вимогам ч. 6 ст. 170 КПК України, які поширюють арешт з метою забезпечення конфіскації як виду покарання виключно на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Однак стороною обвинувачення до матеріалів клопотання не долучено офіційних відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ФІРМА РАНОК 2017» - у формі витягу, довідки або виписки, - які були б надані в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» № 755-IV та Постановою Кабінету Міністрів України № 927. Долучено натомість роздруківку з інформаційно-аналітичного інтернет-ресурсу «YouControl».

Слідчий суддя виходить з того, що роздруківка з інтернет-ресурсу «YouControl» не є належним документом для підтвердження відомостей про склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю та розміру належних їм часток, з таких підстав.

По-перше, за приписами ч. 2 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII відомості про склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю містяться саме в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За приписами ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV та Постанови Кабінету Міністрів України від 08.12.2016 № 927 такі відомості надаються виключно уповноваженим суб`єктом (шляхом безоплатного доступу через портал електронних сервісів Міністерства юстиції України або у формі витягу, довідки, виписки з Єдиного державного реєстру). Інтернет-ресурс «YouControl» не є ані уповноваженим суб`єктом надання відомостей з Єдиного державного реєстру, ані державним інформаційним ресурсом; він є приватним інформаційно-аналітичним ресурсом, який здійснює власну обробку відкритих даних із різних відкритих джерел, у тому числі з даних Єдиного державного реєстру.

По-друге, відомості, отримані шляхом обробки приватним ресурсом даних з різних джерел, можуть об`єктивно відрізнятися від актуальних офіційних відомостей Єдиного державного реєстру як внаслідок затримок в оновленні, так і внаслідок особливостей алгоритмів обробки даних, - а тому не можуть заміщати собою офіційне джерело такої інформації. Достовірність відомостей, наведених на приватному інтернет-ресурсі, не забезпечена державними гарантіями та підписом уповноваженої посадової особи.

По-третє, за приписами ч. 3 ст. 99 КПК України обов`язковими реквізитами документа є, у тому числі, відомості про його джерело походження та автора. Роздруківка з інтернет-ресурсу «YouControl» не має підпису уповноваженої посадової особи, не супроводжується засвідченням у порядку, встановленому законом, та не має ознак офіційного документа, походження і автор якого дозволяють забезпечити встановлення достовірності зафіксованої у ньому інформації для потреб доказування у кримінальному провадженні.

За таких обставин зазначена роздруківка з інтернет-ресурсу «YouControl» не є належним та достатнім документом на підтвердження чинної належності частки у статутному капіталі ТОВ «ФІРМА РАНОК 2017» саме підозрюваному ОСОБА_4 у зазначеному розмірі.

Крім того, стороною обвинувачення до матеріалів клопотання не долучено установчих документів товариства (статуту в редакції, чинній на відповідну дату), рішень загальних зборів учасників щодо перерозподілу часток, договорів купівлі-продажу (дарування, міни тощо) частки у статутному капіталі, актів прийому-передачі частки - тобто первинних правовстановлюючих документів, які могли б додатково підтверджувати обставини набуття та збереження права власності підозрюваного на зазначену частку.

За приписами ч. 3 та ч. 5 ст. 132 КПК України саме на сторону обвинувачення покладено обов`язок довести підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження шляхом долучення до клопотання оригіналів або копій документів та інших матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує свої доводи. За відсутності належного документального підтвердження чинної належності частки у статутному капіталі ТОВ «ФІРМА РАНОК 2017» саме підозрюваному та у розмірі, зазначеному у клопотанні, у слідчого судді відсутня об`єктивна можливість перевірити наявність достатніх підстав для накладення арешту, як того вимагає ч. 2 ст. 173 КПК України, у тому числі перевірити наявність правової підстави для арешту (п. 1) та розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження (п. 5).

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод втручання у право особи на мирне володіння майном допускається за умови існування розумного співвідношення пропорційності між використаними засобами та метою, яка переслідується таким втручанням. Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що будь-яке втручання у право особи на мирне володіння майном повинно бути здійснене на підставі закону, з дотриманням принципу правової визначеності та має бути пропорційним переслідуваній меті. Накладення арешту на майно, чинна належність якого підозрюваному не підтверджена належними документальними доказами, не відповідає зазначеним принципам.

Зазначені обставини у сукупності свідчать про те, що стороною обвинувачення не доведено підстав для накладення арешту у порядку та обсязі, зазначених у клопотанні, а відтак клопотання задоволенню не підлягає.

Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне зауважити, що ця ухвала не позбавляє сторону обвинувачення права повторно звернутися до слідчого судді з обґрунтованим клопотанням про накладення арешту на зазначене майно за умови усунення виявлених недоліків, зокрема - долучення до клопотання належним чином засвідченого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ФІРМА РАНОК 2017» (з відображенням відомостей про склад учасників товариства та розміру належних їм часток станом на дату, максимально наближену до дати подання клопотання), а також, за наявності, - установчих документів товариства, рішень загальних зборів учасників та інших первинних правовстановлюючих документів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1