Рішення № 139581791, 19.11.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/2052/24-ц

пр. 2-1975/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Головко Ю. Г.,

за участю секретаря судових засідань Пітей О. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2024 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачка є споживачем послуг з спожитої теплової енергії, які постачає КП «Київтеплоенерго» нежитловому приміщенню за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не виконувала свої зобов`язання щодо оплати наданих їй послуг, за період з вересня 2021 року по серпень 2023 року включно (фактичні нарахування за спожиту теплову енергію з жовтня 2018 року по грудень 2021 року) утворилась заборгованість у розмір 45332,70 грн. Крім того, відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання має сплатити інфляційні втрати та три проценті річних. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати та три проценті річних.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.01.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрошенокго позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

В судове засідання з`явився позивач, просив задовольнити позов з мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на підстави та обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення учасників, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 29.07.2021 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та фізичною особою ОСОБА_1 (далі - Відповідач/Абонент) укладено Договір №530002-0101 на постачання теплової енергії (далі - Договір), відповідно до якого Позивач зобов`язався постачати теплову енергію Відповідачу, а Відповідач зобов`язався отримувати теплову енергію та оплачувати її вартість відповідно до умов, викладених у цьому Договорі.

Цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.04.2022 року. Керуючись ст.631 Цивільного кодексу України, сторони домовились про те, що дія цього Договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.10.2018 року (п.8.1. Договору). Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.8.4. Договору).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Відповідача 23.02.2015 є власником нежилих приміщень з №1 по №7 (групи приміщень №90а) 1-го поверху (в літ. А) загальною площею 101 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначено у п.8.1. Договору - керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України сторони домовились про те, що дія цього Договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.10.2018.

Враховуючи те, що Договір підписано 29.07.2021 року, відповідно у вересні 2021 року було здійснено нарахування/Добор за поставлену теплову енергію з жовтня 2018 року (початок опалювального сезону 2018-2019 років) по квітень 2021 року (закінчення опалювального сезону 2020-2021 років).

Облік споживання теплової енергії будинку за адресою: АДРЕСА_2 здійснюється за особовим рахунком: НОМЕР_1 .

Оскільки Відповідач є споживачем теплової енергії, поставленої до нежилого приміщення за вказаною адресою, окремий облік теплоспоживання Відповідача пропорційно його опалюваній площі (101,00 кв.м.) здійснюється за особовим рахунком .№ НОМЕР_2 (номер особового рахунку ідентичний номеру укладеного Договору). Опалювальна площа нежитлового приміщення відображена у Додатку №8 до Договору.

Відповідачем своєчасно не вносив плату за поставлену теплову енергію, в результаті чого за період з вересня 2021 року по серпень 2023 року включно (фактичні нарахування за спожиту теплову енергію з жовтня 2018 року по грудень 2021 року) утворилась заборгованість у розмір 45 332,70 грн.

Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та централізоване постачання гарячої води регулюються Законом України « Про житлово - комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875-IV та правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженні Постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630.

Правовідносини з постачання теплової енергії та гарячої води між постачальною організацією та споживачем (фізичною особою) починаючи з 01.11.2021 року здійснюється на підставі Постанови КМУ від 11.12.2019 року №1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуг з постачання гарячої води» та Постанови №830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії» від 21.08.2019 року.

За ст. 322 ЦК України власник зобов?язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Водночас, такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV та п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIIIобов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Отже, згідно з наведеними законодавчими нормами споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивачем.

Відповідачі в свою чергу від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством не відмовлялися, не відключалися.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем своєчасно не сплачувалось за спожиті послуги за теплову енергію, в результаті чого утворилась заборгованість за період з жовтня 2018 року по серпень 2023 року у розмірі 45 332,70 .

Відповідачем заявлено клопотання про застосування до вимог позивача наслідів пропуску строку позовної давності.

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Законом України від 15 березня 2022 № 2120-розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Отже, строк позовної давності за вимогою про стягнення заборгованості за комунальні послуги в силу приписів пункту 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України продовжено на строк дії воєнного стану.

Таким чином, позовна давність для пред`явлення позовних вимог по даній справі не спливла.

Судом перевірений розрахунок заборгованості за надані послуги, з якого вбачається, що за період з жовтня 2018 року по серпень 2023 року наявна заборгованість у відповідача в сумі 45 332,70 грн., обсяг якої відповідачем не спростовано. Щодо стягнення інфляційної складової боргу та 3% річних суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Аналогічний висновок висловлений у постанові Великої Палати Верховного суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК).

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Такий висновок висловлений у постановах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15, та постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 14-448цс19-ц.

05 березня 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанов № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», абзацом 1 п. 1 якої установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

29 грудня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», якою, зокрема, абзац 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено в новій редакції. До припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Вказана постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405 набрала чинності 30 грудня 2023 року.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, яким встановлений перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначено, що м. Київ входило до вказаного переліку лише в період з 24 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 року. А тому КП «Київтеплоенерго» мало право на нарахування відповідачці інфляційної складової та трьох відсотків річних з 01.09.2021 по 23.02.2022.

Виходячи із даних про нарахування, які зазначені у розрахунку КП «Київтеплоенерго», сума інфляційної складової з 01.09.2021 по 23.02.2022 становить 2207,30 грн., сума трьох відсотків річних за вказаний період становить 537,53 грн.

Відповідно, всього з ОСОБА_1 на користь КП «Київтеплоенерго» підлягала стягненню заборгованість за постачання теплової енергії, яка за період з вересня 2021 року по серпень 2023 становить 45332,70 грн, інфляційна складова в розмірі 2207,30 грн. та три відсотки річних в розмірі 129,52 грн., а всього 47669,52 грн.

Зважаючи на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги КП «Київтеплоенерго» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору, розмір якого становить 3 028 грн. Дана витрата підтверджена платіжним документом.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 334,48 грн, виходячи з такого розрахунку: 47 669,52 грн (сума задоволених позовних вимог) * 100% / 61 831,08 грн (ціна позову) * 3 028 грн (сума сплаченого судового збору).

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги в розмірі 45332,70 гривень, інфляційну складову в розмірі 2207,30 грн. та три відсотки річних в розмірі 129,52 грн., а всього 47669,52 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 334,48 грн.

В решті вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.

Учасники справи:

Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», код ЄДРПОУ 40538421, адреса: м. Київ, площа І. Франка, 5;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , (адреса АДРЕСА_3 ).

Суддя Ю. Г. Головко