Рішення № 139580800, 09.09.2026, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/786/26 Пров. №2/478/537/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року с-ще Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, у складі:

головуючого судді Томашевського О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Шинкарюка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Казанка, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 21.04.2025 року № 2249735 у розмірі 32 200,00 грн, з яких: 7 000,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 15 330,00 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 9 870,00 грн заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості, а також 2662,40 грн судового збору та 13 000,00 грн понесених витрат на правову допомогу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 21.04.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір № 2249735 у виді електронного документу, на виконання умов якого Первинний кредитор надав ОСОБА_1 грошові кошти у кредит у розмірі 7 000,00 грн, строком на 360 днів, у безготівковій формі на банківський рахунок позичальника.

У зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитом, право вимоги якої на підставі укладеного 26.11.2025 року між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" договору факторингу № 26-11/25, перейшло до позивача.

Станом на день подання позову, заборгованість відповідача за кредитним договором складає 46 200,00 грн, проте позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у розмірі 32 200,00 грн, з яких: 7000,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 15 330,00 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 9 870,00 грн заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості.

Ухвалою суду від 08.07.2026 року було відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, у позові зазначив клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце його проведення повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки про виклик до суду за зареєстрованим місцем проживання, а також викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, шляхом повідомлення за номером телефону та адресою електронної пошти вказані у позові. Причини неявки суду не повідомив, відзив не подав, будь-яких заяв та клопотань від нього не надходило.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі сторін, судом, зі згоди представника позивача, вирішено розгляд справи проводити в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. ст. 280, 281 ЦПК України.

Оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу не проводилася.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що 21.04.2025 року між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" і ОСОБА_1 було укладено Договір № 2249735 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» (далі Договір).

Відповідно до п.п. 1.1-1.4 Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кошти у кредит в національній валюті України гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки передбачені Договором. Сума кредиту складає 7 000,00 грн. Строк кредиту складає 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

У відповідності до п.п. 1.5 та 1.8-1.10 Договору стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту. Загальні витрати на дату укладення Договору складають 25 200,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає 2333,95% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає 32 200,00 грн.

Згідно з п. 2.1 Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Згідно з Додатком № 1 до Договору, сторони узгодили графік платежів, яким передбачили 12 періодичних платежів з повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, на загальну суму 32 200,00 грн.

Аналогічні умови наведені у Паспорті споживчого кредиту, з яким відповідач був ознайомлений до укладення Договору.

Договір, графік платежів та Паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором: К032.

Встановлені обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину та укладення кредитного договору, відповідно до якого відповідач отримав кредит зі сплатою процентів за користування кредитом у погодженому сторонами розмірі.

На підтвердження перерахування кредитних коштів відповідачу, позивач надав копію листа ТОВ "ПЕЙТЕК" вих. № 20251127-474 від 27.11.2025 року, яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, зокрема ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» на підставі договору № 01042024-2 від 01.04.2024 року, з якого убачається, що 21.04.2025 року було успішно перераховано кошти у сумі 7 000,00 грн на платіжну картку клієнта, а також лист ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» від 19.12.2025 року № 2249735 із зазначенням ID транзакції № 34b597365c6bb71022190749aa5c62e0.

Отже, ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" взяті на себе зобов`язання за кредитним договором виконав своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з розрахунком заборгованості, станом на 26.11.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за договором № 2249735 від 21.04.2025 року становить 36 3330,97 грн за 189 дні прострочення зі сплати кредиту.

26 листопада 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» був укладений Договір факторингу № 26-11/25, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», зокрема, за договором про надання споживчого кредиту № 2249735 від 21.04.2025 року.

Право вимоги позивача до відповідача за Договором № 2249735 від 21.04.2025 року вбачається з дослідженого судом Акту приймання-передачі Реєстру боржників від 26.11.2025 року, Реєстром боржників від 26.11.2025 року та Витягом з реєстру боржників б/н та б/д, складених до Договору факторингу № 26-11/25 від 26.11.2025 року.

З наданого позивачем розрахунку убачається, що останнім було нараховано проценти за період з 27.11.2025 року до 03.06.2026 року у сумі 25 200,00 грн, що відповідає узгодженому сторонами кредитного договору розміру нарахованих процентів за строк кредитування та вбачається з Додатку № 1 до Договору. Розмір заборгованості за кредитом складає 7 000,00 грн, що свідчить про те, що відповідачем не було жодної сплати за зобов`язаннями кредитного договору. Загальний розмір заборгованості станом на 03.06.2026 року складає 32 200,00 грн, з яких: 7000,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 25 200,00 грн заборгованість за нарахованими процентами.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Встановивши наведені обставини, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду від 25 вересня 2023 року у справі № 902/1068/20 зазначається, що у цивільних (господарських) справах стандартом доказування є «перевага доказів», стандарт також відомий як «баланс ймовірностей», де основним принципом є змагальність сторін, а суд виступає лише арбітром. Цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закону) електронні правочини, щодо яких сторони домовилися про підписання, мають бути підписані за допомогою електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису або іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як було встановлено судом, між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» і ОСОБА_1 виникли кредитні правовідносини на підставі Договору № 2249735 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 21.04.2025 року.

Зазначеним договором були визначені його предмет, розмір, строки та умови повернення кредиту, розміри плати за користування кредитними коштами та інші умови правовідношення, тобто визначені всі істотні умови договору.

Спір стосується стягнення заборгованості за договором, а саме, заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитними коштами.

Договір був підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Факт отримання відповідачем грошових коштів від Первісного кредитора підтверджується листом ТОВ "ПЕЙТЕК", з якого убачається успішне перерахування коштів у сумі 7 000,00 грн на платіжну картку відповідача.

Наявність заборгованості відповідача вбачається з досліджених судом розрахунків.

Також, відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Факт переходу до позивача права вимоги до відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями договору факторингу, актів приймання-передачі реєстру боржників, самим реєстром боржників та витягом з реєстру боржників, які приймаються судом як належні і допустимі докази.

За таких обставин, з огляду на те, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання та порушив умови договору, укладеного між ним і ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 21.04.2025 року № 2249735 у розмірі 32 200,00 грн, з яких: 7000,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 15 330,00 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 9 870,00 грн заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги.

Також, як убачається з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено 2 662,40 грн судового збору, розмір якого слід стягнути з відповідача в порядку, визначеному ст. 141 ЦПК України.

Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 13 000 грн, то суд зазначає таке.

За приписами ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З наданих позивачем матеріалів вбачається, що 02.07.2024 року між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» і Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» було укладено договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги, яким з урахуванням заявки на надання юридичної допомоги № 610 від 01.05.2026 року, визначено, що сторони погодили надання адвокатським об`єднанням клієнту правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 2249735.

Згідно з витягом з акту № 35 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026 року вартість наданих Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» правових і юридичних послуг ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», що полягали у наданні усної консультації та складанні позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , на які було витрачено 5 годин, що складає 13 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, оскільки вони є фактично понесеними.

У відповідності до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 статті 137 ЦПК передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Дослідивши матеріали справи та зміст поданих сторонами документів, суд вважає співмірним наданий Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» обсяг послуг з їх вартістю у 13 000,00 грн, враховуючи фактичний вид правової допомоги, складність справи, затрачений час на надання таких послуг.

Відтак внаслідок задоволення позову у повному обсязі, витрати на професійну правничу допомогу на підставі слід покласти на відповідача у розмірі 13 000,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 207, 512, 514, 526, 530, 612, 626, 628, 629, 633, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість договором про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 21.04.2025 року № 2249735 у розмірі 32 200,00 грн, з яких: 7 000,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 15 330,00 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 9 870,00 грн заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) у розмірі 2 662,40 грн витрат зі сплати судового збору та 13 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Копію рішення направити відповідачу рекомендованою поштою з повідомленням не пізніше двох днів з дня його проголошення.

Суддя