Рішення № 139580583, 31.08.2026, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 317/1552/26

№ провадження 2/453/848/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

31 серпня 2026 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясінського Ю.Є.,

секретаря судового засідання Гринюк Л.Я.,

розглянувши у залі суду у місті Сколе Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

в с т а н о в и в :

27 травня 2026 року до Сколівського районного суду Львівської області надійшла справа (№317/1552/26) із Запорізького районного суду Запорізької області відповідно до Ухвали про передачу справи за підсудністю від 20 березня 2026 року.

Справу передано судді Ясінському Ю.Є. для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

17 березня 2026року до суду звернувся представник позивача Савченко Т.О. з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором №2325222 від 24 травня 2025 року у розмірі 14580 гривень та понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 04 червня 2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі на підставі ч.5 ст. 279 ЦПК України.

Позов мотивує тим, що 24 травня 2025 року між ТзОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2325222, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 3000 грн. на наступних умовах: строк, на який надається кредит 361 дні, тип процентної ставки фіксована, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 19 днів. Стандартна процентна ставка становить 1% в день. У випадку невиконання або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмірі 450 грн на третій день такого невиконання або неналежного виконання, а також штраф у розмірі 90 грн, починаючи з четвертого дня за кожний день невиконання або неналежного виконання.

Між ТзОВ «Селфі Кредит» та ТзОВ «Новий Колектор» 26 листопада 2025 року укладено договір факторингу №261125/1, відповідно до умов якого ТзОВ «Селфі Кредит» відступає (передає) ТзОВ «Новий Колектор» права вимоги, а ТзОВ «Новий Колектор» набуває права вимоги від ТзОВ «Селфі Кредит» та сплачує ТзОВ «Селфі Кредит» за відступлення прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконує, у зв`язку з чим станом на 26 листопада 2025 року утворилась заборгованість у розмірі 14580 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 3000 грн, заборгованість за відсотками 5580 грн, заборгованість за штрафом 6000 грн. Враховуючи наведене, просить суд задовольнити позов.

У позовній заяві представник позивача просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 про час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином, відзив на позовну заяву не подавала.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В силу приписів ч.1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 24 травня 2025 року ОСОБА_1 уклала з ТзОВ «Селфі Кредит» кредитний договір №2325222, згідно з умовами якого отримала кредит у розмірі 3000 грн. строком на 361 днів, з базовою процентною ставкою 1% на день, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 19 днів.

Зі змісту умов кредитного договору вбачається, що такі укладені у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленням, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію» .

Відповідач підписав кредитний договір з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

У паспорті споживчого кредиту зазначено інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію, інші важливі правові аспекти.

Відповідно до листа ТзОВ «Пейтек» №20251126-2305 від 27.11.2025, ТзОВ «Селфі Кредит» 24.05.2025 здійснено переказ грошових коштів на суму 3000 грн, призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ №4149497522476755.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТзОВ «Селфі Кредит», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2325222 від 24.05.2025 року становить 14580 грн, з яких: 3000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 5580 грн. заборгованість за відсотками, 6000 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

Між ТзОВ «Селфі Кредит» та ТзОВ «Новий Колектор» 26.11.2025 року укладено договір факторингу №261125/1, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» відступає (передає) ТзОВ «Новий Колектор» права вимоги, а ТзОВ «Новий Колектор» набуває права вимоги від ТОВ «Селфі Кредит» та сплачує ТзОВ «Селфі Кредит» за відступлення прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №261125/1 від 26.11.2025 року ТзОВ «Новий Колектор» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2325222 від 24.05.2025 року, яка становить 14580 грн, з яких: 3000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 5580 грн. заборгованість за відсотками, 6000 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Судом встановлено сторонами не спростовано, що 24 травня 2025 року ОСОБА_1 уклала з ТзОВ «Селфі Кредит» кредитний договір №2325222, згідно з умовами якого отримав кредит у розмірі 3000 грн строком на 361 днів, з базовою процентною ставкою 1% на день.

Надаючи оцінку аргументам позивача, суд зауважує, що відповідач, підписавши договір про надання кредиту шляхом ведення одноразового ідентифікатора відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" погодився з умовами договору, однак належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував.

Між ТзОВ «Селфі Кредит» та ТзОВ «Новий Колектор» 26.11.2025 року укладено договір факторингу №261125/1, відповідно до умов якого ТзОВ «Селфі Кредит» відступає (передає) ТзОВ «Новий Колектор» права вимоги, а ТзОВ «Новий Колектор» набуває права вимоги від ТзОВ «Селфі Кредит» та сплачує ТзОВ «Селфі Кредит» за відступлення прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №261125/1 від 26.11.2025 року, ТзОВ «Новий Колектор» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2325222 від 24.05.2025 року, яка становить 14580 грн, з яких: 3000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 5580 грн. заборгованість за відсотками, 6000 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

Таким чином, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2325222 від 24.05.2025.

Надаючи оцінку сумі заборгованості щодо тіла кредиту та нарахованих процентів, наведеній позивачем у розрахунку, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування.

В позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідача штраф у розмірі 6000 грн.

Однак, суд зазначає, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи викладене, відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафу в розмірі 11 6000 грн.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені.

Враховуючи наявні докази у матеріалах справи у своїй сукупності та зважаючи на те, що майнове право позивача порушене відповідачем, а відтак підлягає захисту, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача ТзОВ «Новий Колектор» заборгованість у сумі 8580 грн.

Розподіл між сторонами судових витрат.

В позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача витрати, понесені внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу в розмірі 223, 38 грн.

Як вбачається з копії долученої до позовної заяви квитанції №1983702 від 17.03.2026, загальна вартість витрат, понесених витрат внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками становить 223, 38 грн.

Відповідно до п.4 ч.3 ст. ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1544 грн та витрати, понесені внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками 129 грн.

Керуючись ст. 141, 246, 259, 264, 265,280-282 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість у розмірі 8580 (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят) грн .

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» судовий збір у розмірі 1544 (одна тисяча п`ятсот сорок чотири) грн. та судові витрати у розмірі 129 (сто двадцять дев`ять) грн.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги на таке рішення, якщо заяву про перегляд заочного рішення чи апеляційну скаргу не було подано.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається безпосередньо до Сколівського районного суду Львівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повні найменування та ім`я сторін

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», місцезнаходження: вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 43170298.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 .

Суддя Ю.Є. ЯСІНСЬКИЙ