Рішення № 139580557, 08.09.2026, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

08 вересня 2026 рокуСправа №451/1569/26 Провадження № 2/451/934/26

Радехівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді - Патинок О.П.

секретар судового засідання Ференс І.І.

Справа № 451/1569/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Описова частина рішення: 19.08.2026 через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява від представника позивача ТОВ «Споживчий центр» - Поліщук А.Ю. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2026 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В обґрунтування позовних вимог сторона позивача покликається на те, що 27.12.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 27.12.2025-100002361, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит, а відповідач зобов`язався в порядку та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісії та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Відповідно до договору від 27.12.2025 та квитанції про перерахунок коштів кредитором надано позичальнику кредит у розмірі 8 000,00 грн. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало належним чином та в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 30 560,00 грн, що складається з: тіла кредиту 8 000,00 грн; процентів 12 400,00 грн; комісії (пов`язаної з наданням кредиту) 720,00 грн; додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) 1 440,00 грн; відсотків, нараховані по 625 ст. ЦК України 8 000,00 грн. Просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 27.12.2025-100002361 від 27.12.2025 у розмірі 30 560,00 гривень. Судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надавав.

Заяви (клопотання) учасників справи

В позовній заяві представник позивача просить суд розгляд справи проводити без участі представника позивача, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечують (звор. арк. а.с.9).

03.09.2026 на електронну адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява із додатками. Водночас, згідно з Актом про перевірку КЕП від 03.09.2026, заява подана на електронну адресу суду без накладення КЕП на дані вкладення (а.с.20-26).

08.09.2026 від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, борг визнає лише в частині тіла кредиту, оскільки є військовослужбовцем (а.с.34).

Процесуальні дії у справі

20.08.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру надійшла відповідь №3201570 від 20.08.2026 щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

Суддя своєю ухвалою від 20.08.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судом здійснено виклик відповідача до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України (а.с.16).

Суддя своєю ухвалою від 04.09.2026 заяву відповідача ОСОБА_1 разом із додатками повернув заявнику без розгляду.

08.09.2026 судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки сторони в судове засідання не з`явились.

Мотивувальна частина рішення: Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що 27.12.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 27.12.2025-100002361, шляхом подання відповідачем Заявки та Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) від 27.12.2025, відповіді позичальника про прийняття Пропозиції, які підписані позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації на сайті. Згідно заявки, строк дії договору становить 217 календарних днів з дати отримання.

Крім того, у матеріалах справи міститься Додаток до кредитного договору Інформаційне повідомлення позичальника, у якому позичальник підтвердив достовірність наданих ним персональних даних, а також погодив канал комунікації шляхом надсилання текстових, голосових та інших повідомлень на номер телефону НОМЕР_1 .

Згідно інформацією отриманою з центрального вузла системи BankID НБУ на електронний запит на ідентифікацію з даними користувача, надано дані щодо позичальника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

ТОВ «Універсальні платіжні рішення» надає позивачу послуги з переказу коштів без відкриття рахунків за договором про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024.

Відповідно до листа ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» Вих. № 11-1804 від 18.04.2026, 27.12.2025 о 21:07:44 год. на банківську картку № НОМЕР_3 , номер якої зазначено в укладеному сторонами договорі, номер транзакції в системі іPay.ua - 962534003, успішно перераховано кошти в сумі 8 000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 27.12.2025-100002361 від 27.12.2025 станом на 13.08.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить 30 560,00 грн, що складається з: тіла кредиту 8 000,00 грн; процентів 12 400,00 грн; комісії 2 160,00 грн; відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України 8 000,00 грн.

Як вбачається із військового квитка серії НОМЕР_4 , зокрема, відповідно до розділу I військового квитка («Відношення до військової служби»), ОСОБА_1 був призваний на військову службу 27 січня 2023 року на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію». Відповідно до розділу 17 зазначеного військового квитка («Проходження військової служби»), ОСОБА_1 обіймав наступні посади: - з 27.01.2023 водій військової частини НОМЕР_5 (ВОС НОМЕР_6 A, наказ № 28); - з 30.04.2023 діловод автомобільної служби військової частини НОМЕР_5 (ВОС НОМЕР_7 A, наказ № 122); - з 29.07.2025 командир відділення військової частини НОМЕР_8 (ВОС НОМЕР_9 , наказ № 13); - з 09.03.2026 начальник РПС № 70 військової частини НОМЕР_8 (ВОС НОМЕР_10 A, наказ № 70).

Згідно з Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) № 28 від 27 січня 2023 року, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» солдата ОСОБА_1 з 27 січня 2023 року прийнято на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період через ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначено на посаду водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення в/ч НОМЕР_5 (ВОС НОМЕР_6 A), зараховано до списків особового складу в/ч НОМЕР_5 та на всі види забезпечення при в/ч НОМЕР_8 із встановленням посадового окладу за 5 тарифним розрядом (2820 грн), щомісячної премії у розмірі 277% та надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65%.

Згідно з Довідкою про проходження військової служби (Форма 5, Додаток 21 до Інструкції з діловодства у ЗСУ), виданою військовою частиною НОМЕР_8 за підписом командира військової частини полковника ОСОБА_2 та скріпленою гербовою печаткою, молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_8 .

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_11 , виданого 29 вересня 2023 року військовою частиною НОМЕР_12 , ОСОБА_1 є ветераном війни учасником бойових дій.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Висновки за результатами розгляду справи

Вивчивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить переконання про розгляд справи за наявними доказами та про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким чином, стороною позивача доведено укладення 27.12.2025 кредитного договору № 27.12.2025-100002361 між сторонами, що не заперечується самими сторонами та підтверджується наявними у матеріалах справи письмовими доказами.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок, суд приходить до висновку про його обґрунтованість у частині нарахування основної суми боргу (тіла кредиту).

Разом з тим, відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку (18.03.2014) і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати. Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов`язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини).

Національний Банк України у своєму листі від 02.09.2014 №18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Як вбачається із наданого відповідачем Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) № 28 від 27 січня 2023 року, солдата ОСОБА_1 з 27 січня 2023 року прийнято на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період на посаду водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення в/ч НОМЕР_5 (ВОС НОМЕР_6 A) та зараховано до списків особового складу в/ч НОМЕР_5 та на всі види забезпечення при в/ч НОМЕР_8 .

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом у розмірі 12 400,00 грн задоволенню не підлягають, оскільки відповідач, як військовослужбовець, згідно з пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняється від сплати процентів в особливий період.

Разом із тим, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за надання кредиту у розмірі 720,00 грн., оскільки Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право кредитодавця встановлювати комісії, пов`язані з наданням кредиту.

Тоді як частина п`ятнадцята статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не застосовується до вимог про стягнення комісії за надання кредиту.

Щодо стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, суд зазначає, що на спірні правовідносини за цим договором поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування», адже за договором позичальнику надано споживчий кредит.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Згідно з п.9 вказаного кредитного договору, комісія за обслуговування кредитної заборгованості 720 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

При цьому слід зазначити, що у кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Як вбачається із матеріалів справи заборгованість ОСОБА_1 по додатковій комісії за обслуговування кредитної заборгованості становить 1 440,00 грн.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

При цьому, позивач, встановивши у кредитному договорі сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості, не надав доказів реального надання і переліку конкретних послуг фактично наданих споживачу, необхідності їх надання в розумінні ст.8, 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Не зазначені такі послуги і в Графіку платежів, які є додатками до вищевказаного кредитного договору.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по комісії за обслуговування кредиту за вищевказаним кредитним договором необхідно відмовити за безпідставністю.

Щодо стягнення відсотків за ст. 625 ЦК України за кредитним договором, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

У зв`язку з військовою агресією рф проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє на цей час.

17.03.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX, яким внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".

Таким чином, починаючи з 24.02.2022 та до завершення введеного на території України воєнного стану, нарахування відсотків, втрат від інфляції та 3% річних за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання не здійснюється.

Отже, нарахована представником позивача заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 8 000,00 грн не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а тому позов підлягає до часткового задоволення.

Враховуючи наведене, позов слід задовольнити частково і стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 27.12.2025-100002361 від 27.12.2025 у розмірі 8 720,00 грн, з яких: 8 000,00 грн.- заборгованість по тілу кредиту, 720,00 грн. - заборгованість по комісії за надання кредиту.

Розподіл судових витрат між сторонами

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 759,58 грн судового збору (28,53 % задоволеного позову).

Вирішуючи питання судових витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає, що представником позивача у позовній заяві вказано про стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правову допомогу, проте проведення остаточних розрахунків відбудеться за результатами розгляду справи протягом 5 (п`яти) днів після ухвалення рішення суду.

Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження понесених витрат на поштові відправлення процесуальних документів відповідачу позивачем надано суду копію квитанції № 2207238 від 17.08.2026 на суму 120,18 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що поштові витрати, пов`язані з розглядом справи, в розмірі 120,18 грн підтверджені належними та допустимими доказами. А тому, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача ТОВ «Споживчий центр» підлягають стягненню витрати у розмірі 34,28 грн.

Резолютивна частина рішення:

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_13 ) заборгованість за кредитним договором № 27.12.2025-100002361 від 27.12.2025 у розмірі 8 720,00 (вісім тисяч сімсот двадцять) гривень, з яких: 8 000,00 грн.- заборгованість по тілу кредиту, 720,00 грн. - заборгованість по комісії за надання кредиту.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_13 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 759,58 (сімсот п`ятдесят дев`ять гривень 58 копійок) та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 34,28 (тридцять чотири гривні 28 копійок).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-а, код ЄДРПОУ: 37356833;

Представник позивача: Поліщук Анна Юріївна, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-а;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Судове рішення складено та підписано 08.09.2026.

Головуючий суддяПатинок О. П.