Рішення № 139580241, 08.09.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2190/26

Провадження № 2/309/1192/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді Піцура Я.Я.,

за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хустської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Хустської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позову посилається на те, що вона є дочкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Згідно експертного висновку від 29.05.2026 записи імені по батькові ОСОБА_3 у свідоцтві про народження та ОСОБА_4 у сертифікаті на право на земельну частку (пай) та свідоцтві про смерть, є ідентичними. Після смерті матері відкрилася спадщина до якої входить право на земельну частку (пай) у землі згідно сертифікату серії РН №169163. Спадкова справа після смерті матері не заводилася. Позивачу до 2026 року не було відомо про наявність спадкового майна у матері, оскільки не мала цих документів, що і є причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Посилаючись на приписи ст. 1272 ЦК України просить суд визначити їй додатковий строк тривалістю 2 місяці для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 .

Відзив на позов відповідачем Хустською сільською радою не подавався.

В судове засідання позивач не з`явився, про час і місце розгляду спарви повідомлялася належним чином, окрім того у матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи без її участі.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлені вимоги залишає на розсуд суду.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази, суд констатує наступне.

Встановлено, що відповідно до паспорту гр.. України позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про батька відсутні, мати записана як ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про шлюбу серії НОМЕР_2 01.11.1975 року зареєстровано шлюбу між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , унаслідок реєстрації шлюбу прізвище дружини змінилося на « ОСОБА_8 ».

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №169163, ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності АТОП «Бороняво» розміром 1,26 в умовних кадастрових гектарах.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

А згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

За правилами статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1272 ч. 3 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може призначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З цього слідує, що правом на звернення до суду з позовом про призначення додаткового строк для подання ним заяви про прийняття спадщини має спадкоємець померлої особи. Тобто позивач, пред`являючи такий позов повинен довести, що він входить до кола спадкоємців за законом чи за заповітом.

У позові ОСОБА_1 просить визначити їй додатковий строк тривалістю 2 місяці для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , стверджуючи, що остання є її матір`ю.

Разом з тим, суд зазначає, що у долученому до позову свідоцтві про народження ОСОБА_9 (у подальшому прізвище змінено на ОСОБА_8 ) її мати указана як ОСОБА_2 , натомість у свідоцтві про смерть вказано про смерть ОСОБА_2 . Тобто існують розбіжності у написанні по-батькові матері позивачка згідно свідоцтва про смерть, та у свідоцтві про смерть особи, за якою позивачка просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини. Указані розбіжності не дають достатніх підстав стверджувати, що померла ОСОБА_2 є саме матір`ю позивачки. Долучений до позову експертний висновок від 29.05.2026 не є достатнім доказом у цьому аспекті, так як він установлює лише ідентичність написання. На думку суду у разі наявності розбіжностей у написанні складових імені (зокрема по-батькові) у відповідних свідоцтвах належним доказом, що підтверджує родинні відносини може бути лише рішення суду про встановлення факту родинних відносин, яке у матеріалах справи відсутнє.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати слід покласти на позивача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 48,51, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1223, 1268, 1270, 1272 ЦК України суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Хустської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Судові витрат покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 08.09.2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.