Ухвала суду № 139579735, 07.09.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/6929/18

Провадження № 2-п/201/72/2026

УХВАЛА

07 вересня 2026 року Соборний районний суд

міста Дніпра

у складі: головуючого судді Федоріщева С.С.,

при секретарі Максимовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КП Комфорт» про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Фонду державного майна України до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю КП «Комфорт», треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «ДП «Комфорт», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним правочину, витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська (наразі Соборний районний суд міста Дніпра) 21 травня 2020 року було ухвалене заочне рішення по вищевказаній справі, яким позовні вимоги Фонду державного майна було задоволено у повному обсязі.

До суду 22 липня 2026 року надійшла заява представника ТОВ «КП Комфорт» про перегляд заочного рішення від 21 травня 2020 року у вказаній цивільній справі з посиланням на те, що його не було повідомлено належним чином про день, час та місце розгляду справи та обставини справи встановлені не в повному обсязі. Крім того, заявник просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, посилаючись на несвоєчасне отримання цього рішення.

Представник ТОВ «КП Комфорт» у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Від ОСОБА_2 до суду надійшла заява з проханням розглядати заяву про перегляд заочного рішення без її участі, проти задоволення заяви заперечувала.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Розгляд заяви відбувався за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

Відповідно до п. 3, п. 4, ч. 2 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Зазначені норми дозволяють зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, що б його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Верховний Суд України 01 травня 2007 року у Листі-Узагальненні «Практики ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах» також зробив аналогічний висновок - правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що заочне рішення у справі було ухвалене судом 21 травня 2020 року за відсутності відповідачів, у зв`язку з їх повторним неприбуттям в судове засідання.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Як вбачається з матеріалів справи, судові повістки, відправлялись за адресою відповідача, однак повернуті не врученими.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що до заяви про перегляд заочного рішення заявником не додано належних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а також не наведено поважних причин, які перешкоджали відповідачу подати відзив на позов у строки, визначені законом.

В даному випадку причини, на які посилається заявник в питанні поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення слід визнати поважними та в цій частині клопотання підлягає задоволенню. Водночас, обставини, на які посилається відповідач як на підставу скасування та перегляд заочного рішення, не спростовують висновків суду та відповідно до процесуального закону не зумовлюють необхідності його скасування.

З урахуванням викладеного суд вважає за можливе поновити строк на подання заяви про скасування та перегляд заочного рішення, однак цю заяву залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 286-288 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «КП Комфорт» строк на подачу заяви про скасування та перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Фонду державного майна України до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю КП «Комфорт», треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «ДП «Комфорт», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним правочину, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КП Комфорт» про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Фонду державного майна України до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю КП «Комфорт», треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «ДП «Комфорт», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним правочину, витребування майна з чужого незаконного володіння залишити без задоволення.

Ухвала апеляційному оскарженню окремо від рішення у справі не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя С.С. Федоріщев