Ухвала суду № 139578853, 07.09.2026, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/792/25

провадження № 2/631/247/26

У Х В А Л А

п р о з а л и ш е н н я п о з о в у б е з р о з г л я д у

07 вересня 2026 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

за участю:

секретаря судового засідання Тиндика А. О.

розглянувши усно у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду цивільну справу з єдиним унікальним № 631/792/25 (провадження № 2/631/247/26) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача: СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ ОБ`ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ,- «Про позбавлення батьківських прав»,

в с т а н о в и в:

В провадженні суду знаходиться цивільна справа з єдиним унікальним № 631/792/25 (провадження № 2/631/247/26) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ ОБ`ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ,- «Про позбавлення батьківських прав», що розглядається в порядку загального позовного провадження.

Зі змісту позову вбачається, що позивач просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 6).

Зазначена заява зареєстрована за вхідним № 4274/25-вх від 22.07.2025 року, із наданням автоматизованою системою документообігу суду єдиного унікального № 631/792/25 (провадження № 2/631/714/25) та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, передана на розгляд головуючого судді Мащенко С. В. (а. с. 1, 22).

На виконання вимог частини 6 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, відповідь на які отримав 17.09.2025 року за вхідним № 5646/25-вх та № ЕП-1207/25-вх (а. с. 23, 24, 25, 26).

Вирішуючи в межах строку, визначеного частиною 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, питання щодо відкриття провадження у справі, проаналізувавши фактичні обставини позову, їх правову кваліфікацію, характер спірних правовідносин та предмет захисту, судом було встановлено, що позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 - 177 цивільного процесуального кодифікованого закону України, що обумовлюють обов`язкові для дотримання позивачем вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також документів, які до неї додаються.

Тому відповідною ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ ОБ`ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ,- «Про позбавлення батьківських прав» залишено без руху (а. с. 27 31).

Зазначена ухвала за вихідним № 631/792/25/5368/2025 надіслана позивачу (а. с. 32).

На виконання вимог ухвали про залишення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ ОБ`ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ,- «Про позбавлення батьківських прав» без руху, позивачем подано заяву, зареєстровану за вхідним № 1630/26-вх, про усунення недоліків із відповідними додатками у виді позовної заяви в новій редакції та рішення Виконавчого комітету про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав разом із самим Висновком (а. с. 37, 38 39).

Зі змісту позову в новій редакції вбачається, що позивач просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поклавши судові витрати на відповідача (а. с. 39 зворот).

У зв`язку із закінченням календарного року, автоматизованою системою документообігу суду «Д-3» цій справі як не розглянутій по суті надано новий номер провадження, який відповідає № 2/631/247/26.

Відтак, Нововодолазький районний суд Харківської області 18.03.2026 року постановив ухвалу, якою прийняв позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрив провадження у справі й розпочав підготовче провадження(а. с. 45 49) .

Такі процесуальні дії як: забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо,- у цій цивільній справі судом не вчинялись.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області, постановленою 11.05.2026 року, підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті позовних вимог (а. с. 69 75).

17 липня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою, зареєстрованою за вхідним № 4892/26-вх, в якій просила залишити без розгляду її позов до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ ОБ`ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ,- «Про позбавлення батьківських прав» (а. с. 96).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, про дату, час і місце цього засідання була повідомлена належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не сповістила, однак скористалась правом, наданим їй частиною 1 статті 58 зазначеного кодексу, щодо участі у судовому процесі через свого представника за ордером адвоката Мякота Т. М. (а. с. 95, 100).

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мякота Т. М., яка діє за ордером (серії ВІ № 1377902), виданим 04.03.2026 року на підставі договору про надання правничої допомоги № 86/25, укладеного 23.10.2025 року між нею та ОСОБА_1 , а також свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (серії ПТ № 1646), виданого 21.03.2017 року на підставі рішення Ради адвокатів Полтавської області № 4, у судове засідання теж не з`явилась, про дату, час і місце засідання повідомлялась належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не сповістила, проте надала клопотання, зареєстроване за вхідним № ЕП-578/26-вх від 11.05.2026 року, про розгляд справи за їх із позивачем відсутності (а. с. 95, 98, 42, 43, 44, 64).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явився, про дату, час і місце цього засідання повідомлявся належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не сповістив, заяв про відкладення розгляду справи або про її розгляд за його відсутності не надсилав, жодних клопотань на не надавав (а. с. 95, 101 102).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ у судове засідання також не з`явився, про дату, час і місце засідання повідомлявся належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не сповістив, натомість Начальник служби у справах дітей Синиця М., що діє в порядку самопредставництва як керівник органу, надала заяву, зареєстровану за вхідним № 2897/26-вх від 23.04.2026 року, з проханням розгляд справи провести за їх відсутності (а. с. 95, 99, 61).

Відповідно до змісту частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, а згідно з частиною 1 статті 223 цього ж кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, на підставі приписів частини 3 статті 211 цього ж кодексу особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у сторін свідчать відповідні заяви, долучені до матеріалів справи.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року Високими Договірними Сторонами в Римі, яка відповідно до приписів статті 9 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-ІV від 23.02.2006 року (із змінами та доповненнями) обумовлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, Європейський суд з прав людини у пунктах 39 - 41 свого Рішення від 08.11.2005 року у справі «Стрижак проти України» (заява № 72269/01) констатував наявність у заявника права надавати свої аргументи під час публічного слухання справи, недотримання якого було кваліфіковано як порушення частини 1 статті 6 Конвенції.

За таких обставин, беручи до уваги те, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації учасниками справи, що не з`явились, їх процесуальних прав на безпосередню участь у розгляді справи в суді, ураховуючи той факт, що підстав для визнання необхідним безпосередньої участі усіх учасників в судовому засіданні не має, суд вважає за можливе провести розгляд справи без них та вирішити питання про залишення позову без розгляду.

Доходячи такого, суд зауважує, що на виконання змісту пунктів 2 та 7 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Імперативними приписами пункту 2 частини 2 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України обумовлено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим кодексом строку, зокрема, з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, що судом визнано поважними.

Натомість змістом частини 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Крім того, відповідно до приписів частини 5 і пунктів 1, 2 та 4 частини 8 статті 128 вказаного кодифікованого процесуального акту України, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а днем вручення судової повістки про виклик є день вручення її під розписку, день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи та день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування, що зареєстровані у встановленому законом поряду, якщо ця особа не повідомила іншої адреси, й ураховуючи, що належно повідомлені учасники справи вдруге не з`явились, суд доходить переконання, що дійсно їх відсутність не перешкоджає вирішенню питання про залишення позову без розгляду по суті.

Зважаючи на це, суд не знаходить підстав задля визнання неявки належно повідомлених учасників справи поважною, а, отже, така неявка не є перешкодою у розгляді справи за суттю заяви позивача про залишення їх позову без розгляду.

Отже, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи та всі фактичні данні, які мають значення для вирішення питання про залишення позову без розгляду або відмовлення у задоволенні цього клопотання, перевіривши їх доказами, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять наявні в ній письмові докази, - суд вважає, що заява представника позивача щодо залишення цієї позовної заяви без розгляду підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді належного та повноважного суду.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі, яка відповідно до приписів статті 9 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Також статтею 55 Конституції України проголошено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Зміст цього права полягає у тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Аналогічне вбачається й у рішенні Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 року (у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та інших щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води), в якому вказане, що частину 1 статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Отже, звернення особи до суду є її абсолютним правом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Вказане беззаперечно кореспондує із приписами діючого цивільного процесуального законодавства України, зокрема, тим, що завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому згідно з частиною 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів реалізується через врегульовану процесуальним законом можливість звернутися до суду з цивільним позовом.

Отже, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Частиною 3 цієї ж статті визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Тому, право кожної особи на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів рівною мірою стосується й права такої особи на залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до змісту пункту 3 частини 1 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання. При цьому ними в розумінні приписів частини 1 статті 42 та частини 1 статті 48 цього кодексу є сторони (позивач і відповідач) й треті особи.

Як визначено пунктом 5 частини 1 статті 257 цього ж нормативно-правового акту, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Також, згідно з частиною 2 статті 258 Цивільного процесуального кодексу України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Відтак, з матеріалів цієї справи вбачається, що до Нововодолазького районного суду Харківської області із позовом «Про позбавлення батьківських прав» звернулась ОСОБА_1 .

Як вже зазначалось вище, приписом частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Одночасно з цим, відповідно до змісту частини 1 та 2 статті 64 зазначеного цивільного процесуального кодифікованого закону, представник, якій має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Як вбачається із заяви, зареєстрованої за вхідним № 4892/26-вх від 17.07.2026 року, про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ ОБ`ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ,-«Про позбавлення батьківських прав» без розгляду, вона підписана та подана особисто позивачем ОСОБА_1 .

Також після закриття підготовчого провадження справу двічі було призначено до розгляду по суті - 03.06.2026 року та 15.07.2026 року, проте такий розгляд розпочато не було із постановленням судом відповідної ухвали 03.06.2026 року та перебування головуючого у справі судді Мащенко С. В. 15.07.2026 року у нарадчій кімнаті у справі з єдиним унікальним № 631/791/25 (провадження № 1-кп/631/68/26) за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 червня 2025 року під № 12025226160000026, щодо обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України (а. с. 81 84, 94).

Відтак, на час надходження заяви позивача про залишення її позову без розгляду, судовий розгляд справи з єдиним унікальним № 631/792/25 (провадження № 2/631/247/26) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача: СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ ОБ`ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ,- «Про позбавлення батьківських прав» не розпочато.

Отже, суд робить висновок про те, що відповідна заява підписана та подана позивачем ОСОБА_1 про залишення її позовної заяви до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ ОБ`ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ,- «Про позбавлення батьківських прав», без розгляду в межах її процесуальних прав позивача, а тому її слід задовольнити.

Доходячи до такого, суд, проаналізував норми цивільного процесуального законодавства України й переконався, що звернутись до суду із проханням про залишення позову без розгляду є правом позивача, який на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами, й, оскільки таке право є абсолютним, воно не залежить від волі інших учасників процесу, а, отже, й не залежить від будь-якої їх думки.

Наведене свідчить про те, що суд не має обов`язку з`ясовувати обставини, мотиви, міркування, з яких виходив заявник, звертаючись з таким проханням в суд, як не зобов`язаний з`ясовувати і суть справи. Проте він зобов`язаний залишити позов без розгляду, якщо прохання подано у процесуальний спосіб з огляду саме на обов`язковий у цивільному процесі принцип дизпозитивності, тобто вільне розпорядження учасниками справи своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд.

На підставі зазначеного та беручи до уваги вільне волевиявлення позивача щодо залишення позову без розгляду, подання відповідної заяви позивачем особисто, а також відповідність поданої заяви вимогам цивільного процесуального кодифікованого закону України, суд вважає за необхідне клопотання ОСОБА_1 задовольнити, а її позовну заяву до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ ОБ`ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ«Про позбавлення батьківських прав» залишити без розгляду.

Доходячи такого, одночасно із залишенням позову без розгляду, суд відповідно до приписів частини 2 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України вважає за необхідно роз`яснити ОСОБА_1 , позов якої залишено без розгляду, що після усунення умов, які були підставою для залишення позовної заяви без розгляду, вона має право звернутися до суду повторно.

Також, постановляючи ухвалу, суд зауважує, що ним вирішувалось питання щодо необхідності та доцільності залучення наразі прокурора до участі у цій справі згідно із змінами у цивільний процесуальний кодифікований закон, що набрали чинності з 05.08.2026 року стосовно обов`язкової участі прокурора під час розгляду справ про позбавлення батьківських прав, однак через те, що заява позивача ОСОБА_1 підлягає задоволенню, суд не вбачає процесуальних підстав задля залучення прокурора та відкладення судового засідання із розгляду заяви ОСОБА_1 щодо залишення її позову до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ ОБ`ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ«Про позбавлення батьківських прав» без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі;статтями 9, 55 і 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями);статтями 8, 17 і пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року; Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»;пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; рішенням Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 року (у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та інших щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води), а також статтями 1 5, 7, 13, 17, 18, 42, 43, 46, 48, 58, 60, 62, 64, 76 80, 89, 128 131, 133, 193, пунктом 1 частини 2 статті 200, статтями 211, 214, 223, 255, пунктом 5 частини 1 та частиною 2 статті 257, пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтями 259 260, частиною 2 статті 261, частинами 5 та 11 статті 272, частиною 2 статті 352, пунктом 16 частини 1 статті 353, частиною 2 та 3 статті 354 та пунктом 9 та 11 частини 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями),

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про залишення без розгляду її позову до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача: СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ ОБ`ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ,- «Про позбавлення батьківських прав» - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача: СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ ОБ`ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ,- «Про позбавлення батьківських прав»,залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу ОСОБА_1 , що після усунення умов, які були підставою для залишення цього позову без розгляду, воно має право звернутися до суду повторно.

Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 , а також всім іншим учасникам судового процесу протягом двох днів з дня її складення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з цього дня.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала, що набрала законної сили, обов`язкова для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання ухвали є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Ухвалу постановлено шляхом прийняття, складено за допомогою комп`ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.

Суддя С. В. Мащенко