Рішення № 139578646, 07.09.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/847/25

2/465/2157/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

07.09.2026 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Величка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Венгринюк О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення майнового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Моторного (транспортного) страхового бюро України звернувся в суд із позовною заявою до відповідача про стягнення майнового відшкодування.

В обґрунтування поданого позову зазначає, що 10.04.2023 року о 14 год. 37 хв. у м. Львові на перехресті вул. Підвальна-Винниченка сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю транспортних засобів «Audi», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_1 (відповідач), та «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 (потерпілий).

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 10.05.2023 року у справі №461/2808/23 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст. 124 КУпАП, та накладено на неї стягнення у виді штрафу.

На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Цивільно-правова відповідальність потерпілого була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №210424131).

Потерпілий своєчасно звернувся до позивача із повідомленням про ДТП від 14.04.2023 року та заявою про виплату страхового відшкодування від 14.04.2023 року.

Розрахунок та виплата відшкодування проводився позивачем на основі: звіту №344/23 про визначення вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 07.04.2023 року; наказу №3/10154 від 09.06.2023 року; довідки № 1 від 08.06.2023 року.

Загальний розмір витрат МТСБУ складає 9654 (дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят чотири) грн. 44 коп.

Позивач відшкодував завдані відповідачем збитки внаслідок ДТП у розмірі: 8504 (вісім тисяч п`ятсот чотири) грн. 44 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №972013 від 12.06.2023 року, та в розмірі 1150 (одна тисяча сто п`ятдесят) грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №921948 від 09.05.2023 року (рахунок №344 від 07.05.2023 року; акт виконаних робіт відповідно до листа МТСБУ по справі №92008).

Оскільки на момент завдання шкоди потерпілому цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то згідно приписів ст.38.2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у позивача після здійснення регламентної виплати потерпілому виникло право регресної вимоги до відповідача у розмірі 9654 (дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят чотири) грн. 44 коп. Зазначений розмір відшкодування позивач просить стягнути на його користь з відповідача.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 10.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить такі задоволити.

Відповідач в судові засідання не з`явилася, хоча неодноразово, належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, відзиву, а також будь-яких клопотань на адресу суду не направляла. Як вбачається із відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області, відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На вказану адресу відповідачу неодноразово скеровувалися повістки про виклик в судове засідання, проте, такі повернуті на адресу суду із зазначенням «адресат відсутній».

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Згідно з п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. З урахуванням наведеного та беручи до уваги положення п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що слід згідно ст.280 ЦПК України проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Наявних у справі матеріалів про права та обов`язки сторін достатньо для її розгляду у відсутності відповідача.

У відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України та у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, доходить переконання про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Так, відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що постановою Галицького районного суду м. Львова від 10.05.2023 року у справі № 461/2808/23 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП, та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу.

Як вбачається із вказаної постанови, 10.04.2023 року о 14 год. 37 хв. у м. Львові на перехресті вул. Підвальна-Винниченка водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Audi A6, д.н.з. НОМЕР_3 , не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою, не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечної дистанції та скоїла зіткнення з транспортним засобом Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався попереду. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Крім того, 10.04.2023 року о 14 год. 37 хв. у м. Львові на перехресті вул. Підвальна-Винниченка, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Audi A6, д.н.з. НОМЕР_3 , будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди, залишила місце події та не повідомила про це поліцію.

Відповідно до результатів перевірки чинності полісу внутрішнього страхування відсутня інформація про наявність чинного полісу страхування на автомобіль з номерним знаком НОМЕР_1 станом на 10.04.2023 року.

Цивільно-правова відповідальність потерпілого була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №210424131).

14.04.2023 року власник транспортного засобу Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 звернулася до МТСБУ із повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди та заявою про виплату страхового відшкодування від 14.04.2023 року.

Згідно звіту № 344/23 21 про оцінку вартості збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, виконаного СПД ФО ОСОБА_4 , вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження станом на дату оцінки становить 8 875 грн. 73 коп.

З урахуванням вказаного звіту МТСБУ оформлено довідку №1 від 08.06.2023 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих та наказ про відшкодування шкоди ОСОБА_2 в розмірі 8 504 грн. 44 грн.

МТСБУ відшкодував завдані відповідачем збитки внаслідок ДТП у розмірі: 8504 (вісім тисяч п`ятсот чотири) грн. 44 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 972013 від 12.06.2023 року та в розмірі 1150 (одна тисяча сто п`ятдесят) грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №921948 від 09.05.2023 року (рахунок №344 від 07.05.2023 року; акт виконаних робіт відповідно до листа МТСБУ по справі №92008), призначення платежу - оплата послуг аваркома (експерта) по справі № 92008 (згідно рахунку № 344 від 07.05.2023 року, т.з. НОМЕР_2 ). Таким чином, загальна сума витрат позивача на здійснення регламентної виплати потерпілій особі становить 9 654,44 грн. (8504 грн. 44 коп. + 1150,00 грн.).

Даний спір виник з приводу відшкодування шкоди у порядку регресу, а тому під час вирішення спору слід керуватися нормами Цивільного Кодексу України, Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з положеннями ст.ст.979, 980 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката) (ст. 990 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до положень розділу І Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону).

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (ст. 6 Закону).

Відповідно до п. п 33.1.4. п. 33.1 ст.33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

За змістом п. п. «а» п. 41.1. ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до пп. 38.2.1 п. 38.2 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

У справі, що розглядається, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача, яка була винуватцем настання ДТП, не була застрахована у встановленому Законом порядку, а цивільно-правова відповідальність потерпілого була застрахована, тому відповідно до вимог підпункту «а» пункту 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у МТСБУ виник обов`язок виплатити страхове відшкодування потерпілому, чия відповідальність була застрахована.

Разом із тим, після виплати страхового відшкодування МТСБУ має право зворотної вимоги (регресу) до власника, водія транспортного засобу, винного у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини суд дійшов висновку, що позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення майнового відшкодування, підлягає задоволенню. Відповідач не надала суду належних та допустимих доказів на спростування вимог позивача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони судові витрати у справі. У даній справі позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн. 00 коп., тому дані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та на підставі ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення майнового відшкодування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу майнове відшкодування в загальному розмірі 9654 (дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят чотири) грн. 44 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, м. Київ, Русанівський бульвар, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Величко О.В.