Рішення № 139578485, 07.09.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1254/26

Провадження № 2/674/1074/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Шафікової Ю.Е.,

за участю секретаря Проценко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного підприємства "Верест Плюс" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Акціонерного товариства "Дунаєвецьке підприємство сільгосптехніка" про виділ у натурі в особисту власність частки майна та припинення права спільної часткової власності,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Верест Плюс" в інтересах якого діє адвокат Костюкович Дмитро Карлович звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Акціонерного товариства "Дунаєвецьке підприємство сільгосптехніка", в якому просить припинити право спільної часткової власності та виділити йому в особисту власність 9/100 часток зі складу спільного комплексу, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: нежитлові приміщення загальною площею 3403,7 кв.м, до складу яких входять: готель загальною площею 2720,7 кв.м літ. «А-І», естакада для зливання масла площею 16,2 кв.м. літ. «З», операторська автопарку площею 18,2 кв.м літ. «Т», станція техобслуговування площею 79,7 кв.м літ. «Ш», моєчна естакада площею 5,1 кв.м літ. «Й», ангар площею 523,5 кв.м літ. «Щ», заправочна станція площею 20,1 кв.м літ. «Ф», кладова мастил, естакада для зливання масла площею 7 кв.м літ. «Х», вбиральня площею 13,2 кв.м літ. «Ц», частина огорожі літ. «N», площадка для стоянки літ. «Щ1.

Позов мотивовано тим, що відповідно до договору купівлі-продажу 4/100 частин комплексу від 21 жовтня 2011 року, позивач набув право власності на 4/100 частини комплексу загальною площею 17181,9 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на приміщення загальною площею 683 кв.м, до складу яких входять: естакада для зливання масла площею 16,2 кв.м. літ. «З», операторська автопарку площею 18,2 кв.м літ. «Т», станція техобслуговування площею 79,7 кв.м літ. «Ш», моєчна естакада площею 5,1 кв.м літ. «Й», ангар площею 523,5 кв.м літ. «Щ», заправочна станція площею 20,1 кв.м літ. «Ф», кладова мастил, естакада для зливання масла площею 7 кв.м літ. «Х», вбиральня площею 13,2 кв.м літ. «Ц», частина огорожі літ. «N», площадка для стоянки літ. «Щ1». Відповідно до договору купівлі-продажу 5/100 частин комплексу від 21 жовтня 2011 року, позивач набув право власності на 5/100 частин вищевказаного комплексу, а саме на приміщення адмінбудинку загальною площею 878,8 кв.м - літ. «А-І». Відповідно до Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 28.11.2013 № ХМ1431 33241076, вищевказаний адмінбудинок площею 878,8 кв.м - літ. «А-І» було реконструйовано під готель загальною площею 2720,7 кв.м літ. «А-І». Таким чином, сукупний розмір частки позивача в комплексі становить 9/100 (4/100 + 5/100). Право власності позивача на вищевказану частку комплексу зареєстровано в Реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідачі також є співвласниками вказаного комплексу, з відповідними індивідуальними розмірами своїх часток у праві спільної часткової власності. Позивач має намір зареєструвати своє право власності на належні йому нежитлові приміщення як на окремий об`єкт нерухомого майна, а відтак, з цією метою вважає за необхідне скористатись своїм правом на виділ у натурі належної йому сукупної частки у спільному комплексі. Фактично належні позивачу нежитлові приміщення є повністю технічно ізольованими, а відтак, на переконання позивача, можуть бути виділені в особисту власність зі складу спільного об`єкта.

Відповідно до отриманого позивачем висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна, за технічними показниками належна позивачу 9/100 частина об`єкта є відокремлена, має окремий вихід і може бути виділена в натурі.

Позивач не зміг досягти з іншими співвласниками комплексу згоди щодо укладення договору про виділ зазначеного майна та його нотаріального посвідчення, тому вимушений звернутись із даним позовом до суду з метою практичної реалізації свого гарантованого законом права.

Згідно з ухвалою судді від 24 червня 2026 відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, надано відповідачам строк для подання відзиву на позов, позивачу відповіді на відзив, відповідачам заперечень.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 15 липня 2026 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач Приватного підприємства "Верест Плюс» не з`явився, однак його представник адвокат Костюкович Д.К. подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та позивача, позовну заяву підтримують повністю та просить задовольнити з підстав викладених у ній. Позивач також не наполягає на стягненні судом з відповідачів сплаченого ним судового збору і просить суд залишити фактично понесені витрати за позивачем.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. При вирішенні справи повністю покладається на думку суду.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_2 не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

В судове засідання відповідач Акціонерне товариство "Дунаєвецьке підприємство сільгосптехніка" уповноваженого представника не направило, подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, проти задоволення позову не заперечують.

Оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, заяви сторін, оцінивши наявні в ній докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд вважає, що поданий позов слід задовольнити з огляду на наступне.

Так, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач Приватне підприємство "Верест Плюс" придбав 4/100 частини комплексу загальною площею 17181,9 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на приміщення загальною площею 683 кв.м, до складу яких входять: естакада для зливання масла площею 16,2 кв.м. літ. «З», операторська автопарку площею 18,2 кв.м літ. «Т», станція техобслуговування площею 79,7 кв.м літ. «Ш», моєчна естакада площею 5,1 кв.м літ. «Й», ангар площею 523,5 кв.м літ. «Щ», заправочна станція площею 20,1 кв.м літ. «Ф», кладова мастил, естакада для зливання масла площею 7 кв.м літ. «Х», вбиральня площею 13,2 кв.м літ. «Ц», частина огорожі літ. «N», площадка для стоянки літ. «Щ1».

Також, позивач Приватне підприємство "Верест Плюс" придбав 5/100 частин комплексу, а саме на приміщення адмінбудинку загальною площею 878,8 кв.м - літ. «А-І», на підставі договорів купівлі - продажу від 21.10.2011 року, що посвідчений приватним нотаріусом Дунаєвецького районного нотаріального округу. Право власності позивача зареєстровано у КП «Інвентарбюро» Дунаєвецької районної ради, що підтверджується витягами про державну реєстрацію прав.

Відповідно до Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 28.11.2013 № ХМ1431 43133241076 вищевказаний адмінбудинок площею 878,8 кв.м - літ. «А-І» було реконструйовано під готель загальною площею 2720,7 кв.м літ. «А-І».

Таким чином, сукупний розмір частки позивача в комплексі становить 9/100 (4/100 + 5/100).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 25.04.2024, співвласниками комплексу за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 14340311) є: приватне підприємство " Верест Плюс" у розмірі 9/100 частки, ОСОБА_1 3/100 частки, ОСОБА_2 у розмірі 4/100 частки, акціонерне товариство "Дунаєвецьке підприємство сільгосптехніка" у розмірі 876/1000 частки. Відомості про інші речові права відсутні, у реєстрі іпотек відомості відсутні.

У технічному паспорті від 14 травня 2026 року на об`єкт комплекс (9/100) за адресою АДРЕСА_1 , оформленому сертифікованим інженером ОСОБА_3 на замовлення позивача Приватного підприємства "Верест Плюс" вказано, що загальна площа нежитлових приміщень становить 3403,7 кв.м..

Згідно висновку про можливість виділу №07/06/26 від 11 червня 2026 року, складеному ФОП ОСОБА_3 , за технічними характеристиками 9/100 частки об`єкта комплексу, а саме готель загальною площею 2720,7 кв.м літ. «А-І», естакада для зливання масла площею 16,2 кв.м. літ. «З», операторська автопарку площею 18,2 кв.м літ. «Т», станція техобслуговування площею 79,7 кв.м літ. «Ш», моєчна естакада площею 5,1 кв.м літ. «Й», ангар площею 523,5 кв.м літ. «Щ», заправочна станція площею 20,1 кв.м літ. «Ф», кладова мастил, естакада для зливання масла площею 7 кв.м літ. «Х», вбиральня площею 13,2 кв.м літ. «Ц», частина огорожі літ. «N», площадка для стоянки літ. «Щ1», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 є відокремлена, має окремий вихід і може бути виділена в натурі.

Неможливість у позасудовому порядку вирішити питання при виділ в натурі частки у спільній часткові власності позивача, стало підставою для звернення до суду з позовом.

При застосуванні норм права до спірних правовідносин, судом враховується наступне.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За правилами частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно частин першої-третьої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (частина перша статті 364 ЦК України).

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частці у праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної власності такого співвласника припиняється, а тому при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, частка якого виділяється, має бути виділено окреме приміщення, яке повинно бути ізольованими від приміщень іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, підведену систему водопостачання, водовідведення, опалення тощо, тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України

Тобто, виділ частки нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо співвласнику виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру частки такого співвласника у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Визначальним для виділу частки нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є розмір частки співвласника та технічна можливість виділу частки.

Одночасно згідно ч. 3. ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Оскільки між сторонами не досягнуто домовленості про виділ в натурі позивачу 9/100 частки у праві спільної часткової власності, шляхом укладення нотаріально посвідченого договору, позивач має право на звернення до суду за захистом свого майнового права, шляхом здійснення виділу в натурі належної йому частки, з метою припинення права спільної часткової власності на це майно.

Як випливає з технічного паспорту та висновку про технічну можливість виділу, приміщення комплексу є відокремлене, має окремий вихід і може бути виділено в натурі зі спільної часткової власності.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд суд приходить до висновку, що позов є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак враховуючи характер спірних правовідносин, обставини виникнення спору, та те, що представник позивача просив не стягувати судовий збір з відповідачів, суд вважає за необхідне залишити судові витрати зі сплати судового збору за позивачем.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 293, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Виділити Приватному підприємству "Верест Плюс" ЄДРПОУ 37328949 в натурі в особисту власність 9/100 частин зі складу спільного комплексу (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРПНМ: 2210121968218; реєстраційний номер майна в РПВНМ: 14340311; адреса об`єкта: АДРЕСА_1 ), а саме нежитлові приміщення загальною площею 3403,7 кв.м, до складу яких входять: готель загальною площею 2720,7 кв.м літ. «А-І», естакада для зливання масла площею 16,2 кв.м. літ. «З», операторська автопарку площею 18,2 кв.м літ. «Т», станція техобслуговування площею 79,7 кв.м літ. «Ш», моєчна естакада площею 5,1 кв.м літ. «Й», ангар площею 523,5 кв.м літ. «Щ», заправочна станція площею 20,1 кв.м літ. «Ф», кладова мастил, естакада для зливання масла площею 7 кв.м літ. «Х», вбиральня площею 13,2 кв.м літ. «Ц», частина огорожі літ. «N», площадка для стоянки літ. «Щ1».

Припинити право спільної часткової власності на виділені Приватному підприємству "Верест Плюс" ЄДРПОУ 37328949 у натурі в особисту власність 9/100 частин в складі спільного комплексу (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРПНМ: 2210121968218; реєстраційний номер майна в РПВНМ: 14340311; адреса об`єкта: АДРЕСА_1 ), а саме нежитлові приміщення загальною площею 3403,7 кв.м, до складу яких входять: готель загальною площею 2720,7 кв.м літ. «А-І», естакада для зливання масла площею 16,2 кв.м. літ. «З», операторська автопарку площею 18,2 кв.м літ. «Т», станція техобслуговування площею 79,7 кв.м літ. «Ш», моєчна естакада площею 5,1 кв.м літ. «Й», ангар площею 523,5 кв.м літ. «Щ», заправочна станція площею 20,1 кв.м літ. «Ф», кладова мастил, естакада для зливання масла площею 7 кв.м літ. «Х», вбиральня площею 13,2 кв.м літ. «Ц», частина огорожі літ. «N», площадка для стоянки літ. «Щ1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

позивач: Приватне підприємство "Верест Плюс" місцезнаходженням.Дунаївці вул. Шевченка,115, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області код ЄДРПОУ: 37328949;

відповідач: ОСОБА_4 ,адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 : місце реєстрації АДРЕСА_2 ;

відповідач: Акціонерне товариство "Дунаєвецьке підприємство сільгосптехніка": місцезнаходженням.Дунаївці вул. Шевченка,115, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області код ЄДРПОУ: 05519149.

Повне рішення складено 07 вересня 2026 року.

Суддя Ю. Е. Шафікова