Рішення № 139578458, 02.09.2026, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/934/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

02 вересня 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Теребовля цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (далі-ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №80303 від 30.07.2021 у розмірі 47015,64 грн.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 30.07.2021 між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №80303.

Підписавши цей договір про надання споживчого кредиту ОСОБА_1 засвідчила, що до укладення Договору отримала та ознайомилася, зокрема, з індивідуальною частиною Договору про споживчий кредит, графіком платежів за першим траншем, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною Договору, Правилами надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту Кредитодавця, а також іншою інформацією необхідною для прийняття нею свідомого рішення про укладення Договору та отримання кредиту, інформацією та документами розміщеними на сайті https://finx.com.ua/.

Відповідно даного договору типом кредиту є кредитна лінія і ОСОБА_1 отримала кредит (перший транш) у розмірі 16667,00 грн строком на 547 днів зі сплатою процентів за користування першим траншом кредиту, в обмін на зобов`язання відповідача повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом у відповідності до умов договору.

На виконання умов договору ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" свої зобов`язання виконало належним чином, перерахувавши ОСОБА_1 кредитні кошти, проте остання своїх зобов`язань належним чином не виконала, порушивши умови кредитного договору, в результаті чого виникла заборгованість за договором загальною сумою 47015,64 грн.

28.01.2025 було укладено договір № 28012025, відповідно до якого ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 80303. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 80303.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги, відповідач свого зобов`язання належним чином не виконувала, тому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором №80303 від 30.07.2021 в сумі 47015,64 грн та судові витрати по справі.

Ухвалою судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29.05.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02.07.2026, яке було відкладено на 02.09.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

Представник позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в судове засідання не з`явився, однак ним у позові вказано про розгляд справи у його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом надіслання повістки про з`явлення до суду за зареєстрованим місцем проживання, відзиву на позов не подала, про поважність причин неможливості прибуття її в судове засідання суд не повідомила.

Тому суд у відповідності до статті 280 ЦПК України, вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлення заочного рішення, оскільки щодо заочного вирішення справи не заперечує позивач.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 30.07.2021 між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №80303 (індивідуальна частина).

Підписавши цей договір ОСОБА_1 засвідчила, що до укладення договору отримала та ознайомилася, зокрема, з індивідуальною частиною договору про споживчий кредит, графіком платежів за першим траншем, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною Договору, Правилами надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту Кредитодавця, а також іншою інформацією необхідною для прийняття нею свідомого рішення про укладення Договору та отримання кредиту, інформацією та документами розміщеними на сайті https://finx.com.ua/.

Відповідно до укладеного договору про споживчий кредит №80303 від 30.07.2021, типом кредиту є кредитна лінія. Ліміт кредитної лінії (загальний розмір кредиту) не може перевищувати 72 223,00 грн. ОСОБА_1 отримала кредит (перший транш) у розмірі 16 667,00 грн у наступному порядку: у розмірі 12755,70 грн для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №70779 від 23.03.2021 укладеним з кредитодавцем; у розмірі 1244,58 грн. на рахунок/картку позичальника № НОМЕР_1 , що відкрито в банку ПАТ КБ ПриватБанк у національній валюті; у розмірі 1333,36 грн на поточний рахунок товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Грінвуд лайф іншуранс" з метою оплати позичальником страхових платежів (внесків) встановлених договором добровільного страхування життя №61322735 від 30.07.2021; у розмірі 1336,36 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини. Строк кредитування за першим траншем становить 547 днів зі сплатою відсотків за користування першим траншом кредиту у розмірі від 220,0%, загальні витрати за першим траншем складають 41144,32 грн. Договором передбачено, що комісія за надання першого траншу складає 1 333,36 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення договору. Загальний строк кредитування 1477 днів. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування першого траншу складає 1,00 грн, Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування першого траншу складає 200,00 грн.

Даний договір було підписано позичальником особисто. Також позичальником було підписано Паспорт споживчого кредиту (дата надання інформації в паспорті - 30.07.2021), у якому відображено такі ж умови отримання кредиту та заявку на видачу першого траншу у розмірі 16 667,00 грн, а також графік платежів за першим траншем кредитного договору №80303 від 30.07.2021.

ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" виконало своє грошове зобов`язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти згідно умов договору. Вказана обставина підтверджується платіжним дорученням ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС".

Згідно розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит №80303 від 30.07.2021 станом на 07.05.2026 заборгованість ОСОБА_1 складає 47015,64 грн, з яких 16327,80 грн - тіло кредиту, 28887,84 грн - відсотки, 1800,00 грн - комісія. Наявність вказаної заборгованості підтверджується також карткою обліку виконання договору 80303 ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" за період 30.07.2021-28.01.2023.

Відповідно до договору факторингу № 28012025 від 28.01.2025 між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС", ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" передає (відступає) ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» приймає належні ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до договору факторингу №28012025 від 28.01.2025 від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості.

Згідно копії акту прийому-передачі від 28.01.2025 реєстру боржників (в електронному та паперовому вигляді) за договором факторингу №28012025 від 28.01.2025 фактор ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» з однієї сторони та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" уклали даний акт про те, що у виконанні п.8.4 договору факторингу №28012025 від 28.01.2025, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників від 28.01.2025, складений за формою згідно із додатком №1 до договору.

Згідно копії реєстру боржників за кредитними договорами укладеними між позичальником та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" до договору факторингу №28012025 від 28.01.2025, серед переліку прізвищ боржників під номером 3993 міститься прізвище відповідача - ОСОБА_1 , сума заборгованості якої складає 47015,64 грн.

З копії платіжної інструкції №0491640000 від 28.01.2025 слідує, що ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" отримала від ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 2047654,81 грн оплати за договором факторингу №28012025 від 28.01.2025.

При вирішенні даного спору суд застосовує наступні правові норми.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як слідує зі змісту частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З наведених обставин справи слідує, що підписання договору про надання споживчого кредиту №80303 від 30.07.2021 свідчить про те, що ОСОБА_1 всі умови цілком зрозуміла та своїм підписом письмово підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Частинами першою та другою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, а також враховуючи, що відповідач не з`явилася у судове засідання та докази на спростування доводів позивача не надала, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог та необхідність задоволення позову шляхом стягнення з відповідача суми заборгованості в загальному розмірі 45 215,64 грн, з яких: 16327,80 грн заборгованість за тілом кредиту та 28 887,84 грн заборгованість за процентами.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 1800,00 грн, суд зазначає, що позичальнику були надані кошти на споживчі цілі, а тому, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п. 17 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У розумінні положень чинного законодавства України надання грошових коштів є послугою.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що затверджені Постановою Національного банку України № 168 від 10.05.2007 року визначає, що Банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Як вказано у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 666/4957/15-ц надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв`язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому, до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, пункти кредитного договору про сплату комісії за надання кредитних коштів є нікчемними.

Щодо вимоги у позовній заяві ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 16000,00 грн, суд зазначає наступне.

02.07.2024 між АО «Лігал Ассістанс» та клієнтом ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір про надання правової допомоги №02-07/2024.

Відповідно до пункту 1.1 клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги АО «Лігал Ассістанс» №1119 від 01.04.2026 та витягу з акту №33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026, погоджено гонорар АО «Лігал Ассістанс» за надання усної консультації з вивченням документів, складення позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду у розмірі 16000 грн, підписанням цієї заявки сторони погодили надання правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, складності справи, спрощеного порядку її розгляду, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на професійну правничу допомогу. Суд робить висновок про те, що слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати на правничу допомогу, понесені при розгляді даної справи в Теребовлянському районному суді, у розмірі 2000 грн, так як на думку суду, саме такий розмір правової допомоги буде співмірним заявленим позовним вимогам та складності справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлені вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором №80303 від 30.07.2021 в сумі 45 215,64 грн, з яких: 16 327,80 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 28 887,84 грн - сума заборгованості за відсотками, оскільки матеріалами справи встановлено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань відповідно до умов укладеного кредитного договору.

З урахуванням вимог частини першої статті 141 ЦПК України та з огляду на часткове задоволення судом заявленого позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 560,43 грн (ціна позову 47 015,64 грн, що становить 100%, з яких задоволено вимог на суму 45 215,64 грн, що становить 96,17 %, а тому при частковому задоволенні позову на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 2 560,43 грн = 2 662,40 х 96,17 %).

Керуючись статтями 12, 13, 76, 141, 258-259, 263-265, 272, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором № 80303 від 30.07.2021 у розмірі 45 215 (сорок п`ять тисяч двісті п`ятнадцять) грн 64 коп., з яких 16327 грн 80 коп. заборгованість за тілом кредиту, 28887 грн 84 коп. заборгованість за нарахованими відсотками.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір у розмірі 2 560 (дві тисячі п`ятсот шістдесят) грн 43 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Копію даного рішення направити позивачу та відповідачу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», місцезнаходження вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, код ЄДРПОУ 42640371;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складено 02.09.2026.

Суддя А.В.Мельник