Рішення № 139578154, 08.09.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/1349/26 Єдиний унікальний № 748/1348/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді: Костюкової Т.В.

за участі секретаря: Зінченко Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2026 року через систему «Електронний суд», представник позивача ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ"- адвокат Столітній Михайло Миколайович, який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АІ № 2186227 від 27.04.2026 року, звернувся до Чернігівського районного суду Чернігівської області із вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" суму заборгованості в розмірі 21541,38 грн., з яких сума кредиту 5100 грн., сума процентів за користування кредитом 9134,1 грн., нараховані позивачем проценти за 72 календарних днів - 7307,28 грн. Також, просить стягнути на користь позивача сплачений судовий збір 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що тим, що на підставі договору №6362475 від 12.02.2023 року, укладеного в електронній формі, ТОВ «Авентус Україна » надало відповідачу кредит в сумі 5100,00 грн шляхом безготівкового переказу на рахунок відповідача з використанням реквізитів платіжної картки, вказаної відповідачем. Відповідач зобов`язався повернути кредит, та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначені договором.

Відповідач не виконав зобов`язання за кредитним договором, зокрема не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, в порядку повернення отриманих коштів, не здійснював сплату процентів за користування кредитом, тому виникла заборгованість, право вимоги по якій перейшло на підставі договору факторингу №27.11/23-Ф від 27 листопада 2023 року до позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» , який в подальшому змінив найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» та суму 21541,38 грн., з яких сума кредиту 5100 грн., сума процентів за користування кредитом 9134,1 грн., нараховані позивачем проценти за 72 календарних днів - 7307,28 грн.. Вказані обставини слугували підставою звернення до суду

Чернігівський районний суд Чернігівської області своєю ухвалою від 25 травня 2026 відкрив провадження по справі

Заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

У судове засідання представник позивача не з`явився, який письмово у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення заперечень не має.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом надіслання повістки за адресою місця реєстрації , конверт повернувся не врученим з відміткою «Адресат відсутній». Відзиву на позов не подав.

Згідно ч.2 ст.43 ЦПК України, відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача, на думку суду, свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України , судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного

Судом встановлено, що 12.02.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №6362475 , на підставі якого ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачу кредит в сумі 5100,00 грн шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку для задоволення власних потреб відповідача на умовах строковості, зворотності, платності.

Згідно положень пунктів 1.3, 1.4, 1.5 кредитного договору кредит надається строком на 360 днів, процентна ставка фіксована 1,99 % в день, проценти підлягають сплаті кожні 30 днів.

Відповідно до п.1.8.1 Договору орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк користування кредитом складає 41636,40 грн

Договір підписано ОСОБА_1 12.02.2023 електронним підписом НОМЕР_1 ( а.с 74-78 зворот)

Додатком №1 до Договору про надання споживчого кредиту №6362475 від 12.02. 2023 року є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача з графіком платежів, який розбито на 12 платежів, з сумами, що підлягає сплаті щомісячно, остання з яких датована 07.02.2024 року . Згідно графіку платежів загальна вартість кредиту становить 41636,40 грн Додаток №1 до Договору про надання споживчого кредиту №6362475 підписано ОСОБА_1 12.02.2023 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С7703( а.с 79)

До матеріалів справи додатні Правила надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» в редакції чинній на час укладення кредитного договору відповідачем ( а.с 15-24)

Також відповідачем електронним підписом С7703 підписано Паспорт споживчого кредиту з умовами кредитування, які ідентичні тим, що визначені в Договорі про надання споживчого кредиту №6362475 від 12.032.2023 , в якому визначено сума кредиту 5100,00 грн, строк кредитування 360 днів, процентна ставка 1,99 в день, що становить 726,35% річних, загальні витрати за кредитом 36536,40 грн та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк кредитування кредитом 41636,40 грн ( а.с 81 -81 зворот)

Згідно листа АТ КБ «Приватбанк»» від 05.06.2026 року №20.1.0.0.0./7-260601/542381-БТ на ім`я ОСОБА_1 , в банку емітовано карту № НОМЕР_2 на яку було зараховано 12.02.2023 суму коштів 5100,00 грн. ( а.с 110).

Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора ТОВ «Авентус Україна» сума заборгованості відповідача Договором про надання споживчого кредиту №6362475 від 12.02.2023 за період з 12.02.2023 року по 26.11.2023 року становить 14234,10 грн з них: 5100 грн - заборгованість за тілом кредиту; 9134,10 грн - заборгованість за процентами ( а.с 84-90)

Також з розрахунку вбачається що відповідачем кошти на погашення заборгованості не вносилися.

27.11.2023 між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "ФК "Фінстраст Україна " було укладено договір факторингу № 27.11./23-Ф , за умовами якого ТОВ "ФК " Фінстраст Україна " набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ "Авентус Україна", в тому числі і до відповідача за договором про надання споживчого кредиту №6362475 від 12.02.2023 ( а.с 33-42 зворот.)

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 27.11./23-Ф право вимоги під №2417 було передано за Договором про надання споживчого кредиту №6362475 від 12.02.2023 відповідно до якого загальна сума заборгованості становить за тілом кредиту становить 5100 грн та 9134,10 грн - заборгованість за процентами ( а.с 65-68)

Відповідно до платіжних інструкцій від 01.12.2023 року за №1811, від 01.12.2023 року за №1810 та від 01.12.2023 року за №1809 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» проведена оплата за договором факторингу №27-11/23-Ф від 27.11.2023 року ( а.с 25. 25 зворот, 26)

Відповідно до рішення №251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінстраст Україна» від 25.11.2024 року було змінено найменування Товариства з ТОВ «ФК «Фінстраст Україна» на ТОВ «ФК «Фінстраст Капітал» та затверджено установчі документи юридичної особи ( а.с 54, 55-61)

З розрахунку заборгованості здійсненого позивачем за Договором про надання споживчого кредиту №6362475 від 12.02.2023 вбачається, що загальна сума боргу складає 21541,38 грн., з яких сума кредиту 5100 грн., сума процентів за користування кредитом 9134,1 грн., нараховані позивачем проценти за 72 календарних днів - 7307,28 грн ( а.с 91 -92 зворот)

Із здійсненого розрахунку вбачається, що відсотки фактором поза межами строку дії Договору про надання споживчого кредиту №6362475 від 12.02.2023 не нараховувалися.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із положень ч. 1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст.11Закону України«Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.3вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 525Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Пунктом 1 ч. 1 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно зі ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

З урахуванням того, що кредитодавцем виконано обов`язок і надано відповідачу кредитні кошти в розмірі 5100,00 грн, а боржником відповідачем такі не повернуті, відповідач користувався кредитними коштами , а відповідно позовній вимоги підлягають задоволенню.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача у звязку із задоволенням позовних вимог підлягають стягненню витрати з оплати судового збору в сумі 2662,40 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові, інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються на позивача.

Відповідно до роз`яснень, наведених у п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 висловив свою позицію про те, що для цілей відшкодування витрат на правову допомогу заявник може використовувати будь-який документ, який свідчить про фактичне понесення таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, правову допомогу ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у даній справі на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024 надавав адвокат Столітній М.М. (а.с 21-29).

Верховний суду у складі Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 16 квітня 2020 року у справі № 727/4597/19 зазначив про те, що аналіз спеціального законодавства щодо діяльності адвоката дає право зробити висновок про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при оплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форми такого документа. Урахувавши наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, ВС дійшов висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений у довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Також судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 16 травня 2019 року у справі № 823/2638/18 та від 13 грудня 2018 року у справі № 816/2096/17 вказав на те, що від учасника справи вимагаються докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а не докази обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права, тому достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Так, на підтвердження наданих послуг адвокатом надано акт прийому передачі виконаних робіт згідно договору від 10.12.2024 від 10.12.2024 про наданий ним перелік послуг (а. с.92), на загальну суму 10 000 гр та заявку №1571 на виконання доручення до Договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року ( а.с 70)

Слід зазначити, що відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката. Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об`єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Верховний Суд у своїй постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19 зазначив, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути спів розмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

З огляду на викладене, з урахуванням складності справи, співмірності та пропорційності понесених витрат щодо предмета спору, значення справи для сторін, враховуючи обсяг наданих юридичних послуг, суд дійшов обґрунтованого висновку, що з відповідач на користь позивача необхідно стягнути суму у розмірі 5000,00 грн., що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 141, 223, 229, 247, 259, 263-265 , 280 ЦПК України, ст.ст. 512, 526, 541, 549, 610, 612, 1049-1054 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовільнити

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №6362475 від 12 лютого 2023 року в розмірі 21541,38 грн., з яких сума кредиту 5100 грн., сума процентів за користування кредитом 9134,1 грн., нараховані позивачем проценти за 72 календарних днів - 7307,28 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" понесені судові витрати по сплаті судовому збору у розмірі 2486 (дві тисячі чотириста вісімдесят шість) грн 94 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч ) грн

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів після його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27. приміщення 2, ЄДРПОУ 44559822

Відповідач: ОСОБА_1 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3

Суддя Т.В.Костюкова