Рішення № 139578059, 01.09.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1142/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог Сумська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до суду з позовом у якому просила визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 - батько позивача. Після його смерті відкрилась спадщина на все належне йому майно, серед якого житловий будинок з надвірними та господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Спадкову справу після смерті спадкодавця було заведено в Сумській районній державній нотаріальній конторі за заявами про відмову від прийняття спадщини після померлого його доньок - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та дружини ОСОБА_5 на користь спадкоємця за законом - сина померлого ОСОБА_1 . Таким чином, єдиним спадкоємцем після померлого ОСОБА_2 є його син ОСОБА_1 01.03.2002 року позивач отримав Свідоцтво про право на спадщину за законом як єдиний спадкоємець. Позивач звернувся до державного нотаріуса Сумської районної державної нотаріальної контори з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом на вказаний житловий будинок. Проте, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку зі спливом шестимісячного строку прийняття спадщини та неможливістю вважати, що доньки і дружина спадкодавця належним чином та у встановлений законом строк відмовились від спадщини. Враховуючи вищевикладене Позивач позбавлений можливості в позасудовому порядку вирішити спірне питання, тому вимушений звернутися до суду з питанням визнання права власності на зазначений житловий будинок.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, просили розгляд справи здійснювати без їх участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Від представника відповідача надійшла письмова заява про розгляд справи без їх участі на підставі наявних матеріалів справи, у прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, про дату і час розгляду справи повідомлена належним чином, у поданій до суду заяві представник просив розгляд цивільної справи здійснювати без його участі.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №8. (а.с.11)

Позивач є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 23 вересня 1959 року. (а.с.12)

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на все належне йому майно. Серед спадкового майна, яке належало спадкодавцю на дату смерті житловий будинок з надвірними та господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно Свидетельства о праве личной собственности на домовладение (рос.) від 11 вересня 1986 року, виданого исполнительним комитетом районного Совета народных депутатов (рос.) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_2 на праве личной собственности (рос). (а.с.13)

01 березня 2003 року Сумською районною державною нотаріальною конторою було відкрито спадкову справу №144 за реєстраційним №2-430 після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За матеріалами спадкової справи, 15.02.2002 роки доньки померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_4 дружина ОСОБА_5 , звернулись до нотаріуса з заявами про відмову від прийняття спадщини після померлого батька та чоловіка на користь спадкоємця за законом, сина померлого ОСОБА_1 . (а.с.50 на звороті-51 на звороті)

18 лютого 2026 року позивач звернувся до державного нотаріуса Сумської районної державної нотаріальної контори, через свого представника, з проханням видати на ім`я позивача свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 18 лютого 2026 року державним нотаріусом Блошенко В.І. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Посилається на те, що шість місяців по спадщині ОСОБА_2 сплинув 21 грудня 1996 року; Справжність підпису на заявах доньок померлого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про відмову від спадщини на користь сина померлого ОСОБА_1 , було засвідчено секретарем Басівської сільської ради Сумського району Сумської області, ОСОБА_6 за реєстровими №№30,31 відповідно 15 лютого 2002 року. Таким чином, не можна вважати, що вони належним чином та у встановлений законом строк відмовились від спадщини; Справжність підпису на Заяві дружини померлого ОСОБА_5 , про відмову від спадщини на користь сина померлого ОСОБА_1 , було засвідчено секретарем Басівської сільської ради Сумського району Сумської області, ОСОБА_6 за реєстровим №38 25 лютого 2002 року. Однак вищезазначена заява була подана до Сумської районної державної нотаріальної контори тільки 01 березня 2002 року, тобто після спливу шести місячного строку для прийняття/відмови спадщини, а оскільки дружина померлого ОСОБА_5 постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, протягом шести місячного строку не заявила про відмову від неї, та є такою, що прийняла спадщину. Тобто, у спадковій справі наявні заяви, подані після спливу 6-ти місячного строку на прийняття спадщини та/або відмови від неї, та документи, які впливають на зміст спадкових правовідносин та порядок визначення кола спадкоємців.

У зв`язку із цим, позивач позбавлений у позасудовому порядку оформити свої спадкові права, а тому вимушений звернутись до суду для захисту своїх прав та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживав разом із дружиною ОСОБА_5 , сином ОСОБА_1 , невісткою ОСОБА_7 , онуком ОСОБА_8 та онукою ОСОБА_9 .

Відповідно до матеріалів спадкової справи №144, заведеної після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 дружина померлого відмовилась від права на обов`язкову частку в спадщині, а також на частку у спільному майні подружжя, про що є відповідні заяви. Доньки спадкодавця ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також відмовились від свого права на спадкування за законом на користь позивача.

Таким чином, єдиним спадкоємцем за законом після смерті спадкодавця, що прийняв спадщину, є позивач, інші спадкоємці, що мали право на спадкування відмовилися від прийняття спадщини, подавши до нотаріуса заяви про відмову прийнятті спадщини на користь позивача по справі.

Крім того, встановлено, що позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом від 01.03.2002 року, реєстровий №2-430, видане державним нотаріусом Сумської районної державної нотаріальної контори Сумської області Каблучко О.М. на право на земельну частку (пай). (а.с.52)

Отже, на момент видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, було визначено коло спадкоємців після смерті ОСОБА_2 .

За життя, ні дружина померлого - ОСОБА_5 , ні доньки спадкодавця ОСОБА_3 і ОСОБА_4 . Свідоцтво про право на спадщину за законом у судовому порядку не оскаржували, не скасовували, не визнавали недійсним.

Позивачем розроблено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , 1964 року побудови, загальна площа становить 54,6 кв. м, житлова площа 30,4 кв. м, що додатково підтверджує існування об`єкта нерухомого майна, та користування, володіння і розпорядження вказаним спадковим майном позивачем. (а.с.18-22)

Відповідно до Звіту про оцінку майна за адресою: АДРЕСА_1 , складеного 06.03.2026 року ринкова вартість об`єкта оцінки складає 42000,00 грн. (а.с.23-26)

Відповідно до ч.1 ст. 1220, ч.1 ст.1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину

Згідно ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до абз. 2 п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до Листа №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року виданого Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 р. №24-753/0/4/-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ч. 4 ст. 41 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України в разі відсутності документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

Пунктом 1 ч.2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Враховуючи, що зазначені державним нотаріусом причини відмови позивачу у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , продовжують існувати, усунути їх у позасудовому порядку неможливо, а тому ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання за ним, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , права власності на зазначений житловий будинок.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з метою реалізації позивачем своїх законних спадкових прав.

Керуючись ст.ст. 258, 263-265, 273, 354,355 ЦПК України, ст.ст. 392, 1216,1223,1268, 1270, 1296, 1297 ЦК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення складено 08.09.2026 року.

Суддя О.А. Степаненко