Ухвала суду № 139577946, 29.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/30530/26

Провадження №1-кс/127/11568/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12023020000000496 від 22.06.2023, за ознаками кримінальних правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .

Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020000000496 від 22.06.2023, за ознаками кримінальних правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи за попередньою змовою, умисно, у період часу з 27.08.2014 до 03.10.2014 на території м. Вінниці та м. Києва заволоділи грошовими коштами ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі Банк) в особливо великих розмірах шляхом обману та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки за банківською послугою «Екстрені гроші» (далі Послуга), із застосуванням реквізитів карткових рахунків та персональних даних клієнтів Банку ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , у результаті чого завдали Банку шкоди в сумі 707250 грн.

Таким чином, учасники вказаної групи, маючи єдині наміри щодо вчинення особливо тяжкого злочину, протягом значного періоду часу вчинили узгоджені, послідовні, системні, продовжувані, тривалі протиправні винні дії, конкретний перелік яких наведено в повідомленні про підозру.

У вчинені кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Вінниці, громадянину України, не працюючий, раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

Вина підозрюваного ОСОБА_6 та інших учасників злочину доводиться наступними матеріалами, які перебувають в кримінальному провадженні, а саме:

?Документами ПАТ КБ «ПриватБанк», що вилучені/отримані органом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, у тому числі: висновком Банку про проведення несанкціонованих операцій за послугою «Екстрені гроші», реєстром знятих коштів з вищевказаних карткових рахунків та транзитних рахунків за послугою «Екстрені гроші», виписками по рахунках вказаних клієнтів Банку про поповнення та зняття коштів, аудіо записами розмов замовлення Послуги, документами про замовлення Послуги через автоматизовану систему «Приват24», документами Банку щодо зміни «фінансового» телефону за вищевказаними картковими рахунками інформацією щодо відправлених смс-повідомлень з кодами за Послугою, фотоматеріалами учасників злочину щодо проведення операцій за вказаною Послугою в банкоматній мережі;

?Протоколами огляду банківських документів та постановами про визнання документів речовими доказами;

?Показаннями свідків працівників головного офісу ПАТ КБ «ПриватБанк»: юриста ОСОБА_16 , заступника керівника Департаменту Бізнесу платежів та переказу по інноваційним проектам ОСОБА_17 , провідного спеціаліста з бухгалтерського контролю і технології обліку ГО Банку ОСОБА_18 , які повідомили умови та порядок здійснення послуги «Екстрені гроші», встановлення факту несанкціонованих операцій, рух коштів по банківськім рахункам (списання коштів за послугою «Екстрені гроші» здійснювалося за карткою клієнта - з його карткового рахунку, а за дублюючими операціями з транзитного спец рахунку Банку);

?Протоколом слідчого експерименту, згідно з яким підтверджено можливість одночасного зняття в декількох банкоматах дублюючих сум коштів по одному унікальному коду за послугою «Екстрені гроші» в системі ПАТ КБ «Приватбанк», без наявності карти;

?Документами з інформацією, яка вилучена в операторів зв`язку, відповідно до якої, підтверджено зв`язок «фінансових» телефонів з Банком (замовлення послуги клієнтом, надходження смс-повідомлення з кодом), зв`язок з іншими учасниками;

?висновками судово-економічних експертиз за № 9 від 23.03.2017 по рахункам ОСОБА_13 та за № СЕ-19/102-22/19028-ЕК від 11.01.2023 по рахункам ОСОБА_14 та ОСОБА_15

?показаннями свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_7 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , та ОСОБА_28 ;

?протоколами впізнання особи за фотознімками за участю свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_7 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , та ОСОБА_28 ;

?протоколами допиту підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ;

?іншими матеріалами кримінального провадження.

На виконання вимог ст.ст. 135, 136, 276, 277, 278 КПК України 14.06.2023 підозрюваному ОСОБА_6 забезпечено вручення вказаного повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, шляхом вручення його матері ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та житлово-експлуатаційній організації за його місцем проживання, однак на виклики до слідчого ОСОБА_6 не з`явився та до теперішнього часу не надав будь-яких підтверджуючих документів щодо поважності причин неявки.

Під час відвідування житла ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_1 , від осіб які проживають по сусідству, установлено, що підозрюваний з березня 2019 року за вказаним місцем проживання не з`являється так як виїхав за межі території України, а тому його місце перебування невідоме, що і підтверджується здобутими матеріалами оперативного підрозділу УСР у Вінницькій області ДСР НП України.

Відповідно до рапорту старшого оперуповноваженого 2-го відділу УСР у Вінницькій області ДСР НП України від 10.07.2023, установлено, що відповідно до отриманої інформації з бази перетину кордону «АРКАН» - підозрюваний ОСОБА_6 20.03.2019 здійснив виїзд за межі території України в пропускному пункті «Краківець» та до цього часу на територію України не повернувся.

Підозрюваний ОСОБА_6 13.07.2023 оголошений в міжнародний розшук, та відповідні матеріали щодо його розшуку разом з постановою направлені до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України для подальшої публікації червоного оповіщення щодо розшукуваної особи (розшук з метою арешту та екстрадиції).

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07.09.2023 ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до листа сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП у Вінницькій області за № СЕД-92760-2026 від 28.04.2026 (1230249) установлено, що на території Польської Республіки 28.04.2026 затримано громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з розшуком за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.

У зв`язку з чим до Вінницької обласної прокуратури підготовлено та надіслано за вих. № СЕД-103648-2026 (1244128) від 05.05.2026 клопотання та інші необхідні матеріали в трьох примірниках з їх перекладом польською мовою про видачу (екстрадицію) ОСОБА_6 для притягнення до кримінальної відповідальності.

Установлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі до 12 років, проживає в житлі, яке йому не належить, ніде не працює, а тому може в будь-який момент без зайвих труднощів покинути місце свого проживання та під загрозою застосування суворої міри покарання може здійснити спроби переховуватись від слідства та суду, що являється ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У ході досудового розслідування в якості свідків та підозрюваних допитані особи, місцеперебування яких відоме ОСОБА_6 , а тому без застосування дієвого запобіжного заходу підозрюваний може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, тобто наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, характер інкримінованого правопорушення, послідовність і спланованість дій, направлених на його вчинення, доводять, що єдиним джерелом його доходу було вчинення кримінальних правопорушень, отже є підстави вважати, що підозрюваний може продовжити злочинну діяльність та вчинити інший злочин, що є ризиком передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України.

Наведені обставини дають підстави вважати, що жоден більш м`який запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, на даний час не може запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.

При цьому, зважаючи на характер злочинного умислу, а також те, що підозрюваного ОСОБА_6 було оголошено у міжнародний розшук, слідчий суддя має право не визначати розмір застави до підозрюваного.

Враховуючи викладене, слідчий просив клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримали.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання, просила застосувати домашній арешт.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні по суті клопотання просив застосувати домашній арешт, вину визнав частково.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, характеризуючі дані підозрюваного, прийшов до наступного висновку.

Відділом СУ ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023020000000496 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В рамках вказаного провадження, 14.06.2023 підозрюваному ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Дослідивши матеріали клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до висновку, що причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого правопорушення достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання та доведена прокурором при розгляді даного клопотання.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зокрема, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання тривале позбавлення волі.

Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

З матеріалів клопотання та пояснень прокурора в судовому засіданні встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення причетні інші особи, однак наразі їх місцезнаходження не встановлено. Враховуючи, що підозрюваному відомі усі учасники правопорушення, останній може здійснювати вплив на співучасників, яким також відомі обставини провадження, переконуючи їх давати неправдиві показання, а також узгоджувати показання між собою, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч.4ст.95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи, що підозрюваному відомі персональні дані свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до переконання, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на вказаних осіб, шляхом проведення зустрічей з ними, спонуканням до зміни показів з метою надання останніми показань, які є вигідними саме для підозрюваного, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме такі дії, однак має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, раніше не судимий. Разом з тим, це не є безумовними підставами для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки вказані обставини на даний час не мають такого ступеню довіри, які можуть бути враховані судом, як такі, що мають запобіжний вплив на поведінку підозрюваного, та не є такими, що спростовують встановлені судом ризики.

На момент розгляду клопотання відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_6 в умовах СІЗО при ДУ «Вінницька УВП (№ 1)», зокрема, за станом здоров`я, сторонами не надано, тому слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.

За змістом ст.131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження. Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування іншого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, які вказані слідчим та доведені матеріалами справи.

Щодо можливості визначити розмір застави суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В судовому засіданні підстав визначених ч. 4 ст. 183 КПК України не встановлено.

В силу ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Зважаючи на обсяг підозри, враховуючи тяжкість та характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 підозрюється, суд приходить до переконання, що застава в сумі 266 240 гривень зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених обов`язків.

Таким чином, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкість, характеризуючі дані підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, розшук підозрюваного, а також, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, слідчий суддя приходить до висновку, що такий запобіжний захід як тримання під вартою, з альтернативою внесення застави в сумі 266 240 гривень здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 24.09.2026 року.

Одночасно визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

?прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

?не відлучатись із населеного пункту в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи ;

?утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;

?здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя