Ухвала суду № 139577574, 07.09.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/3693/26

Провадження № 2-а/541/61/2026

У Х В А Л А

іменем України

07 вересня 2026 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Морозовська О.А., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора взводу другої роти №4 батальйону управління патрульної поліції Полтавської області Департаменту патрульної поліції Ізотової Лілії Вікторівни, Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

в с т а н о в и в :

У серпні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з адміністративним позовом до інспектора взводу другої роти №4 батальйону управління патрульної поліції Полтавської області Департаменту патрульної поліції Ізотової Лілії Вікторівни, Департаменту патрульної поліції оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у якому просить скасувати постанову інспектора взводу другої роти №4 батальйону управління патрульної поліції Полтавської області Департаменту патрульної поліції Ізотової Лілії Вікторівни про накладення адміністративного стягнення серії БАД №538405 від 19.08.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Кодексом адміністративного судочинства України передбачено звернення до суду з адміністративним позовом у формі письмової позовної заяви, яка повинна відповідати вимогам ст. 160, ст. 161 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Як передбачено ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 6 ст. 4 КАС України).

У даній справі позивач оскаржує постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, яка була винесена інспектором взводу другої роти №4 батальйону управління патрульної поліції Полтавської області Департаменту патрульної поліції Ізотовою Лілією Вікторівною.

Пунктом 7-1 частини другої статті 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтями 121, 122, 126 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції.

Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 121, 122, 126 КУпАП.

Відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року по справі № 742/2298/17, який відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, суд враховує при застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Згідно з положеннями ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (частини 1 та 2 ст. 222 КУпАП).

При цьому, приписами ч. 1 ст. 13 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 "Про Національну поліцію", територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, є саме орган Національної поліції - суб`єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Правову позицію з даного питання було висловлено Верховним Судом у постанові від 26 грудня 2019 року по справі № 724/716/16-а (провадження № К/9901/12750/18).

Отже, належним відповідачем є Департамент патрульної поліції, який є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, має печатку із зображенням Державного Герба України, інші печатки, штампи, бланки зі своєю повною та скороченою назвою, необхідні для здійснення його поточної діяльності.

Інспектор взводу другої роти №4 батальйону управління патрульної поліції Полтавської області Департаменту патрульної поліції Ізотова Лілія Вікторівна, як особа яка перебуває у трудових відносинах з органом державної влади - суб`єктом владних повноважень Департаментом патрульної поліції області та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення, не є належним відповідачем у справі.

У відповідності до положень ст. 48 КАС України, позивач вправі подати клопотання про заміну первісного відповідача належним, проте у разі залишення позову без руху із врахуванням інших причин, може самостійно виправити цей недолік.

Позивач у позовній заяві заявляє вимоги про скасування постанови інспектора взводу другої роти №4 батальйону управління патрульної поліції Полтавської області Департаменту патрульної поліції Ізотової Лілії Вікторівни про накладення адміністративного стягнення серії БАД № 5384705 від 19.08.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160-161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 171 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали поданого позову, судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, що є підставою для залишення позову без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України,

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора взводу другої роти №4 батальйону управління патрульної поліції Полтавської області Департаменту патрульної поліції Ізотової Лілії Вікторівни, Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі залишити без руху, встановивши позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення вказаних недоліків.

Інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О. А. Морозовська