Ухвала суду № 139577134, 07.09.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7063/24

провадження № 6/753/1224/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2026 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,

розглянувши за наявними матеріалами справи

подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича

про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

Приватний виконавець Мілоцький Олег Леонідович звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .

Виконавець обґрунтовує подання невиконанням боржником рішення Дарницького районного суду міста Києва від 14.07.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 основного боргу в розмірі 100 000 доларів США та судового збору в розмірі 15 140.00 гривень, яке набрало законної сили.

Дарницький районний суд міста Києва 27.02.2026 видав виконавчий лист № 753/7063/24.

Приватний виконавець Мілоцький Олег Леонідович 24.03.2026 відкрив виконавче провадження № 80599357.

Виконавець надіслав копію постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику рекомендованим поштовим відправленням за адресою: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення повернулося на адресу приватного виконавця без вручення з відміткою про закінчення терміну зберігання.

Приватний виконавець 24.03.2026 виніс постанову про арешт майна боржника та постанову про арешт коштів боржника. Банк АТ «Універсал Банк» та АТ КБ «ПриватБанк» наклали арешт на рахунки боржника.

Боржник ОСОБА_1 25.06.2026 відкрив новий рахунок в АТ «Універсал Банк».

Приватний виконавець 23.04.2026 виніс постанову про розшук транспортного засобу марки PEUGEOT 407 з державним номерним знаком НОМЕР_1 . Транспортний засіб не був виявлений під час розшуку.

Приватний виконавець 23.04.2026 та 20.06.2026 надсилав боржнику виклики про необхідність з`явитися до виконавця. Виклики повернулися на адресу виконавця без вручення у зв`язку з закінченням терміну зберігання. Приватний виконавець 20.05.2026 та 13.07.2026 здійснював виходи за адресою боржника. Боржник був відсутній за адресою під час виходів виконавця.

У зв`язку з викладеним вище, Приватний виконавець вважає дії боржника умисним ухиленням від виконання судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та додані до подання документи і копії матеріалів виконавчого провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання приватного виконавця з огляду на таке.

Суд зазначає, що обмеження права особи на свободу пересування є суворим заходом, який потребує детального та всебічного обґрунтування.

Право кожного вільно залишати будь-яку країну є основоположним стандартом прав людини.

Згідно із ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно з свою власну.

Відповідно до частини першої статті 33 Конституції України «Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом».

Закон України від 21.01.1994 «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»(з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Процесуальний порядок застосування такого обмеження встановлений статтею 441 Цивільного процесуального кодексу України і він визначає, що «Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом» (частина перша статті 441 ЦПК України).

Також нормами цього Кодексу передбачено: «Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні» (частина третя статті 441 ЦПК України).

Аналогічна підстава встановлена спеціальним законом щодо порядку виїзду громадян за кордон: «Право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: ... 5. він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів» (пункт 5 частини першої статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»).

Суд звертає увагу, що ключовою умовою для встановлення обмеження є факт умисного та свідомого «ухилення» боржника від виконання своїх обов`язків. Ухилення не може бути презюмоване лише на підставі самого факту невиконання судового рішення або відсутності майна. Виконавець має довести, що боржник знає про відкрите виконавче провадження, має реальну фінансову можливість виконати рішення, але свідомо вчиняє дії, що перешкоджають примусовому виконанню.

Досліджуючи матеріали цієї справи, суд встановив, що всі виклики та вимоги приватного виконавця, а також копія постанови про відкриття виконавчого провадження надсилалися боржнику рекомендованими листами, які повернулися на адресу виконавця без вручення з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Суд вважає, що сам по собі факт повернення поштових конвертів із відміткою про закінчення терміну зберігання не є належним і беззаперечним доказом того, що боржник умисно ухиляється від отримання кореспонденції та знає про наявність виконавчого провадження.

Щодо доводів приватного виконавця про відкриття боржником нового банківського рахунку в АТ «Універсал Банк» 25.06.2026 після накладення арешту на його інші рахунки, суд зазначає, що відкриття рахунку є стандартною цивільно-правовою процедурою і само по собі не свідчить про приховування доходів. Приватний виконавець не надав суду відомостей про рух коштів по цьому рахунку чи наявність на ньому значних сум, які умисно приховуються від примусового стягнення. Більше того, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наділений повноваженнями щодо автоматичного виявлення та негайного накладення арешту на будь-які новостворені рахунки боржника через Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП). Наявність у виконавця ефективного правового інструменту для оперативного реагування та арешту нових відкритих рахунків виключає необхідність застосування такого виняткового та обмежувального заходу, як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Також безпідставними є твердження виконавця про приховування майна шляхом укладення правочинів щодо нерухомості родичами боржника. Договір купівлі-продажу квартири донькою боржника ОСОБА_3 та договір іпотеки з дружиною ОСОБА_4 були укладені та посвідчені нотаріусом 14.02.2022. Ці правочини вчинені задовго до ухвалення Дарницьким районним судом міста Києва рішення про стягнення боргу (14.07.2025) та відкриття виконавчого провадження (24.03.2026), а тому вони не мають жодного юридичного зв`язку з виконанням судового рішення у цій справі та не можуть свідчити про ухилення боржника від його виконання.

Окрім того, безпідставними є твердження виконавця про умисне приховування боржником майна у зв`язку з непередачею для опису та арешту транспортного засобу марки PEUGEOT 407, державний номерний знак НОМЕР_1 , який постановою від 23.04.2026 оголошено в розшук. Сама по собі обставина перебування автомобіля в розшуку не може автоматично свідчити про умисне приховування майна особисто боржником, позаяк матеріали справи не містять відомостей про вручення боржнику вимог про надання транспортного засобу та про його фізичну можливість виконати таку вимогу. Крім того, заходи щодо розшуку транспортного засобу покладено на органи Національної поліції України, і вказана процедура наразі триває, що підтверджує наявність невичерпаних загальних заходів примусового виконання, які є пріоритетними перед обмеженням особистих немайнових прав громадянина.

Аналогічно, посилання виконавця на наявність у боржника статусу керівника у ТОВ «БК «Київдніпробуд» (код ЄДРПОУ 32910896) та 50% частки у статутному капіталі ТОВ «ІБК «Смарт Хаус» (код ЄДРПОУ 42890604) свідчить про публічний та відкритий характер його господарської діяльності, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказані активи є відкритими для примусового стягнення, однак виконавець не надав доказів вжиття дієвих заходів щодо арешту цієї частки в статутному капіталі чи направлення вимог про звернення стягнення на доходи боржника у вигляді заробітної плати за місцем його роботи як керівника товариства. Недоведеність виконавцем неможливості звернення стягнення на ці офіційно зареєстровані та публічні активи боржника вказує на передчасність звернення до суду з даним поданням.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що приватний виконавець не надав суду переконливих, беззаперечних та належних доказів умисного ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням. Обмеження конституційного права особи на свободу пересування за таких обставин є передчасним і неспівмірним заходом, що призведе до порушення балансу прав сторін виконавчого провадження та міжнародних стандартів у сфері прав людини.

Керуючись статтями 258, 260, 353, 354, 441 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.М. Маркєлова