Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 681/318/26
Провадження № 2/681/1051/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року м. Полонне
Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Горгулько Н.А.,
за участю секретаря судових засідань Богданевич О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в:
У березні 2025 року до Полонського районного суду Хмельницької області надійшла за підсудністю справа за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі-Банк) до ОСОБА_1 , в якому позивач просить стягнути з відповідача 94 758,96 грн заборгованості за кредитним договором та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн.
В обґрунтування вимог зазначено, що відповідач 19.08.2022 підписав з Банком договір б/н (далі Договір), згідно з яким отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який в подальшому було збільшено до 200 000 грн.
Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.
У зв`язку з вищевказаним та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 15.02.2026 має заборгованість в розмірі 94 758,96 грн, яка складається з наступного: 77 393,63 грн - заборгованість за тілом кредиту, 17 365,33 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
23.03.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження і постановлено справу розглядати без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України.
14.05.2026 по справі ухвалено заочне рішення про задоволення позовних вимог.
16.05.2026 відповідач ОСОБА_1 подав заяву про перегляд заочного рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 14.05.2026 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що шляхом підписання анкети-заяви № б/н від 27.04.2023 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відбулася зміна відсоткової ставки до 36,0% річних. Тому вважає, що позивач просить стягнути з нього борг на підставі угоди від 19.08.2022, яка втратила чинність після підписання між сторонами нової вищевказаної угоди.
Також зазначає, що відповідно до умов договору право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту виникає у банку лише у разі прострочення виконання зобов`язань понад 180 днів. При цьому, згідно з випискою з рахунку, 31.10.2025 ним здійснено платіж у розмірі 5900,00 грн, а тому на момент звернення до суду 17.03.2026 180-денний строк прострочення не сплинув, у зв`язку з чим позов вважає передчасним.
Крім того, посилається на ненадання банком доказів направлення йому вимоги про дострокове повернення кредитних коштів, що, на його думку, свідчить про невиконання вимог статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» та відсутність у банку права вимагати повернення всієї суми кредиту.
Також зазначає, що надані банком виписка з рахунку та розрахунок заборгованості не містять відомостей щодо порядку нарахування процентів, що не дає можливості перевірити обґрунтованість заявленої до стягнення суми.
29.06.2026 представник АТ КБ «ПриватБанк» подав заяву, у якій зазначив, що факт укладення кредитного договору та наявність заборгованості підтверджуються долученими до справи документами. Вказав, що відповідачем не надано належних доказів на спростування факту укладення договору чи виконання зобов`язань за ним.
Зазначив, що предметом спору є заборгованість, яка виникла на підставі договору про надання банківських послуг від 19.08.2022. Представник банку також заперечив доводи відповідача про переривання 180-денного строку прострочення внесенням 31.10.2025 платежу у розмірі 5 900,00 грн, зазначивши, що вказана сума лише частково погасила заборгованість, яка виникла раніше. Відповідач до цього часу вже перебував у простроченні через невнесення повних мінімальних платежів, а тому зазначений платіж не усунув порушення зобов`язань, а 180-денний строк прострочення сплив до моменту звернення з позовом, у зв`язку з чим строк повернення кредиту в повному обсязі настав.
Крім того, представник банку вказав, що направлення вимоги про дострокове повернення кредиту є правом банку, а не обов`язковим досудовим порядком врегулювання спору.
Відповідно до ухвали суду від 14.07.2026 рішення від 14.05.2026 було скасовано за заявою відповідача та справу призначено до розгляду в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, 07.09.2026 подав заяву у якій просив проводити розгляд справи у його відсутності.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, що підтверджується даними довідки про доставку електронного документу від 16.07.2026, в судове засідання не з`явився, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавав.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає про таке.
Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 став клієнтом АТ КБ «ПриватБанк», у зв`язку з чим уклав договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви № б/н від 19.08.2022 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно з якою отримав кредит у вигляді встановленого початкового кредитного ліміту на картковий рахунок (кредитну картку) зі сплатою відсотків.
У заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
Крім того, у заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 19.08.2022, яка підписана відповідачем, сторонами погоджено реальний розмір процентної ставки за кредитом на місяць, розмір щомісячного платежу та строк його погашення. Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія, розмір кредитного ліміту не перевищує 200 000 грн для карт «Універсальна» та «Універсальна Gold»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору); процентна ставка, відсотків річних: 40,8% (п.1.3 Договору); розмір мінімального обов`язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно; 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60%.
Згідно з п. 1.5 Договору сторони узгодили, що в разі неповернення клієнтом кредиту в строк, зазначений в п. 2.1.1.2.4. цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, та/або в разі, якщо клієнт не виконав вимогу інші платежі Банку щодо усунення порушення, в порядку, передбаченому п. 2.1.1.6.1. цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, встановленого вимогою Банку, та/або в разі несвоєчасної сплати клієнтом мінімального обов`язкового платежу в строк, зазначений в п. 2.1.1.3.1. цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку платежу, та/або в разі настання обставин, передбачених п. 2.1.1.3.5. Договору, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту.
Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою ОТР пароля, про що зазначено в полі підпис Клієнта із позначкою дати та часу.
27.04.2023 ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, у якій погодив основні умови кредитування: тип кредиту відновлювана кредитна лінія, строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, процентна ставка фіксована - 36% річних.
На підставі пункту 9.4 заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» від 27.04.2023 розмір обов`язкового щомісячного платежу становить 7% від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно; 10% від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно у разі прострочення починаючи з другого місяця прострочення.
Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 27.04.2023 відповідачем підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою ОТР пароля, про що зазначено в полі підпис клієнта із позначкою дати та часу.
На підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжні інструменти - кредитну картку: № НОМЕР_1 , термін дії 06/26 тип картки Універсальна Gold; згодом було отримано кредитну картку № НОМЕР_2 , строк дії 04/26 тип Visa platinum, що підтверджується довідкою від 17.02.2026.
Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, ОСОБА_1 , встановлено кредитний ліміт на кредитну картку 8 000 грн, який в подальшому неодноразово змінювався та 03.11.2025 було зменшено до 0,00 грн.
Відповідач користувався кредитним лімітом, частково повертав використану суму кредитного ліміту, що підтверджено випискою по рахунку за договором №б/н за період 19.08.2022 17.02.2026.
Відповідно до розрахунків заборгованості, наданих АТ КБ «ПриватБанк» за договором №б/н від 19.08.2022, станом на 15.02.2026 у ОСОБА_1 наявна заборгованість по кредитному договору в розмірі 94 758,96 грн, а саме: заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 77 393,63 грн та заборгованість за простроченими відсотками в сумі 17 365,33 грн.
Перевіряючи правомірність позовних вимог законодавчим нормам, суд виходить з такого.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 цього Кодексу встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в цьому випадку АТ КБ «Приватбанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі зазначеного, судом встановлено, що Банк свої зобов`язання виконав повністю та видав для позичальника кредитні картки зі встановленим кредитним лімітом, а також забезпечив можливість відповідача щодо доступу до кредитних коштів.
Відповідач свої обов`язки за договором не виконав у повному обсязі, кредит не повернув, проценти за користування ним не сплатив.
На підставі викладеного, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за вищевказаним кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку із чим у нього перед позивачем АТ КБ «ПриватБанк» утворилась заборгованість, яка відповідно до поданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 15.02.2026 становить 94 758,96 грн, з яких: 77 393,63 грн заборгованість за тілом кредиту та 17 365,33 грн заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами.
При цьому, надані позивачем розрахунок заборгованості та виписка по рахунку, на переконання суду, є належними та допустимими доказами на підтвердження розміру заборгованості відповідача за кредитним договором, оскільки містять відомості щодо руху коштів по рахунку, здійснених відповідачем платежів, періодів нарахування процентів, розміру кредитної заборгованості, а також залишку непогашених кредитних зобов`язань.
До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 року по справі №200/5647/18.
Доводи відповідача, що виписка з рахунку та розрахунок заборгованості не містять відомостей щодо порядку нарахування процентів суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи. Правильність наданих банком розрахунків заборгованості підтверджується умовами кредитного договору і не спростована відповідачем в установленому законом порядку, також ним не подано контрозрахунку.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позивачем АТ КБ «ПриватБанк» належними та допустимими доказами доведено наявність заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 19.08.2022 у загальному розмірі 94 758,96 грн, з яких: 77 393,63 грн заборгованість за тілом кредиту та 17 365,33 грн заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Також суд бере до уваги й те, що відповідач ОСОБА_1 не заперечує підписання вищевказаного кредитного договору та факту користування кредитними коштами.
При цьому, суд критично оцінює доводи відповідача щодо передчасності звернення позивача до суду у зв`язку із неспливом 180-денного строку, передбаченого кредитним договором, оскільки відповідно до вказаного пункту сторони погодили лише наслідки прострочення виконання та/або невиконання відповідачем зобов`язань понад 180 днів, а саме настання строку повернення всієї суми кредитної заборгованості.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові КЦС ВС від 13 лютого 2019 року у справі № 335/8855/15-ц, реалізація кредитором права на дострокове повернення частини позики, що залишилася, та сплату процентів, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, може здійснюватися як шляхом пред`явлення позову до суду, так і шляхом направлення письмової вимоги боржнику, якщо договором не передбачено іншого порядку.
Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути споживчий кредит, а договором про споживчий кредит може бути передбачено обов`язок повідомлення кредитодавця про намір дострокового повернення кредиту.
Водночас умовами кредитного договору, укладеного між сторонами, обов`язку кредитодавця щодо направлення позичальнику окремої вимоги про дострокове погашення заборгованості не передбачено. Отже, посилання відповідача на не направлення йому такої вимоги не спростовує права позивача на звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості.
Таким чином, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що наявність у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 19.08.2022 у загальному розмірі 94 758,96 грн, з яких: 77 393,63 грн заборгованість за тілом кредиту та 17 365,33 грн заборгованість за процентами за користування кредитними коштами, знайшла своє належне підтвердження під час розгляду справи та підтверджується поданими позивачем письмовими доказами, які відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений ним при зверненні до суду в розмірі 2 662,40 грн.
Керуючись наведеним, ст.ст. 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
у х в а л и в:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.08.2022 яка станом на 15.02.2026 становить 94 758 (дев`яносто чотири тисячі сімсот п`ятдесят вісім) грн 96 коп., що складається з 77 393,63 грн заборгованості за тілом кредиту, 17 363,33 грн заборгованості за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, поштовий індекс 01001.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.А.Горгулько
Судове рішення № 139574464, Полонський районний суд Хмельницької області було прийнято 07.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 681/318/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: