Рішення № 139574447, 08.09.2026, Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 676/4351/26

2/680/588/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,

з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,

учасники справи:

позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» (далі ТОВ «ФК «Айквітас») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 16 липня 2020 року між відповідачем та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «АкордБанк» (далі ПАТ «КБ «АкордБанк») в письмовій формі підписано заяву пропозицію №СІК 160720/007-00 на укладення кредитного договору, відповідно до якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 49 600 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 18,99 % річних та щомісячної комісії у розмірі 1,50 % на строк 60 місяців.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі 49 600 грн.

27 листопада 2025 року між ПАТ «КБ «АкордБанк» та ТОВ «ФК «Айквітас» укладено договір відступлення прав вимоги № 27112025/01, відповідно до умов якого ПАТ «КБ «АкордБанк» передав ТОВ «ФК «Айквітас» за плату, а ТОВ «ФК «Айквітас» прийняло належні ПАТ «КБ «АкордБанк» права грошової вимоги, в тому числі щодо відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до реєстру прав вимоги ТОВ «ФК «Айквітас» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №СІК 160720/007-00 у розмірі 88 817,61 грн, з яких: 40 557,57 грн заборгованість за тілом кредиту, 14 780,04 грн заборгованість за відсотками, 33 480 грн заборгованість за комісією.

З урахуванням викладеного, позивач ТОВ «ФК «Айквітас» просило стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за договором, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.

Представник позивача ТОВ «ФК «Айквітас» у судове засідання не з`явився, направив заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов, заяви про розгляд справи у її відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подала. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлена шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Однак до суду повернулися конверти із відміткою «адресат відсутній». Відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою відповідачу.

Вказані обставини та норми статті 223 ЦПК України вказують на наявність підстав для розгляду справи без участі сторін та ухвалення заочного рішення, про що суд 08 вересня 2026 року постановив ухвалу.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 червня 2026 року справу передано за підсудністю до Чемеровецького районного суду Хмельницької області.

Ухвалою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 07 липня 2026 року справу передано за підсудністю до Новоушицького районного суду Хмельницької області.

03 серпня 2026 року прийнято до свого провадження позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

17 серпня 2026 року розгляд справи відкладено у зв`язку із неявкою відповідача.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

15 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «АкордБанк» із заявою-анкетою (на отримання споживчого кредиту) №1-21-40828 від 15 липня 2020 року (арк. спр.12).

16 липня 2020 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «АкордБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання заяви-пропозиції №СІК-160720/007-00 від 16 липня 2020 року (далі - Заява-пропозиція) (арк. спр. 10).

Умовами Заяви-пропозиції визначено суму споживчого кредиту 49 600 грн, строк споживчого кредиту - 60 місяців, розмір процентної ставки - 18,99% річних, розмір щомісячної комісії - 1,5% (пункти 2.1, 2.3,2.4, 2.5 Заяви-пропозиції).

Спосіб надання споживчого кредиту на загальні споживчі цілі шляхом перерахування на рахунок клієнта (пункт 2.9 Заяви-пропозиції).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту з додатком до нього (арк. спр.13-14).

Додатком №1 до Заяви-пропозиції №СІК-160720/007-00 від 16 липня 2020 року сторонами узгоджений графік платежів за договором, доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом , розмір комісії (арк. спр. 11).

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 49 600 грн підтверджено меморіальним ордером №39548346 від 16 липня 2020 року (арк. спр. 21).

27 листопада 2025 року між ПАТ «КБ «АкордБанк» та ТОВ «ФК «Айквітас» укладено договір відступлення прав вимоги №27112025/01, відповідно до умов якого від ПАТ «КБ «АкордБанк» до ТОВ «ФК «Айквітас» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №СІК-160720/007-00 від 16 липня 2020 року на загальну суму 88 817,61 грн, що підтверджується договором, витягом з реєстру прав вимоги №43, витягом з акту приймання-передачі, платіжною інструкцією (арк. спр.24 на звороті-26, 27,28).

ПАТ «КБ «АкордБанк» надіслав ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги за договором (арк. спр.21 на звороті-22, 23-24).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за борговим зобов`язанням.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги відпервісного кредитора до ТОВ «ФК «Айквітас» за договором №СІК-160720/007-00, укладеним між ПАТ «КБ «АкордБанк» та ОСОБА_1 .

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1056-1 ЦК визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Суд установив, що між відповідачем ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «АкордБанк» було укладено кредитний договір, шляхом підписання заяви-пропозиції №СІК-160720/007-00 від 16 липня 2020 року.

Відповідно до умов договору ПАТ «КБ «АкордБанк» надало відповідачу кошти в сумі 49 600 грн строком на 60 місяців на споживчі цілі, а остання зобов`язалася повернути кошти, сплатити відсотки та комісію за користування ними, розмір яких визначений договором.

16 липня 2020 року кредитні кошти були перераховані відповідачу на її картковий рахунок, про що свідчить меморіальний ордер від 16 липня 2020 року.

Отже, факт отримання відповідачем коштів у ПАТ «КБ «АкордБанк» суд вважає доведеним.

У подальшому позивач ТОВ «ФК «Айквітас» набув права грошової вимоги до боржника за вказаним договором.

Згідно з наданим позивачем розрахунком суми загальної заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за договором №СІК-160720/007-00 становить 88 817,61 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 40 557,57 грн, заборгованість за відсотками 14 780,04 грн, заборгованість за комісією 33 480 грн (арк. спр.19 на звороті-20).

Оскільки відповідач не повернула отриманні у кредит кошти у повному обсязі та проценти за користування ними, розмір яких визначений договором, такі підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь позивача у судовому порядку.

Водночас вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 33 480 грн, задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Пунктом 2.5 Заяви-пропозиції визначено, що розмір щомісячної комісії складає 1.5%.

Між сторонами договору шляхом підписання додатку №1 узгоджено графік платежів, яким визначено комісію за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 744 грн щомісяця з 10 серпня 2020 року до 16 липня 2025 року (арк. спр.11).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Частиною третьою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» наведено перелік типових умов, які вважаються несправедливими в розумінні законодавства про захист прав споживачів.

Частиною четвертою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначено, що перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність ( ч. 6 ст. 3 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У Постанові ОП КЦС ВС від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 Об`єднана палата дійшла до висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналізовані умови кредитного договору свідчать про системність платежів за комісію за розрахунково-касове обслуговування (кожен місяць протягом строку кредитування), проте позивач не надав доказів реального надання і переліку конкретних послуг фактично наданих споживачу, необхідності їх надання в розумінні статей 8, 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Крім того комісія (розрахунково-касове обслуговування) за своєю правовою природою хоч і відноситься до загальних витрат за споживчим кредитом, однак за своєю суттю вона не може підміняти проценти, які є фактично платою за користування кредитом, яка сплачується позичальником на користь кредитора та які за загальним правилом носять періодичний (сталий характер).

При цьому в кредитному договорі (Заяві-пропозиції) не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за розрахунково-касове обслуговування.

Посилання позивачем на Правила банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «КБ «Акордбанк», що оприлюднені на офіційному сайті банку: www.accordbank.com.ua., суд відхиляє, оскільки суд не може розцінювати вказані Правила як такі, що погоджені між сторонами, оскільки за відсутності підпису відповідача на них, цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (Банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила кредитування.

Паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем 16 липня 2020 року, в будь - якому випадку, не є складовою частиною кредитного договору, а є лише письмовою формою ознайомлення споживача до укладення договору з умовами різних видів кредитування для забезпечення йому можливості вибору серед альтернативних умов кредитування, а тому не може бути розцінений судом як частина кредитного договору, яким зафіксовані умови кредитування.

На підставі частин 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, враховуючи вищевикладені мотиви, суд вважає, що нарахування комісії за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 33 480 грн є недобросовісним діями кредитодавця, які порушують ч. 1 та ч. 2 ст.11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» та вказують на нікчемність умов п. 2.5 Заяви-Пропозиції.

Суд дослідив наданий позивачем доказ - розрахунок суми загальної заборгованості (арк. спр.19 на звороті- 20)та встановив, що відповідач здійснила 13 платежів по 744 грн з метою погашення заборгованості за щомісячною комісією. Загальна сума платежів становить 9 672 грн (13х744=9 672). Крім того обставина щодо сплати відповідачем 9 672 грн як комісії визнається позивачем у позовній заяві.

З огляду на викладені вище мотиви суду щодо відсутності правових підстав для стягнення із відповідача комісії за розрахунково-касове обслуговування, зважаючи на внесення відповідачем коштів по сплаті заборгованості у розмірі 9 672 грн, заборгованість за договоромстановить 45 665,61 грн (40 557,57 (тіло) + 14 780,04 грн (проценти за користування кредитом) - 9 672 грн (безпідставно сплачена комісія)).

Відтак суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, позовні вимоги є частково доведеними, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягненню прострочена заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 45 665,61 грн.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в розмірі 2 662,40 грн.

Позивачем ТОВ «ФК «Айквітас» в особі Маляренка А.М. 01 січня2026 року укладено договір про надання правничої допомоги №01-01-26/ПД з адвокатським об`єднанням «Лекс-ЮА». За умовами п.1 Договору АО зобов`язується здійснити представництво клієнта на умовах і в порядку визначеному договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги (арк. спр. 35-36). Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг від 26 травня 2026 року, детального опису наданих послуг від 26 травня 2026 року, АО «Лекс-ЮА» надало клієнтові ТОВ «ФК «Айквітас» послуги, пов`язані із вивченням матеріалів кредитної справи, складання позовної заяви та подання її до суду щодо відповідача ОСОБА_1 , на що витрачено 36 год. Вартість послуг - 20 000 гривень (арк.спр.36 на звороті,37).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі N 904/1907/15).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі N 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судових засіданнях представник не брав, правова допомога полягала у підготовці та поданні до суду позовної заяви, а тому суд вважає, що обґрунтованим є розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача, які підлягають розподілу 4 000,00 грн.

Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з ціною позову та виконаною адвокатом роботою у цій справі згідно з актом про надання юридичної допомоги.

Враховуючи часткове задоволення позову, те що позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, відповідно до частини першої, пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1 369 грн (45 665,61х 100 : 88 817,61 = 51,42 х 2 662,40 : 100 = 1 369) та 2 056,80 грн витрат на професійну правничу допомогу (4 000 : 100 х 51,42 = 2 056,80).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265,280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» заборгованість за кредитним договором №СІК-160720/007-00 від 16 липня 2020 року в у розмірі 45 665 (сорок п`ять тисяч шістсот шістдесят п`ять) гривень 61 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» 2 056(дві тисячі пятдесят шість) гривень 80 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 1 369(одну тисячу триста шістдесят дев`ять) гривень сплаченого судового збору, а всього - 3 425 (три тисячі чотириста двадцять п`ять) гривень 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас», адреса місцезнаходження: вул. Сверстюка Євгена, буд. 13, оф. 814, м. Київ, код ЄДРПОУ - 43884125.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП - НОМЕР_1 .

Суддя А. О. Олійник