Ухвала суду № 139573762, 07.09.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Номер справи 696/2083/14-к

1-кп/703/34/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 07.06.2014 під №12014250170000347, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам`янка Черкаської області, громадянина України, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

у с т а н о в и в :

Обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні надійшов на розгляд до Кам`янського районного суду Черкаської області 12 грудня 2014 року із правовою кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.2 ст.286 КК України.

У подальшому, через неможливість утворити склад суду, це кримінальне провадження у порядку ст. 34 КПК України ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 03 серпня 2018 року було направлене на розгляд до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, куди надійшло 10 серпня 2018 року.

Склад суду у цьому кримінальному провадженні змінювався неодноразово.

08 вересня 2026 року у судовому засіданні, після зміни прокурором раніше висунутого обвинувачення за ч.2 ст.286 КК України на обвинувачення у менш тяжкому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.286 КК України, обвинувачений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив звільнити його від кримінальної відповідальності за цим обвинуваченням та закрити кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строку давності. Разом із цим зазначив, що вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, згідно зі зміненим обвинувальним актом, він не визнає.

Захисник ОСОБА_6 підтримав клопотання свого підзахисного, повідомив суд що роз`яснив обвинуваченому, що зазначена підстава для звільнення від кримінальної відповідальності не є реабілітуючою, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Прокурор не заперечував проти задоволення заявленого обвинуваченим клопотання. Повідомив про відсутність у сторони обвинувачення відомостей про обставини, які могли зумовити зупинення або переривання строків давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності.

Потерпілий ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_4 при вирішенні заявленого обвинуваченим клопотання поклався на розсуд суду.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження в обсязі, необхідному для правильного вирішення заявленого обвинуваченим клопотання, приходить до наступного висновку.

Відповідно до обвинувального акту зі зміненим обвинуваченням, погодженим першим заступником керівника Черкаської обласної прокуратури 04.09.2026, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 07.06.2014 під №12014250170000347, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він 07 червня 2014 року близько 17 години 40 хвилин, керуючи автомобілем «DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Пролетарській в м. Кам`янка Черкаської області, грубо порушуючи вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху України, перевищуючи дозволену швидкість руху в населеному пункті, рухаючись зі швидкістю, більшою ніж 60 км/год, в порушення вимог п. 2.3 б) Правил дорожнього руху був не уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, на перехресті вулиці Пролетарська та провулку Пролетарський, виїхав на зустрічну смугу руху, скоїв зіткнення з квадроциклом ATV 125-2 під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Унаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 отримав тілесне ушкодження середньої тяжкості.

Спричинення тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_7 знаходиться в прямому причинному зв`язку з порушенням водієм ОСОБА_5 вимог п.п. 2.3 б), 12.4 Правил дорожнього руху.

Указані дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Згідно з ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Санкція ч.1 ст.286 КК України передбачає покарання за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, у виді штрафу від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Згідно зі ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, є нетяжким злочином.

За приписами п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

За приписами ч.2 ст.49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до ч.3 ст.49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років. За таких обставин строк давності обчислюється заново з моменту події, якою було зумовлене переривання такого строку.

Судом встановлено, що з часу події інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення (07 червня 2014 року), передбаченого ч.1 ст.286 КК України, сплинув строк понад три роки.

Даних про зупинення або переривання строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальними правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.286 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , протягом трирічного строку давності, судом не встановлено.

Згідно з п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За приписами ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, а відповідно до ч.1 ст.286 цього Кодексу звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

При цьому, в постанові від 25 лютого 2021 року в справі № 192/3301/16-к Верховний Суд вказав, що системне тлумачення норм кримінального та процесуального закону свідчить про те, що до особи можуть бути застосовані положення ст.49 КК України у випадках, передбачених цією статтею та за наявності клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. При цьому таке клопотання подається стороною кримінального провадження, а не виключно підозрюваним, обвинуваченим або засудженим. Разом з тим кримінальний процесуальний кодекс вказує на обов`язковість згоди обвинуваченого на звільнення його саме від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України.

У постанові від 18.02.2025 року у справі №712/8174/23 Верховний Суд зауважив, що у результаті закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально караного діяння. Положеннями КПК не передбачено імперативних норм, які зобов`язують суд під час розгляду клопотання про застосування ст. 49 КК встановлювати фактичні обставини справи, оскільки для суду розгляд такого клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є першочерговим.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 22.05.2025 у справі №709/2049/17, зокрема у питанні щодо відсутності обов`язку суду у своєму рішенні, за наявності підстав для застосування положень ст.49 КК України, установлювати факт скоєння обвинуваченим інкримінованого йому кримінально караного діяння та наявність у його діях складу злочину.

Згідно з ч.1 ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Звільнення ж особи від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відбувається за судовим рішенням у формі ухвали, без ухвалення вироку суду.

Судом обвинуваченому ОСОБА_5 роз`яснено суть обвинувачення за ч.1 ст.286 КК України та підставу звільнення від кримінальної відповідальності із зазначених ним підстав. Обвинувачений підтвердив, що суть обвинувачення йому достовірно зрозуміла, як і підстава для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків даності, яка не є реабілітуючою, останній наполягав на задоволенні клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.

Беручи до уваги викладене та враховуючи, що закінчення строків давності, відповідно до вимог ст.49 КК України, є безумовною підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання обвинуваченого підлягає до задоволення.

Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 листопада 2014 року щодо ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, який підлягає скасуванню у зв`язку зі звільненням останнього від кримінальної відповідальності та закриттям кримінального провадження.

У межах цього кримінального провадження ОСОБА_7 , в інтересах якого діяла як законний представник ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 звернулися із цивільним позовом до ОСОБА_5 та НАСК «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.

У разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду.

Наведене обґрунтовано випливає з положень ч.1 ст.129 КПК, згідно з якими вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Зазначена правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10 серпня 2021 у справі №161/694/20.

Тому, у зв`язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений в межах кримінального провадження цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, слід залишити без розгляду, що за змістом ч.7 ст.128 КПК України не перешкоджає заявникам пред`явленню такого позову в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.2 ст.265 Цивільного кодексу України, якщо суд залишив без розгляду позов, пред`явлений у кримінальному провадженні, час від дня пред`явлення позову до набрання законної сили судовим рішенням, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до позовної давності.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 листопада 2014 року (справа №711/12547/14-к, провадження 1-кс/711/2192/14) на майно ОСОБА_5 , слід скасувати.

Ураховуючи, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 підлягає закриттю у зв`язку з його звільненням від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, процесуальні витрати на проведення судових експертиз в сумі 7485,88 грн. слід віднести за рахунок держави.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 12, 49, 286 КК України, ст. 100, 124, 128, 129, 284, 285, 286, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, на підставі ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 07.06.2014 під №12014250170000347, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, закрити у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Скасувати застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Цивільний позов ОСОБА_7 та ОСОБА_9 до ОСОБА_5 та НАСК «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачам, що залишення цивільного позову без розгляду не перешкоджає їх праву на звернення до суду із таким позовом в порядку цивільного судочинства, а час від дня пред`явлення позову до набрання законної сили судовим рішенням, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до позовної давності.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 листопада 2014 року (справа №711/12547/14-к, провадження 1-кс/711/2192/14) на майно ОСОБА_5 , а саме:

- автомобіль «Daewoo Sens», 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 ;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .

Речові докази у кримінальному провадженні:

- автомобіль «Daewoo Sens», д.н.з. НОМЕР_2 , який перебуває на зберіганні у СПД №1 ВП №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, повернути за належністю ОСОБА_5 після набрання вироком законної сили;

- квадроцикл ATV 125-2, який перебуває на зберіганні у СПД №1 ВП №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, повернути за належністю ОСОБА_9 після набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати на проведення судових експертиз в сумі 7485,88 грн. віднести за рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо воно не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1