Рішення № 139573389, 07.09.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/1729/26

номер провадження 2/695/2088/26

07 вересня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі

судді Апанасенко К.І.,

за участю секретаря судового засідання Козлова Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом, в якому просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 44 007,40 грн.

Позов мотивував тим, що 19.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» та ОСОБА_1 було укладено договір надання грошових коштів у кредит №6077851124. Відповідач свої обов`язки за вказаним договором повністю не виконав, не повернув кредитні кошти та проценти за користування кредитом у повному розмірі. Тому позивач просив суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» суму заборгованості за кредитним договором, судові витрати та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30.04.2026 відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

25.05.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому ОСОБА_1 заперечив укладення та підписання одноразовим ідентифікатором договору з позивачем, а також зарахування на його рахунок коштів. Вважає, що позивач не обгрунтував суму позики та нарахованих процентів, не надав суду первинних бухгалтерських документів. Підписані відповідачем умови позики підписані на вкрай не вигідних для нього умовах, що порушує вимоги законодавства. Нарахований ТОВ «Іннова Нова» розмір неустойки перевищує розмір заборгованості за тілом. Надані позивачем розрахунки заборгованості за договором, самі по собі не є безспірним доказом наявності заборгованості. Отже, ТОВ «ІННОВА-НОВА» у встановленому законом порядку, не довело факту перерахування кредитних коштів за договорами, а тому підстави для стягнення на користь позивача заборгованості за тілом кредиту та відсотками відсутні, тому просив відмовити в задоволенні позову.

05.06.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі, в якій представник заперечив всі викладені відповідачем обставини та вказав, що позичальником ОСОБА_1 під час укладення договору про надання грошових коштів у позику № 6077851124 від 19.11.2024 р. пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку. Договір про надання грошових коштів у позику № 6077851124 від 19.11.2024 р. підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором (6222), надісланим смс-повідомленням на належний відповідачу фінансовий номер 380967022197.

Долучена Позивачем квитанція EasyPay до платіжної інструкції № 20046-1354-163915220 (IDплатежу: 1512712731) про перерахування коштів від 19.11.2024 р., є достовірним доказом, оскільки містить усі необхідні реквізити. Додатково інформація про картковий рахунок, дату та час перерахування коштів міститься у Розділі 11 Договору. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» співпрацює з ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», як клієнтом, на підставі договору № 160523/1 від 16.05.2023 р. про надання послуг в системі EasyРау. Видача коштів за кредитним договором була здійснена безготівково, шляхом перерахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 через технологічного партнера ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» (сервіс EasyPay). Номер картки, на яку було здійснено перерахування коштів за Договором, в особистому кабінеті Відповідачка самостійно додала як таку, на яку бажає отримати кредитні кошти. Стосовно заперечень сторони Відповідача щодо нарахованих процентів в рамках договору про надання грошових коштів у позику № 6077851124 від 19.11.2024 р, представник позивача вказав, що їх розрахунок проведений відповідно до умов договору.

Ухвалою суду від 27.07.2026 було витребувано в АТ КБ «Приватбанк» інформацію про власника картки НОМЕР_1 , інформацію про зарахування на картку № НОМЕР_1 кредитних коштів за період із 19.11.2024 р. по 22.11.2024 р..

Згідно з ухвалою суду від 27.08.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, ухвалення та проголошення судового рішення було відкладено до 07.09.2026.

У судове засідання представник позивача не з`явився, але в позові просив здійснювати розгляд справи без його участі, на задоволенні позову наполягав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

У судове засідання відповідач та представник відповідача адвокат Зачепіло З.Я. не з`явилися, але в матеріалах справи є заява, в якій сторона відповідача просила проводити розгляд справи без їх участі.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

19.11.2024 між позикодавцем ТОВ «Іннова Фінанс» (в подальшому відбулася зміна назви на ТОВ «Іннова-Нова») та позичальником ОСОБА_1 було укладено електронний договір № 6077851124 про надання грошових коштів у кредит, який зі сторони позичальника було підписано електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 6222.

Відповідно до п. 2.2 2.5. договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити комісію за надання Кредиту (якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання Кредиту), проценти за користування Кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 14 000 гривень. Тип кредиту кредит. Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 дні (в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту, сплати комісії за надання Кредиту (якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання Кредиту) та процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для Позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.

Згідно п. 2.6.1. договору стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору, та становить: 1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. 0.87% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше).

Відповідно до п. 2.7 комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого Кредиту та нараховується на суму виданого за цим Договором Кредиту у день надання кредиту.

Відповідно до п. 3.1. договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 .

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить із такого.

Положеннями ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

За правилами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частинами 1, 2 статті 640 ЦК України унормовано, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронна ідентифікація це процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема, договорів та інших правочинів.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами кредитний договір, з огляду на встановлений статтею 204 ЦК України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та підпадає під правове регулювання Глави 71 ЦК України.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, відповідно до квитанцiї до платіжної інструкції №20046-1354-163915220, 19.11.2024 о 10:26:54, ТОВ ФК «Контрактовий дім», діючи на підставі договору № 160523/1 від 16.05.2023 укладеного з ТОВ «Іннова-Нова», перерахувало кредитні кошти за договором №6077851124 від 19.11.2024 у сумі 14 000 грн на картковий рахунок НОМЕР_1 , указаний в кредитному договорі як електронний платіжний засіб позичальника.

Зазначений вище документ (квитанція до платіжної інструкції) за операціями з використанням електронних платіжних засобів має статус первинного документа та може бути використаний під час урегулювання спірних питань (п. 159 розділу VIII Постанови НБУ № 164 від 29.07.2022р).

Крім того, згідно інформації АТ КБ «ПриватБанк» від 18.08.2026, банк підтвердив, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 та згідно наданої виписки по рахунку 19.11.2024 здійснене успішне зарахування коштів на карту №НОМЕР_2 на суму 14 000 грн.

Отже, як підттверджено первинними бухгалтерськими документами, позивач виконав свої зобов`язання за договором, надавши кредитні кошти відповідачеві.

Водночас матеріали справи не містять доказів про повне виконання відповідачем позичальником умов договору. Керуючись принципом змагальності (ст. 12 ЦПК України), суд вважає встановленим ту обставину, що відповідач повністю не оплатив кредитні кошти в сумі 13 900 грн позивачу, як про це стверджує позивач.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитними коштами суд зазначає наступне.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Тобто після припинення строку кредитного договору проценти не нараховуються. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 31.10. 2018 у справі № 202/4494/16-ц.

У розрахунку про заборгованість за кредитним договором №6077851124 від 19.11.2024 відносно позичальника ОСОБА_1 , наданому позивачем, вказано, що проценти по кредиту нараховані за період з 19.11.2024 по 13.11.2025 за процентною ставкою 1% та 0,87 що відповідає положенням укладеного сторонами договору.

Тому суд, математично перевіривши розрахунок, згідно п. 2.5 - 2.6 договору порахував наступне:

за період з 19.11.2024 по 18.12.2024: 30*1%*14 000 = 4200 грн.

за період з 19.12.2024 по 17.05.2025: 150*1%*13 900 = 20 850 грн.

за період з 18.05.2025 по 13.11.2025: 180*0,87%*13 900 = 21 767,40 грн, що разом складає 46 817,40 грн.

Водночас, як встановлено судом відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, ОСОБА_1 сплатив 18 910 грн.

Отже, 46 817,40 18 910 = 27 907,40 грн, саме така сума процентів підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на наведені вище норми права, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково і стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» заборгованість за кредитним договором №6077851124 від 19.11.2024 у розмірі 41 807,4 грн, що складається із:

13 900 грн тіло кредиту;

27 907,4 грн проценти за користування кредитом.

Щодо висловлених у відзиві заперечень відповідача про нараховані позивачем відсотки та посилання на нараховану неустойку, суд зауважує таке.

Згідно з умовами договору №6077851124 від 19.11.2024 та змістом позовної заяви позивачем до суми заборгованості не включено стягнення з відповідача неустойки, як цивільно-правової санкції, а отже посилання відповідача у відзиві про неправомірність нарахування позивачем неустойки є безпідставним.

Щодо решти заперечень відповідача, то судом на них надано відповідь в мотивувальній частині рішення вище.

З огляду на часткове задоволення позову, судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України. Оскільки позов задоволено в розмірі 41 807,40 грн (95%), судовий збір підлягає стягненню в розмірі 2529,28 грн.

Керуючись ст. 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 282, 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» заборгованість за кредитним договором у сумі 41 807,40 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» суму сплаченого судового збору в розмірі 2529,28 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5, код ЄДРПОУ 44127243).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя К.І. Апанасенко