Вирок № 139573268, 03.09.2026, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/1138/26

провадження № 1-кп/691/330/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

сторони кримінального провадження:

обвинувачений ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області кримінальне провадження №12026250380000006 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дирдин Городищенського району Черкаської області, українця, громадянство України, з вищою освітою, одруженого, військовослужбовця Збройних Сил України військова частини НОМЕР_1 , водій автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення роти забезпечення, у військовому званні старший солдат, місце реєстрації АДРЕСА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , раніше судимого 23 березня 2016 року вироком Волноваського районного суду Донецької області за ч.2 ст.410, ч. 1 ст. 263, ст. 70 КК України до покарання у виді службового обмеження військовослужбовця на строк 1 рік 5 місяців з відрахуванням 15 відсотків із суми його грошового забезпечення в дохід Держави, який виконаний у зв`язку з відбуттям покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,-

встановив:

ОСОБА_4 у невстановлену дату та час, перебуваючи у м. Дніпро, Дніпропетровської області, в не установленому досудовим розслідуванням місці, знайшов, тобто незаконно придбав психотропну речовину PVP. Усвідомлюючи, що PVP є психотропною речовиною, обіг якого обмежено відповідно до чинного законодавства, ОСОБА_4 діючи умисно, без передбаченого законом дозволу перевіз цю речовину до будинку за місцем свого проживання, який розташований за адресою АДРЕСА_3 , де незаконно зберігав до 27 січня 2026 року, без мети збуту. Так, 27 січня 2026 року в період часу з 13 год. 37 хв. по 15 год. 15 хв. під час проведення обшуку в будинку за адресою АДРЕСА_3 виявлено та вилучено речовину білого кольору, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/124-26/1016-НЗПРАП від 03 лютого 2026 року є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, маса якої становить 8,457 г., а також електронні металеві ваги з нашаруванням речовини білого кольору, яка згідно з висновком експерта № СЕ-19/124-26/1017-НЗПРАП від 04 березня 2026 року являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, маса якої становить - 0.00022 г. Загальна маса психотропної речовини обіг якої заборонено - PVP, яку ОСОБА_4 незаконно придбав, перевіз та зберігав без мети збуту становить 8,457 г. Своїми умисними діями, ОСОБА_4 порушив вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», згідно якого, PVP віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, включених до Списку №2 таблиці І Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770, на території України, обіг яких заборонено.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України - незаконне придбання, перевезення та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту у великих розмірах.

Судовий розгляд проведено в межах пред`явленого обвинувачення, згідно обвинувального акту затвердженого 30 червня 2026 року прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_5 , відповідно до ст. 337 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю і суду пояснив, що, дійсно, 27 січня 2026 року, незаконно придбав психотропну речовину PVP, усвідомлюючи, що PVP є психотропною речовиною, обіг якого обмежено відповідно до чинного законодавства, перебуваючи на вокзалі, перевіз цю речовину у сумці до будинку за місцем свого тимчасового проживання, за адресою АДРЕСА_3 , де незаконно зберігав її без мети збуту, яка під час обшуку була виявлена та вилучена працівниками поліції. Щиро кається у вчиненому, просив суворо не карати.

Згідно статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об`єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України знайшла своє підтвердження в здобутих та досліджених у ході розгляду кримінального провадження доказах, а тому є доведеною.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 , повністю визнав свою вину у вчиненні кримінальному правопорушенні, його покази відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального провадження, котрі ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз`яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом», п.53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів. Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність, п.86 рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Вєренцов проти України».

Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який має вік 33 роки, осудний, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, військовослужбовець Збройних Сил України, проходить військову службу, має статус учасника бойових дій згідно до посвідчення № НОМЕР_2 від 23.04.2015 року, до лікарів нарколога та психіатра не звертався відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства «Городищенське медичне об`єднання» Городищенської міської ради Черкаської області від 25 березня 2026 року, згідно характеристики виконавчого комітету Городищенської міської ради Черкаської област від 25 березня 2026 року №58 за місцем проживання характеризується позитивно, відповідно до змісту службової характеристики за час проходження військової служби зарекомендувався відповідальним, добросовісним, реагує адекватно на зауваження, виявляє повагу до командирів, часто емоційно збуджений з вираженим темпераментом холерика, не порушує форми носіння одягу, фізично розвинений добре, згідно вимоги ДІАП Національної поліції УІАП ГУНП в Черкаській області про судимість до кримінальної відповідальності притягується не вперше, 23 березня 2016 року вироком Волноваського районного суду Донецької області за ч.2 ст.410, ч. 1 ст. 263, ст. 70 КК України був засуджений до покарання у виді службового обмеження військовослужбовця на строк 1 рік 5 місяців з відрахуванням 15 відсотків із суми його грошового забезпечення в дохід Держави, який виконаний, покарання відбуте, обставинами, які пом`якшують покарання є визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, і не встановлено обставин, які обтяжують покарання;

- вимоги ст. 8 Конституції України, згідно якої в Україні діє принцип верховенства права і як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю, обставинами скоєного і особою винного; адекватність покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України;

- зміст досудової доповіді згідно до ст.368 КПК України, з інформацією про соціально-психологічну характеристику складену уповноваженим органом з питань пробації 17 серпня 2026 року, яка підготовлена фахівцями Черкаського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області стосовно ОСОБА_4 про середню ймовірність ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, а також середній рівень небезпеки для суспільства та виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства за умови здійснення з боку органу пробації нагляду та застосування соціально-виховних заходів, а саме проходження інформаційних лекцій, індивідуально-профілактичних бесід щодо недопущення скоєння нового злочину, соціально-психологічних тренінгів по формуванню правосвідомості та мотивації до законослухняного способу життя. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, уповноважений орган пробації вважає доцільним покладення обов`язків ч.1 ст.76 КК України та додаткові обов`язки передбачені ч.3 ст.76 КК України не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (а.с.41-44).

- роз`яснення, наведені в п. 1 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» щодо реалізації принципу законності, справедливості та індивідуалізації покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного;

- практику ЄСПЛ, зокрема: рішення «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року про те, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає спів мірним, щоб втручання вважалося пропорційним, і воно має відповідати тяжкості правопорушення та не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Відповідно до ч.4 ст.76 КК України, нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

Частиною 3 ст.75 КК України визначено, що у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

Згідно ч.1 ст.76 КК України, у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого обов`язки.

В судових дебатах прокурор просив призначити обвинуваченому покарання у виді одного року обмеження волі із встановленням однорічного іспитового строку та покладенням обов`язків у виді періодично з`являтися для реєстрації до командира військової частини та повідомляти командира військової частини про зміну місця проживання. Обвинувачений не заперечив, просив суворо не карати та не призначати стягнення у виді штрафу і направити вирок для виконання до військова частини НОМЕР_1 Збройних Сил України.

З врахуванням вище наведеного, суд, приходить до переконання, що виправленню, перевихованню обвинуваченого ОСОБА_4 може сприяти покарання не пов`язане з його ізоляцією від суспільства, і остільки на цьому не наполягають і учасники процесу, призначає йому покарання у виді обмеження волі із встановленням на підставі ст.75 КК України іспитового строку з покладенням обов`язків визначених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, як достатнього для його особи з врахуванням вищезазначених обставин встановлених в судовому засіданні і скерує вирок до виконання у військову частину НОМЕР_1 Збройних Сил України.

Визначене обвинуваченому покарання, на переконання суду, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.

Запобіжні заходи до обвинуваченого ОСОБА_4 на досудовому слідстві, як, і під час судового розгляду, не обиралися. Клопотання про обрання обвинуваченому запобіжних заходів до набрання вироком суду законної сили, до суду не подавалися.

Речовий доказ у кримінальному провадженні у виді особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено PVP, маса якої становить 8,457 г, яка здана на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Відділення поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, є таким, що не представляє цінності і тому його, слід знищити.

У кримінальному провадженні маються процесуальні витрати за проведення експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/124-26/1016-НЗПРАП вартість якої становить 1782,80 грн.; №СЕ-19-26/23624-БД вартість якої становить 4121,87 грн., і яку, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь Держави, у зв`язку з постановленням вироку щодо обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 370,373, 374,393 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_4 винуватим в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 Кримінального Кодексу України, і призначити покарання у виді 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо останній протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.1,п.2 ч.1ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до командира військової частини та повідомляти командира військової частини про зміну місця проживання.

Нагляд за засудженим ОСОБА_4 , як за особою звільненою від відбування покарання з випробуванням, здійснювати уповноваженому органу - командиру військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України.

Запобіжні заходи стосовно ОСОБА_4 на час вступу вироку суду у закону силу судом не обиралися.

Речовий доказ у кримінальному провадженні особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено PVP, маса якого становить 8,457 г, здана на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області - знищити.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , процесуальні витрати, у зв`язку з проведенням експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/124-26/1016-НЗПРАП, №СЕ-19-26/23624-БД від 04 березня 2026 року, в загальному розмірі 5904 (п`ять тисяч дев`ятсот чотири) грн. 67 коп. на користь Держави, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106 код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України, (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікацій доходів бюджету 22030106.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому, і надіслати для виконання до військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України.

Командиру військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України повідомити Городищенський районний суд Черкаської області про прийняття вироку суду до виконання та про його виконання.

Судове рішення, може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Городищенський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду, при цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Суддя ОСОБА_1