Вирок № 139571883, 08.09.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/2477/26

Провадження № 1-кп/459/143/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора (у режимі відеоконференції) ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому Львівської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162480001011 від 15.05.2026 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мостиська Друга Мостиського району Львівської області, українця, громадянина України, одруженого, раніше несудимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 263 КК України

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , переслідуючи прямий злочинний умисел, направлений на порушення режиму обігу вогнепальної зброї та бойових припасів, а саме: порушення вимог, передбачених постановою Верховної Ради України № 2471-ХП від 17.06.1992 з додатками «Про право власності на окремі види майна» зі змінами та доповненнями від 24.01.1995, постановою Кабінету Міністерств України № 576 від 12.10.1992 року «Про затвердження Положення про дозвільну систему» зі змінами та доповненнями від 18.10.2024, п. 12 Наказу МВС України № 662 від 21.08.1998 року «Про затвердження інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів» зі змінами та доповненнями від 18.06.2024, не маючи передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з особистих мотивів, вчинив протиправні дії, пов`язані з незаконним поводженням зі зброєю та бойовими припасами. Так, діючи відповідно до відведеної ролі, учасник організованої групи особа ОСОБА_6 (матеріали відносно особи виділено в окреме кримінальне провадження), виконуючи функції постачання, зберігання та підготовки зброї до подальшого збуту, на виконання спільного злочинного плану та прямих вказівок організатора особа ОСОБА_7 , матеріали відносно якої в кримінальному провадженні № 12025162480000739 скеровано до суду за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263 КК України, за невстановлених обставин наприкінці серпня 2025 року незаконно придбав вогнепальну зброю та бойові припаси, а саме: один автомат «АК-74м» калібру 5,45х39мм № НОМЕР_1 , три автомати «АК-74» калібру 5,45х39мм № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 № НОМЕР_4 , які є бойовою нарізною вогнепальною зброєю, призначені для стрільби військовими патронами калібру 5,45х39мм та придатні для стрільби, а також 2 патрони калібру 5,56х45мм, які є боєприпасами до бойової нарізної вогнепальної зброї, призначеними до стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 5,56х45мм, та є придатними до стрільби. У подальшому, з метою забезпечення конспірації і недопущення викриття протиправної діяльності, використовуючи дружні та родинні зв`язки, особа ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_4 із проханням погодитись зберігати вищезазначену зброю та бойові припаси у приміщенні гаражу № НОМЕР_5 гаражного кооперативу № 1 за адресою: АДРЕСА_2 , який перебуває у користуванні ОСОБА_4 . У свою чергу, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, пов`язаних із перебуванням у дружніх відносинах із особа ОСОБА_6 , на пропозицію останнього, наприкінці серпня 2025 року придбав, шляхом отримання від особа ОСОБА_6 , та за попередньою змовою групою осіб з останнім почав незаконно зберігати чотири автомати «АК-74», а саме: один автомат «АК-74м» калібру 5,45х39мм № НОМЕР_1 , три автомати «АК-74» калібру 5,45х39мм № НОМЕР_2 , № НОМЕР_6 i № НОМЕР_4 , а також 2 патрони калібру 5,56х45мм, у приміщенні належного йому гаражного приміщення № НОМЕР_5 гаражного кооперативу № 1 за адресою: Львівська область, Шептицький район, м. Шептицький, вул. Івасюка, 6. При цьому, ОСОБА_4 не був обізнаний зі злочинним планом організованої групи, спрямованим на незаконний збут вогнепальної зброї та боєприпасів без передбаченого законом дозволу з корисливих мотивів і не входив до її складу. Надалі, 13.09.2025 приблизно о 17:20, виконуючи прохання особа ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , не будучи обізнаним про злочинні наміри учасників організованої групи, перебуваючи у приміщенні гаражу № НОМЕР_5 гаражного кооперативу № 1, що за адресою: Львівська область, Шептицький район, м. Шептицький, вул. Івасюка, 6, передав особа ОСОБА_7 вищевказану вогнепальну зброю, після чого останній, діючи в межах спільного злочинного плану, забрав три автомати, а саме: «АК-74М» калібру 5,45х39 мм № НОМЕР_1 та два автомати «АК-74» калібру 5,45х39мм № НОМЕР_6 i № НОМЕР_4 , та залишив приміщення гаражу. У подальшому, 11 грудня 2025 року під час проведення обшуку в гаражі № НОМЕР_5 , який знаходиться в гаражному кооперативі № 1, що за адресою: Львівська область, м. Шептицький, вул. Івасюка, 6, працівниками поліції виявлено та вилучено автомат «АК-74» калібру 5,45х39 мм № НОМЕР_2 , а також 2 патрони калібру 5,56х45мм, які ОСОБА_4 зберігав без передбаченого законного дозволу за попередньою змовою групою осіб з особа ОСОБА_6 .

Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані як незаконне придбання, зберігання, передача вогнепальної зброї та боєприпасів без передбаченого законом дозволу, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 263 КК України.

16.06.2026 між підозрюваним ОСОБА_4 та прокурором Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , за участі захисника адвоката ОСОБА_5 , було укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до умов якої ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 263 КК України і зобов`язувався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, співпрацювати з правоохоронними органами та судом у викритті кримінальних правопорушень, а також прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду і не відлучатися з населеного пункту без відповідного дозволу.

Сторони досягли порозуміння щодо призначення покарання ОСОБА_4 за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 263 КК України, у виді позбавлення волі строком на 4 роки зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і норми КПК України та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні також просили затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 263 КК України, за обставин, які викладені в обвинувальному акті.

Потерпілі у даному кримінальному провадженні відсутні.

Заслухавши сторін угоди, які просять її затвердити, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України та КК України, судом установлено наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Частиною 4 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 263 КК України, який на підставі ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Дані про невідповідність угоди інтересам суспільства, порушення прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб відсутні. ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість в інкримінованому йому злочині. Немає підстав вважати, що укладення цієї угоди не було добровільним.

Кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не заподіяно.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також судом перевірено угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України (в тому числі, щодо змісту та порядку укладення угоди) та КК України (в тому числі щодо узгодженої міри покарання), підстав для відмови в її затвердженні не встановлено.

Вирішуючи питання про відповідність узгодженої сторонами міри покарання вимогам кримінального закону, судом враховано, що покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки відповідає санкції ч. 1 ст. 263 КК України та положенням Загальної частини цього Кодексу.

Разом з тим, загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Ця функція потребує врахування та оцінки конкретних обставин провадження, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, і за змістом якої суд може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду й розміру, суд, урахувавши тяжкість злочину, особу винного та інші обставини провадження, дійде до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Відтак, при призначенні покарання обвинуваченому суд враховує особу винного, який, є людиною молодого віку, раніше не судимий, одружений, має на утриманні 4 неповнолітніх дітей, матеріальної шкоди правопорушенням не заподіяно.

З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення та запобігання вчиненню інших злочинів, враховуючи наявність пом`якшуючих обставин (щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення) та відсутність обтяжуючої обставини, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах нагляду за ним та постійного контролю за його поведінкою з боку уповноваженого органу з питань пробації, та вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст. ст. 75, 76 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку та покладенням на нього обов`язків.

Отже, враховуючи відсутність установлених у ч. 7 ст. 474 КПК України підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, відповідність останньої іншим вимогам КПК України та КК України, суд дійшов до висновку про затвердження вищевказаної угоди.

З огляду на вищевикладене, заслухавши думку учасників про можливість затвердження угоди, суд дійшов до висновку, що угоду про визнання винуватості, укладену 16.06.2026 між підозрюваним ОСОБА_4 та прокурором Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , за участі захисника адвоката ОСОБА_5 , необхідно затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

У межах даного кримінального провадження проведено експертизу, витрати за результатами якої становлять 3 565,60 гривень та у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 в користь держави у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 374, 468, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16.06.2026 між підозрюваним ОСОБА_4 та прокурором Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 263 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк - 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк рахувати з дня проголошення вироку 08.09.2026.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати, пов`язані із проведенням експертизи в сумі 3 565 ( три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок

До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_4 у виді застави - залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили, заставу в розмірі 90 840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) гривень - повернути заставодавцю.

Вирок може бути оскаржений сторонами кримінального провадження до Львівського апеляційного суду через Шептицький міський суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення та на підставах, визначених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: ОСОБА_1