Ухвала суду № 139571084, 19.08.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/13856/26

Номер провадження № 2/521/9057/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 серпня 2026 року місто Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Плавич І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ,-

УСТАНОВИВ:

Через канцелярію суду в порядку ст. 14, п. 15 розділу ХІІІ ЦПК України надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що шлюб між сторонами розірвано рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 20 січня 2025 року у справі № 521/16435/24, а тому на момент звернення до суду із цим позовом шлюбні відносини між сторонами припинені.

У позовній заяві зазначено «Ціна позову: 15000000 грн». Разом із тим у прохальній частині позову позивач просить визнати спільною сумісною власністю подружжя грошові кошти у сумі 142758,48 доларів США та здійснити поділ такого майна шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 71379,24 доларів США.

Таким чином, зазначена у позовній заяві ціна позову у розмірі 15000000 грн не відповідає змісту заявлених позовних вимог та наведеному позивачем розрахунку майна, яке є предметом спору.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, а також обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна. Відповідно до пункту 10 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.

Заявлені у цій справі вимоги про визнання грошових коштів спільною сумісною власністю та їх поділ мають майновий характер та підлягають грошовій оцінці. Верховний Суд виходить із того, що вимоги про визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ є майновими, а ціна позову визначається з урахуванням вартості майна, щодо якого заявлено спір.

Отже, з огляду на наведені позивачем вимоги та розрахунок, суду необхідно надати уточнення щодо ціни позову та її обґрунтований розрахунок. Якщо предметом спору є саме грошові кошти у сумі 142758,48 доларів США, позивач повинен визначити їх вартість у гривневому еквіваленті станом на день подання позову та відповідно визначити ціну позову і розмір судового збору.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки на момент подання цього позову шлюб між сторонами вже розірвано, положення підпункту 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», яким встановлено спеціальну ставку для позову про поділ майна при розірванні шлюбу з максимальною межею у три прожиткові мінімуми, застосуванню не підлягає. До позову про поділ майна подружжя, поданого після розірвання шлюбу, застосовується загальна ставка для позовів майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не більше п`яти прожиткових мінімумів.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено у розмірі 3328,00 грн. Отже, мінімальний розмір збору становить 1331,20 грн, максимальний 16640,00 грн.

Позов подано через систему «Електронний суд», у зв`язку з чим відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» застосовується коефіцієнт 0,8 до відповідної ставки судового збору.

Якщо позивач підтверджує, що ціна позову становить вартість заявлених до поділу грошових коштів у розмірі 142758,48 доларів США, необхідно надати належний розрахунок їх гривневого еквівалента станом на день подання позову та сплатити судовий збір у відповідному розмірі. Остаточний розмір судового збору має бути визначений після уточнення ціни позову.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Матеріали позовної заяви не містять документа про сплату судового збору за заявлену майнову вимогу та не містять посилання на законодавчу підставу звільнення позивача від його сплати.

Враховуючи викладене, позовна заява подана без додержання вимог статей 175 та 177 ЦПК України, що відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху.

При цьому на цій стадії суд не вирішує питання щодо доведеності належності спірних коштів до об`єкта спільної сумісної власності подружжя, джерела їх набуття, факту перебування коштів на рахунку чи їх використання одним із подружжя, оскільки такі обставини підлягають встановленню під час розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 175, 176, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків впродовж десяти днів з дня вручення копії ухвали суду.

Роз`яснити позивачеві, що у разі, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: І.В. Плавич