Ухвала суду № 139571074, 19.08.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/13795/26

Номер провадження № 2/521/9030/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 серпня 2026 року місто Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Плавич І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

УСТАНОВИВ:

Через канцелярію суду в порядку ст. 14, п. 15 розділу ХІІІ ЦПК України надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Позивач звернулася до суду з позовом до ТОВ «НОУТБУК СЕРВІС», ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 , в якому просить встановити факт перебування у трудових відносинах з відповідачами у період з 15 травня 2025 року по 19 травня 2026 року, стягнути заборгованість із заробітної плати, компенсацію за невикористану відпустку, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, а також моральну шкоду.

Ціну позову позивачем визначено у розмірі 98 140 грн 33 коп. Позивач у позовній заяві зазначила, що звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі за подання до суду позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, встановлена законом пільга щодо сплати судового збору поширюється на вимоги про стягнення заробітної плати. Така пільга не означає звільнення позивача від сплати судового збору за всі заявлені у позові вимоги, якщо вони мають інший предмет.

Заявлена позивачем вимога про встановлення факту перебування у трудових відносинах є вимогою немайнового характеру та не охоплюється передбаченою пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» пільгою. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 цього Закону за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас вимоги про стягнення заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку є такими, що пов`язані із захистом права на оплату праці, а тому позивач звільняється від сплати судового збору за їх подання.

Вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є вимогою про стягнення заробітної плати та не охоплюється пільгою, передбаченою пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 243/9232/17.

Також не звільняється від сплати судового збору вимога про відшкодування моральної шкоди, заявлена у грошовому розмірі. Така вимога є майновою, а судовий збір за її подання визначається відповідно до підпункту 5 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

За змістом частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на наведене, позивачем при зверненні до суду підлягає сплаті судовий збір за вимогу немайнового характеру про встановлення факту перебування у трудових відносинах, за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та за вимогу про відшкодування моральної шкоди. З урахуванням ставок судового збору, установлених на 2026 рік, та коефіцієнта 0,8 розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем, становить 4 113 грн 46 коп.

Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали. У разі залишення позовної заяви без руху з підстави несплати судового збору суд зазначає точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначеного недоліку шляхом сплати судового збору у розмірі 4 113 грн 46 коп. та подання до суду документа, що підтверджує його сплату.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, статтями 4, 5 Закону України «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків впродовж десяти днів з дня вручення копії ухвали суду.

Роз`яснити позивачеві, що у разі, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: І.В. Плавич