Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 521/12953/25
Номер провадження № 2-з/521/147/26
УХВАЛА
03 вересня 2026 року місто Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
головуючий суддя Плавич І.В.,
секретар судового засідання Положенцева Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання представника КНП «Міська клінічна лікарня №10» - адвоката Морозова О.В. про роз`єднання позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 10» Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 10» Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.
До суду від представника відповідача адвоката Морозова О.В. надійшло клопотання про роз`єднання позовних вимог, в якому він просить виділить декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, саме вимоги ОСОБА_1 до КНП «МКЛ №10» ОМР про:
-визнання протиправним та скасування Наказу Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №10» Одеської міської ради від 19.06.2025 року №620-К «Про звільнення ОСОБА_1 »;
-поновлення ОСОБА_1 на посаді внутрішнього сумісництва 0,25 лікаря хірурга рентгенендоваскулярного ургентної рентгенендоваскулярної служби операційного блоку №3 допоміжного сектору та посади внутрішнього сумісництва 0,25 ставки лікаря хірурга судинного хірургічного відділення стаціонарного сектору лікарні Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №10» ОМР;
-стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №10» ОМР середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з дати незаконного звільнення і до дати фактичного поновлення позивача на роботі.
Заява обґрунтована тим, що уточнена позовна заява ОСОБА_1 від 06.11.2025 року змінює як підстави, так і предмет позову, та є фактично поданням окремих позовів і не могла бути прийнята до розгляду у даному судовому проваджені, та підлягає поверненню позивачу.
Представник відповідача в судовому засідання наполягав на задоволенні клопотання.
Представник позивача в судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити.
Вислухавши думку учасників провадження, розглянувши подане клопотання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Згідно з частиною 6 цієї ж статті, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.
Аналіз наведених норм свідчить, що роз`єднання позовних вимог є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується ним за умови, якщо спільний розгляд вимог суттєво перешкоджає чи ускладнює правильне вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи, заявлені позивачем вимоги за первісним позовом так і за уточненим позовом, виникають з одних і тих самих правовідносин (пов`язані між собою тими самими обставинами та доказами). Зокрема, обставини, що підлягають встановленню судом, є спільними для обох вимог, а докази, надані на їх підтвердження, взаємопов`язані.
Роз`єднання зазначених позовних вимог та їх розгляд у різних провадженнях призведе до необґрунтованого збільшення строку розгляду спорів, дублювання дослідження однакових доказів, а також збільшення судових витрат для сторін, що суперечитиме принципу процесуальної економії та основним завданням цивільного судочинства.
Положеннями ст.2 ЦПК України передбачено, що Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є:
1) верховенство права;
2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом;
3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
4) змагальність сторін;
5) диспозитивність;
6) пропорційність;
7) обов`язковість судового рішення;
8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;
9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом;
10) розумність строків розгляду справи судом;
11) неприпустимість зловживання процесуальними правами;
12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Дотримуючись означених вимог закону, суд приходить до висновку, що роз`єднання позовних вимог не сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства, спільний розгляд справи є доцільним, питання об`єднання та роз`єднання вимог є правом суду, а доводи на які сторона відповідача посилається в обґрунтування даного клопотання не є переконливими.
З огляду на зазначене, у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Морозова О.В. про роз`єднання позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 188, 258-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд
постановив:
В задоволені клопотання представника КНП «Міська клінічна лікарня №10» - адвоката Морозова О.В. про роз`єднання позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №10» Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та окремо від рішення суду апеляційному оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: І.В. Плавич
Судове рішення № 139571041, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси) було прийнято 03.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 521/12953/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: