Ухвала суду № 139570643, 08.09.2026, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

08.09.2026

Справа № 494/2242/26

Провадження № 4-с/494/6/26

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

08.09.2026 року м. Березівка

Суддя Березівського районного суду Одеської області Панчишин А.Ю., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Березівський відділ державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на бездіяльність Березівського ВДВС у Березівському районі Одеської області щодо відмови у знятті арешту на все його майно, -

В С Т А Н О В И В:

03.08.2026 року до Березівського районного суду Одеської області надійшла скарга ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Березівський відділ державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на бездіяльність Березівського ВДВС у Березівському районі Одеської області щодо відмови у знятті арешту на все його майно.

Скаржник просить суд зобов?язати Березівський ВДВС у Березівському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 38630404) зняти арешт на все майно, належне ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме:

- обтяження №?4191647, зареєстроване 08.12.2006 року Березівською районною державною нотаріальною конторою на підставі постанови про арешт майна АА №747417 від 06.12.2026 року, винесеної державною виконавчою службою у Березівському та Миколаївському районах;

- обтяження №4216796 , зареєстроване 13.12.2006 року Одеською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції У країни на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження АА №747415 від 06.12.2006 року, винесеної державним виконавцем Татарчуком О.В. (ДВС у Березівському та Миколаївському районах).

Суд, перевіривши скаргу на дотримання вимог ЦПК України, встановив таке.

Скаржник зазначає, що з письмової відповіді Березівського ВДВС у Березівському районі вих. №12007/19.1-32 від 28.08.2026 р. вбачається, що підставою арешту є обтяження №4191647, зареєстроване 08.12.2006 року Березівською районною державною нотаріальною конторою на підставі постанови про арешт майна АА 747417 від 06.12.2006 року, винесеної державною виконавчою службою у Березівському та Миколаївському районах, боржником за якою є ОСОБА_2 . Крім цього, існує обтяження №4216796, зареєстроване 13.12.2006 року Одеською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження АА №747415 від 06.12.2006 року, винесеної державним виконавцем Татарчуком О.В. (ДВС у Березівському та Миколаївському районах), боржником за якою є ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Відмова Березівського ВДВ щодо зняття арешту ґрунтується на тому, що у вищевказаних обтяженнях відомості про виконавчі провадження відсутні, не має ідентифікаційних даних цих проваджень, тому Березівський ВДВ у Березівському районі Одеської області позбавлений можливості зняти арешт майна відповідно до своїх повноважень. Звертає увагу, що арешт на все належне ОСОБА_2 майно триває майже 20 років, і за відсутності виконавчих проваджень даний арешт не може існувати безстроково. Протягом останнього часу виконавчі провадження за вказаними постановами не перебували на виконанні в органах державної виконавчої служби, а стягувач не звертався до суду за отриманням дублікатів виконавчих листів. Згідно інформації з Єдиного реєстру боржників від 27.08.2026 року ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , в Єдиному реєстрі боржників відсутній.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом норм, які регулюють його діяльність. У рішенні в справі «Занд проти Австрії» («Zand v. Austria», заява № 7360/76) Європейська комісія з прав людини висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів» («Sokurenko and Strygun v. Ukraine», заяви № 29458/04 та № 29465/04, § 24). Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 447, ч. 1 ст. 447-1 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Таким чином, у порядку цивільного судочинства розглядаються справи з розгляду скарг на дії або бездіяльність приватного виконавця, пов`язані із виконанням саме судових рішень, ухвалених відповідним місцевим загальним судом.

Пунктом 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі й під час виконання виконавчих написів нотаріуса. Такі скарги подаються до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. У зв`язку із цим у разі подання такої скарги в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження за скаргою.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 02.10.2019 у справі № 346/79/17 зазначила, що за правилами адміністративного судочинства оскаржуються рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинені під час виконання ухвалених в адміністративній справі судових рішень, а також виконавчих документів, виданих іншими, ніж суд, органами та посадовими особами, оскільки закон не встановлює для такого оскарження іншого порядку судового оскарження.

З наведених норм встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця можуть бути оскаржені до суду.

Однак законодавець розмежовує порядок оскарження таких рішень дій чи бездіяльності при виконанні судових рішень та при виконанні рішень інших органів (посадових осіб).

Отже, нормами ЦПК України встановлено судовий контроль за виконанням рішень, ухвалених судами в порядку цивільного судочинства.

Однак, у разі оскарження рішень дій чи бездіяльності державного/приватного виконавця при виконанні рішень інших органів (зокрема, і виконавчого напису нотаріуса) такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом в силу прямих приписів ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 287 КАС України.

Згідно ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Судом також встановлено, що рішенням Березівського районного суду Одеської області від 23.02.2022 року у справі 494/904/21 під головуванням судді Панчишина А.Ю. позовні вимоги ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницького Сергія Івановича з участю третьої особи: приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича про припинення іпотеки, зняття заборони відчуження предмета іпотеки, виключення записів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, стягнення моральної шкоди та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволено частково. Визнано виконавчий напис №2671 від 01.09.2021 року, що виданий приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницьким Сергієм Івановичем про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» заборгованості в розмірі 586 356 гривень 60 копійок, таким що не підлягає виконанню. В задоволенні інших позивних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про припинення іпотеки, зняття заборони відчуження з предмета іпотеки, виключення записів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та стягнення моральної шкоди відмовлено за безпідставністю вимог. Вказане рішення суду набрало законної сили.

Серед іншого у вищезазначеному рішенні зазначено наступне. «Судом встановлено, що 22 вересня 2006 року між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» укладений кредитний договір №ОД-20/09/2006/840-К-19, відповідно до якого Банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в розмірі 22000 доларів США строком до 21 вересня 2021 року. Відсотки за користування кредитом були розраховані банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 10 відсотків річних. Надання кредиту відбулось за умови надання позичальником відповідного забезпечення виконання своїх зобов`язань по кредитному договору, а саме підписання та нотаріального оформлення договору іпотеки наступного нерухомого майна: одноповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 119,2 кв. м. Мінімальний необхідний щомісячний платіж по договору кредиту складав 297 доларів США. 22 вересня 2006 року, в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 укладений договір іпотеки, посвідчений державним нотаріусом Березівської державної нотаріальної контори Мухаір В.Т. та зареєстрований в реєстрі за №2239. Згідно пункту 1.1. договору іпотеки ОСОБА_2 надав в іпотеку нерухоме майно, належне йому на праві власності - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 119,2 кв. м. Вказаний договір іпотеки посвідчений державним нотаріусом Березівської державної нотаріальної контори Мухаір В.Т. на підставі ст.73 Закону України «Про нотаріат» та у зв`язку з посвідченням іпотечного договору накладена заборона відчуження вказаного будинку, зареєстрована в реєстрі за №45. Термін дії договору іпотеки встановлено до повного виконання іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором та всіма додатковими угодами до нього (п.6.3).».

Про наявність вищевказаного судового рішення представник скаржника суд не повідомив.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відтак, оскільки ОСОБА_2 оскаржує бездіяльність державного виконавця, вчинену останнім в межах виконавчого провадження з виконання посвідченого нотаріусом іпотечного договору, а не виконавчого листа виданого судом першої інстанції за результатами розгляду цивільної справи з участю ОСОБА_2 , для скаржника встановлений інший порядок захисту порушеного права шляхом звернення до адміністративного суду, тому суд доходить висновку про відмову у відкритті провадження у цій справі.

Керуючись ст. 186, 258, 260, 261, 353, 354, 447, 447-1 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Березівський відділ державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на бездіяльність Березівського ВДВС у Березівському районі Одеської області щодо відмови у знятті арешту на все його майно.

Роз`яснити скаржнику його право на звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, може подати апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Панчишин А.Ю.