Рішення № 139570159, 08.09.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/18110/26

Провадження № 2-о/638/371/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08 вересня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Смирнова В.А.

секретаря судового засідання Євженко О.Ю.

розглянувши в порядку окремого провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Літвінова Яна Миколаївна, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний Банк України про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , через представника адвоката Горшкову Галину Іванівну звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова із заявою, в якій просить встановити факт припинення іпотеки за договором іпотеки між Приватним підприємством «Парадігма» та ПАТ БАНК «Меркурій», нежитлових приміщень другого поверху №55-а, 57-61, 64-65 загальною площею 217,5 кв.м., нежитлових приміщень третього поверху № 93, 95-102, 102-а, 104-107, загальною площею 211 кв.м. в будівлі літ. «А-7», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Літвіновою Я.М. 30.07.2003 року за реєстровим №1-3545; Встановити факт припинення іпотеки за договором іпотеки між Приватним підприємством «Парадігма» та ПАТ Банк «Меркурій», нежитлових приміщень другого поверху №55-а, 57-61, 64-65 загальною площею 217,5 кв.м., в будівлі літ. «А-7», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Літвіновою Я.М. 26.04.2005 року за реєстровим № 3697.

Заявник ОСОБА_1 , звертаючись до суду із заявою про встановлення факту припинення іпотеки (з урахуванням заяви про виправлення описки у заяві, поданої 03.09.2026), посилається на те, що належне йому на праві власності нерухоме майно обтяжене іпотекою та заборонами відчуження, встановленими на забезпечення зобов`язань перед АКБ «Меркурій». Зазначає, що відповідні основні зобов`язання припинилися, банк-кредитор ліквідований без правонаступництва, а зареєстровані обтяження продовжують існувати та перешкоджають йому повною мірою здійснювати права власника. У позасудовому порядку зняти обтяження заявнику не вдалося, оскільки приватним нотаріусом відмовлено у вчиненні відповідної нотаріальної дії через відсутність документів, необхідних для зняття заборон. У зв`язку з цим заявник просить суд встановити факт припинення іпотеки як юридичний факт, необхідний для усунення обтяжень щодо належного йому нерухомого майна.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 12.08.2026 року відкрито провадження у справі за вказаною заявою в порядку окремого провадження та призначено судове засідання.

13.08.2026 від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла заява про залишення заяви ОСОБА_1 без руху, оскільки з заявою про встановлення факту припинення іпотеки звернувся представник ОСОБА_1 адвокат Горшкова Г.І. Водночас, з долученого до заяви Ордеру вбачається, що правнича Допомога надається ОСОБА_2 , однак заявником у справі зазначений ОСОБА_1 . Крім того, в ордері зазначено, що допомога надається в Шевченківський районний суд, що не є конкретною назвою суду, а тому адвокат Горшкова Г.І. не надала належного ордера для підтвердження повноважень.

При цьому, 17.08.2026 від представника ОСОБА_1 адвоката Горшкової Г.І. надійшла заява, до якої остання долучила ордер на надання правничої допомоги, вказавши, що в прикладеному до заяви ордері була допущена описка по-батькові заявника (була вказана російська літери И замість української літери І).

Так, з наданого ордеру вбачається, що адвокат Горшкова Галина Іванівна надає правничу допомогу ОСОБА_1 у Шевченківському районному суді м. Харкова.

Враховуючи викладене, підстави для залишення заяви без руху відсутні.

18.08.2026 від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надішли письмові пояснення («відзив на позовну заяву»), в яких останній зазначив, що процедура ліквідації АТ Банк «Меркурій» завершена, 30 липня 2019 року до ЄДР внесено запис про державну реєстрацію припинення банку як юридичної особи, у зв`язку з чим повноваження Фонду як ліквідатора банку припинені. Фонд вказав, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Разом із тим сам факт ліквідації банку та сплив позовної давності щодо стягнення заборгованості не є самостійними підставами припинення кредитного зобов`язання та іпотеки. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання та припиняється, зокрема, у разі належного виконання забезпеченого нею основного зобов`язання. Фонд наголосив, що для вирішення питання про припинення іпотеки суду необхідно встановити факт повного та належного виконання боржником зобов`язань за відповідним кредитним договором. При цьому інформація щодо зобов`язань за кредитним договором, на який посилається заявник, у Єдиній операційно-інформаційній системі Фонду відсутня. Враховуючи завершення ліквідації АТ Банк «Меркурій», повноваження Фонду як ліквідатора банку та повноваження уповноваженої особи Фонду припинені.

19.08.2026 від представника Національного Банку України надійшли письмові пояснення, в яких останній вказав, що НБУ не є правонаступником зобов`язань банків та не відповідає за їхніми зобов`язаннями, а чинним законодавством не передбачено повноважень НБУ щодо представництва банків, які ліквідовані. У зв`язку з цим рішення у справі не може вплинути на права та інтереси Національного банку України. Водночас НБУ послався на положення статей 598, 599, 593 ЦК України та статей 3, 17 Закону України «Про іпотеку», відповідно до яких іпотека має похідний характер від основного зобов`язання та є дійсною до припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору, а припинення основного зобов`язання є однією з підстав припинення іпотеки. Остаточне вирішення заявлених вимог НБУ залишив на розсуд суду з урахуванням установлених обставин та досліджених доказів.

03.09.2026 від представника заявника надійшла заява щодо виправлення описок в заяві про припинення іпотеки і часткову відмову від вимоги заяви в частині встановлення факту припинення іпотеки щодо нежитлових приміщень третього поверху №93, 95-102, 102-а, 104-107, загальною площею 211 кв.м.

Заявник та його представник у судове засідання 08.09.2026 не з`явилися, просили розгляд справи проводити за їх відсутності.

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у судове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно та належним чином. Будь-яких клопотань до суду не подано, причин неявки не повідомлено.

Представник Національного Банку України у судове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно та належним чином. Просив розгляд заяви проводити за відсутності представника НБУ.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, надані заявником, письмові пояснення Національного банку України та відзив Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оцінивши докази відповідно до вимог статті 89 ЦПК України з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності та взаємного зв`язку, суд прийшов до наступного висновку.

Щодо вимоги в частині встановлення факту припинення іпотеки щодо нежитлових приміщень третього поверху №93, 95-102, 102-а, 104-107, загальною площею 211 кв.м.

Так, заявник просив встановити факт припинення іпотеки за договором іпотеки між Приватним підприємством «Парадігма» та ПАТ БАНК «Меркурій», нежитлових приміщень другого поверху №55-а, 57-61, 64-65 загальною площею 217,5 кв.м., нежитлових приміщень третього поверху № 93, 95-102, 102-а, 104-107, загальною площею 211 кв.м. в будівлі літ. «А-7», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Літвіновою Я.М. 30.07.2003 року за реєстровим №1-3545; Встановити факт припинення іпотеки за договором іпотеки між Приватним підприємством «Парадігма» та ПАТ Банк «Меркурій», нежитлових приміщень другого поверху №55-а, 57-61, 64-65 загальною площею 217,5 кв.м., в будівлі літ. «А-7», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Літвіновою Я.М. 26.04.2005 року за реєстровим № 3697.

При цьому, 03.09.2026 від представника заявника надійшла заява, в якій остання заявила на підставі ч. 1 ст. 206 ЦПК України часткову відмову від вимоги в частині нежитлових приміщень третього поверху №93, 95-102, 102-а, 104-107, загальною площею 211 кв.м.

Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

За змістом частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду, з урахуванням особливостей, визначених розділом IV ЦПК України.

Отже, незважаючи на те, що положення статті 206 ЦПК України сформульовані із застосуванням процесуальних категорій, притаманних позовному провадженню, право учасника справи розпорядитися заявленими ним вимогами, зокрема відмовитися від них повністю або в частині, може бути реалізоване заявником і під час розгляду справи в порядку окремого провадження з урахуванням особливостей такого виду цивільного судочинства.

Судом перевірено повноваження особи, яка подала заяву про часткову відмову від заявлених вимог, а також встановлено, що така відмова є добровільною, не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до частини третьої статті 206 ЦПК України у разі відмови від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

З огляду на викладене суд доходить висновку про наявність підстав для прийняття відмови заявника від заявленої вимоги щодо встановлення факту припинення іпотеки за договором іпотеки між Приватним підприємством «Парадігма» та ПАТ БАНК «Меркурій», нежитлових приміщень третього поверху № 93, 95-102, 102-а, 104-107, загальною площею 211 кв.м. в будівлі літ. «А-7», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Літвіновою Я.М. 30.07.2003 року за реєстровим №1-3545 та закриття провадження у справі в цій частині. В іншій частині заявлених вимог розгляд справи підлягає продовженню.

Щодо вимоги в частині встановлення факту припинення іпотеки щодо нежитлових приміщень другого поверху №55-а, 57-61, 64-65 загальною площею 217,5 кв.м.

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, посилаючись на те, що належне йому нерухоме майно обтяжене іпотекою та заборонами відчуження, які були встановлені на забезпечення виконання зобов`язань перед АКБ «Меркурій».

Заявник зазначає, що 30 липня 2003 року між АКБ «Меркурій» та ТОВ «МЕЛОН» було укладено кредитний договір № 02-06К-89, на забезпечення виконання зобов`язань за яким 30 липня 2003 року між АКБ «Меркурій» та ПП «ПАРАДІГМА» укладено договір іпотеки.

Крім того, заявник посилається на укладення 26 квітня 2005 року між АКБ «Меркурій» та ПП «ПАРАДІГМА» кредитного договору № 02-06К-53, виконання зобов`язань за яким також було забезпечено іпотекою нерухомого майна.

При цьому кредитні договори № 02-06К-89 від 30 липня 2003 року та № 02-06К-53 від 26 квітня 2005 року до матеріалів справи заявником не надані, у зв`язку з чим суд не встановлює як доведені обставини їх укладення, змісту, розміру та строків виконання зобов`язань за ними, а наводить відповідні обставини виключно як доводи заявника.

Водночас наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується існування зареєстрованих обтяжень щодо нерухомого майна, належного заявнику.

Так, з наданих суду відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна убачається наявність обтяження № 1922290, зареєстрованого 26 квітня 2005 року, на нежитлові приміщення 2-го поверху №55а, 57-61, 64-65, загальною площею 217,5 кв.м., в літ «А-7», адреса АДРЕСА_1 , підставою виникнення якого зазначено договір іпотеки, ВСВ №317637, ВСВ № 317638, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Літвіновою Я. М..

Також у реєстрі міститься запис про обтяження № 6364475, на нежитлове приміщення літ. А-7, коментар: 2п.№55а,57-61,64-65, у відомостях щодо якого зазначено повідомлення, 158, 30 липня 2003 року, посвідчений приватним нотаріусом Літвіновою Я. М.

Таким чином, незалежно від ненадання суду безпосередньо кредитних договорів, матеріалами справи підтверджується існування зареєстрованих обтяжень нерухомого майна, які пов`язані з відповідними іпотечними правовідносинами.

З наданих заявником документів щодо належного йому нерухомого майна судом встановлено, що ОСОБА_1 набув право власності на нежитлові приміщення другого поверху №55-а, 58, 59-61, 64, 64а, 64б, 64в загальною площею 210,4 кв.м. в літ. «А-7», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва від 14 листопада 2006 року, а державну реєстрацію права власності проведено 16 листопада 2006 року.

При набуті права власності на вказані приміщення їх площа була змінена з 217,5 кв.м. на 210,4 кв. м. в ході поточної інвентаризації, коли з власності ПП «ПАРАДІГМА» приміщення перейшли у власність ОСОБА_1 , що підтверджується копіями технічного паспорту від 28.08.2006 (інвентаризаційна справа №60992, реєстровий № 1372), виданого Харківським міським бюро технічної інвентаризації.

З додатку до вказаного технічного паспорту під назвою «Експлікація приміщень до плану квартирного (багатоповерхового) будинку АДРЕСА_2 » вбачається, що вказане приміщення складається з декількох приміщень, зокрема №55а, 58, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , 64а, 64б, 64в. Загальна площа 210,4 кв.м.

З вказаного вбачається, що приміщення на, які накладені обтяження (нежитлові приміщення 2-го поверху №55а, 57-61, 64-65, загальною площею 217,5 кв.м., в літ «А-7», адреса АДРЕСА_1 ) та приміщення, які належать ОСОБА_1 (нежитлові приміщення другого поверху №55-а, 58, 59-61, 64, 64а, 64б, 64в загальною площею 210,4 кв.м. в літ. «А-7», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) є одним приміщенням (наявне співпадіння літерації приміщень).

При цьому зареєстровані щодо зазначеного нерухомого майна обтяження на час звернення заявника до суду не припинені.

За нормами ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свої цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право і захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст.626 ЦК України).

Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (ч.1 ст.546 ЦК України).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст.575 ЦК України).

Згідно з абз. 3 ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконанні зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно: яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекок зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно пере; іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припиненні основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч.5 ст. 3, абз. 2, 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку», п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України).

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (ст. 599 ЦК України).

Заявник посилається на те, що зобов`язання, для забезпечення яких було встановлено відповідні обтяження, виконані в повному обсязі. Разом із тим первинних документів, які б підтверджували здійснення платежів, довідок кредитора про відсутність заборгованості або інших доказів, які б дозволяли суду достовірно встановити повне та належне виконання відповідних основних зобов`язань, матеріали справи не містять.

У зв`язку з цим суд не вважає доведеним факт припинення основних зобов`язань шляхом їх належного виконання у розумінні статті 599 ЦК України.

Водночас виконання не є єдиною встановленою законом підставою припинення зобов`язання.

Відповідно до статті 609 ЦК України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи боржника або кредитора, крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу.

Як вже зазначалося, за змістом частини п`ятої статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання та є дійсною до припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку» однією з підстав припинення іпотеки є припинення основного зобов`язання.

Так, Верховний Суд у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 295/7291/20, зазначив, що положення статті 609 ЦК України поширюються як на договірні та недоговірні, так і на основні та додаткові (акцесорні) зобов`язання. Верховний Суд виходив із того, що ліквідація юридичної особи без правонаступництва є передбаченою законом підставою припинення зобов`язання, а припинення основного зобов`язання має наслідком припинення похідного від нього іпотечного зобов`язання.

Водночас Верховний Суд у зазначеній постанові звернув увагу на наявність законодавчої прогалини щодо способу захисту власника майна у випадку, коли юридичну особу, яка мала б виступати відповідачем у спорі щодо припинення іпотеки, ліквідовано без правонаступника. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про можливість застосування за аналогією закону абзацу третього частини четвертої статті 277 ЦК України та звернення особи із заявою про встановлення факту припинення іпотеки.

Такий правовий підхід надалі підтверджений постановою Верховного Суду у від 13 червня 2024 року у справі № 333/8899/21, у якій ВС також виходив із можливості встановлення факту припинення іпотеки за відсутності особи, яка могла б виступати належним відповідачем унаслідок її ліквідації без правонаступництва. При цьому Верховний Суд звернув увагу, що сам факт участі Національного банку України у правовідносинах, пов`язаних із ліквідацією банку та зберіганням його архівних документів, не означає переходу до НБУ прав кредитора чи іпотекодержателя.

Так, відповідно до наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань юридичну особу банку «Меркурій» припинено внаслідок ліквідації. Запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи внесено до ЄДР 30 липня 2019 року. Відомості про правонаступників у витягу відсутні.

Зазначена обставина також підтверджується письмовими поясненнями Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до яких постановою Правління Національного банку України від 13 березня 2014 року № 133 ПАТ Банк «Меркурій» було віднесено до категорії неплатоспроможних, а постановою Правління НБУ від 10 червня 2014 року № 340 відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про його ліквідацію.

Фондом зазначено, що 30 липня 2019 року до ЄДР внесено запис про державну реєстрацію припинення ПАТ Банк «Меркурій» як юридичної особи, у зв`язку з чим ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим.

Зазначене підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (станом на 03.06.2026).

При цьому у своєму відзиві Фонд прямо зазначив, що банк ліквідовано без правонаступництва, а повноваження Фонду як ліквідатора АТ Банк «Меркурій» та повноваження уповноваженої особи Фонду припинені.

Крім того, Фонд повідомив, що в Єдиній операційно-інформаційній системі Фонду відсутня будь-яка інформація щодо зобов`язань ТОВ «МЕЛОН» за кредитним договором № 02-06К-89 від 30 липня 2003 року та ПП «ПАРАДІГМА» за кредитним договором № 02-06К-53 від 26 квітня 2005 року перед АТ Банк «Меркурій».

Суд зазначає, що зазначене повідомлення Фонду саме по собі не підтверджує факту належного виконання відповідних зобов`язань. Водночас воно має значення в сукупності з іншими доказами для встановлення того, чи існує на цей час особа, яка є носієм прав кредитора та іпотекодержателя.

Матеріали справи не містять доказів відступлення банком права вимоги за зобов`язаннями, на забезпечення яких зареєстровано спірні обтяження, іншій особі, а також доказів переходу прав іпотекодержателя до будь-якого правонаступника.

З наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо ПП «ПАРАДІГМА» також убачається, що зазначену юридичну особу припинено 19 серпня 2015 року внаслідок ліквідації, а відомості про її правонаступників відсутні.

При цьому суд ураховує, що припинення ПП «ПАРАДІГМА» саме по собі не є визначальним для вирішення цієї справи, оскільки предметом оцінки є насамперед правові наслідки припинення юридичної особи, яка відповідно до реєстраційних відомостей виступала іпотекодержателем.

З письмових пояснень Національного банку України встановлено, що НБУ не відповідає за зобов`язаннями банків, а чинним законодавством не передбачено представницьких повноважень Національного банку України у правовідносинах щодо банків, які ліквідовані. Національний банк України не заявляє про наявність у нього прав кредитора або іпотекодержателя щодо належного заявнику майна.

Таким чином, сукупністю наявних у справі доказів підтверджено припинення юридичної особи банку (АТ «МЕРКУРІЙ»), унаслідок його ліквідації без правонаступництва, тоді як доказів переходу відповідних прав до іншої особи матеріали справи не містять.

Крім того, постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Літвінової Я. М. від 09 червня 2026 року заявнику відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо зняття заборон відчуження у зв`язку з відсутністю передбачених законом документів, необхідних для їх зняття нотаріусом.

Таким чином, наявними доказами підтверджується, що зареєстровані обтяження продовжують існувати, тоді як юридичну особу іпотекодержателя ліквідовано без правонаступництва, Фонд припинив здійснення повноважень ліквідатора, НБУ прав іпотекодержателя не заявляє, відомості про іншого носія відповідних прав у матеріалах справи відсутні, а припинити обтяження в позасудовому порядку заявник не має можливості.

У свою чергу, Фонд у своєму відзиві обґрунтовано зазначає, що сплив позовної давності не припиняє основного зобов`язання та не є самостійною підставою припинення іпотеки.

Суд погоджується із зазначеним доводом.

Так само суд погоджується з доводами Фонду в тій частині, що для висновку про припинення основного зобов`язання шляхом його належного виконання необхідні докази такого виконання.

Таких доказів матеріали справи не містять, а тому суд не встановлює припинення відповідних зобов`язань на підставі статті 599 ЦК України.

Разом із тим зазначені доводи Фонду не спростовують наявності іншої самостійної передбаченої законом підстави припинення зобов`язання ліквідації юридичної особи кредитора без правонаступництва, передбаченої статтею 609 ЦК України.

Тобто висновок суду про наявність підстав для встановлення факту припинення іпотеки не ґрунтується ані на встановленні факту погашення кредитної заборгованості, ані на спливу позовної давності. Визначальними для вирішення справи є встановлені належними письмовими доказами обставини припинення юридичної особи іпотекодержателя шляхом ліквідації без правонаступництва та відсутність у матеріалах справи доказів переходу відповідних прав до іншої особи.

Більше того, саме Фонд у своєму відзиві підтвердив завершення ліквідації банку без правонаступництва, припинення своїх повноважень як ліквідатора та відсутність у ЄОІС інформації щодо тих зобов`язань, на існування яких посилається заявник.

При цьому Фонд не зазначив особу, якій належать права кредитора або іпотекодержателя за відповідними правовідносинами, та не надав доказів відступлення таких прав іншій особі.

Крім того, пояснення Національного банку України також не спростовують висновків суду.

НБУ посилається на похідний характер іпотеки та положення статей 598, 599, 593 ЦК України і статей 3, 17 Закону України «Про іпотеку».

Суд враховує зазначені положення закону.

Разом із тим Національний банк України прямо зазначає, що законодавством не закріплено за ним представницьких повноважень щодо ліквідованих банків та що рішення у цій справі не впливає на його права та інтереси.

Отже, НБУ не заявляє про наявність у нього прав кредитора чи іпотекодержателя та не заперечує існування встановленої матеріалами справи обставини ліквідації банку без правонаступництва.

Щодо можливості розгляду заяви в окремому провадженні.

Відповідно до статті 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав.

Суд ураховує, що у справі відсутня особа, яка заявляє права кредитора чи іпотекодержателя щодо належного заявнику майна.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є правонаступником банку та після завершення його ліквідації не здійснює повноважень ліквідатора. Національний банк України також не є правонаступником ліквідованого банку та не заявляє відповідних майнових прав.

Доказів існування іншої особи, яка вважає себе кредитором або іпотекодержателем та заперечує право заявника на припинення обтяження, матеріали справи не містять.

За таких обставин суд не встановив наявності спору про право, який би виключав можливість розгляду заяви в порядку окремого провадження.

Натомість установлення відповідного юридичного факту необхідне заявнику для усунення зареєстрованих обтяжень нерухомого майна та забезпечення можливості повноцінного здійснення правомочностей власника, тоді як позасудовий спосіб вирішення цього питання виявився для нього недоступним, що підтверджується постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Такий спосіб захисту відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 13 вересня 2023 року у справі № 295/7291/20 та від 13 червня 2024 року у справі № 333/8899/21.

Враховуючи викладене, належними письмовими доказами встановлено існування зареєстрованих іпотечних обтяжень щодо належного заявнику нерухомого майна, припинення юридичної особи банку, іпотекодержателя, унаслідок ліквідації без правонаступництва, припинення повноважень Фонду як ліквідатора банку та відсутність у матеріалах справи доказів переходу прав іпотекодержателя до іншої особи.

Відсутність доказів належного виконання основних зобов`язань за таких обставин не виключає їх припинення з іншої встановленої законом підстави відповідно до статті 609 ЦК України у зв`язку з ліквідацією юридичної особи кредитора без правонаступництва.

З урахуванням похідного характеру іпотеки припинення основного зобов`язання тягне припинення іпотеки відповідно до частини п`ятої статті 3 та статті 17 Закону України «Про іпотеку».

При цьому збереження у державних реєстрах обтяжень за відсутності юридичної особи іпотекодержателя, її правонаступника або іншої особи, до якої доведено перехід відповідних прав, створює перешкоди заявнику у здійсненні правомочностей власника, а інший ефективний позасудовий спосіб усунення таких перешкод матеріалами справи не встановлений.

За наведених обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість заяви та наявність правових підстав для встановлення факту припинення іпотеки, у зв`язку із чим заява ОСОБА_1 в частині нежитлових приміщень другого поверху №55-а, 57-61, 64-65 загальною площею 217,5 кв.м., в будівлі літ. «А-7», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 89, 247, 258-259, 293-294, 315-318 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Прийняти відмову ОСОБА_1 від вимоги в частині встановлення факту припинення іпотеки щодо нежитлових приміщень третього поверху №93, 95-102, 102-а, 104-107, загальною площею 211 кв.м.

Провадження у справі в частині вимоги про встановлення факту припинення іпотеки за договором іпотеки між Приватним підприємством «Парадігма» та ПАТ БАНК «Меркурій», нежитлових приміщень третього поверху №93, 95-102, 102-а, 104-107, загальною площею 211 кв.м. в будівлі літ. «А-7», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Літвіновою Я.М. 30.07.2003 року за реєстровим №1-3545 закрити.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Літвінова Яна Миколаївна, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний Банк України про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити факт припинення іпотеки за договором іпотеки між Приватним підприємством «Парадігма» та ПАТ БАНК «Меркурій», нежитлових приміщень другого поверху №55-а, 57-61, 64-65 загальною площею 217,5 кв.м., в будівлі літ. «А-7», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Літвіновою Я.М. 30.07.2003 року за реєстровим №1-3545.

Встановити факт припинення іпотеки за договором іпотеки між Приватним підприємством «Парадігма» та ПАТ Банк «Меркурій», нежитлових приміщень другого поверху №55-а, 57-61, 64-65 загальною площею 217,5 кв.м., в будівлі літ. «А-7», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Літвіновою Я.М. 26.04.2005 року за реєстровим № 3697.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А.Смирнов