Ухвала суду № 139570130, 08.09.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/17234/26

Провадження № 2-с/638/375/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про скасування судового наказу

08 вересня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючої судді Яковлевої В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого Шевченківським районним судом м. Харкова 20 серпня 2026 року за заявою Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 з централізованого водопостачання та водовідведення

в с т а н о в и в:

03 вересня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернулася до Шевченківського районного суду м. Харкова із заявою про скасування судового наказу, виданого Шевченківським районним судом м. Харкова 20 серпня 2026 року за заявою Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 з централізованого водопостачання та водовідведення.

Вказана заява мотивована тим, що копію зазначеного судового наказу в паперовій формі засобами поштового зв`язку заявниця не отримувала. Про наявність судового наказу дізналася 21 серпня 2026 року з повідомлення, яке надійшло на її електронну пошту від підсистеми «Електронний суд» (на отримання сповіщень від якої вона була попередньо підписана), після чого завантажила текст наказу з електронного кабінету ЄСІТС.

Заявниця зазначає, що повністю не згодна з вимогами стягувача, вважає судовий наказ необґрунтованим, а вимоги безпідставними, оскільки будь-яка заборгованість перед стягувачем у ОСОБА_1 відсутня.

Заявниця звертає увагу суду, що стягувач зазначає про наявність заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 . Проте за вказаною адресою вона фактично не проживає, комунальними послугами з водопостачання та водовідведення не користується, а її офіційна адреса реєстрації та фактичного проживання знаходиться у місті Києві.

Наголошує, що про існування наявного боргу стягувач заявницю офіційно не повідомляв, жодних претензій чи вимог на її адресу за місцем реєстрації не надсилав. Окрім цього, у телефонному режимі представники стягувача відмовилися надати заявниці документи, які б підтверджували чи деталізували структуру та підстави виникнення цієї заборгованості.

Таким чином, вказує, що оскільки між нею та стягувачем існує явний спір про право щодо наявності, підстав виникнення та розміру заборгованості, судовий наказ підлягає скасуванню.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 вересня 2026 року визначено головуючу суддю (суддю-доповідача) Яковлеву В.М.

Матеріали справи суддею Яковлевою В.М. отримано 04 вересня 2026 року.

Доповідною запискою від 04 вересня 2026 року матеріали справи витребувано з цивільної канцелярії.

07 вересня 2026 року матеріали даної справи передано з цивільної канцелярії суду судді Яковлевій В.М.

Суд, дослідивши доводи заяви, матеріали цивільної справи №638/17234/26, такого висновку.

Так матеріали вказаної справи свідчать, що 20 серпня 2026 року суддею Шевченківського районного суду міста Харкова Тимченко А.М. по справі № 638/17234/26 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.02.2022 по 31.05.2026 у розмірі 13 328 грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 332 грн 80 коп.

ОСОБА_1 не погоджується з виданням судового наказу та зазначає, що вважає судовий наказ необґрунтованим, а вимоги безпідставними, оскільки будь-яка заборгованість перед стягувачем у ОСОБА_1 відсутня.

Суд вказує, що відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно з пунктом 5 частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Заява про скасування судового наказу відповідає вимогам статті 170 ЦПК України.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості

Відповідно до частини першої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу

Відповідно до роз`яснень, викладених в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року за № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення

Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Крім того, мають враховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником; із доданих документів вбачається пропуск позовної давності, то така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, а тому відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Як було зазначено судом, заявник зазначає, що відсутні докази укладення відповідного договору, а заборгованість, в свою чергу, є спірною, з якою він не погоджується.

За таких обставин, між сторонами існує спір з приводу наявності законних підстав для нарахування заборгованості за оплату наданих послуг з постачання електричної енергії.

Отже, зазначені в заяві про скасування судового наказу доводи заявника можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

За таких обставин, оскільки спірний наказ видано без врахування наведених у заяві про скасування судового наказу обставин та фактів, зважаючи на те, що боржник оспорює факт укладення договору та наявність заборгованості, а відтак наявний спір про право, суд доходить висновку, що заява про скасування судового наказу підлягає задоволенню.

В свою чергу, клопотання про поворот виконання судового наказу не заявлено.

За приписами частини другої статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись статтями 170, 171 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого Шевченківським районним судом м. Харкова 20 серпня 2026 року за заявою Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 з централізованого водопостачання та водовідведення - задовольнити.

Скасувати судовий наказ, виданий Шевченківським районним судом м. Харкова 20 серпня 2026 року по справі № 638/17234/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.02.2022 по 31.05.2026 у розмірі 13 328 грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 332 грн 80 коп.

Роз`яснити Ізюмському комунальному виробничому водопровідно-каналізаційному підприємству його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Яковлева