Ухвала суду № 139570017, 08.09.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/1081/21 Провадження № 6/613/88/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року

Богодухівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Шалімова Д.В., за участю секретаря Герасимюк Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Колєсніка Ігоря Анатолійовича , про відвід судді Шалімова Д.В.,-

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Богодухівського районного суду Харківської області перебуває заява представника Селянського (фермерського) господарства «Дон» - Дегтяря О.І., про поворот виконання рішення суду, повернення надмірно стягнутих сум та визнання недійсними постанов приватного виконавця.

В судовому засіданні від представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвоката Колєсніка І.А. надійшла заява про відвід судді Шалімову Д.В. у даній справі.

Заява мотивована тим, що за результатами моніторингу даних веб-сайту «Судова влада» і ЄДРСР ним отримані відомості, які дають підстави заявити відвід головуючому у цій справі - судді Шалімову Д.В., оскільки установлено, що Дегтяр О.І., голова і представник СФГ «Дон», мав судовий спір із суддями Богодухівського районного суду Харківської області Шалімовим Д.В. і Харченком С.М., адміністративна справа № 820/337/18, у якій вимагав визнати протиправними їх дії та зобов`язати вчинити певні дії. Наведені обставини викликають у сторони позивачів сумніви в неупередженості та об`єктивності щодо розгляду і вирішення цієї справи суддею Шалімовим Д.В.

Адвокат Колєснік І.А. в судовому засіданні підтримав свою заяву про відвід судді Шалімова Д.В. та просив її задовольнити.

Представник СФГ « Дон» - Дегтяр О.І. в судовому засіданні проти заяви про відвід судді Шалімова Д.В. заперечив, вказав, що зазначене у ній не є підставою для відводу судді. Крім того, у даній справі не вирішується спір, а вирішується питання про поворот виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Вивчивши подану заяву, суд приходить до наступного висновку.

Виходячи з положень частини другої ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року Про незалежність судової влади визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі Гаусшильдт проти Данії, Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі Гаусшильдт проти Данії вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Мироненко і Мартиненко проти України ). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України.

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

У рішеннях Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» від 09.11.2006, «Газета Україна-Центр проти України» від 15.07.2010 ЄСПЛ вказував, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

Доводи заявника про його враження щодо упередженості та необ`єктивності судді Шалімова Д.В. при розгляді даної справи, не знайшли свого підтвердження. У разі наявності у Колєсніка І.А. сумнівів у неупередженості судді він повинен був обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді при розгляді даної справи.

Так, дійсно ОСОБА_4 звертавсь до суду з адміністративни позовом до в.о. голови Богодухівського районного суду Харченка С.М. та голови Богодухівського районного суду Шалімова Д.В., про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії. Позовні вимоги було задоволено частково касаційною інстанцією, проте дане не є перешкодою для розгляду судових справ.

На підстав викладеного, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді, так як обставини, на які посилається Колєснік І.А. є необґрунтованими. Інших підстав, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді не виявлено.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника заінтересованих осіб - Колєсніка Ігоря Анатолійовича про відвід судді Богодухівського районного суду Харківської області Шалімова Дмитра Володимировича - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя