Рішення № 139569466, 07.09.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/1602/26

Провадження № 2/439/1010/26

07 вересня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі судді: Петейчука Б.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалив таке рішення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_1 , в яких просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 40 200 (сорок тисяч двісті) гривень 00 копійок, витрати на професійну правничу допомогу та судовий збір у розмірі 2 662 гривні 40 копійок.

Стислий виклад позиції позивача

Позивач зазначає, що 03 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, за допомогою інформаційно-комунікаційної системи було укладено електронний Договір про споживчний кредит № 1565547. Відповідно до умов вказаного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальникові грошові кошти у сумі 12 000,00 грн строком на 30 днів (з 03.03.2020 по 02.04.2020), а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту. Відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, із урахуванням вимог Законів України «Про електронну комерцію» та «Про електронні документи та електронний документообіг».

Позивач зазначає, що кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачеві кредит шляхом безготівкового переказу коштів на картковий рахунок, однак ОСОБА_1 зобов`язання за Договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

29 грудня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 58-МЛ, згідно з яким відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 1565547 від 03.03.2020 року, внаслідок чого Позивач набув статусу нового кредитора.

Зазначена заборгованість відповідно до розрахунку позивача складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту (тіла кредиту) 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок; простроченої заборгованості за відсотками 27 000 (двадцять сім тисяч) гривень 00 копійок; простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту 1 200 (одна тисяча двісті) гривень 00 копійок.

Відтак, позивач із метою належного та повного виконання зобов`язання просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 40 200 гривень, витрати на професійну правничу допомогу та судовий збір.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі

06 липня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, представник позивача у позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавав, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України вказане дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Згідно із частиною другою статті 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч. 5 ст. 279 ЦПК України).

Згідно частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

За правилами норми частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із таких мотивів.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Доказами у справі встановлено, що 03 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено електронний Кредитний договір № 1565547 (індивідуальна частина).

Згідно з умовами вказаного Договору: Предмет договору (п. 1.11.4): Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 12 000,00 грн, а Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші зобов`язання. Кредит надано строком на 30 днів з 03.03.2020 року, а терміном (датою) повернення кредиту та сплати комісії й процентів визначено 02.04.2020 року. Умови кредитування та порядок розрахунків: Сторонами узгоджено розмір процентної ставки за користування кредитом, комісію за надання кредиту в розмірі 1 200,00 грн, а також порядок повернення коштів та сплати нарахованих процентів, що підтверджується наданим суду кредитним договором.

29 грудня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 58-МЛ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 1565547 від 03.03.2020 року до відповідача, що підтверджується витягом з реєстру боржників та актом приймання-передачі.

Відповідно до розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку загальна сума заборгованості відповідача становить 40 200 (сорок тисяч двісті) гривень 00 копійок, із яких: 12 000,00 гривень заборгованість за тілом кредиту; 27 000,00 гривень заборгованість за процентами; 1 200,00 гривень заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Мотиви суду.

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту та комісією.

Згідно із частинами 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір підписується за допомогою електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», або за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

За нормативними правилами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Виходячи зі змісту статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Разом із цим, нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із частиною 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, наслідками порушення позичальником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконав, заборгованість в частині тіла кредиту у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок та заборгованість за комісією у розмірі 1 200 (одна тисяча двісті) гривень 00 копійок, доведена належними доказами та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Щодо нарахування процентів за користування грошовими коштами (ст. 1048 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналізуючи сутність даної норми, суд зазначає, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а саме за «користування кредитом» тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати позикодавцю борг протягом певного часу.

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від позикодавця грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати позикодавцю борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а позикодавець, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку. Саме за таке благо (можливість правомірно не повертати позикодавцю борг протягом певного часу) позичальник сплачує позикодавцю плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні (правомірні) очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно користуватися кредитом, натомість позикодавець розраховує отримати плату (проценти за користування) за надану позичальнику можливість не повертати всю суму одразу.

Разом з цим, зі спливом строку кредитування чи пред`явленням позикодавцем вимоги про дострокове погашення кредиту, кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому позикодавець вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування. Позичальник у цьому разі не отримує від позикодавця відповідне благо на період після закінчення строку кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування позикодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати позикодавцю борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін. Отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для виникнення зобов`язання зі сплати процентів за правомірне користування за ст. 1048 ЦК України. Покладення на позичальника такого обов`язку порушить баланс інтересів сторін.

Правова можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та їх розмір залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України. Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів з метою з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Як вбачається зі змісту аналізованого Кредитного договору № 1565547, сторони узгодили нарахування процентів за користування грошовими коштами саме на підставі статті 1048 ЦК України (за правомірну поведінку). Договір не містить у собі умов щодо нарахування процентів як міри відповідальності позичальника у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Строк кредитування за договором становить 30 днів (з 03.03.2020 по 02.04.2020). Доказів подальшої пролонгації строку кредитування суду не надано.

За таких обставин нарахування процентів повинно відбуватися виключно під час визначеного договором строку кредитування на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України за формулою: Розмір нарахованих процентів за договором = (Сума тіла кредиту Х Кількість днів строку кредитування Х Денну відсоткову ставку за користування кредитом).

Як встановлено судом, сума позики становить 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок, строком на 30 днів.

За період (з 03.03.2020 по 02.04.2020): 12 000,00 гривень (тіло) * 2,50% * 30 (днів) = 9000 гривень (відсотки).

Отже вимоги позивача про стягнення процентів за користування кредитними коштами підлягають до часткового задоволення в сумі 9000, 00 гривень.

Таким чином, загальна заборгованість ОСОБА_1 перед позичальником становить 22 200 (двадцять дві тисячі двісті) гривень, з яких: 12 000 гривень заборгованість за тілом кредиту + 9000 гривень заборгованість за відсотками + 1200 гривень заборгованість за комісією.

29 грудня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 58-МЛ, згідно з яким відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 1565547 від 03.03.2020 року.

Отже, саме позивач є належним стягувачем за вищевказаними кредитними договорами, про що свідчать надані суду докази для дослідження.

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплатив судовий збір за подання позовної заяви.

Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальний розмір заявлених позовних вимог складає 40 200,00 гривень

Позов задоволено частково на суму 22 200,00 грн, що становить 55,22% від загальної ціни позову.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень З огляду на часткове задоволення позову (55,22%), з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 470 (одна тисяча чотириста сімдесят) гривень 18 копійок.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Доказами у справі встановлено, що між ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» та АО «Апологет» укладено договір про надання правничої (правової) допомоги. Відповідно до умов договору клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів Клієнта.

Відповідно до умов Договору, порядок розрахунків та інші аспекти виконання Договору визначаються Додатком. Відповідно до акту наданих послуг (правової (правничої) допомоги) № 1159 від 11 травня 2026 року, який є додатком до договору про надання правової (правничої) допомоги, сума наданих послуг відповідно до договору складає 8 000 (вісім тисяч) гривень, що підтверджується наданою суду копією такого договору та акту наданих послуг.

Адвокатом Усенко М.І. надано належним чином та у повному обсязі ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовною заявою ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі: Закон за № 5076-VI) договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою. Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Судом враховується, що оплата за надані послуги правничої допомоги визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правнича допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 3 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналогічну правову позицію виклала Велика Палата Верховного Суду у судовому рішенні від 19 лютого 2020 року (єдиний унікальний номер справи: 755/9215/15-ц).

Суд, дослідивши надані суду докази витрат на професійну правничу допомогу, приходить до переконання, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Повно, всебічно встановивши обставини справи, здійснивши оцінку доказів з точки зору дійсності та достатності, виходячи із внутрішнього переконання, суд приходить до думки, що надані послуги професійної правничої допомоги представником позивача: адвокатом Усенко Михайлом Ігоровичем та витрати, які були понесені позивачем: ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» за надання таких послуг, належать до судових витрат, які у своїй сукупності відповідають критеріям дійсності, необхідності, розумності їх розміру, з урахуванням складності справи.

Суд вважає, що фактично понесені судові витрати позивачем за надану професійну правничу допомогу у досліджуваній цивільній справі становлять: 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Зважаючи на те, що позовні вимоги ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» про стягнення заборгованості підлягають до часткового задоволення в розмірі 55,22%, отже витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 4 417 (чотири тисячі чотириста сімнадцять) гривень 60 копійок.

На підставі статей 16, 512, 514, 525, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 612, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 137, 141, 247, 258-259, 263-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 1565547 від 03 березня 2020 року у розмірі 22 200 (двадцять дві тисячі двісті) гривень 00 копійок,

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 470 (одна тисяча чотириста сімдесят) гривень 18 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 4 417 (чотири тисячі чотириста сімнадцять) гривень 60 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, код ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Б.М. Петейчук