Рішення № 139569452, 03.09.2026, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/1028/26

Провадження 2/438/599/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 вересня 2026 року м.Борислав

Бориславський міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді Радановича Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Терлецької Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Сіті Колект» (далі - ТОВ «Фінансова компанія "Сіті Колект») Варшавський К.А. через систему «Електронний суд» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики №77663259 від 11.11.2021 в розмірі 26740,08 грн, яка складається з: 18000 грн основної суми боргу; 8740,08 грн процентів за користування позикою, а також судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2662,40 грн, витрат на правничу допомогу у розмірі 12000 грн та витрат, пов`язаних із підготовкою та направленням документів у розмірі 381,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, 11.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики №77663259, який укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим на фінансовий номер відповідача. Відповідно до умов договору позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність позику у розмірі 18000 грн, шляхом їх перерахування на банківську картку, зазначену відповідачем особисто в анкеті. Відповідач свої зобов`язання за вказаним договором не виконав, позикодавцю грошові кошти у встановлений строк не повернув.

02.11.2022 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено договір факторингу №029-021122, за яким ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» право вимоги за договором позики.

17.12.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія "Сіті Колект» укладено договір факторингу №17/12/25-01, за яким ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило позивачу право вимоги за договором позики.

На підставі укладених договорів факторингу та реєстрів боржників позивач набув права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним договором позики №77663259 від 11.11.2021 на загальну суму 26740,08 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою судді від 22.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 31.07.2026 судове засідання у розгляді справи відкладено на 03.09.2026, у зв`язку з клопотанням відповідача про відкладення справи для врегулювання спору з позивачем.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У клопотанні, долученому до позовної заяви просить позов задовольнити, розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час судового засідання, що вбачається із поштового повідомлення про вручення судової повістки.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Згідно з положеннями ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст.639 ЦК України визначено що у випадку, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, Законом України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 01.07.2025 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики №77663259 з використанням інформаційно телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Підписавши вищевказаний договір електронним підписом відповідач ОСОБА_1 добровільно погодився у письмовому вигляді на умови кредитування. Таким чином, матеріалами справи підтверджується укладання між сторонами кредитного договору, який підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, надісланим на фінансовий номер відповідача. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, розміщеного на вебсайті кредитодавця, що відповідає пункту 12 договору позики №77663259 від 11.11.2021.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19.

Матеріалами справи підтверджено, що 01.11.2021 між кредитором ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики №77663259. ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» надано відповідачу кредит у сумі 18000 грн зі строком позики 29 днів, що підтверджується копією цього договору та паспортом споживчого кредиту.

Відповідно до п.1 договору позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти (позику), на погоджений умовами договору строк (строк позики), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до умов договору відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 18 000 грн, строк позики на 29 днів, а саме до 10.12.2021, із базовою процентною ставкою 1,99 % в день, зниженою процентною ставкою 1 % в день, процентною ставкою за понадстрокове користування позикою (її частиною) 2,70 % в день, орієнтовною реальною річною процентною ставка 646,11 %, орієнтовною загальною вартістю позики 21116,34 грн.

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики (п. 4 договору).

ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» повністю виконало свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором, надавши йому кредит, шляхом зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача. Відповідач ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором не виконав, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість.

Відповідно до платіжної інструкції ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» 11.11.2021 здійснило переказ грошових коштів у сумі 18 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , яка належить відповідачу ОСОБА_1 та вказана ним у договорі позики.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у договорі позики у розділі 20 «Юридичні адреси та реквізити сторін» зазначено дані позичальника, а саме: ПІБ позичальника ОСОБА_1 , його паспортні дані, податковий номер, поштова адреса, номер телефону, e-mail, номер рахунку, а також електронний підпис одноразовим ідентифікатором.

Доказів того, що на картку відповідача ОСОБА_1 не було перераховано суму у розмірі 18000 грн відповідач не надав. Крім цього, із заяви відповідача ОСОБА_1 від 30.07.2026 про відкладення розгляду справи для врегулювання спору з позивачем можна зробити висновок, що відповідач не заперечує обставин щодо укладення вищевказаного договору позики та факту отримання кредитних коштів.

З наданого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 20.01.2026 за договором позики № 77663259 від 11.11.2021 у позичальника обліковується загальна заборгованість в сумі 26740,08 грн.

02.11.2022 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено договір факторингу №029-021122, за яким ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» право вимоги за договором позики.

На підтвердження факту переходу прав вимоги за договором позики №77663259 від 11.11.2021, укладеним з відповідачем ОСОБА_1 , позивачем надано витяг з реєстру прав вимог №12/12/22, за яким сума заборгованості за тілом - 18000 грн, сума заборгованості за процентами 8740,08 грн, загальна сума заборгованості 26740,08 грн.

17.12.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія "Сіті Колект» укладено договір факторингу №17/12/25-01, за яким ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило позивачу право вимоги за договором позики.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025 позивач ТОВ «Фінансова компанія "Сіті Колект» набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 згідно договору позики на загальну суму 26740,08 грн (заборгованість за тілом - 18000 грн, заборгованість за процентами 8740,08 грн).

Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, а саме: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

На підставі ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правил статті 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнт) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, відповідно до умов договору факторингу та відповідно до вимог ЦК Україниу зобов`язанні позичальника за договором позики відбулася заміна кредитора, тому ТОВ «Фінансова компанія "Сіті Колект» набуло статусу нового кредитора.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань перед ТОВ «Фінансова компанія "Сіті Колект» з повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк (ст.ст.526, 530 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ст.1054 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Первинний кредитор ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» умови укладеного договору виконав, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами в розмірі 18000 грн, шляхом перерахування коштів на платіжну карту відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором позики, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за кредитним договором. Доказів виконання обов`язку по сплаті заборгованості за кредитним договором відповідачем суду не надано, як і не надано доказів на спростування розрахунку заборгованості, поданого позивачем.

Згідно з ст. 629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Оскільки, доказів повернення відповідачем ОСОБА_1 позивачу ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» отриманої за вказаним договором позики у розмірі 18000 грн матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що вказану суму слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 , тому позов в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення процентів за користування позикою, то суд зазначає таке.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 (справа №910/4518/16) зазначила, що припис абз. 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).У разі сумніву слід застосовувати принцип Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem), тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

При цьому, позивач не заявив до відповідача вимоги про стягнення процентів, які передбачені ч.2 ст. 625 ЦК України, як міру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

За умовами договору позики №77663259 від 11.11.2021 сторони встановили строк кредитування 29 днів, тобто до 10.12.2022. З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія "Сіті Колект» продовжило нараховувати проценти до 26.05.2022, тобто після 10.11.2021.

Тобто позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування позикою як за період строку кредитування, а саме з 11.11.2021 по 10.12.2021, так і після закінчення цього строку. Проте, позивач не надав суду доказів, що відбулася пролонгація такого строку відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не узгоджується з умовами договору позики. Зокрема, відповідно до п.2.3 договору знижена процентна ставка за користування кредитом (фіксована): 0,597%, орієнтовна загальна вартість позики становить 2116,34 грн. Згідно додатку №1 до договору проценти за користування кредитом в межах строку становлять 3116,34 грн, тіло кредиту - 18000 грн, загальна вартість кредиту 2116,34 грн.

Згідно з рахунку заборгованості за договором позики позивач просить стягнути заборгованість за простроченими відсотками у сумі 8740,08 грн, що суттєво перевищує погоджену сторонами суму відсотків. Крім цього, такий розрахунок не містить належного, повного та зрозумілого розрахунку заборгованості, який би давав можливість встановити підстави та порядок формування суми 8740,08 грн, заявленої як заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Разом з тим, суд критично оцінює наданий позивачем розрахунок заборгованості, оскільки встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного договору ТОВ «Фінансова компанія "Сіті Колект», як фінансова установа, надало ОСОБА_1 позику до 10.12.2021, тому позикодавець має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування коштами у межах погодженого сторонами строку позики, тобто до 10.12.2021. Після закінчення строку дії договору у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Таким чином, оскільки позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за користування позикою, яка, відповідно до розрахунку заборгованості, нарахована за межами строку дії договору позики, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості за понадстрокове користування позикою після 10.12.2021 на суму 5623,74 грн є безпідставною та задоволенню не підлягає.

За наведених обставин позов у частині стягнення процентів за користування кредитом підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню підлягає заборгованість за процентами за період з 11.11.2021 по 10.12.2021 у розмірі 3116,34 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики №77663259 від 11.11.2021, у загальному розмірі 21116,34 грн, яка складається з: 18000 грн основної суми боргу; 3116,34 грн процентів за користування позикою. В іншій частині позов до задоволення не підлягає.

Вирішуючи вимогу про розподіл судових витрат, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин 1-3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12000 грн.

Відповідно до ч.3, 4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження розміру витрат на правову допомогу, представник позивача надає договір про надання правничої допомоги №ДО-20260202/001 від 02.02.2026; витяг з Акту №368 про надання юридичної допомоги від 01.04.2026; прайс-лист з описом виконаних робіт;платіжна інструкція переказу коштів.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи вказані у статях 137, 141 ЦПК України критерії.

Предметом позову ТОВ «Фінансова компанія "Сіті Колект» є стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 26740,08 грн, зокрема тіло кредиту 18000 грн, яка є незначною. Дана справа є типовою та нескладною за своєю суттю. Підготовка адвокатом позову не вимагали аналізу великого обсягу документів та значних затрат часу.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі № 826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, беручи до уваги, що дана справа не є унікальною та не потребувала значного часу для підготовки позовної заяви суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на правову допомогу у розмірі 12 000 грн є завищеними та не достатньо обґрунтованими, тому дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн. Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

Крім того, позивач також просив стягнути з відповідача витрати пов`язані з підготовкою та направленням документів у розмірі 381,74 грн.

Відповідно п.4 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження розміру витрат, пов`язаних з підготовкою та направленням документів, позивачем надано договір № ДТ-СК-30102025 про надання послуг/ виконання робіт з друку і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції від 30.10.2025, укладеного між ТОВ «Дірект Технолоджі» та ТОВ «Фінансова компанія "Сіті Колект»; додаток № 3 від 28.01.2026 до договору № ДТ-СК-30102025, акт надання послуг № 131 від 01.04.2026, з яких вбачається, що ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» отримало від ТОВ «Дірект Технолоджі» послуги, а саме: друк пакету документів до суду 207,63 грн; конвертування, організація поштової доставки, за комплект - 4,87 грн, підготовка поштових документів, за комплект - 4,79 грн, обробка бази, за комплект - 4,95 грн, поштові витрати (послуги УП) -159 грн 50 коп., всього на суму 381,74 грн.

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн (позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд ухвалив рішення про часткове задоволення позову, тому з відповідача підлягає стягненню в користь позивача оплачений судовий збір в сумі 2102,47 грн (21116,34 грн х 2662,40 грн / 26740,08 грн).

Керуючись статтями 13, 19, 81, 82, 89, 141, 263-265, 268, 289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Сіті Колект» заборгованість за договором позики №77663259 від 11.11.2021 в розмірі 21116,34 грн, яка складається з: 18000 грн основної суми боргу; 3116,34 грн процентів за користування позикою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Сіті Колект» судові витрати, що складаються із: судового збору в розмірі 2102,47 грн, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн та витрат, пов`язаних з підготовкою та направленням документів у розмірі 381,74 грн.

В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07 вересня 2026 року.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Сіті Колект», адреса: 01133, місто Київ, проспект Соборності, будинок 30А, приміщення 321, код ЄДРПОУ: 43950742.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Григорій РАДАНОВИЧ