Рішення № 139569362, 08.09.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

08.09.2026

Справа № 337/4188/26

Провадження №2/337/3062/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року м.Запоріжжя

Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді- Ширіної С.А.,

за участю секретаря- Бикової С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 77518892 у розмірі 25567,00 грн., судовий збір в сумі 2 662 грн. 40 коп., витрати на професійну правову допомогу в розмірі 12 000 грн. 00 коп. та витрати пов`язані з підготовкою та направленням документів у розмірі 381 грн. 74 коп.

Позовні вимоги мотивує тим, що 14.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №77518892, за умовами якого відповідач отримав позику у розмірі 10 000 грн. 00 коп. на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% на день. Позикодавець свої зобов`язання за договором виконав, перерахувавши на картковий рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти у розмірі 10 000 грн. 00 коп. 04.01.2022 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 025-040122, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі і до відповідача за кредитним договором № 77518892 від 14.09.2021 року. В подальшому, 17 грудня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» було укладено договір факторингу № 17/12/25-01, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №77518892 від 14.09.2021року. Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № 17/12/25-01 від 17 грудня 2025 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 25567,00 грн., з яких: основна сума (тіло кредиту, фактично отримане на картку) 10 000 грн. 00 коп.; проценти за користування кредитом 15567,00 грн. Оскільки відповідачем взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконані, сума боргу підлягає примусовому стягненню.

Ухвалою судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 03.07.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

14.07.2026 представником відповідача Кравченко А.Р. ОСОБА_2 надано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги визнав частково у сумі 5700,00 грн. Відзив мотивований тим, що відповідач не заперечує факту укладення Договору та отримання за ним грошових коштів у сумі 10 000,00 грн. Водночас Відповідач не погоджується з визначеним Позивачем розміром заборгованості, оскільки розрахунок включає проценти, нараховані поза межами погодженого сторонами 30-денного строку кредитування, не містить належного обґрунтування застосованих процентних ставок і не враховує здійснені Відповідачем платежі в рахунок погашення основної суми позики. За здійсненим Відповідачем контррозрахунком позовні вимоги визнаються в частині стягнення 5 700,00 грн непогашеної основної суми позики. Вимоги в решті 19 867,00 грн Відповідач не визнає, зокрема 15 567,00 грн процентів та 4 300,00 грн основної суми позики, погашеної здійсненими платежами. Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору сума позики становить 10 000,00 грн, а строк користування нею 30 днів. Датою надання позики визначено 14.09.2021, датою повернення 14.10.2021. Ці умови дублюються у Додатку № 1 до Договору та паспорті споживчого кредиту, якими передбачено один розрахунковий період тривалістю 30 днів, один платіж 14.10.2021, проценти за весь строк у сумі 2 388,00 грн та загальну суму повернення 12 388,00 грн. Згідно з пунктами 2.6, 5.7 Правил сума та строк позики визначаються позичальником у заявці й у подальшому включаються до оферти. Отже, Відповідачем було обрано, а сторонами погоджено конкретні умови кредитування: 10 000,00 грн строком на 30 днів із кінцевою датою повернення 14.10.2021. Розділ 7 Правил передбачає, що продовження строку оформлюється шляхом обрання позичальником відповідного виду пролонгації в особистому кабінеті, виконання її умов і визначення нової кінцевої дати. Після кожної пролонгації позичальнику має бути направлено повідомлення про новий строк, кінцеву дату та розмір заборгованості. Автопролонгація здійснюється на один календарний день із застосуванням базової процентної ставки та не може тривати понад 90 послідовних продовжень. Позивач не надав даних особистого кабінету, відомостей про обрані Відповідачем умови пролонгації, розрахунку її тривалості, нових кінцевих дат або повідомлень про зміну строку. Здійснені платежі зазначені в розрахунку лише як «Оплата клієнта», без відомостей про їх спрямування на продовження строку. Більше того, у позовній заяві Позивач сам зазначає, що первісний строк користування позикою закінчився 14.10.2021, після чого Відповідач нібито продовжив фактично користуватися коштами. Отже, єдиним належно підтвердженим строком кредитування є погоджений сторонами строк із 14.09.2021 до 14.10.2021, а загальний розмір процентів за цей період становить 2 388,00 грн. Позивач просить стягнути 15 567,00 грн процентів. Водночас із наданого розрахунку вбачається, що загальна сума нарахованих процентів становить 22 255,00 грн, із яких вирахувано здійснені Відповідачем платежі в сумі 6 688,00 грн. До зазначених 22 255,00 грн включено: 2 388,00 грн за погоджений сторонами 30-денний строк кредитування; 6 636,00 грн за період із 14.10.2021 до 05.01.2022 із розрахунку 79,00 грн на день; одноразове нарахування 3 679,00 грн від 07.01.2022; 9 552,00 грн за період із 08.01.2022 до 24.02.2022 із розрахунку 199,00 грн на день. Умовам Договору відповідають лише проценти в розмірі 2 388,00 грн, визначені сторонами за погоджений 30-денний строк кредитування. Решта 19 867,00 грн не передбачена погодженим розрахунком вартості позики та сформована внаслідок нарахувань, розпочатих із дати повернення позики і продовжених після закінчення строку кредитування. У розрахунку після 14.10.2021 відображено щоденне нарахування 79,00 грн, 07.01.2022 одноразово донараховано 3 679,00 грн, а з 08.01.2022 щоденне нарахування збільшено до 199,00 грн. Водночас розрахунок не містить правової підстави зміни ставки, періоду, бази та формули обчислення суми 3 679,00 грн. Не зазначено також, яка саме передбачена Договором або Правилами обставина стала підставою для переходу до базової ставки 1,99 %, та не надано доказів повідомлення Відповідача про такий перерахунок. Крім того, 24.02.2022 нараховано 199,00 грн усупереч зазначеній у самому розрахунку нульовій ставці із цієї дати. Графа «Відсотки за понадстрокове користування» у розрахунку не заповнена, а всі суми після 14.10.2021 віднесені до звичайних процентів. Розрахунок не містить поточного залишку заборгованості, формул нарахування, відомостей про конкретні періоди пролонгації та нові кінцеві дати. Тому встановити правову природу і перевірити правильність цих нарахувань неможливо. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Тому саме на Позивача покладається обов`язок підтвердити підставу, період, ставку та порядок обчислення кожної складової заявленої заборгованості. Внутрішній розрахунок, який не містить цих відомостей, не доводить заявленого розміру процентів. При цьому Позивач прямо зазначає, що не заявляє до стягнення проценти відповідно до статті 625 ЦК України, а визначає всю суму 15 567,00 грн як договірні проценти за користування позикою. Однак, як зазначено у підрозділі 2.1 цього відзиву, право нараховувати проценти за статтею 1048 ЦК України припинилося після закінчення погодженого сторонами строку кредитування. Навіть пункт 6.5 Правил обмежує нарахування процентів за понадстрокове користування 90 календарними днями. Натомість розрахунок охоплює період із 15.10.2021 до 24.02.2022, тобто 133 календарні дні, без доказів належного продовження строку Договору. Крім того, спірні нарахування здійснені в період дії пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування». Ця норма передбачала, що в разі прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період із 01.03.2020 до останнього календарного дня місяця, в якому завершується карантин, споживач звільняється від відповідальності за таке прострочення, зокрема від сплати неустойки та інших платежів, передбачених договором за прострочення, невиконання або часткове виконання зобов`язань. Цим же пунктом заборонялося збільшувати процентну ставку у зв`язку з невиконанням споживачем зобов`язань, крім випадку застосування змінюваної процентної ставки відповідно до частини четвертої статті 1056-1 ЦК України. Така заборона діяла до останнього календарного дня місяця, наступного за місяцем завершення карантину. Оскільки карантин було скасовано лише 30.06.2023, зазначені обмеження поширювалися на весь спірний період. Отже, якщо нарахування після 14.10.2021 є процентами за користування позикою відповідно до статті 1048 ЦК України, вони не могли нараховуватися після закінчення строку кредитування. Якщо ж вони обумовлені неповерненням позики у визначений строк, такі суми є платежами, пов`язаними з простроченням, і підпадають під обмеження пункту 6 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування». Таким чином, розрахунок Позивача не підтверджує правомірності нарахування процентів після 14.10.2021, а заявлена до стягнення сума процентів у розмірі 15 567,00 грн є необґрунтованою. Щодо порядку зарахування здійснених платежів та контррозрахунку заборгованості. З розрахунку Позивача вбачається, що Відповідач здійснив такі платежі: 30.09.2021 1 000,00 грн, 25.10.2021 1 501,00 грн, 11.11.2021 2 054,00 грн та 08.12.2021 2 133,00 грн. Загальна сума сплачених коштів становить 6 688,00 грн. Позивач зарахував усі зазначені платежі виключно в рахунок процентів, нарахованих переважно після закінчення строку кредитування, та залишив основну суму позики незмінною 10 000,00 грн. Такий порядок зарахування є необґрунтованим. Відповідно до статті 534 ЦК України за відсутності інших належних до сплати сум платіж зараховується спочатку в рахунок процентів, а після їх погашення в рахунок основної суми боргу. Аналогічно пункт 6.10 Правил передбачає погашення прострочених процентів та простроченої до повернення суми позики. Платежі не можуть зараховуватися в рахунок нарахувань, правомірність яких не підтверджена. Загальний розмір зобов`язань Відповідача на дату закінчення погодженого строку кредитування становив 12 388,00 грн, з яких 10 000,00 грн основна сума позики та 2 388,00 грн проценти за 30 днів. Отже, контррозрахунок заборгованості має такий вигляд: 10 000,00 грн + 2 388,00 грн = 12 388,00 грн; 12 388,00 грн 6 688,00 грн = 5 700,00 грн. Таким чином, здійснені Відповідачем платежі повністю погашають проценти в сумі 2 388,00 грн та зменшують основну суму позики на 4 300,00 грн. Залишок заборгованості становить 5 700,00 грн і складається виключно з непогашеної частини основної суми позики. Щодо судових витрат Позивача. Беручи за основу обґрунтований Відповідачем розмір заборгованості у сумі 5 700,00 грн при заявленій Позивачем сумі позову 25 567,00 грн, коефіцієнт часткового задоволення позовних вимог становить: 5 700,00 / 25 567,00 = 0,222944 (22,29 %). Відповідно, сума судового збору, яка підлягає стягненню з Відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, становить: 2 662,40 х 0,222944 = 593,57 грн. Інша частина судового збору підлягає покладенню на Позивача як така, що відповідає відхиленій частині позовних вимог. Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн, заявлених Позивачем, Відповідач вважає їх явно завищеними та такими, що не відповідають критеріям співмірності та розумності, визначеним ст. 137 ЦПК України. Зокрема, позовна заява має шаблонний характер, не містить складної правової аргументації, а участь адвоката Позивача фактично обмежилась складанням позовної заяви без подальшого представництва у суді. З огляду на характер спору, його малозначність, розгляд у порядку спрощеного позовного провадження та фактичний обсяг наданих послуг, обґрунтованими можуть вважатися витрати на правничу допомогу у розмірі не більше 6 000,00 грн які підлягають пропорційному розподілу відповідно до частково задоволених позовних вимог. Щодо судових витрат Відповідача. Відповідно до ч.1,3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. 09.07.2026 між Відповідачем та адвокатом Тимошенко Андрієм Володимировичем укладено договір про надання правничої допомоги, видано ордер на надання правничої допомоги. Додатком 1 до згаданого Договору «Розрахунок вартості юридичних послуг», Відповідач та Представник відповідача погодили, що адвокат здійснює захист прав та законних інтересів шляхом ознайомлення з матеріалами справи та надання за результатами консультації, складання відзиву на позовну заяву, складання заперечень (на відповідь на відзив), додаткових пояснень, приймає участь у судовому засіданні в приміщенні суду або в режимі відеоконференції (за необхідності). Додатком 1 до згаданого Договору погоджено вартість юридичних послуг які будуть надаватися в межах повноважень адвоката в частині комплексного надання правової допомоги Відповідачу, а саме: Ознайомлення з матеріалами справи, та за його результатами надання консультації вартість 2000 грн. за одну консультацію; Складання відзиву на позовну заяву 6000 грн. за комплексну послугу; Складання заперечень, додаткових пояснень 3000 грн. за комплексну послугу; Таким чином, станом на день подачі відзиву на позовну заяву попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на правничу допомогу складає 8 000 гривень. Докази витрат на правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн додаються до цього відзиву. У разі понесення додаткових витрат відповідні докази будуть подані до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України. Просив суд позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 77518892 від 14.09.2021 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованість за договором позики № 77518892 від 14.09.2021 у розмірі 5 700,00 грн, яка складається із залишку основної суми позики. Вирішити питання щодо розподілу судових витрат Позивача та Відповідача відповідно до задоволених позовних вимог.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання відповідач та представник відповідача у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не надали.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає часковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14 вересня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 77518892 , в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідач був попередньо ознайомлений.

Відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 10 000 грн, строк кредитування 30 днів (п. 2.1., 2.2.).

Пунктом 2.3. договору передбачено фіксовану процентну ставку, яка становить становить 1,99% в день, знижена процентна ставка 0,798%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою становить 2,70 %, пеня складає 2,70 %, орієнтовна загальна вартість кредиту становить 12388 грн. 40 коп., орієнтовна реальна річна ставка 1253,68 %.

Пунктом 3, 4, 5, 5.1 Договору передбачено, що позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною. Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики. Підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до Додатку №1 до Договору позики № 77518892 від 14.09.2021 року Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, сторони узгодили строки договору, кількість днів у розрахунковому періоді - 30 днів, загальну вартість кредиту, яка становить 12388 грн. 40 коп..

Всі умови та порядок надання кредиту сторонами узгоджено в Паспорті споживчого кредиту (позика на умовах повернення в кінці строку позики) Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), паспорт підписано боржником одноразовим ідентифікатором nM2u0MClfz.

Відповідно до платіжної інструкції від 14 вересня 2021 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» завершено платіжну операцію 14 вересня 2021 року та перераховано 10 000 грн. 00 коп. на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що також підтверджено і довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» , про завершення платіжної операції, отримувач коштів ОСОБА_1 , НОМЕР_1 .

З наданого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 за Договором позики установлено, що у відповідача перед первісним кредитором виникла заборгованість у сумі 25567,00 грн.

04.01.2022 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 025-040122, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі і до відповідача за кредитним договором № 77518892 від 14.09.2021 року.

В подальшому, 17 грудня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» було укладено договір факторингу № 17/12/25-01, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №77518892 від 14.09.2021року.

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № 17/12/25-01 від 17 грудня 2025 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 25567,00 грн., з яких: основна сума (тіло кредиту, фактично отримане на картку) 10 000 грн. 00 коп.; проценти за користування кредитом 15567,00 грн.

Установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з Договору позики.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію" (далі Закон).

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону (тут і далі в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно із ст. 12 Закону Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 Закону визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" в редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин електронна ідентифікація - це процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. При цьому ідентифікаційні дані особи - це унікальний набір даних, який дає змогу однозначно встановити фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. А сама процедура ідентифікації особи є використанням ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, позивачем доведено факт укладення Договору позики, перехід прав вимог за кредитним договором до нього, отримання ОСОБА_1 позики у розмірі 10000 грн.

Щодо розміру відсотків за користування позикою, нарахованих первісним кредитором в розмірі 15567,00 грн, суд зазначає наступне.

Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема за кредитними договорами, передбачені статтями 1048 та 1056-1 ЦК України.

Зокрема, ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1056-1 ЦК України установлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Пунктом 2.2 Договору позики позики чітко встановлений строк дії договору 30 днів. Пунктом 6 Договору позики передбачено право позичальника продовжити строк користування позикою шляхом укладення додаткової угоди. Однак, матеріали справи не містять жодних даних щодо укладення між сторонами додаткової угоди з метою продовження строку користування позикою.

З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, нарахування позивачем відсотків за користування позикою поза межами строку дії договору є безпідставним, тому проценти за користування позикою за Договором позики повинні нараховуватися впродовж 30 днів, а саме з 14.09.2021 до 14.09.2021 включно.

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком № 1 до Договору позики, загальна вартість кредиту становить 12388,00 грн, з яких 10000,00 грн сума позики, 2388,00 грн проценти за користування позикою, нараховані упродовж 30 календарних днів.

Таким чином, розмір відсотків, які слід сплатити відповідачу відповідно до умов Договору позики становить 2388,00 грн .

Згідно розрахунку позивача відповідач здійснив платежі: 30.09.2021 1 000,00 грн, 25.10.2021 1 501,00 грн, 11.11.2021 2 054,00 грн та 08.12.2021 2 133,00 грн. Загальна сума сплачених коштів становить 6 688,00 грн. Позивач зарахував усі зазначені платежі виключно в рахунок процентів, нарахованих переважно після закінчення строку кредитування, та залишив основну суму позики незмінною 10 000,00 грн.

Відповідно до статті 534 ЦК України за відсутності інших належних до сплати сум платіж зараховується спочатку в рахунок процентів, а після їх погашення в рахунок основної суми боргу.

Аналогічно пункт 6.10 Правил передбачає погашення прострочених процентів та простроченої до повернення суми позики.

За наведених обставин, сума заборгованості за Договором позики, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 5700,00грн, яка складається із суми позики з розрахунку 10 000,00 грн + 2 388,00 грн = 12 388,00 грн; 12 388,00 грн 6 688,00 грн = 5 700,00 грн.,оскільки здійснені відповідачем платежі підлягають зарахуванню в рахунок погашення відсотків за договором позики у сімі 2388,00 грн, а залишок у сумі 4300,00 грн підлягає зарахуванню в рахунок погашення тіла кредиту.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 593,56 грн, виходячи з розрахунку: 5700,00 грн (розмір задоволеного позову) х 2662,40 грн (розмір сплаченого позивачем судового збору) : 25567,00 грн (сума пред`явленого позову).

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесені ним витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 12000,00 грн.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому суд враховує, що у разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Однак обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року в справі №755/9215/15-ц.

Між ТОВ «ФК «Сіті Колект» та адвокатом Богомоловим В.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП від 27 лютого 2017 року) укладено договір про надання правничої допомоги №ДО-20260202/001 від 02 лютого 2026 року.

Згідно заявки про надання правової допомоги №1124 до Договору про надання правової допомоги №ДО-20260202/001 від 02 лютого 2026 року та витягу №1124 про надання юридичної допомоги від 01 квітня 2026 року, сторони погодили надання правових послуг по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 на загальну суму 12000 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, витрати на правничу допомогу підлягають стягненню із відповідача пропорційно задоволеній частині позовних вимог у розмірі 2675,32 грн., виходячи з наступного (5700,00 * 12000,00 : 25567,00 грн. = 2675,32 грн.).

Позивач також заявив про понесення інших судових витрат, що пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для подання позову - направлення позивачем пакету документів відповідачу перед поданням позовної заяви.

На підтвердження витрат на поштові відправлення у сумі 381,74 грн позивач надав Договір № ДТ-СК-30102025 із ТОВ «ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ», Додаток №3 до Договору, за яким загальна вартість послуг за одиницю листа становить 381,74 грн, АКТ надання послуг № 131 від 01 квітня 2026 р. про надання послуг друку та по відправці документів загальною вартістю 149 166,67 грн, опис вкладення поштового відправлення на ім`я ОСОБА_1 «позовна заява із додатками», із зазначенням номеру відправлення.

Таким чином, витрати на комплектування та поштову відправку матеріалів відповідачу підлягають до стягнення із відповідача в сумі 167,01 грн. виходячи з наступного (5700,00 * 381,74 : 25567,00 грн. = 85,11 грн.).

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.4, 7, 12, 13, 81, 141 , 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» (ЄДРПОУ 43950742) заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 5700 (п`ять тисяч сімсот)гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» (ЄДРПОУ 43950742) витрати по сплаті судового збору в розмірі 593,56 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» (ЄДРПОУ 43950742), витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 2675,32 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» (ЄДРПОУ 43950742) витрати, пов`язані з підготовкою та направленням документів боржнику в розмірі 85,11 грн.

В задоволенні інших позовних вимог-відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.А.Ширіна