Ухвала суду № 139568635, 02.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12490/26

1-кс/308/5296/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 та її захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (в режимі відео конференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 про зменшення розміру застави, -

В С Т А Н О В И В :

Захисник підозрюваної ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді з вказаним клопотанням, в якому просить зменшити розмір застави, встановлений ухвалою слідчого судді від 20.05.2026 року до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 260 240 грн.

В обґрунтування клопотання сторона захисту зазначає, що визначений слідчим суддею розмір застави є явно надмірним та завідомо непомірним для підозрюваної, у зв`язку із чим застава фактично втратила своє призначення як альтернативний запобіжний захід та перетворила тримання під вартою на безальтернативне позбавлення волі.

Як убачається зі змісту ухвали слідчого судді від 20.05.2026 року, при визначенні розміру застави суд лише формально зазначив, що ним враховано майновий стан підозрюваної, однак жодних фактичних обставин, які б підтверджували реальну фінансову можливість ОСОБА_7 внести заставу у сумі 11 980 800 гривень, в ухвалі не наведено.

У судовому рішенні відсутні будь-які висновки щодо розміру доходів підозрюваної, наявності у неї нерухомого чи рухомого майна, грошових коштів, корпоративних прав, банківських рахунків або інших активів, які могли б свідчити про її фінансову спроможність забезпечити внесення такої суми. Єдиною обставиною, наведеною слідчим суддею, є те, що ОСОБА_7 є директором туристичної фірми «Дан Тревел». Проте сам по собі факт зайняття керівної посади не свідчить про володіння особою майном чи доходами у розмірі, співмірному із визначеною заставою. Жодних доказів того, що підозрювана володіє активами, які дозволяють внести майже дванадцять мільйонів гривень, матеріали ухвали не містять.

Натомість зі змісту судового рішення прямо вбачається, що визначальним фактором при встановленні розміру застави став саме розмір інкримінованої шкоди, яка, за версією сторони обвинувачення, становить 21 347 861 грн. Фактично саме ця обставина покладена в основу визначення застави, тоді як майновий стан підозрюваної залишився недослідженим. При цьому слідчим суддею не наведено жодного мотивування, чому саме застава у розмірі 3600 прожиткових мінімумів є необхідною та достатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

В ухвалі відсутнє будь-яке пояснення, чому застава у межах, встановлених законом, не могла забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також чому суд дійшов висновку про необхідність збільшення її максимального розміру одразу у дванадцять разів. Сам по собі факт перевищення встановленої законом межі не свідчить про незаконність визначення застави, оскільки кримінальний процесуальний закон допускає таку можливість у виключних випадках. Однак саме на суд покладається обов`язок належно обґрунтувати існування такого виключного випадку та мотивувати, чому саме визначений розмір застави є необхідним. У даному випадку такого обґрунтування ухвала не містить.

Більше того, подальший перебіг кримінального провадження фактично підтвердив непомірність визначеного судом розміру застави, оскільки з моменту обрання запобіжного заходу минуло більше двох місяців, однак застава у сумі 11 980 800 гривень не була внесена ні самою підозрюваною, ні будь-якою іншою особою як заставодавцем.

На переконання сторони захисту, ця обставина є об`єктивним підтвердженням того, що визначений судом розмір застави не відповідає реальним фінансовим можливостям підозрюваної. Сам по собі факт невнесення застави протягом тривалого часу не свідчить про небажання підозрюваної скористатися правом на звільнення з-під варти. Навпаки, він підтверджує відсутність реальної можливості виконати визначений судом фінансовий обов`язок. За таких обставин встановлена законом альтернатива триманню під вартою існує лише формально, оскільки визначений розмір застави фактично унеможливлює її внесення.

В судовому засіданні захисник підозрюваної ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 вимоги клопотання підтримала та просила його задовольнити з викладених у ньому підстав. Зазначила, що слідчий суддя під час визначення розміру застави не врахував особу підозрюваної, її майновий стан, відсутність активів. Злочин в якому підозрюється ОСОБА_7 є незакінченим, а тому шкода не заподіяна. Вказує, що застава в такому розмірі створює надмірний тягар для її підзахисної, оскільки така є завищеною. Просила визначити менший розмір застави, в межах ст.182 КПК України, з врахуванням рішення Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини.

Захисник підозрюваної ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав клопотання адвоката ОСОБА_6 у повному обсязі. Зазначив, що при обранні запобіжного заходу майновий стан його підзахисної не перевірявся. Туристична агенція, директором якої є ОСОБА_7 не працює. Додав, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв`язки. Просив задоволити клопотання та зменшити розмір застави.

ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримала думку своїх захисників.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що всі доводи клопотання були перевірені судом, в тому числі й апеляційною інстанцією та були відхилені. Додав, що ст. 201 КПК не є способом перегляду судового рішення. Також підтримав подані ним письмові заперечення з підстав викладених в таких.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши надані документи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.05.2026 року, підозрюваній ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 3600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 11 980 800 гривень, строком дії до 14.07.2026 року.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суд від 16.06.2026 року, ухвалу слідчого судді від 20.05.2026 року залишено без змін.

В подальшому, ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 10.07.2026 строк дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7 було продовжено до 07.09.2026 року, його вид та розмір застави було залишено без змін.

Доказів внесення вказаного розміру застави матеріали справи не містять, але учасниками по справі вказані обставини не оспорювались.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

За умовами ч.1 ст.201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Обґрунтовуючи своє клопотання про зменшення застави, сторона захисту посилається на наявність обставин, що об`єктивно обмежують можливості підозрюваної сплатити заставу у встановленому розмірі, а саме те, що така є непомірною для їх підзахисної, при її обранні не враховано матеріальний стан підозрюваної та визначальним фактором при встановленні розміру застави, став саме розмір інкримінованої шкоди, яка за версією сторони обвинувачення, становить 21 347 861 грн.

Так, за статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

За ч.4 цієї статті Кодексу, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За ч.11 ст.182 КПК України передбачено, що застава, що не була звернута в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Згідно ухвали слідчого судді від 20.05.2026 року підставою обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 було встановлення наявності обґрунтованої підозри у інкримінованому ОСОБА_7 злочину та наявність обґрунтованих ризиків передбачених п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України

Слідчий суддя вважає, що зазначені доводи сторони захисту не можуть вказувати на зменшення ризиків, передбачених ч.1ст.177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею в ухвалі від 20.05.2026 року.

Інші доводи сторони захисту щодо необхідності зменшення розміру застави жодним чином не вказують на можливість задоволення такого клопотання.

Крім того, за умовами вимог ст. 176, ч.1 ст.201 КПК України визначена можливість зміни одного запобіжного заходу на інший, а не зменшення вже обраного розміру застави, що додатково обґрунтовує рішення слідчого судді про відмову в задоволенні даного клопотання про зменшення розміру застави і з цих підстав.

Також, слідчим суддею враховано підстави для обрання (зміни) запобіжного заходу у відповідності до вимог ст.ст.177,178 КПК України.

При цьому, суд вважає обґрунтованою і доведеною ту обставину, що застосування меншого розміру застави не забезпечить попередження вищезазначених ризиків.

Посилання сторони захисту на відсутність у підозрюваної активів, які дозволяють внести вказаний розмір застави, не зменшують обсяг існуючих ризиків.

При цьому, з клопотання захисника не вбачаються такі суттєві обставини, що виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, про які стороні захисту не було відомо, що дають підстави вважати, що відпали ризики, які слугували для застосування запобіжного заходу та визначення розміру застави.

Окрім того, захисник у поданому клопотанні зазначає, що розмір застави повинен становити вісімдесять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки під час визначення розміру застави, за результатами розгляду клопотання про застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу, слідчим суддею було враховано обставини інкримінованого кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким злочином, кількість ризиків, особу підозрюваної, її майновий стан, суму завданих потерпілій збитків у розмірі 21 347 861 грн.

Крім цього, апеляційний суд у своїй ухвалі від 16.06.2026 року зауважив, що стороною захисту не надано будь-яких доказів, у тому числі і про майновий стан підозрюваної, які б свідчили про те, що визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваної, що у свою чергу свідчить про те, що підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваної ОСОБА_7 , апеляційним судом не встановлено.

Таких доказів не надано стороною захисту і під час розглядану даного клопотання.

Отже, слідчим суддею встановлено наявність виключного випадку, що зумовило визначення застави у розмірі, який перевищує максимальний, що встановлений п.3 ч.5 ст.182 КПК України.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що захисниками підозрюваної не наведено виключних та переконливих обставин, які б свідчили про наявність підстав для задоволення клопотання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131-132,176-178,182,194,201,369-372,376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 про зменшення розміру застави відмовити.

У відповідності до вимог ст.309 КПК України, ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1