Рішення № 139567556, 07.09.2026, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа № 549/282/26

Провадження № 2/549/228/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року

Чорнухинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Василюк Т.М.

за участю секретаря судового засідання Давиденко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому прохає стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 500827224 від 10.02.2020 в розмірі 43597,73 грн., понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 16000,00 грн.

Заявлені вимоги мотивує тим, що 10.02.2020 між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, шляхом підписання Угоди про надання кредиту № 500827224, відповідно до умов якого, банк відкрив позичальнику картковий рахунок з кредитним лімітом в розмірі 43597,73 грн., а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 11.02.2022 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 23,00 %.

17.05.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» було укладено Договір факторингу №2, відповідно до умов якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами, у тому числі за договором (угодою) від 10.02.2020, що укладений між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 №500827224.

18.05.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №18-05/21, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами, у тому числі за договором (угодою) від 10.02.2020, що укладений між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 .

У свою чергу, ТОВ «Вердикт-Капітал» відступило право вимоги до Боржників за кредитними договорами товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі за кредитним договором № 500827224 від 10.02.2020, що укладений між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 .

Посилаючись на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 500827224 від 10.02.2020 в розмірі 63449,46 грн., понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 16000,00 грн.

Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 02 липня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

У прохальній частині позову ТОВ «Коллект Центр» висловило клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, не повідомив суд про причини неявки, відзиву на позов не подавав.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлено, що 10.02.2020 між акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено Угоду про надання кредиту, обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії № 500827224, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк», відповідно до умов якого, банк відкрив позичальнику картковий рахунок з кредитним лімітом в розмірі 43597,73 грн., а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 11.02.2022 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 23,00 %.

З наданих виписок з карткового рахунку, наданих АТ "Сенс банк" на виконання ухвали суду про витребування доказів, за період з 10.02.2020 до 17.05.2021 установлено, що ОСОБА_1 отримала кредитні кошти.

17.05.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» було укладено Договір факторингу №2, відповідно до умов якого АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами, у тому числі за договором (угодою) № 501143199 від 17.05.2019 року, що укладений між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1

18.05.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №18-05/21, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами, у тому числі за договором (угодою) № 501143199 від 17.05.2019 року, що укладений між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт-Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, в тому числі за кредитним договором № 500827224 від 10.02.2020, що укладений між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на 17.06.2026 має борг по кредитному договору № 500827224 від 10.02.2020 перед ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в розмірі 63449,46 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 43514,67 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 19192,07 грн., заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору 0,00 грн., нараховані 3% річних 46,49 грн., інфляційні втрати 696,23 грн.

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що 10 лютого 2020 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання останнім паспорту споживчого кредиту, анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк».

Про укладення між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 цього правочину також свідчить й виконання ними певних обов`язків: кредитор надавав відповідачу кредитні кошти на попередньо відкриту кредитну картку, що підтверджується випискою про рух коштів на рахунку останнього, а боржник, у свою чергу, періодично здійснював погашення кредитної заборгованості. ОСОБА_1 протягом тривалого часу користувався кредитними коштами, частково повертав їх кредитору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором (частина перша статті 1077 ЦК України).

Договір факторингу є підставою для сингулярного правонаступництва, в силу якого не відбувається припинення попереднього кредитного зобов`язання. У такому разі відбувається зміна суб`єктного складу на стороні кредитора у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного з їх учасників. Отже, у подібних випадках не відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

Таким чином, у разі відступлення права вимоги новий кредитор замінює собою особу у всіх правах, що існували на момент здійснення відступлення і не припинилися внаслідок такої заміни кредитора у зобов`язанні (постанова Верховного Суду від 30 серпня 2022 року у справі № 466/3732/20).

Позивач довів, що він в установлений законом спосіб на підставі належним чином укладених договорів відступлення права вимоги набув право вимоги до відповідача.

Зібраними у справі доказами підтверджено, що відповідач уклав кредитний договір, фактично отримані кредитні грошові кошти у добровільному порядку не повернув, тому ТОВ «Коллект Центр» обґрунтовано звернулося до суду за захистом порушених прав шляхом стягнення заборгованості за вказаним договором.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про доведеність позивачем як факту укладання кредитного договору, так і отримання позичальником грошових коштів на погоджених у кредитному договорі умовах та невиконання останнім свого обов`язку щодо своєчасного повернення коштів.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Укладаючи кредитний договір відповідач повинен був достовірно знати про його умови та про наслідки невиконання ним умов цього договору, повинен був діяти добросовісно, а підписавши цей договір, він погодився з його умовами та взяв на себе зобов`язання, передбачені указаним правочином.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

Зібраними у справі доказами підтверджено, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за договором від 10.02.2020, а саме: заборгованості за кредитом 43514,67 грн, заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги 19192,07 грн, інфляційні втрати 696,23 грн, 3 % річних 46,49 грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором порушено майнові права позивача, тому наявні підстави для судового захисту прав кредитора, у зв`язку з чим позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» підлягають задоволенню.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову, оскільки відповідач ОСОБА_1 порушила зобов`язання, що призвело до настання правових наслідків, встановлених договором та законом.

Згідно ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Розподіл судових витрат суд здійснює в порядку, визначеному статтями 133, 137, 141 ЦПК України, шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Коллект Центр» 2 662,40 грн витрат зі сплати судового збору та 16000,00 грн витрат, пов`язаних з наданням відповідачеві правової допомоги адвоката, яка підтверджується наданою позивачем копією договору від 01 липня 2024 року № 01-07/2024, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс, копією прайс-листа АО «Лігал Ассістанс», яким визначено вартість послуг адвокатського об`єднання, копією заявки на надання юридичної допомоги від 01 травня 2024 року № 1946, копією витягу від 29 травня 2026 року з акта № 22 про надання юридичної допомоги, відповідно до якого загальна вартість наданих позивачеві послуг становить 16000,00 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір -обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України»).

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 вказав, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

Враховуючи викладене, а також те, що заявлені та документально підтверджені витрати позивача на правничу допомогу АО «Лігал Ассістанс» у розмірі 16 000,00 грн. є обґрунтованими, клопотання про їх зменшення відповідачка не подавала, в зв`язку з чим підлягають стягненню з відповідачки.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 229, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса: 01133, м. Київ, вул.Мечнікова, 3, оф.306) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», заборгованість у розмірі 63449 ( шістдесят три тисячі чотириста сорок дев`ять) гривні 46 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» сплачений судовий збір в розмірі 2662 ( дві тисячі шістсот шістдесят дві ) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) гривні.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Чорнухинським районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Т. М. Василюк