Рішення № 139567456, 08.09.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1405/26

Провадження № 2/545/1649/26

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.09.2026 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді Путрі О.Г.,

при секретарі Литвинову В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування вказав, що 02.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір про надання коштів у кредит №45549199, за умовами якого кредитодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 3 000 грн., строком на 30 днів зі фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,233%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 16,00 % від суди наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 480 грн.). У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Крім того, 30.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір кредитної лінії (надійний) №6787241, за умовами якого кредитодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 1300 грн., строком на 360 днів зі фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25 % від суди наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 224,25 грн.). У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 65 грн. за кожен день понадстрокового користування.

Проте, відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договорами, внаслідок чого виникла заборгованість у загальному розмірі 14 814, 30 грн. Зокрема, заборгованість за кредитним договором №45549199 від 02.10.2025 року складає 9689,70 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 3000 грн., сума заборгованості за процентами 209,70 грн., сума заборгованості за комісією 480 грн., сума заборгованості за пенею - 6 000 грн. Заборгованість за кредитним договором №6787241 від 30.09.2025 року складає 5124, 60 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 1300 грн., сума заборгованості за процентами 1000,35 грн., сума заборгованості за комісією 224, 25 грн., сума заборгованості за неустойкою - 2600 грн.

Прохає стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами №45549199 від 02.10.2025 року та №6787241 від 02.10.2025 року в загальному розмірі 14 814,30 грн. та судові витрати.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 31.03.2026 відкрито провадження по справі, призначено судове засідання.

У судове засідання представник позивача не з`явився, направив на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав, прохав суд їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечував. (а.с.52).

Відповідач у судові засідання 29.04.2026 року, 08.06.2026 року, 15.07.2026 року, 08.09.2026 року не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч.8 ст.128 ЦПК України, шляхом направлення на адресу відповідача судових повісток про виклик до суду (а.с. 64-66, а.с. 74-76, а.с.83-85, а.с.90-92). Відзиву на позовну заяву або будь-яких клопотань із зазначенням поважності причин неприбуття в судові засідання відповідачем до суду не подано.

За змістом ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до вимог ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 08.09.2026 року призначено проведення заочного розгляду даної цивільної справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено Договір кредитної лінії (надійний) №6787241. (а.с.22-29). Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника та підписано із застосуванням одноразового ідентифікатора (786571). (а.с.30).

Згідно з пунктом 2.1 Договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов?язується повернути кредитодавця таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п.2.2.1 договору, сума кредиту 1300 грн., строк договору 360 днів.

Відповідно до 2.2.8 договору,комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі становить 224, 25 грн. Неустойка 65 грн. в день. Дата надання 30.09.2025 року, дата повернення кредиту 24.09.2026 року, денна процента ставка 0,95 %, орієнтовна загальна вартість кредиту 5970,25 грн., загальні витрати за кредитом 4670,25 грн.

Згідно копії платіжної інструкції від 30.09.2025 року,первісний кредитор ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконав умови кредиту, перерахував на картку відповідача грошові кошти в розмірі 1300 грн. (зворот а.с.31).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №6787241 від 30.09.2025, заборгованість відповідача перед позивачем складає 5124, 60 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 1300 грн., сума заборгованості за процентами 1000,35 грн., сума заборгованості за комісією 224, 25 грн., сума заборгованості за неустойкою - 2600 грн. Відсотки нараховані в межах строку дії договору. (а.с.21).

Крім того, 02.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45549199. (зворот а.с.10- а.с.17). Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника та підписано із застосуванням одноразового ідентифікатора (74274). (а.с.19).

Згідно з пунктом 2.1 Договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Згідно п.п.2.1.1 договору, мета отримання кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Вид фінансової послуги, що надається відповідно до умов договору - надання коштів у кредит. Тип кредиту - кредит (п.п.2.1.2 договору).

Згідно п.2.2. договору, параметри та умови кредиту: сума кредиту 3 000 грн.; строк кредитування/строк договору 30 днів; процентна ставка/день 0,233 % (фіксована); комісія за надання кредиту 16 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 480 грн.).

Дата надання кредиту 02.10.2025, дата повернення кредиту 31.10.2025, денна процентна ставка, день/% - 0,766 %, процентна ставка за понадстрокове користування кредитом 4,00%, пеня 4,00 % в день, орієнтована реальна річна процентна ставка 1252,45 %, орієнтовна загальна вартість кредиту 3689,70 грн., загальні витрати за кредитом 689,70 грн. (п.2.2.4).

Відповідно до п.10.3 договору, позичальник несе повну відповідальність перед кредитодавцем за повернення кредиту, сплату процентів та належне виконання зобов`язань за договором усім своїм майном.

У разі невиконання або неналежного виконання обов`язків за договором кредитодавець несе відповідальність згідно чинного законодавства (п.10.4 договору).

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме перерахував відповідачу кредитні кошти в розмірі 3 000,00 грн. на банківський рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжною інструкцією від 02.10.2025 року та довідкою ТОВ «Европейська платіжна система» №КД-000034929 від 13.02.2026 року. (а.с.19, зворот а.с.19).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №45549199 від 02.10.2025, заборгованість відповідача перед позивачем складає 9689,70 грн., з яких:сума заборгованості за основною сумою боргу - 3000 грн., сума заборгованості за процентами 209,70 грн., сума заборгованості за комісією 480 грн., сума заборгованості за пенею - 6 000 грн. Відсотки нараховані в межах строку дії договору. (зворот а.с.8-а.с.9).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з приписами абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, договори, укладені у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронними договорами, та вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

Щодо стягнення заборгованості за комісією.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Тобто,Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування"щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України "Про споживче кредитування".

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст.1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосуванняст.11 Закону України "Про споживче кредитування", які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Так, за умовами договору про надання коштів у кредит №45549199 від 02.10.2025 року, а саме п.2.2.4 договору, передбачено одноразову комісію в розмірі 480 грн.

За умовами договору кредитної лінії (надійний) №6787241 від 30.09.2025 року, а саме п.2.2.8 договору, передбачено одноразову комісію в розмірі 224,25 грн.

Отже, включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту, а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, відповідає вимогам діючого законодавства.

Враховуючи викладене, підлягають задоволенню позовні вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача комісії за отримання кредитних коштів за кредитними договорами №6787241 від 30.09.2025 року в розмірі 224,25 грн. та за договором №45549199 від 02.10.2025 року в розмірі 224,25 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45549199 від 02.10.2025 року у розмірі 6000 грн., та неустойки за договором кредитної лінії (надійний) №6787241 від 30.09.2025 року в розмірі 2600 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначені положення закону, стягнення пені за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45549199 від 02.10.2025 року у розмірі 6000 грн., та неустойки за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №6787241 від 30.09.2025 року в розмірі 2600 грн., тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45549199 від 02.10.2025 року у розмірі 3689,70 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 3000 грн., сума заборгованості за процентами 209,70 грн., сума заборгованості за комісією 480 грн., та за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №6787241 від 30.09.2025 року в розмірі 2524,60 грн., з яких: 1300 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1000,35 грн. сума заборгованості за процентами, 224,25 грн. сума заборгованості за комісією.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.141 ч.1 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ч.2 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвоката позивачем подано: договір №20-08/25 про надання правничої допомоги від 20.08.2025 року, укладений між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та адвокатом Ткаченко Ю.О. (а.с. 33-35), витяг з акту №3-МК приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання прав наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №20-08/25 від 20.08.2025 року (а.с.37), платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 24.02.2026 року (а.с.39) за надання правничої допомоги адвоката (а.с.39).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 14 814, 30 грн.

Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі 6214,30 грн.

Пропорційність задоволених вимог становить 42 % (6214,30 х 100:14 814,30 = 42%).

Оскільки, вимоги позивача задоволено на 42%, то витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню в розмірі 1890 грн. (4500 х 42% :100% = 1890) згідно ст.141 ч.2 п.3 ЦПК України.

Відповідно до ст. 141 ч.1 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково, судовий збір з відповідача стягується пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 1118,21 грн. (2662,40 х 42%:100% = 1118,21).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,259,263-265, 280,352 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924, місцезнаходження юридичної особи: 01010, м.Київ, площа Арсенальна, буд.1-Б, банківські реквізити: НОМЕР_3 відкритий в АТ «Універсал Банк», код банку - 322001) суму заборгованості за кредитним договром №45549199 від 02.10.2025 року в розмірі 3689,70 грн., заборгованість за кредитним договором №6787241 від 30.09.2025 року в розмірі 2524,60 грн., а всього 6214,30 грн. (шість тисяч двісті чотирнадцять гривень тридцять копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» судовий збір в розмірі 1118,21 грн. ( одна тисяча сто вісімнадцять гривень двадцять одна копійка) та витрати на професійну правничу допомогу 1890 (одна тисяча вісімсот дев`яносто гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії;

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г.Путря