Рішення № 139567364, 03.09.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 03.09.2026Справа № 554/7458/26 Провадження № 2/554/4055/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді - Материнко М.О.,

за участю секретаря судового засідання - Давидовської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії,-

В С Т А Н О В И В :

ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернулось до Шевченківського районного суду м. Полтави із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за послугу з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води у сумі 115 273, 97 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є виконавцем послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води. Відповідач є суб`єктом користування послуг, які надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» (індивідуальним споживачем), взаємовідносини між сторонами врегульовані індивідуальними договорами про надання послуг, що є публічними договорами та набули чинності з 01.12.2021. Нарахування за надані позивачем послуги здійснюється у відповідності до встановлених тарифів, які опубліковані на офіційному сайті підприємства. Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісячно у фіксованому розмірі. У разі застосування двоставкового тарифу, умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісячно. Споживач зобов`язаний оплачувати надані послуги щомісячно не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим. Розмір плати за послугу постачання теплової енергії становить: умовно-змінна частина плати по двоставковому тарифу(протягом опалювального періоду), умовно-постійна частина плати (щомісячно протягом року), плата за абонентське обслуговування, за послугу з постачання гарячої води, плата за абонентське обслуговування. Відповідач не оплачує отримані послуги та за період з 01.10.2021 по 01.02.2025 за адресою: АДРЕСА_1 утворилась заборгованість за надані послуги в сумі 115 273, 97 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 08.06.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

З метою дотримання процесуальних прав та принципів змагальності сторін, судом на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 рекомендованими листами із повідомленням про вручення було направлено копії ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви разом із доданими копіями документів та деталізованими розрахунками.

Відповідач копії позовної заяви та ухвали суду отримав належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення.

Проте у встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подали, про причини неподання відзиву суд не повідомила. Будь-яких заяв, заперечень проти розрахунків або клопотань (зокрема, про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін чи про застосування строків позовної давності) до суду від них не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Оскільки строк для подання відзиву закінчився, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Від представника позивача Титаренко В.Г. надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем комунальних послуг, що надаються підприємством за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач проживає за вказаною адресою, що узгоджується приєднаними до матеріалів справи повідомленням Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб.

Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» надає послуги з постачання теплової енергії.

Житловий будинок номер АДРЕСА_2 оснащений вузлом комерційного обліку теплової енергії, що підтверджується актом прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку теплової енергії. Щомісяця протягом опалювального періоду обсяги теплової енергії, спожитої на опалення житлового будинку визначалися відповідно до показань зазначеного вузла обліку, що підтверджується архівними даними показників кількості спожитої теплової енергії вузла комерційного обліку теплової енергії.

Згідно з п. 55 Постанови Кабінету міністрів України від 1 червня 2011 р. №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» для формування двоставкових тарифів на теплову енергію теплове навантаження об`єктів теплоспоживання визначається за показниками типових або індивідуальних проектів, за якими збудовані такі об`єкти.

Теплове навантаження на опалення було визначене позивачем за формулою 2.14 КТМ 204 України 244-94 "Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні", що розрахунок теплового навантаження

Максимальне теплове навантаження на опалення житлового будинку АДРЕСА_2 становить 0,119014 Гкал/год.

На оплату спожитих послуг з постачання теплової енергії у період з грудня 2021 року по січень 2026 року позивачем виставлені відповідачу рахунки на оплату наданих послуг.

За особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим за адресою: АДРЕСА_1 , рахується заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01 грудня 2021 року по січень 2026 року у загальному розмірі 97 615 грн. 85 коп., що слідує із наданих позивачем розрахунків заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.

Судом встановлено, між ПОКВПТГ«Полтаватеплоенерго» та відповідачем виникли правовідносини по наданню послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (житлово-комунальних послуг).

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон № 2189-VIII).

Нормами статті 12 Закону № 2189-VIII визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо від різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговування внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Відповідно до абзаців 1-3, 5, 8, 9, 11 пункту 13постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21 серпня 2019 року «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей13і14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

У разі укладення колективного договору виконавець надає уповноваженій співвласниками особі необхідну кількість договорів, що забезпечує отримання договору кожним із співвласників багатоквартирного будинку.

Колективний договір і договір з колективним споживачем можуть бути укладені з виконавцем за умови обладнання багатоквартирного будинку вузлом (вузлами) обліку, який (які) забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будинку.

У разі зміни тарифу протягом строку дії договору новий розмір тарифу застосовується з дня введення його в дію.

01 жовтня 2021 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1022 від 08 вересня 2021 року, якою затверджені публічні договори приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії. Відповідно до п.3прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори зі споживачами, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин, укладаються протягом двох місяців з дня набрання чинності рішення Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Доказів того, що станом на 01 грудня 2021 року співвласники багатоквартирного будинку за адресою: Європейській 33, повідомили ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про прийняття рішення про вибір моделі договірних відносин і уклали з підприємством відповідний договір на послугу з постачання теплової енергії, стороною відповідача суду не надано.

З 01 грудня 2021 року набули чинності нові публічні договори приєднання на послугу з постачання теплової енергії та гарячої води, примірники яких містяться у матеріалах справи.

Відповідач отримувала послуги із постачання теплової енергії як співвласник багатоквартирного будинку та сплачувала за комунальні послуги, що підтверджується розрахунком заборгованості.

За змістом статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярях або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.6 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

За приписами ст.13 Закону України «Про теплопостачання» до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством.

Відповідно до п 37 ч.1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб`єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств.

Постановою КМУ № 869 від 01 червня 2011 року «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» визначений порядок і критерії формування як одноставкового, так і двоставкового тарифів на теплову енергію.

Відповідно до пункту 59 Постанови вартістю послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

У вартість послуг з постачання теплової енергії не включаються витрати, пов`язані з абонентським обслуговуванням, обслуговуванням внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, встановленням, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку теплової енергії.

Такі витрати відшкодовуються споживачами комунальних послуг відповідно до вимог Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «;Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Згідно пункту 60 Постанови одиниця виміру обсягу спожитої споживачем послуги з постачання теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом.

Суб`єкти господарювання можуть застосовувати двоставкові тарифи на послуги з постачання теплової енергії, затверджені в установленому порядку.

Встановлення двоставкових тарифів на послуги з постачання теплової енергії здійснюється за умови встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію (п.61).

Зміна тарифів на послуги з постачання теплової енергії та їх встановлення уповноваженим органом здійснюється одночасно із зміною та встановленням тарифів на теплову енергію (п.62).

Пунктами 8, 9 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1174 від 25 червня 2019 року визначений порядок формування як одноставкових, так і двоставкових тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання.

Зазначеним Порядком передбачена можливість у встановленому порядку встановлювати двоставкові тарифи на теплову енергію для всіх категорій споживачів.

Згідно п.1.3 Порядку 416 затвердженого Постановою НКРЕКП № 416 від 18.02.2020 двоставковий тариф - грошовий вираз двох окремих частин тарифу (умовно-змінної та умовно-постійної);

умовно-змінна частина двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії - вартість одиниці (1 Гкал) теплової енергії відповідної якості як грошовий вираз змінної частини планованих економічно обґрунтованих витрат, що змінюються прямо пропорційно зміні обсягу теплової енергії, для надання послуги з постачання теплової енергії, яка встановлюється НКРЕКП з урахуванням податку на додану вартість;

умовно-постійна частина двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії - місячна абонентська плата за одиницю (1 Гкал/год) приєднаного теплового навантаження об`єктів теплоспоживання як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат, крім тих, що віднесені до умовно-змінних витрат, що є постійними і не змінюються прямо пропорційно зміні обсягу теплової енергії, для надання послуги з постачання теплової енергії, яка встановлюється НКРЕКП з урахуванням податку на додану вартість.

Тобто, споживач, сплачуючи за одиницю приєднаного теплового навантаження, сплачує всі витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової, крім енергоносіїв. Оскільки ці витрати виникають у підприємства протягом всього року, то і тариф розраховано для місячної оплати протягом року, рівними частинами в опалювальний та міжопалювальний періоди.

Постановою НКРЕКП № 2269 від 30.11.2020 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послугу з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води Полтавському обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства «Полтаватеплоенерго»» підприємству для потреб населення встановлено двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії.

Запровадження двоставкових тарифів у розрахунках зі споживачами категорії «населення» відбулось з 01 грудня 2021 року. Перехід на такий формат розрахунків відбувся одночасно з моменту набрання чинності нових договорів, відповідно до вимог Закону України «Про житлово- комунальні послуги», а саме з 1 грудня 2021 року.

Зазначене вище свідчить, що саме законодавством передбачена можливість встановлення двоставкового тарифу, визначений їх порядок і критерії формування, що спростовує доводи сторони відповідача щодо відсутності законодавчих підстав та самовільного встановлення двоставкових тарифів ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».

З 01 травня 2022 року у розрахунках з населенням підприємство застосовує тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, затверджені рішенням Полтавської обласної ради від 21 жовтня 2021 року № 286.

Додатком 2 до рішення Полтавської обласної ради від 21 жовтня 2021 року № 286 встановлені ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» двоставкові тарифи на послугу з постачання теплової енергії за категоріями споживачів, в тому числі для потреб населення, без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів:

- умовно-змінна частина двоставкового тарифу 1248,25 грн/Гкал (з ПДВ);

- умовно-постійна частина двоставкового тарифу 162986,26 грн/Гкал/год (з ПДВ)

Зазначені тарифи введені в дію з 01.11.2021, але у зв`язку із підписанням Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 р.р., застосування тарифів для потреб населення було відтерміновано до закінчення опалювального періоду 2021/2022 років.

З 01 жовтня 2022 року нарахування за спожиті послуги підприємством проводилися за тарифами, затвердженими рішенням Полтавської обласної ради № 477 від 30 вересня 2022 року. Зазначеним рішенням тарифи залишено на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради від 21 жовтня 2021 року № 286.

З 01 жовтня 2024 року нарахування за спожиті послуги підприємством проводилися за тарифами, затвердженими рішенням Полтавської обласної ради № 854 від 30 серпня 2024 року. Зазначеним рішенням тарифи залишено на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради від 21 жовтня 2021 року № 286.

У наданих до матеріалів справи розрахунках заборгованості позивачем застосований двоставковий тариф, який відповідає розміру, затвердженому відповідними рішеннями Полтавської обласної ради.

ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» нараховувало відповідачу плату за двоставковим тарифом на послуги з постачання теплової енергії, який є законним та був чинним у період його застосування.

З 01.12.2021 розподіл та нарахування плати за спожиту послугу проводиться підприємством відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 за № 830 (далі -Правил) та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315, зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 за № 358.

Згідно з п.9 ч.1 ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» комерційний облік комунальних послуг (далі - комерційний облік) - визначення за допомогою вузла комерційного обліку або за встановленими правилами у передбачених цим Законом випадках кількісних та якісних показників комунальної послуги, вимірювання яких забезпечується вузлом обліку, на підставі яких проводяться розрахунки за спожиті комунальні послуги.

Відповідно до п.п.2,4 ст.2 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» цей Закон регулює відносини щодо: розподілу між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг; формування та надання споживачам рахунків на оплату комунальних послуг.

Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону.

Згідно з ч.4 ст. 10 вказаного Закону розподіл між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг здійснюється відповідно до Методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 № 315, встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.

Для розподілу приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги (п. 1 ч. 4 Розділу І Методики).

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Методики, розподілу підлягають обсяги спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення залежно від категорії приміщення, надання йому комунальної послуги з постачання теплової енергії на опалення, наявності/відсутності та типу приладів розподільного обліку теплової енергії, дотримання температури повітря в опалювальному приміщенні в нормативно допустимому діапазоні, наявності/відсутності приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку. Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загально будинкові потреби опалення здійснюється згідно з розділом ІV Методики.

Житловий будинок АДРЕСА_2 облаштований загально-будинковим приладом обліку теплової енергії. На підтвердження даних щодо обсягів постачання теплової енергії, зазначених у розрахунку заборгованості позивачем надані архівні дані показників комерційного вузла обліку теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 .

Розрахунок заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , містить відомості про розмір опалювальної площі, обсяг теплової енергії за показаннями комерційного вузла обліку, опалювальної площі житлового будинку, загальна опалювальна площа квартири, що отримує послугу, теплового навантаження, інформацію щодо тарифів, сум нарахування і проведених оплат відповідачем, та який здійснений відповідно до зазначеної вище Методики.

Позивачем надана до суду розрахунок теплового навантаження, по АДРЕСА_3 , згідно якого, теплове навантаження на опалення для групи споживачів «населення» становить 0, 119014 Гкал/год.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що відповідач, як споживач наданих позивачем послуг, не виконав свого обов`язку щодо оплати вартості отриманих послуг з постачання теплової енергії в період з 01.12.2021 до 01.01.2026, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 97 615,85 грн.

Разом з тим відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених ст.526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання послуг теплопостачання, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення.

Застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин також кореспондується із закріпленими в п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

На підставі викладеного, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги з врахуванням індексу інфляції та 3% річних.

За період з 21.01.2024 року по 01.01.2026 року нараховано індекс інфляції в сумі 13371, 74 гривень та 3 % річних в сумі 4286,38 гривень. Таким чином, загальна сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних становить 115 273, 97 гривень

Питання про розподіл судових витрат по справі суд вирішує відповідно дост.141 ЦПК України, а тому стягує з відповідача на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 3328,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12,76-83,89,263-265,280-284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати послуг з постачання теплової енергії - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послугу з постачання теплової енергії з врахуванням індексу інфляції та 3 % річних за період з 01.12.2021 по 01.01.2026 в 115 273, 97 грн. за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» судовий збір в сумі 3328 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано .

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Полтавської області в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго», місце знаходження: м. Полтава вул. Польська, 2а, МФО 320478, ЄДРПОУ- 03338030.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя М.О. Материнко