Ухвала суду № 139566459, 07.09.2026, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2026 р. Справа № 390/2607/26 Провадження № 2/390/1825/26

Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі судді Підгірської Г. О., розглянувши матеріали позовної заяви Кропивницької окружної прокуратури (25002, м. Кропивницький, вул. Є. Чикаленка, 11, ел. пошта kirovograd@kir.gp.gov.ua), Кіровоградської військової державної адміністрації (25006, місто Кропивницький, Площа Героїв Майдану, буд. 1, ел. пошта public@kr-admin.gov.ua) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОСЕМ" (27640, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, село Нова Павлівка (пн), вул. Вільний Гай, буд. 77, ел. пошта ekosem.agro@ukr.net) провитребування із незаконного володіння земельної ділянки та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

До Кропивницького районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Кропивницької окружної прокуратури в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , ТОВ "ЕКОСЕМ" про витребування з незаконного володіння земельної ділянки та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельні ділянки.

Одночасно з поданням позовної заяви, позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій останній просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 3522587200:02:000:0209, площею 3,5099 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1255037135225) і заборони органам та посадовим особам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначив, що землі історико-культурного призначення розташовані на земельній ділянці сільськогосподарського призначення, власником якої є ОСОБА_1 . Курганні могильники відносяться до особливо цінних земель історико-культурного призначення. Одночасне використання земельної ділянки з розміщенням на ній пам`ятки культурної спадщини як земель сільськогосподарського призначення може порушувати режим використання та охорони земель історико-культурного призначення, завдати непоправної шкоди пам`яткам археології, що знаходяться в межах земельної ділянки, призвести до їх пошкодження або знищення. Вище викладене створює очевидну небезпеку для подальшого реального поновлення інтересів держави, та може унеможливити або ускладнити виконання рішення. Усі пам`ятки археології є державною власністю.

При розгляді заяви суд приймає до уваги наступні обставини.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача; забезпечити запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача та уникнення будь-яких труднощів при виконанні судового рішення у випадку задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

У постановах Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 та від 06.10.2022 у справі № 905/446/22, містяться посилання на те, що сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Водночас, у цих постановах також зазначено про те, що вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Отже, у наведених постановах Верховний Суд сформував правову позицію про необхідність обґрунтування позивачем підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову (таким обґрунтуванням можуть бути, наприклад, обставини того, що у разі відчуження відповідачем майна, що є предметом спору, сам судовий спір утратить мету, оскільки результати його вирішення не забезпечить відновлення прав позивача, однак зазначив про те, що такі обґрунтування можуть бути, але не обов`язково мають бути доведеними доказами вчинення боржником дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, розміщення відповідних оголошень, укладення договорів поруки чи застави щодо спірного майна тощо). А також зазначив, що саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить в суду позивач.

Така практика є сталою та актуальною на час розгляду судом цієї заяви про забезпечення позову.

З огляду на зазначене, керуючись наведеними нормами процесуального права та, розглядаючи заяву про забезпечення позову в межах її доводів, зважаючи на предмет спору, є достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, на підставі чого та з урахуванням вимог розумності та справедливості, забезпечення збалансованості інтересів учасників справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову, та вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову, застосувавши передбачений статтею 150 ЦПК України вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту.

Керуючись статтями 149-150, 153, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арештна земельну ділянку, кадастровий номер 3522587200:02:000:0209, площею 3,5099 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1255037135225) і заборонити органам та посадовим особам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали негайно направити учасникам справи.

Особи, винні у невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її винесення або отримання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Г. О. Підгірська