Рішення № 139566285, 08.09.2026, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/1040/26

Провадження № 2-о/378/30/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.,

за участю секретаря: Горбаченко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Ставище Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ставищенська державна нотаріальна контора Білоцерківського району Київської області, про встановлення факту припинення заборони відчуження нерухомого майна та скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаною заявою звернулася ОСОБА_1 , з посиланням на те, що 27 січня 2004 року в Ставищенській державній нотаріальній конторі за реєстром №135, ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіку ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 26.11.1992 року за реєстром №615 Ставищенською районною державною нотаріальною конторою після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 його матері ОСОБА_3 .. Слід зазначити, що він належав останній на підставі свідоцтва про право власності, виданого 20.01.1988 року Ставищенською селищною радою. Право власності ОСОБА_2 зареєстровано Білоцерківським МБТІ 24.12.1992 року за реєстраційним №1870 кн.14. Право власності зареєстровано 01.03.2004 року в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним №4499394 Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації, номер запису 1870 в книзі 14. Таким чином, вона з 2004 року є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . З метою перенесення інформації про право власності з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав вона звернулася до державного реєстратора Ставищенської селищної ради. При пошуку в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою об`єкта, виявлене обтяження заборона (архівний запис). Як видно з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №486015966 від 15.07.2026 року, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна містить обтяження - заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 47479, зареєстроване 01.07.2004р. реєстратором: Ставищенська районна державна нотаріальна контора, підстава обтяження повідомлення б/н 20.12.1979р. к-п ім. ХХ зїзду КРПС, об`єкт обтяження будинок адреса: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_3 , додаткові дані архівний номер 5587331KIEV483, архівна дата 21.03.2003р., дата виникнення 20.12.1979р., № реєстру 8, внутр. №9701383624F43D2B6D38, комментарий: с. 41 Ставищенська ДНК. Кредитор не виконав зобов`язання про надання Ставищенській державній нотаріальній конторі повідомлення про погашення позики, що мало б наслідком зняття заборони.

З 11.03.1975 року ОСОБА_3 була членом колгоспу імені ХХ з`їзду КРПС та працювала на посаді інспектора по кадрах. Згідно рішення виконавчого комітету Ставищенської районної Ради народних депутатів трудящих №224 від 26.11.1977 року та будівельного паспорта вона була забудовником житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . В грудні 1979 року для будівництва вказаного будинку вона отримала в колгоспі імені ХХ з`їзду КПРС позику. За повідомленням колгоспу імені ХХ з`їзду КРПС б/н від 20.12.1979 року на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 Ставищенською районною державною нотаріальною конторою 20.12.1979 року за реєстраційним №8 зареєстроване обтяження - заборона на нерухоме майно, яке в подальшому перенесено в Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Як видно з архівної довідки від 17.07.2026р. №12.01-07-10/379 виданої архівним сектором архівного відділу Білоцерківської районної державної адміністрації, згідно з рішення загальних зборів (протокол №2 від 29.01.1974 р.), відбулось об`єднання колгоспу ім. XX з`їзду КПРС, смт Ставище та колгоспу ім. Котовського, с. Антонівка Ставищенського району Київської області в один колгосп під назвою ім. XX з`їзду КПРС з центральною садибою в смт Ставище. Згідно з рішенням загальних зборів (протокол № 4 від 17.12.87р.), вирішено недоцільним існування господарства в двох населених пунктах і провести розукрупнення колгоспу ім. XX з`їзду КПРС. Згідно з рішенням загальних зборів (протокол загальних зборів № 1 від 17.12.1987 р.), новоствореному колгоспу присвоєно назву колгосп ім. XX з`їзду КПРС смт Ставище. Згідно з рішення загальних зборів (протокол № 1 від 30.01.93 р.), колгосп ім. XX з`їзду КПРС реорганізовано у колективне дольове сільськогосподарське підприємство (КДСП) "Хлібороб", смт Ставище, яке зареєстроване розпорядженням голови Ставищенської райдержадміністрації № 126 від 28.04.93 р. Згідно розпорядження Ставищенської районної державної адміністрації № 138 від 15 березня 2000 року створено сільськогосподарський виробничий кооператив Хлібороб, що став повним юридичним правонаступником КДСП Хлібороб.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 06.06.2012р. СВК Хлібороб (код 03755874), має стан припинено шляхом ліквідації - припинення діяльності господарським судом внаслідок визнання банкрутом.

З огляду на зазначене, колгосп ім. XX з`їзду КПРС не має правонаступника, який має право стягнення коштів по кредиту та права якого можуть бути порушені. Єдиний суб`єкт, який мав право ініціювати і зняти вказане обтяження у позасудовому порядку - Сільськогосподарський виробничий кооператив Хлібороб надати повідомлення про відсутність зобов`язань не може в силу припинення його цивільної правоздатності.

Ставищенська державна нотаріальна контора на звернення про зняття вищевказаної заборони відмовила, посилаючись на ст. 74 Закону України «Про нотаріат». Отже, з моменту припинення СВК «Хлібороб» та за відсутності будь-якого з його правонаступників, підстава для продовження існування вищевказаного обтяження № 47479 у вигляді заборони на нерухоме майно - вищевказаний житловий будинок, яке було здійснене на підставі повідомлення б/н 20.12.1979 к-п ім.ХХ зїзду КПРС, відпала.

Заявник просить суд встановити факт припинення заборони відчуження нерухомого майна (житлового будинку) за адресою: АДРЕСА_1 , яка накладена 01.07.2004 року за реєстраційним № 47479 Ставищенською районною державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н 20.12.1979 колгоспу ім. ХХ зїзду КРПС та скасувати запис про заборону відчуження нерухомого майна (житлового будинку) за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , яка накладена 01.07.2004 року за реєстраційним № 47479 Ставищенською районною державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н 20.12.1979 колгоспу ім.ХХ зїзду КПРС.

Заявник в заяві зазначила про розгляд справи у її відсутність.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не прибув, до суду державна нотаріальна контора подала заяву про розгляд справи без участі їх представника.

Суд, розглянувши справу та дослідивши письмові докази, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 27 січня 2004 року в Ставищенській державній нотаріальній конторі за реєстром №135 ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіку ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 26.11.1992 року за реєстром №615 Ставищенською районною державною нотаріальною конторою після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 його матері ОСОБА_3 (а.с. 10).

Право власності ОСОБА_2 зареєстровано Білоцерківським МБТІ 24.12.1992 року за реєстраційним №1870 кн.14. Право власності зареєстровано 01.03.2004 року в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним №4499394 Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації, номер запису 1870 в книзі 14, що підтверджує витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно та вищевказане свідоцтво (а.с. 11).

Таким чином заявник з 2004 року є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджує: архівна довідка щодо рішення Ставищенської селищної ради №51 від 02.02.2016 року «Про перейменування вулиць, провулків в смт Ставище» (а.с. 12), архівний витяг з рішення виконавчого комітету Ставищенської селищної ради №22 від 17.02.2016 року, яким адреса вказаного будинку була змінена на АДРЕСА_3 (а.с. 13).

З метою перенесення інформації про право власності з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора Ставищенської селищної ради. При пошуку в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою об`єкта, виявлене обтяження заборона (архівний запис).

Як видно з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №486015966 від 15.07.2026 року, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна містить обтяження - заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 47479, зареєстроване 01.07.2004р. реєстратором: Ставищенська районна державна нотаріальна контора, підстава обтяження повідомлення б/н 20.12.1979р. к-п ім.ХХ зїзду КПРС, об`єкт обтяження будинок адреса: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_3 , додаткові дані архівний номер 5587331KIEV483, архівна дата 21.03.2003р., дата виникнення 20.12.1979р., № реєстру 8, внутр. №9701383624F43D2B6D38, комментарий: с. 41 Ставищенська ДНК (а. с. 14).

З 11.03.1975 року ОСОБА_3 була членом колгоспу імені ХХ з`їзду КПРС та працювала на посаді інспектора по кадрах, про що свідчить трудова книжка колгоспника № НОМЕР_1 від 10.05.1975 року (а.с. 15).

Згідно рішення виконавчого комітету Ставищенської районної Ради народних депутатів трудящих №224 від 26.11.1977 року та будівельного паспорта вона була забудовником житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16-21).

Як вказує заявник, в грудні 1979 року для будівництва вказаного будинку вона отримала в колгоспі імені ХХ з`їзду КРПС позику.

Таким чином, за повідомленням колгоспу імені ХХ з`їзду КРПС б/н від 20.12.1979 року на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 Ставищенською районною державною нотаріальною конторою 20.12.1979 року за реєстраційним №8 зареєстроване обтяження - заборона на нерухоме майно, яке в подальшому перенесено в Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджує свідоцтво про смерть (а.с. 22).

Як видно з архівної довідки від 17.07.2026р. №12.01-07-10/379 виданої архівним сектором архівного відділу Білоцерківської районної державної адміністрації, згідно з рішенням загальних зборів (протокол № 2 від 29.01.1974 р.), відбулось об`єднання колгоспу ім. XX з`їзду КПРС, смт Ставище та колгоспу ім. Котовського, с. Антонівка Ставищенського району Київської області в один колгосп під назвою ім. XX з`їзду КПРС з центральною садибою в смт Ставище. Згідно з рішення загальних зборів (протокол №4 від 17.12.87р.), вирішено недоцільним існування господарства в двох населених пунктах і провести розукрупнення колгоспу ім. XX з`їзду КПРС. Згідно з рішенням загальних зборів (протокол загальних зборів № 1 від 17.12.1987 р.), новоствореному колгоспу присвоєно назву колгосп ім. XX з`їзду КПРС смт Ставище. Згідно з рішення загальних зборів (протокол № 1 від 30.01.93 р.), колгосп ім. XX з`їзду КПРС був реорганізований у колективне дольове сільськогосподарське підприємство (КДСП) "Хлібороб", смт Ставище, яке зареєстроване розпорядженням голови Ставищенської райдержадміністрації № 126 від 28.04.93 р. Згідно Розпорядження Ставищенської районної державної адміністрації № 138 від 15 березня 2000 року створено сільськогосподарський виробничий кооператив Хлібороб, що став повним юридичним правонаступником КДСП Хлібороб (а. с. 23).

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 06.06.2012 СВК Хлібороб (код 03755874), має стан припинено шляхом ліквідації - припинення діяльності господарським судом внаслідок визнання банкрутом (а. с. 24-26).

Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина 4 статті 91 Цивільного Кодексу України).

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що колгосп ім. XX з`їзду КПРС не має правонаступника, який має право стягнення коштів по кредиту та права якого можуть бути порушені. Єдиний суб`єкт, який мав право ініціювати і зняти вказане обтяження у позасудовому порядку - Сільськогосподарський виробничий кооператив Хлібороб надати повідомлення про відсутність зобов`язань не може в силу припинення його цивільної правоздатності.

Ставищенська державна нотаріальна контора відмовила ОСОБА_1 про зняття вищевказаної заборони, посилаючись на ст. 74 Закону України «Про нотаріат» (а.с. 27).

За правилами ст. 293 ЦПК України - окреме провадження, це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають юридичне значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК Украйни).

Тлумачення, як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України свідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства (див. зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20).

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений його права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна, права якого порушені, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таке право особи реалізується шляхом звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права та усунення будь-яких перешкод у вільному та на власний розсуд користуванні та розпорядженні майном.

Статтею 609 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

За приписами ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом невизначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998р., в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону) (частина перша статті 8 ЦК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 вересня 2023 року у справі № 295/7291/20 (провадження № 61-11106св21), зроблено висновок, що: тлумачення частини першої статті 8 ЦК України свідчить: законодавець визначив порядок усунення прогалин в приватному праві. Приватні відносини є різноманітними, а соціальне життя рухливе. У зв`язку з цим може виникнути необхідність визначення певного правила, яке не закріплено в приватно-правових нормах безпосередньо; умовами застосування аналогії закону є те, що: відносини, до яких застосовується аналогія, охоплюються предметом цивільно-правового регулювання (статті 1, 9 ЦК); наявність прогалини в їх регулюванні (прогалини в праві); відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин (норми акту цивільного законодавства або договору); існують правові норми, що регулюють подібні за змістом відносини; застосування аналогії закону не повинно суперечити суті цих відносин.

Касаційний суд зауважує, що можуть існувати випадки, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Касаційний суд констатує, що в ЦК України є прогалина та відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин для випадку, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто, бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Подібною нормою є абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України, відповідно до якої, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, то фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України).

Тому Касаційний Суд підкреслює, що коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно з абзацом третім частини четвертої статті 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону. За таких обставин та з урахуванням наявних підстав вважати іпотеку припиненою, касаційний суд вважає за можливе встановити факт припинення іпотеки та скасувати запис про заборону відчуження на іпотечне майно та про іпотеку, які внесені на підставі договору іпотеки від 26 грудня 2006 року. Касаційний суд акцентує увагу, що ця постанова Верховного Суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування заборони відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку».

Як зазначено вище, СВК Хлібороб ліквідовано та правонаступників він не має. Його діяльність припинена без правонаступника. Водночас запис про реєстрацію вищевказаного обтяження не скасований, а наявність такого запису порушує право власника майна.

У постанові Верховного Суду від 13 червня 2024 року у справі №333/8899/21 зазначено наступне: «касаційний суд підкреслює, що коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування відповідних обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно з абзацом третім частини четвертої статті 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону».

Суд застосовує аналогію закону й аналогію права тоді, коли, на переконання суду, певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого є прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Відсутність у процесуальних кодексах положень про аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11, провадження № 14-31цс21)).

Враховуючи викладене, суд вважає, що з моменту припинення СВК «Хлібороб» та за відсутності будь-якого з його правонаступників, підстава для продовження існування вищевказаного обтяження № 47479 у вигляді заборони на нерухоме майно - вищевказаний житловий будинок, яке вчинено на підставі повідомлення б/н 20.12.1979р. к-п ім. ХХ зїзду КПРС, відпала, існування вказаної заборони порушує права заявника.

Керуючись ст. ст. 1, 3, 8, 9, 277, 319, 321, 386, 391, 609 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 12, 81, 263-265, 293, 315, 319 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт припинення заборони відчуження нерухомого майна (житлового будинку) за адресою: АДРЕСА_1 , яку накладено 01.07.2004 року за реєстраційним № 47479 Ставищенською районною державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н 20.12.1979р. колгоспу ім. ХХ з`їзду КПРС.

Скасувати запис про заборону відчуження нерухомого майна (житлового будинку) за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , яку накладено 01.07.2004 року за реєстраційним № 47479 Ставищенською районною державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н 20.12.1979р. колгоспу ім .ХХ з`їзду КПРС.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київської апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Р. В. Гуртовенко