Рішення № 139566177, 07.09.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/578/26

Провадження № 2/373/971/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Залеської А.О.

за участі секретаря Руденко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Студениківської сільської ради Студениківської ТГ Бориспільського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та просить визначити йому додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у кінці 2025 р. на початку 2026 р. у зв`язку з неявкою до Фермерського господарства «Світ Ланів» за орендною платою будь-кого зі сторони орендодавця земельної ділянки (паю) ОСОБА_2 , керівництво господарства з`ясувало, що остання померла ще у квітні 2024 року та почало розшукувати спадкоємців через мешканців села Студеники. У лютому 2026 року до керівництва господарства підійшов працівник ОСОБА_3 та повідомив, що в нього зберігається заповіт, складений ОСОБА_2 на ім`я колишнього голови Фермерського господарства ОСОБА_1 . Цей заповіт передала йому ОСОБА_2 у перші місяці повномасштабного військового вторгнення рф на територію України. За таких обставин, майже за два роки після смерті ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 , стало відомо, що остання ще 17.03.2014 склала заповіт, яким заповіла йому свою земельну ділянку (пай), площею 2,7675 га, яку тривалий час здавала в оренду ФГ «Світ Ланів». Позивач просив врахувати вищевикладені обставини, як поважні причини пропуску, визначеного законом шестимісячного строку для прийняття спадщини за заповітом та визначити йому для таких цілей додатковий строк. Інших спадкоємців, які б заявили про свої спадкові права на будь-яке майно ОСОБА_2 немає, спадкова справа не заводилась.

Представник позивача адвокатка Вак О.В. позов підтримала, просила задовольнити його, пославшись на те, що незнання про заповіт є поважною причиною неприйняття позивачем спадщини після смерті заповідачки, адже ОСОБА_1 не являється родичем чи іншою близькою людиною для спадкодавця тож за законом не міг претендувати на спадщину.

Відповідач - Студениківська сільської ради свого представника на розгляд справи не направила, подала заяву, що заперечень проти позову у сільської ради немає.

Позивач ОСОБА_1 , допитаний в судовому засіданні як свідок, підтвердив усі обставини, викладені в позові, додатково пояснив суду, що він є засновником ФГ «Світ Ланів», тривалий час був головою цього господарства, яке здійснює свою діяльність на території Студениківської сільської ради (раніше Жовтневої с/р). У нього особисто були добрі відносини з пайовиками, які здавали свої земельні ділянки (паї) в оренду. Господарство допомагало одиноким людям похилого віку: зорати город, привезти дров, покосити траву тощо. Припускає, що хороше ставлення до людей (пайовиків), а також те, що земля завжди була оброблена, давала урожай, могло бути причиною того, що дехто з пайовиків, як от ОСОБА_2 , вирішили передати свою земельну ділянку по заповіту йому, як засновнику та голові фермерського господарства. У кінці 2021 року він відійшов від «справ» і передав керівництво фермерським господарством своїй дочці та зятю. Статут було змінено та перереєстровано пізніше, у 2024 році. Напочатку повномасштабного військового вторгнення рф він разом з сім`єю вихали на Закарпаття, а після того, як окупанти залишили Київську область він повернувся та проживає у місті Києві, в село навідується рідко. На початку 2026 р. працівник фермерського господарства ОСОБА_3 передав йому заповіт складений ОСОБА_2 та дуже вибачався, пояснивши, що вона принесла заповіт у контору ще у березні 2022 року та просила передати йому (голові ОСОБА_1 ). Він забрав той заповіт додому, оскільки був період окупації ворогом частини Київської області, поклав серед своїх документів та забув про нього. Позивач запевнив, що не є родичем чи близькою людиною для ОСОБА_2 , взагалі слабо пам`ятає її, не знав про її смерть, а також не знав про заповіт.

Письмові документи підтверджують наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 77 років в Студеники Бориспільського району Київської області помела ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть (повторне) Серії НОМЕР_1 (а.с.46).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, в тому числі на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, 2,7675 га, яка розташована на території Студениківської сільської ради (кадастровий номер 3223383700:02:002:0050), та належала спадкодавці ОСОБА_2 на підставі державного акта серії КВ № 060240, виданого 30.01.2004 Переяслав-Хмельницькою РДА, що підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 3886678 від 07.12.2013 та про реєстрацію іншого речового права за № 494625 від 11.03.2014 на підставі договору оренди землі (а.с.47).

17.03.2014 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканка с. Жовтневе (нині Студеники) склала заповіт, яким належну їй згідно державного акта серії КВ № 060240 земельну ділянку площею 2,7675 га сільськогосподарського призначення, з кадастровим номером: 3223383700:02:002:0050 заповіла ОСОБА_1 , 1954 р.н. Цей заповіт посвідчений 17.03.2014 о 11:50 секретарем виконавчого комітету Жовтневої сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області Стрижак Н.Г. та зареєстрований в реєстрі за №17 (а.с.42).

Письмові пояснення свідка ОСОБА_4 , 1977 р.н., свідчать, що він обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та за відмову від дачі показань (ст. 384 та ст. 385 КК України) та повністю підтверджує, викладені у позовній заяві обставини про те, що ОСОБА_2 у березні 2022 року передала йому - ОСОБА_4 заповіт щодо своєї земельної ділянки (паю) для подальшої передачі його вигодонабувачу за заповітом ОСОБА_1 , про що він (свідок) забув та згадав лише у лютому 2026 року, після чого віддав заповіт позивачу.

Листом № 44/01-16 від 21.02.2026 приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Остапенко Є.Є. на усне звернення ОСОБА_1 про заведення спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 роз`яснив порядок прийняття спадщини та рекомендував звернутися до суду, так як ним пропущений шестимісячний строк, встановлений для прийняття спадщини (а.с.44).

Витяг зі спадкового реєстру ( спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 84256284 від 21.02.2026, наданий приватним нотаріусом Остапенко Є.Є., свідчить, що після смерті у 2024 році ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась (а.с.46 звор.) .

Відповідно до листа-відповіді за №252 від 06.03.2026 голови Студениківської сільської ради Лях М.О. ОСОБА_2 , як померла ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно даних Реєстру територіальної громади за вказаною адресою ОСОБА_2 була зареєстрована одна (а.с.29-30)

Подані позивачем письмові документи визнаються судом достовірними, належними та допустимими, які в своїй сукупності разом з показаннями свідків є достатніми для встановлення фактичних обставин та ухвалення рішення у справі.

Згідно визначення у ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Тож заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає юридичної сили лише у разі смерті заповідача. Призначення особи спадкоємцем є особистим правом заповідача, яке не може бути делеговане (ст. 1234 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом частин 1 та 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За змістом частин 1,2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, що передбачено ч.1 ст. 1270 ЦК України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Верховний Суд у постанові від 15.04.2021 у справі № 591/1271/18 та багатьох інших погодився з правовим висновком Верховного Суду України у постанові від 23.08.2017 № 6-1320цс17, звернувши увагу на те, що у спірних правовідносинах необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Така правова уточнена (конкретизована) постановою Великою Палатою Верховного Суду від 26.06.2024 в справі № 686/5757/23.

У згаданій постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, оскільки в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов`язані з набуттям нею певних прав, що випливають із спадкування. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Тобто, необізнаність про наявність заповіту може вважатись поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступні черги спадкоємців за законом за відсутності спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.

Встановлено, що заповідач ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і після її смерті ніхто із спадкоємців не заявив про свої права на її майно, спадкова справа не заведена. Водночас, ОСОБА_1 є спадкоємцем земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за заповітом ОСОБА_2 від 17.03.2014, посвідченим секретарем виконкому Студенківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Стрижак Н.Г., однак пропустив строк для прийняття спадщини, оскільки не перебував в родинних, дружніх або інших близьких відносинах із заповідачем ОСОБА_2 , не мав права на спадкування за законом, а тому не знав ні про смерть останньої, ні про існування заповіту на свою користь, що стало перешкодою в реалізації позивачем свого спадкового права у визначений законом строк.

Такі причини пропуску строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини є поважними, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 206, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Студениківської сільської ради Студениківської ТГ Бориспільського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визначений судом строк обчислювати з дня набрання рішенням законної сили.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.О. Залеська