Ухвала суду № 139566102, 24.08.2026, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

У Х В А Л А

24 серпня 2026 року Справа №381/3654/26

Суддя Макарівського районного суду Київської області Косенко А.В., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України за позовною заявою

Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної шкоди,

в с т а н о в и в :

07.07.2026 року до Макарівського районного суду Київської області надійшла цивільна справа за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної шкоди, разом із ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15.06.2026 року про передачу справи за підсудністю та згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2026 року передана на розгляд судді Макарівського районного суду Київської області Косенко А.В.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 08.07.2026 року вказану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з тим, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, з огляду на наступне.

1) Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ставки судового збору, згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за позов майнового характеру, що сплачується юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 3 328 грн і не більше 1 164 800 грн.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем не долучено квитанцію про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В прохальній частині позовної заяви представником позивача заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з частинами 1, 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Перевіривши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік суб`єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Системний аналіз наведеної норми Закону дає підстави для висновку, що положення пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Тому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати суду докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

З огляду на викладене, судом встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3328,00 грн, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Інформація щодо реквізитів для сплати судового збору розміщена в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України https://mk.ko.court.gov.ua/sud1016/.

2) У порушення п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

3) У порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві відсутні відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

4) У порушення п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

5) У порушення п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У зв`язку із наведеним, заявнику було надано строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви 5 (п`ять) днів з моменту отримання копії вищезгаданої ухвали суду та вказано, що недоліки мають бути усунуті шляхом подання нової редакції позовної заяви у кількості примірників відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, з урахуванням виправлених вказаних вище зауважень; надати документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, вказаних вище, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Копію ухвали суду від 08.07.2026 року позивач Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області отримав 29.07.2026 року шляхом надсилання вказаної ухвали до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

11.08.2026 року від позивача Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, до суду надійшла заява про усунення недоліків. Проте, вказані в ухвалі суду недоліки позовної заяви були усунуті лише частково, в частині надання документу, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно із ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У відповідності до вимог ч. 5 та ч. 6 ст. 185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Копія позовної заяви залишається в суді.

Додатково слід зазначити, що в ухвалі Європейського суду з прав людини від 08.01.2008 року щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, яку намагаються досягнути.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).

За таких обставин, наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 353-355 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної шкоди вважати неподаною та повернути її особі, що її подала.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтями 353-355 ЦПК України безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя А.В. Косенко