Рішення № 139565959, 08.09.2026, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/460/26

Номер провадження: 2/365/549/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

08 вересня 2026 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Хижного Р.В.

за участю секретаря судового засідання Середи Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року уповноважений представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»), адвокат Усенко М.І. звернувся до суду з вище вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 28138-01/2025 від 13.01.2025 року в загальному розмірі 21720 гривень, сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 13.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (далі ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП») та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений Договір про надання фінансового кредиту № 28138-01/2025 (далі Кредитний договір № 28138-01/2025, Договір), відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит в розмірі 6000 гривень та зобов`язувалася сплатити кредитні кошти і відсотки за користування кредитом у строки встановлені Кредитним договором. Кредитний договір укладений у вигляді електронного документа у відповідності до ст. 11, 12 закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» умови Кредитного договору № 28138-01/2025 виконало в повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти в обсязі та у строк, визначені умовами цього договору. Відповідачка зі свого боку не виконала належним чином умови Кредитного договору № 28138-01/2025, своєчасно повернення тіла кредиту та інших платежів не здійснила.

19.06.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 19062025, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 28138-01/2025 позивачу.

Станом на дату подання позовної заяви сума заборгованості відповідачки становить 21720 гривень, з них: 6000 гривень заборгованість за тілом кредиту; 4860 гривень заборгованість за відсотками; заборгованість за штрафом 10860 гривень.

Відповідачка ОСОБА_1 право на подачу відзиву не скористалась.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 29.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено розгляд справи по суті, встановлено відповідні строки для подання заяв по суті справи. За клопотанням представника позивача витребувано докази.

В судове засідання позивач свого представника не направив, про час і місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином. Представник позивача ОСОБА_2 направив до суду клопотання про розгляд справи у відсутність сторони позивача, позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення у справі.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи у її відсутність не подала. Про час, дату та місце розгляду справи відповідачка була повідомлена належним чином.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Провівши заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

З досліджених письмових доказів судом встановлено, що 13.01.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 28138-01/2025, за умовами якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» надало відповідачці грошові кошти в розмірі 6000 гривень, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

Укладаючи кредитний договір ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідачка підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Y933.

13.01.2025 року відповідачкою також підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено основні умови кредитування, інформацію щодо процентної ставки, порядок повернення кредиту.

Відповідно до умов Договору відповідачка отримав кошти в розмірі 6000 гривень (п.1.1 Договору).

Кредит надається на власні потреби клієнта строком на 120 днів. Дата надання кредиту 13.01.2025 року. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 12.05.2025 року (пункт 1.2 Договору).

Згідно з пунктом 1.4.1 Договору, денна процентна ставка становить 0,98 % та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в пункті 1.2 цього Договору.

Пунктом 1.6 Договору визначено, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта уключаючи використання реквізитів платіжної картки № 5168-75хх-хххх-3061, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 13080 гривень, реальна річна процентна ставка, відсотків річних 2572,74 %.

Також відповідачкою підписано додаток № 1 до Договору, яким визначено графік платежів за вказаним договором (а.с. 6-20).

ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» зобов`язання за Кредитним договором № 28138-01/2025 виконало, перерахувавши відповідачці на картку № НОМЕР_1 , вказану у договорі суму 6000 гривень, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 17.02.2026 року (а.с. 21).

Належність банківської картки відповідачці, а також зарахування коштів на картковий рахунок відповідачки підтверджується інформацією АТ КБ "ПРИВАТ БАНК" та випискою по картковому рахунку (а.с. 61-62).

19.06.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 19062025, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал" отримало право вимоги до боржників за кредитними договорами.

Відповідно до Витягу Реєстру боржників до Договору факторингу № 19062025 від 19.06.2025 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 21720 гривень, що складається з: 6000 гривень заборгованість за тілом кредиту; 4860 гривень заборгованість за відсотками; заборгованість за штрафом 10860 гривень (а.с. 24(зворот)-30).

Між сторонами виник спір стосовно неналежного виконання відповідачкою взятих на себе кредитних зобов`язань.

Відповідачка повідомлялася про відступлення права вимоги на користь позивача та необхідність погашення кредитної заборгованості (а.с. 31).

Відповідачка не здійснила погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», ні на рахунки попереднього кредитора.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» передбачено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 10, 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою ст. 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, як вбачається зі здійсненого позивачем розрахунку заборгованості, останнім нараховано штраф в розмірі 10860 гривень, який, на переконання суду, не підлягає стягненню з відповідачки, виходячи з такого.

Відповідно до п.5.3. Договору, у випадку прострочення Клієнтом сплати процентів та сплати тіла кредиту відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, нараховується неустойка у вигляді штрафу: в розімірі 100 % від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежів, за відповідний розрахунковий (платжіний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України.

Так, відповідно до ст. 549 ЦК України та умов кредитного договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу неустойку. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Однак відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, такий неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку та на даний час є чинним.

Враховуючи те, що в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов`язання, суд прийшов до висновку, що правові підстави для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідачки штрафу відсутні.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконувала свої зобов`язання згідно з умовами Кредитного договору № 28138-01/2025 від 13.01.2025 року, що призвело до виникнення кредитної заборгованості в загальному розмірі 10860 гривень, яка складається з: 6000 гривень заборгованість за тілом кредиту; 4860 гривень заборгованість за відсотками. Право вимоги до відповідачки перейшло до позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі Договору факторингу № 19062025 від 19.06.2025 року. Відповідачка своїх заперечень щодо позовних вимог, а також належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог, не надала. Розрахунок заборгованості не оспорює.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 28138-01/2025 від 13.01.2025 року в загальному розмірі 10860 гривень.

В частині розподілу судових витрат суд приходить до наступного.

За подання позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 гривень (а.с. 46).

Позивач у позові просив стягнути з відповідачки на свою користь понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 8000,00 гривень.

В обґрунтування витрат на правничу допомогу позивачем надано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер, Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», акт № 966 наданих послуг від 11.05.2026 року, детальний опис наданих послуг (а.с. 32(зворот)-36).

Верховним Судом неодноразово висловлювалася позиція, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2024 року у справі № 357/7395/20, додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 грудня 2024 року у справі № 206/5280/21).

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

У даній справі судом враховано незначну складність категорії справи, спірні правовідносини не є новими у судовій практиці, крім того, аналогічні позови цього позивача до інших відповідачів вже розглядались судами.

Крім того, суд враховує, що розгляд справи проведено у спрощеному провадженні, сторони у судове засідання не зявлялись, у справі застосовано заочний розгляд.

Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування 8000,00 гривень витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідає критерію розумності їхнього розміру. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Відтак, з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, а також часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідачки, має становити 4000 гривень.

Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачки в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1331,20 гривень, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 205, 207, 512, 513, 514, 515, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 628, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 223, 247, 280, 281, 282, 284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 28138-01/2025 від 13.01.2025 року в загальному розмірі 10860 (десять тисяч вісімсот шістдесят) гривень 00 копійок, з яких: 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок заборгованість за тілом кредиту; 4860 (чотири тисячі вісімсот шістдесят) гривень 00 копійок заборгованість за відсотками.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» сплачений судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Згурівським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідачки.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: 79018, місто Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 , в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614.

Відповідачка: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Головуючий суддя Р.В. Хижний