Рішення № 139565944, 08.09.2026, Вишгородський районний суд Київської області

08.09.2026 Справа № 363/2493/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді Олійник С.В.,

за участі секретаря Захарової Н.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вишгородського районного суду Київської області в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗЕТКА.УА», третя особа ФОП ОСОБА_2 , про захист прав споживачів, розірвання договору та повернення грошових коштів,

встановив:

21 квітня 2026 року позивачка звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗЕТКА.УА» (далі ТОВ «РОЗЕТКА.УА», відповідач), у якому просить визнати договір купівлі-продажу розірваним та стягнути з відповідача сплачені за товар грошові кошти в розмірі 12 499 грн, 2 000 грн моральної шкоди, 645 грн 50 коп. інфляційних втрат та 215 грн 73 коп. трьох відсотків річних від простроченої суми.

В обґрунтування позову позивачка зазначає, що 20 лютого 2025 року в інтернет-магазині ТОВ «РОЗЕТКА.УА» вона придбала робот для миття вікон «HUTT W8», серійний номер 2303010012290145, вартістю 12 499 грн. Оплата за товар здійснена у безготівковій формі, що підтверджується фіскальним чеком № wub1IDZUOPE від 20 лютого 2025 року. Відповідно до гарантійного талона гарантійний строк на товар становить 24 місяці (2 роки) з дати продажу. 23 серпня 2025 року, тобто в межах гарантійного строку, робот для миття вікон HUTT W8 вийшов з ладу. Під час експлуатації пристрій почав повідомляти про необхідність перезавантаження, однак вимкнути або перезавантажити його було неможливо. Пристрій вимкнувся лише після повного розрядження акумулятора, після чого повторно ввімкнути його стало неможливо. 28 серпня 2025 року вона звернулася до сервісного центру HUTT для встановлення причин несправності. 04 вересня 2025 року працівник сервісного центру повідомив про корозію внутрішніх вузлів та численні короткі замикання, припустивши можливе потрапляння рідини всередину пристрою. 09 вересня 2025 року сервісним центром HUTT складено висновок № 1029, на якому міститься штамп SmartRobot.ua. У висновку зафіксовано корозійні пошкодження головної плати, акумулятора, двох із чотирьох датчиків обриву, датчика тиску, мотора, більшості шлейфових з`єднань, а також численні короткі замикання та пошкодження акумулятора. Причиною несправності сервісний центр зазначив потрапляння рідини ззовні та вказав, що такий випадок не є гарантійним. Із зазначеним висновком не погоджується, оскільки, за її твердженням, додаткова рідина, у тому числі мийні засоби, крім передбаченої конструкцією системи розпилення робота, не використовувалася. При цьому сервісним центром, на її думку, не встановлено належними та допустимими доказами, що пошкодження виникли саме внаслідок порушення нею правил експлуатації. Зазначає, що сервісним центром не досліджено інші можливі причини виникнення корозії та несправності, зокрема неналежне зберігання товару до його продажу, використання матеріалів, нестійких до корозії, конструктивні недоліки або програмний збій системи розпилення. 15 вересня 2025 року звернулася до ТОВ «РОЗЕТКА.УА» із заявою про обмін товару або повернення сплачених за нього грошових коштів у розмірі 12 499 грн на підставі статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів». 22 вересня 2025 року відповідач листом № 22-09/25-655 відмовив у поверненні грошових коштів або заміні товару, посилаючись на порушення позивачкою умов експлуатації товару. 26 вересня 2025 року позивачка звернулася до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів зі скаргою. Листом від 07 жовтня 2025 року № В-622/К-7035 позивачку повідомлено про необхідність проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо ТОВ «РОЗЕТКА.УА». Станом на день звернення до суду інформація про результати такого заходу позивачці не надана. Відповідач товар на аналогічний не замінив та сплачені за нього грошові кошти у розмірі 12 499 грн не повернув. Придбаний товар використовувався нею лише два рази та був придбаний для безпечного миття вікон у квартирі на високому поверсі. Для придбання товару вона оформила кредит, який сплачувала протягом 10 місяців, у тому числі після виходу товару з ладу. Унаслідок відмови відповідача у поверненні коштів або заміні товару позивачка була змушена витрачати час та докладати зусиль для звернення до сервісного центру, відповідача, Держпродспоживслужби та суду з метою захисту своїх прав як споживача. Зазначені обставини, спричинили їй моральну шкоду, яку вона оцінює у 2 000 грн. Посилаючись на частину другу статті 625 ЦК України, просить стягнути інфляційні втрати та три відсотки річних за період з 22 вересня 2025 року по 21 квітня 2026 року. За розрахунком, три відсотки річних становлять 216 грн, виходячи з розрахунку: 12 499 х 210 х 3/ 100/ 365. Інфляційні втрати за цей же період, відповідно до проведеного нею розрахунку, становлять 645 грн. Придбаний товар має істотний недолік, а відповідач безпідставно відмовив у заміні товару або поверненні його вартості, чим порушив її права як споживача.

Процесуальні дії у справі.

23 квітня 2026 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

18 травня 2026 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач визнав факт укладення 20 лютого 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «РОЗЕТКА.УА» договору купівлі-продажу робота для миття вікон «HUTT W8», серійний номер 2303010012290145, вартістю 12 499 грн. Разом із тим зазначив, що протягом тривалого часу після придбання товару позивачка користувалася ним без будь-яких зауважень щодо його якості, працездатності чи відповідності заявленим характеристикам. Звернення щодо несправності відбулося лише через понад шість місяців після передачі товару, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність очевидних або прихованих виробничих дефектів товару на момент його продажу. Безпосередньої участі у гарантійній діагностиці товару не брав, оскільки позивачка самостійно звернулася безпосередньо до авторизованого сервісного центру виробника HUTT. За результатами проведеної діагностики авторизованим сервісним центром HUTT складено висновок № 1029 від 09 вересня 2025 року, відповідно до якого виявлено значне потрапляння рідини у внутрішню частину пристрою, що спричинило корозію елементів плати та турбіни, пошкодження акумуляторної батареї та датчиків орієнтації у просторі. Сервісним центром також проведено тестування системи подачі та зберігання рідини на герметичність, за результатами якого технічних несправностей та порушень герметичності не виявлено. На думку відповідача, це підтверджує потрапляння рідини до пристрою ззовні. Послався на те, що інструкцією з експлуатації передбачено контакт рідини лише із зовнішніми елементами робота-мийника, зокрема серветками та поверхнею очищення, тоді як потрапляння рідини всередину пристрою не допускається. З огляду на результати діагностики сервісний центр відмовив у гарантійному ремонті у зв`язку з відсутністю гарантійного випадку. Крім того, з метою додаткової перевірки обставин проведеної діагностики відповідач звернувся до постачальника товарів бренду HUTT ТОВ «СМАРТРОБОТ ЮА». У відповідь на цей запит ТОВ «СМАРТРОБОТ ЮА» листом вих. № 01/05 від 04 травня 2026 року повідомило, що гарантійне сервісне обслуговування роботів-мийників HUTT здійснює ФОП ОСОБА_2 , сервісний центр якого розташований за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаному листі зазначено, що 28 серпня 2025 року ФОП ОСОБА_2 отримав звернення № 1029 щодо гарантійного обслуговування робота-мийника моделі HUTT W8, серійний номер 2303010012290145, зі скаргою на те, що пристрій не вмикається. За результатами діагностики, яка тривала сім робочих днів, сервісним центром встановлено, на його думку, грубе порушення правил експлуатації товару, а саме потрапляння значної кількості рідини всередину пристрою, що спричинило корозію елементів плати та турбіни, пошкодження акумуляторної батареї та датчиків орієнтації у просторі. Також зазначено, що проведене тестування системи подачі рідини пристрою на герметичність не виявило будь-яких технічних несправностей чи порушень герметичності, що, на думку сервісного центру, свідчить про потрапляння рідини до внутрішньої частини пристрою ззовні. 09 вересня 2025 року пристрій було повернуто клієнту разом із відповідним актом за зверненням № 1029. Вважає, що позивачка не надала належних та допустимих доказів на спростування висновків авторизованого сервісного центру, зокрема не надала висновку незалежної експертизи чи альтернативного технічного дослідження, яке б підтверджувало наявність виробничого дефекту. Саме по собі виявлення несправності товару після тривалого періоду його експлуатації не свідчить про наявність виробничого дефекту або недоліків, які існували на момент передачі товару покупцеві. Посилаючись на частину чотирнадцяту статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», вважає, що вимоги позивачки не підлягають задоволенню, оскільки недоліки товару виникли внаслідок порушення правил його експлуатації. Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди відповідач зазначив, що позивачка не надала належних доказів факту заподіяння моральної шкоди, характеру моральних страждань, їх інтенсивності, тривалості, причинного зв`язку між діями відповідача та заявленими переживаннями, а також обґрунтування розміру компенсації. Щодо інфляційних втрат та трьох відсотків річних відповідач зазначив, що такі вимоги можуть бути заявлені лише за наявності простроченого грошового зобов`язання. Оскільки відповідач не має перед позивачкою невиконаного або простроченого грошового зобов`язання, правові підстави для їх стягнення відсутні.

19 травня 2026 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

15 червня 2026 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

16 червня 2026 року ухвалою суду до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено ФОП ОСОБА_2 та зобов`язано позивачку і третю особу надати відповіді на питання, поставлені у відзиві.

26 червня 2026 року позивачка на виконання ухвали суду від 16 червня 2026 року надала письмові відповіді на питання, поставлені у відзиві. У відповідях позивачка зазначила, що після отримання висновку сервісного центру від 09 вересня 2025 року до незалежної установи або спеціаліста вона не зверталася, оскільки, на її думку, не зобов`язана була цього робити. Позивачка вказала, що правила експлуатації товару не порушувала, а якщо система подачі води не має пошкоджень та подача води здійснюється через розбризкування, відповідач мав встановити причину виникнення корозії, яка, за твердженням сервісного центру, призвела до численних коротких замикань.

22 липня 2026 року на адресу суду від третьої особи надійшли письмові пояснення щодо позову.У поясненнях ФОП ОСОБА_2 зазначив, що періодично здійснював гарантійне сервісне обслуговування товарів, які реалізуються постачальником, у тому числі через торговельний майданчик « ІНФОРМАЦІЯ_1 », зокрема роботів-мийників для вікон HUTT.

28 серпня 2025 року ФОП ОСОБА_2 отримав звернення № 1029 щодо гарантійного обслуговування моделі HUTT W8, серійний номер 2303010012290145, зі скаргою на те, що прилад не вмикається. У ході діагностики ним було виявлено, на його думку, грубе порушення правил експлуатації, а саме потрапляння значної кількості рідини всередину пристрою, що призвело до корозії елементів плати та турбіни, пошкодження акумуляторної батареї та датчиків орієнтації у просторі. Також було проведено тестування системи подачі рідини пристрою на герметичність, за результатами якого проблем не виявлено. На думку третьої особи, це свідчить про потрапляння мийної рідини до пристрою ззовні та відсутність виробничого браку чи дефектів виробу або його вузлів. На підставі проведеної діагностики та тестування у гарантійному ремонті було відмовлено у зв`язку з відсутністю гарантійного випадку. Третя особа просила у задоволенні позову відмовити.

04 серпня 2026 року позивачка подала відповідь на пояснення третьої особи, у якій не погодилася з висновками ФОП ОСОБА_2 .Позивачка зазначила, що висновки про порушення нею правил експлуатації є припущеннями та не підтверджені належними доказами. На її думку, висновок № 1029 від 09 вересня 2025 року підтверджує лише наявність корозійних пошкоджень, численних коротких замикань та інших несправностей, але не встановлює факту порушення нею правил експлуатації. Позивачка звернула увагу, що у висновку не зазначено, яким саме чином, коли та за яких обставин рідина потрапила до внутрішньої частини пристрою, а також не встановлено причин виникнення корозії. Крім того, позивачка вказала, що сервісним центром не досліджувалася можливість наявності конструктивного дефекту, неналежної якості матеріалів внутрішніх деталей, їх недостатньої стійкості до корозії, а також можливість виникнення несправності до продажу товару або внаслідок програмного збою системи розпилення. Позивачка вважає, що придбаний товар має істотний недолік, оскільки не виконує свого функціонального призначення, не реагує на команди, не вмикається та, за її твердженням, не підлягає ремонту.На думку позивачки, тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладається на продавця, який мав звернутися до незалежної установи або спеціаліста для встановлення причин виникнення корозії та інших несправностей.

Позиції учасників справи.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив розглянути справу за його відсутності, проти позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив відмовити у їх задоволенні.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, у письмових поясненнях просила розглянути справу за її відсутності, проти позовних вимог заперечувала та просила відмовити у їх задоволенні.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом установлено, що 20 лютого 2025 року ОСОБА_1 придбала у ТОВ «РОЗЕТКА.УА» робот для миття вікон HUTT W8, серійний номер 2303010012290145, вартістю 12 499 грн, що підтверджується фіскальним чеком № wub1IDZUOPE від 20 лютого 2025 року.

Згідно з гарантійним талоном гарантійний строк на пристрій становить два роки з моменту продажу. Гарантійний строк на акумулятор становить шість місяців із дати придбання. Термін служби пристрою становить три роки від дати продажу.

З матеріалів справи вбачається, що 28 серпня 2025 року позивачка звернулася до сервісного центру HUTT щодо встановлення причин несправності придбаного товару.

З висновку сервісного центру HUTT № 1029 від 09 вересня 2025 року вбачається, що в обладнанні HUTT W8 із заявленими несправностями «не вмикається і постійно заряджається» виявлено корозійні пошкодження головної плати, акумулятора, двох із чотирьох датчиків обриву, датчика тиску, мотора, а також більшості шлейфових з`єднань.

Крім того, зафіксовано численні короткі замикання на головній платі та на двох із чотирьох датчиків обриву, а також здуття акумулятора внаслідок неконтрольованих внутрішніх хімічних процесів.

Причиною пошкоджень у висновку зазначено потрапляння рідини у шлейфи силового кабелю живлення та подальше коротке замикання.

У висновку також зазначено, що кількість корозійних уражень свідчить про значне потрапляння рідини у внутрішню частину пристрою. При цьому під час перевірки системи розпилення та зберігання рідини на герметичність пошкоджень не виявлено, у зв`язку з чим сервісний центр дійшов висновку про потрапляння рідини ззовні.

15 вересня 2025 року позивачка звернулася до ТОВ «РОЗЕТКА.УА» із заявою про обмін або повернення товару неналежної якості, у якій просила обміняти товар або повернути сплачені за нього грошові кошти в розмірі 12 499 грн.

22 вересня 2025 року ТОВ «РОЗЕТКА.УА» листом № 22-09/25-655 повідомило позивачку про відмову у задоволенні її вимог, посилаючись на те, що несправність товару виникла не з вини виробника або продавця.

26 вересня 2025 року позивачка звернулася до Держпродспоживслужби зі скаргою щодо неналежної якості товару.

Листом від 07 жовтня 2025 року № В-622/К-7035 Держпродспоживслужба повідомила про вжиття заходів щодо організації державного нагляду (контролю) за зверненням позивачки.

04 травня 2026 року ТОВ «СМАРТРОБОТ ЮА» надало відповідачу лист-пояснення вих. № 01/05 щодо проведеної діагностики товару, у якому підтвердило обставини, викладені у висновку сервісного центру.

Застосовані норми права.

Закон України "Про захист прав споживачів" регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів", договором є усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", або іншими документами (далі - розрахунковий документ).

У відповідності до п. 13 ст. 1 цього Закону, належна якість товару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах, та умовам договору із споживачем.

У розумінні п. 18 ст. 1 Закону продавець, це суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації, а у відповідності до п. 22 споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Статтею 1-1 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про захист прав споживачів" законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 Закону споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про захист прав споживачів", виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором. Гарантійний строк на комплектуючі вироби повинен бути не менший, ніж гарантійний строк на основний виріб, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором. Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або будь-якому іншому документі, що додається до продукції.

Відповідно до ч. 9 ст. 12 Закону України "Про захист прав споживачів", при пред`явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред`явлення або за згодою сторін в інший строк. На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані створювати (мати) обмінний фонд товарів. Перелік таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України. За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

Згідно з умовами ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про захист прав споживачів" крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Правові наслідки передання товару неналежної якості та права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості визначені також статтею 678 ЦК України та статтею 8 Закону України "Про захист прав споживачів".

Згідно ст. 6 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про захист прав споживачів" при придбанні товару неналежної якості споживач має право: обміняти непродовольчий товар неналежної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, але лише протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не був оголошений продавцем.

Згідно ст. 21, 22 Закону крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою. Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно до п. 4 ст. 17 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов`язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції.

Положення ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції" вказують на те, що продукція є такою, що має дефект, у разі, коли вона не відповідне рівню безпеки, на яку споживач або користувач має право розраховувати виходячи з усіх обставин, зокрема пов`язаних з розробленням, виробництвом, обігом, транспортуванням, зберіганням, встановленням, технічним обслуговуванням, споживанням, використанням, знищенням (утилізацією, переробкою) цієї продукції, а також наданням застережень та іншої інформації про таку продукцію, а стаття 6 цього Закону вказує на обов`язок потерпілого довести: наявність шкоди, наявність дефекту в продукції, наявність причинно- наслідкового зв`язку між дефектом в продукції та шкодою.

Порядок повернення сплачених за товар, що використовувався та на думку споживача має певний недолік, грошових коштів регламентується та чітко встановлений ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів".

Так, ст. 83 Закону встановлює, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця) або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми, вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар. Так, положення п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 8 Закону можуть застосовуватись виключно у випадку, якщо у товарі виявлено протягом встановленого гарантійного строку істотні недоліки.

У відповідності до ч. 14 ст. 8 вказаного Закону, вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону, істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. З викладених норм Закону видно, що повернення сплачених за товар грошових коштів чи міна товару на аналогічний можлива виключно у випадках коли у такому товарі наявний істотний недолік. Для можливості проведення діагностики, та у разі необхідності проведення гарантійного ремонту, а у випадку наявності у товарі істотного недоліку проведення грошових коштів позивачу.

У разі виявлення недоліків у товарі, правовідносини сторін регламентуються ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів". При цьому, законодавець розмежував поняття "недолік", "істотний недолік" та наслідки їх виявлення.

Згідно абз. 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. Згідно абз. 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) заміни товар на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Відповідно до п. 12 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів", істотний недолік - це недолік, який (1) робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, (2) виник з вини виробника (продавця, виконавця), (3) після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад 14 календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що право вимоги розірвання договору купівлі-продажу товару виникає у споживача за умови виявлення саме істотного недоліку протягом гарантійного строку, який виник з вини виробника товару. При цьому, для віднесення виявленого недоліку до числа істотних, недолік обов`язково повинен: (1) роботи неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, (2) бути таким, що виник з вини виробника товару, (3) після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин та має бути наділеним хоча б однією з ознак, передбачених підпунктами "а" - "в" п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" у сукупності.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до абзацу другого частини 4 статті 17 Закону України "Про захист прав споживачів", у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Тобто, відповідно до цієї статті обов`язок організації проведення експертизи продукції покладено на продавця. Однак, вказані дії продавцем мають бути вчинені за згодою покупця та при його зверненні з приводу втрати якості продукції. Саме на споживача покладається обов`язок довести наявність істотного дефекту продукції, а тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.

Відповідно до статті 673 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Статтею 675 ЦК України передбачено, що товар має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом установленого гарантійного строку недоліків товару споживач має право вимагати, зокрема, пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк або відшкодування витрат на усунення таких недоліків.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» істотним є недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з установлених законом ознак, зокрема не може бути усунутий або його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів.

Відповідно до статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її цивільного права.

Мотиви та висновки суду

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом установлено, що 20 лютого 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «РОЗЕТКА.УА» укладено договір роздрібної купівлі-продажу робота для миття вікон HUTT W8, серійний номер 2303010012290145, вартістю 12 499 грн.

Факт укладення договору, придбання товару та сплати його вартості сторонами не оспорюється та підтверджується фіскальним чеком № wub1IDZUOPE від 20 лютого 2025 року.

Згідно з гарантійним талоном гарантійний строк на придбаний товар становить два роки з моменту продажу. Отже, на час виникнення несправності товар перебував у межах гарантійного строку.

Таким чином, право споживача на розірвання договору купівлі-продажу та повернення сплаченої за товар грошової суми пов`язане не лише з фактом несправності товару, а з установленням саме істотного недоліку, який виник з вини виробника або продавця та відповідає визначеним законом ознакам.

Судом установлено, що 28 серпня 2025 року позивачка звернулася до сервісного центру HUTT зі скаргою на несправність придбаного товару.

За результатами проведеної діагностики сервісним центром HUTT складено висновок № 1029 від 09 вересня 2025 року.

Зі змісту вказаного висновку вбачається, що у роботі для миття вікон HUTT W8 виявлено корозійні пошкодження головної плати, акумулятора, двох із чотирьох датчиків обриву, датчика тиску, мотора та більшості шлейфових з`єднань, а також численні короткі замикання та пошкодження акумулятора.

Причиною пошкоджень сервісним центром зазначено потрапляння рідини у шлейфи силового кабелю живлення та подальше коротке замикання.

При цьому у висновку зазначено, що кількість корозійних уражень свідчить про значне потрапляння рідини у внутрішню частину пристрою. За результатами перевірки системи розпилення та зберігання рідини на герметичність пошкоджень не виявлено, у зв`язку з чим сервісний центр дійшов висновку про потрапляння рідини у внутрішню частину пристрою ззовні.

За результатами діагностики у гарантійному ремонті позивачці відмовлено.

Наведені обставини підтверджуються також поясненнями ФОП ОСОБА_2 , який безпосередньо здійснював діагностику товару, та листом ТОВ «СМАРТРОБОТ ЮА» вих. № 01/05 від 04 травня 2026 року, яким підтверджено проведення діагностики та її результати.

Суд оцінює зазначені докази у сукупності з іншими матеріалами справи та враховує, що факт наявності несправностей у придбаному товарі сторонами фактично не заперечується.

Разом з тим предметом доказування у цій справі є не лише факт несправності товару, а й обставини, з якими закон пов`язує виникнення у споживача права вимагати розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми, зокрема наявність істотного недоліку та вини виробника або продавця у його виникненні.

Позивачка, заперечуючи висновки сервісного центру, посилається на те, що правил експлуатації товару не порушувала, а потрапляння рідини всередину пристрою могло бути зумовлено іншими причинами, у тому числі конструктивними недоліками, неналежною якістю матеріалів, недостатньою корозійною стійкістю внутрішніх деталей або програмним збоєм.

Однак доказів на підтвердження зазначених обставин суду не надано.

Зокрема, після отримання висновку сервісного центру позивачка не зверталася до незалежної експертної установи або відповідного спеціаліста для встановлення причин виникнення виявлених пошкоджень, не надала суду висновку експерта чи іншого технічного дослідження, яке б спростовувало результати проведеної діагностики.

Також під час розгляду справи позивачкою не заявлялося клопотання про призначення судової експертизи для встановлення причин виникнення корозійних пошкоджень, коротких замикань та інших несправностей товару.

Самі по собі посилання позивачки на можливість існування інших причин несправності товару не є доказом їх фактичного існування.

При цьому суд враховує, що відповідно до частини чотирнадцятої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання.

У даному випадку відповідач на підтвердження своїх заперечень послався на результати технічної діагностики, проведеної сервісним центром, який установив наявність значного потрапляння рідини у внутрішню частину пристрою та відсутність порушень герметичності штатної системи подачі та зберігання рідини.

Водночас суд не вбачає підстав вважати доведеним саме конкретний спосіб або обставини потрапляння рідини до пристрою, оскільки такі обставини безпосередньо у висновку сервісного центру не встановлені.

Разом з тим ця обставина сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки позивачка, заявляючи вимогу про розірвання договору та повернення вартості товару, повинна довести наявність істотного недоліку товару у розумінні пункту 12 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» та вини виробника або продавця у його виникненні.

Судом установлено лише факт виникнення несправності товару та наявність значних корозійних пошкоджень його внутрішніх компонентів.

Разом з тим матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що вказані пошкодження виникли внаслідок виробничого або конструктивного дефекту товару чи з вини продавця або виробника.

Не підтверджено також наявність інших обов`язкових ознак істотного недоліку, визначених пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів».

Зокрема, матеріалами справи не встановлено, що виявлений недолік після його усунення проявився знову, оскільки гарантійний ремонт товару не проводився. Не надано й доказів того, що такий недолік взагалі не може бути усунутий або що його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів.

Посилання позивачки на те, що товар не вмикається та фактично не виконує свого функціонального призначення, свідчить про його несправність, однак саме по собі не підтверджує істотності недоліку у розумінні наведених положень Закону.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачкою не доведено наявність сукупності передбачених законом умов, за яких виникає право на розірвання договору купівлі-продажу та повернення сплаченої за товар грошової суми.

Оскільки позивачкою не доведено істотного порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу, яке полягало б у передачі товару з істотним недоліком, що виник з вини продавця або виробника, підстави для розірвання договору в судовому порядку відсутні.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних суд зазначає таке. Передумовою застосування положень частини другої статті 625 ЦК України є наявність грошового зобов`язання та його прострочення. Оскільки судом не встановлено правових підстав для розірвання договору та повернення позивачці вартості товару, у відповідача не виникло грошового зобов`язання щодо повернення 12 499 грн, яке б могло вважатися простроченим. За таких обставин вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних також є безпідставними.

Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди суд зазначає таке. Судом не встановлено порушення відповідачем прав позивачки як споживача, яке б полягало у реалізації товару неналежної якості з істотним недоліком, що виник з вини продавця або виробника. Наведені позивачкою обставини щодо необхідності звернення до сервісного центру, відповідача, Держпродспоживслужби та суду самі по собі не свідчать про заподіяння їй моральної шкоди саме неправомірними діями відповідача та не є достатньою підставою для її відшкодування. Таким чином, вимога про стягнення моральної шкоди є похідною від основної вимоги та за встановлених у справі обставин також задоволенню не підлягає.

Оцінюючи доводи сторін та надані ними докази, суд виходить із того, що жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому суд бере до уваги, що обов`язок доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Наявність технічної несправності товару сторонами не заперечується, однак для задоволення заявлених позовних вимог необхідним є встановлення саме тих юридично значимих обставин, з якими закон пов`язує право споживача на розірвання договору та повернення вартості товару.Таких обставин у ході судового розгляду не встановлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачкою не доведено, що виявлені у роботі для миття вікон HUTT W8 недоліки є істотними у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» та виникли з вини виробника або продавця, а тому правові підстави для розірвання договору купівлі-продажу та стягнення з відповідача 12 499 грн відсутні. Відсутність правових підстав для задоволення основної позовної вимоги обумовлює також відсутність підстав для задоволення похідних вимог про стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та моральної шкоди.

За таких обставин у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗЕТКА.УА», третя особа ФОП ОСОБА_2 , про захист прав споживачів, розірвання договору та повернення грошових коштів слід відмовити у повному обсязі.

Щодо судового збору.

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

Звільнення споживача від сплати судового збору поширюється на розгляд справи в суді першої інстанції, а також на наступні стадії цивільного процесу, якщо спір пов`язаний із порушенням прав споживача.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачка як споживач звільнена від сплати судового збору, а позовні вимоги задоволенню не підлягають, судовий збір належить віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 7681, 89, 141, 263265 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗЕТКА.УА», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ФОП ОСОБА_2 , про захист прав споживача, розірвання договору купівлі-продажу та повернення грошових коштів відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня вручення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЗЕТКА.УА», ЄДРПОУ: 37193071, юридична адреса: 01103, м. Київ, бульв. Миколи Міхновського, буд. 8-А.

Третя особа: ФОП ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя С.В. Олійник