Ухвала суду № 139564541, 08.09.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/21394/24

Провадження № 2/344/390/26

У Х В А Л А

03 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Домбровської Г.В.,

при секретарі с/з Петришин Р.Р.,

за участі Позивача ОСОБА_1 , представника Позивача ОСОБА_2 , представника Відповідача ОСОБА_3 , представника третьої особи Бітківської Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про призначення судової психологічної експертизи дитини в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про зміну розміру аліментів, зміну способу участі у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини, зобов`язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського міського суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про зміну розміру аліментів, зміну способу участі у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини, зобов`язати вчинити певні дії.

В ході розгляду справи представником Відповідача подано до суду клопотання про призначення в даній справі судової психологічної експертизи дитини, на вирішення якої поставити наступні питання:

Чи є у ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 стійке небажання спілкуватися з батьком, ОСОБА_4 , чи це наслідок впливу одного з батьків?

Чи має місце психологічний тиск, маніпуляція або формування негативного ставлення ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 до батька ОСОБА_4 з боку матері?

Яким чином конфлікт між батьками впливає на психоемоційний стан ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

Який порядок спілкування з батьком ОСОБА_4 буде найбільш безпечним та відповідним інтересам ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

Чи має ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ознаки психологічної травми, пов`язаної з поведінкою одного з батьків?

Чи може ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 без шкоди психічному здоров`ю залишатися з батьком ОСОБА_4 без присутності матері, у тому числі на ніч?

Чи є у ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 страхи, які пов`язані саме з перебуванням із батьком/матір`ю, чи вони сформовані штучно?

Чи має ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 можливість самостійно спілкуватись з батьком ОСОБА_4 за своїм бажанням чи тільки з дозволу та під наглядом матері?

В обгрунтування клопотання представник посилалася на те, що при визначенні графіку спілкування з дитиною суди зобов`язані враховувати психологічний стан дитини, проте лише за умови призначення судово-психологічної експертизи у встановленому законом порядку у разі необхідності із урахуванням встановлених обставин справи. У даній справі є суперечності між заявами матері та батька, між висновком органу опіки та позицією відповідача, а також дані про психологічний стан дитини, які потребують професійної оцінки. Для правильного вирішення даної справи за для дотримання інтересів дитини потрібно з`ясувати відповідні питання.

Заявник в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Позивач та її представник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили, просили в його задоволенні відмовити, вважаючи відсутніми підстави для проведення експертизи. Вважали, що проведення психологічної експертизи суперечить інтересам дитини.

Представник органу опіки та піклування в судовому засіданні не вбачала підстав для призначення експертизи.

Проаналізувавши доводи учасників процесу, Суд зауважує наступне.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також відповідно до вимог ст. 79-80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства, які закріплені у статті 129 Конституції України, частині третій статті 2, статті 12 ЦПК України, є принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Передбачене статтями 12,13,49 ЦПК України право сторін на подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості щодо обставин, які мають значення для вирішення справи, кореспондуються з обов`язком суду сприяти здійсненню їхніх прав у випадках встановлених цим Кодексом. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тож певна обставина може вважатися доведеною, якщо інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Верховний Суд наголосив, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у справі № 401/1944/22, провадження № 61-10115св23 від 10 листопада 2023 року.

Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх та вимагати рівності щодо подання своїх доказів.

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

До доказів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, відповідно до статті 76 ЦПК України належать висновки експертів.

Висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (частини перша-третя статті 102 ЦПК України).

За положеннями статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності умов, визначених у частині першій цієї статті, а саме: якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та якщо сторонами(стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, при цьому учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновки експерта.

Підставою для призначення судової експертизи є саме необхідність з`ясування таких обставин, які потребують спеціальних знань, тобто тих, які виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі, та судді, який розглядає справу.

Призначення експертизи є частиною дослідження обставин по справі та, у сукупності з іншими обставинами, дає можливість суду максимально повно з`ясувати обставини по справі, сприятиме встановленню істини.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Дульський проти України» зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Отже, за загальним правилом експертиза призначається, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи та поданих доказів, при цьому у справі не має відповідних висновків експертів зі спірних питань або такі висновки є сумнівними.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи.

При цьому, статтею 111 ЦПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

У відповідності до 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.97 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», неприпустимо призначати експертизу у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.

Виходячи із предмета заявленого позову, суд вважає що для з`ясування обставин що мають значення для справи, не потрібні спеціальні знання в галузі, іншій, аніж право, обставини, що стосуються предмету доказування можливо встановити на підставі зібраних у справі доказів і необхідності у проведенні судової психологічної експертизи немає.

Крім того, проведення судової психологічної експертизи не буде вважатися таким, що здійснюється в інтересах дитини, якій рекомендовано зниження стресоутворюючих факторів.

Суд зазначає, що предметом даного спору є зміна способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, а тому оцінка можливих наслідків такого спілкування має ґрунтуватися виключно на принципі забезпечення найкращих інтересів дитини, як це передбачено статтями 3 та 12 Сімейного кодексу України.

Отже, зважаючи на конкретний предмет позову та обставини, які підлягають встановленню в рамках даного предмету, Суд вважає, що дані обставини можуть бути встановлені судом і без призначення експертизи, шляхом їх перевірки з точки зору права.

Відповідно у задоволенні клопотання про призначення судової психологічної експертизи належить відмовити.

Керуючись статями 2, 3, 12, 13, 19, 23, 103, 104, 107, 109, 110, 113, 139, 196-200, 252-253, 258, 260, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про призначення судової психологічної експертизи дитини в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про зміну розміру аліментів, зміну способу участі у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини, зобов`язати вчинити певні дії, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 08.09.2026 року.

Суддя Домбровська Г.В.