Рішення № 139564167, 07.09.2026, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/897/26

Провадження № 2/935/1003/26

РІШЕННЯ

Іменем України

07 вересня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Рибнікової М. М., за участю секретаря судового засідання Бондаренко Н. С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

До Коростишівського районного суду Житомирської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 77 721,50 грн.

В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначає, що 30.03.2025 між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1041890, за умовами якого остання отримала кредитні кошти у розмірі 12000 грн. 24.12.2025 між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №24122025/2, відповідно до умов якого останньому перейшло право вимоги до позичальників, включаючи відповідача. Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, в той час як відповідач не виконав свого зобов`язання. Сума заборгованості відповідача за договором №1041890 від 30.03.2025 складає 29416,00 грн, з яких: 9976 грн - заборгованість за основною сумою, 13440 грн заборгованість за комісією за обслуговування кредиту , 6000 грн заборгованість за неустойкою.

31.03.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8637503. В подальшому, 24.12.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №24122025/1, відповідно до умов якого останньому перейшло право вимоги до позичальників, включаючи відповідача. Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, в той час як відповідач не виконав свого зобов`язання. Сума заборгованості відповідача за договором №8637503 від 31.03.2025 складає 24200 грн, з яких: 8000 грн - заборгованість за основною сумою, 11200 грн заборгованість за комісією за обслуговування кредиту , 6000 грн заборгованість за неустойкою.

20.05.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №71266182, за умовами якого остання отримала кредитні кошти у розмірі 5000 грн. 26.01.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №26/01/26, відповідно до умов якого останньому перейшло право вимоги до позичальників, включаючи відповідача. Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, в той час як відповідач не виконав свого зобов`язання. Сума заборгованості відповідача за договором №71266182 від 20.05.2025 складає 24105,50 грн, з яких: 7700 грн - заборгованість за основною сумою, 7987,50 заборгованість за відсотками, 6468 грн заборгованість за відсотками за понадстрокове користування кредитом, 1950 грн заборгованості по комісії за надання кредиту.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 77721,50 грн та судові витрати.

Ухвалою суду від 09.04.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судові засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив справу розглянути без її участі, вказала, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подавала.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 30.03.2025 між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1041890, відповідно до умов якого сума кредиту - 12000 грн, строк кредитування - 360 днів, процентна ставка 0,86% фіксована, дата повернення кредиту 25.03.2026, комісія за надання кредиту 36 грн, яка нараховується за ставкою 0,30 % від суми кредиту одноразово у момент видачі кредиту, комісія за обслуговування кредиту за весь строк кредитування складає 36960 грн , що нараховується за ставкою 14% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період ; орієнтована реальна річна процентна ставка 1205,23%, номер електронного платіжного засобу , на який повинні перераховуватись кредитні кошти за даним кредитним договором НОМЕР_1 (а.с.8-19).

Вказаний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 948390.

Відповідно платіжного доручення №41920217 від 30.03.2025 на картковий рахунок НОМЕР_1 , отримувач ОСОБА_1 перераховано ТОВ ФК «Контрактовий дім», платником ТОВ ФК «Незалежні фінанси» кошти у розмірі 12000 грн (а.с.20).

24.12.2025 між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №24122025/2, відповідно до умов якого останньому перейшло право вимоги до позичальників, включаючи відповідача, що підтверджено реєстром боржників (а.с.26).

Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, в той час як відповідач ОСОБА_1 не виконала свого зобов`язання у повному обсязі. Сума заборгованості відповідача за договором №1041890 від 30.03.2025 складає 29416 грн, з яких: 9976 грн - заборгованість за основною сумою, 13440 грн заборгованість за комісією за обслуговування кредиту , 6000 грн заборгованість за неустойкою.

31.03.2025 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8637503, відповідно до умов якого сума кредиту - 10000 грн, строк кредитування - 360 днів, процентна ставка 0,86% фіксована, комісія за надання кредиту 30 грн, яка нараховується за ставкою 0,30 % від суми кредиту одноразово у момент видачі кредиту; дата повернення кредиту 26.03.2026, комісія за обслуговування кредиту за весь строк кредитування складає 30800 грн , що нараховується за ставкою 14% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період , номер електронного платіжного засобу , на який повинні перераховуватись кредитні кошти за даним кредитним договором НОМЕР_1 (а.с.32-43).

Вказаний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 801327.

Відповідно платіжного доручення №150771610 від 31.03.2025 на картковий рахунок НОМЕР_1 , отримувач ОСОБА_1 , перераховано ПАТ КБ «Приватбанк», платником ТОВ «Мілоан» кошти у розмірі 10000 грн (а.с.44).

В подальшому, 24.12.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №24122025/1, відповідно до умов якого останньому перейшло право вимоги до позичальників, включаючи відповідача, що підтверджено реєстром боржників (а.с.51).

Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, в той час як відповідач ОСОБА_1 не виконала свого зобов`язання. Сума заборгованості відповідача за договором №8637503 від 31.03.2025 складає 24200 грн, з яких: 8000 грн - заборгованість за основною сумою, 11200 грн заборгованість за комісією за обслуговування кредиту , 5000 грн заборгованість за неустойкою.

20.05.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №71266182, відповідно до умов якого сума кредиту 13000 грн, кредит надається строком на 30 днів, процентна ставка 0,775 % фіксована, дата повернення кредиту 18.06.2025, проценти за понадстрокове користування кредитом складає 4,00% в день, пеня - 4,00%; орієнтована реальна річна процентна ставка 1288,87%, номер електронного платіжного засобу , на який повинні перераховуватись кредитні кошти за даним кредитним договором НОМЕР_1 .

Вказаний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 87317.

Надалі між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладались додаткові угоди до кредитного договору №71266182 від 20.05.2025, якими було продовжено строк кредитування, а саме: додаткова угода №15165090 від 16.06.2025 строк кредитування 58 днів, підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 61152;додаткова угода №15368481 від 16.07.2025 строк кредитування 76 днів, підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 16114; додаткова угода №15483866 від 03.08.2025 строк кредитування 106 днів, підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 61680; додаткова угода №15690933 від 02.09.2025 строк кредитування 124 дні, підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 46055.

Крім того, відсоткова ставка відповідно до зазначених додаткових угод складає 1% у день .

Відповідно до платіжної квитанції від 20.05.2025 , номер транзакції 374c4e69-74a0-4672-86b0-c475db40956c, видану АТ «Таскомбанк», ЄДРПОУ платника 39861924 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», на платіжну картку № НОМЕР_2 перераховано кошти у розмірі 13000 (а.с. 77).

26.01.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №26/01/26, відповідно до умов якого останньому перейшло право вимоги до позичальників, включаючи відповідача, що підтверджується реєстром боржників №2 (а.с.82).

Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, в той час як відповідач ОСОБА_1 не виконала свого зобов`язання. Сума заборгованості відповідача за договором №71266182 від 20.05.2025 складає 24105,50 грн, з яких: 7700 грн - заборгованість за основною сумою, 7987,50 заборгованість за відсотками, 6468 грн заборгованість за відсотками за понадстрокове користування кредитом, 1950 грн заборгованості по комісії за надання кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Частиною першою статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Інше щодо спору між сторонами законом не встановлено.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі

При цьому, одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).

Згідно зі ст.11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ст.12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі не спростування презумпції правомірності договору, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до положень статей 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Із матеріалів справи встановлено, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надало належні, достатні та допустимі докази на підтвердження переходу права вимоги до ОСОБА_1 , а саме: договори, укладені між первісними кредиторами та відповідачем, докази фактів перерахунку кредитних коштів на платіжний засіб відповідача, договори факторингу, укладені між первісними кредиторами та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», реєстри боржників, платіжні інструкції по оплаті договорів факторингу, які у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто в силу ст.204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа №910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Матеріалами справи підтверджено, що відсотки за користування кредитними коштами нараховувалися кредиторами відповідно до умов договорів та в межах строку дії договорів.

Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не на надано будь-яких доказів щодо не отримання нею кредитних коштів. Також, відповідачем відзиву на позовну заяву не направлено, не доведено обставин належного виконання нею умов укладених кредитних договорів, які полягають у вчасному поверненні кредитних коштів та сплаті відповідних відсотків, розмір яких у межах всього строку кредитування погоджено між сторонами відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що відповідачем отримано кредит від кредитодавців, укладені договори є строковими, зворотніми, платними. Відповідач прийняв на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики/кредиту) та сплатити позикодавцю/кредитодавцю проценти від суми позики.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки, пені, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 року у справі № 910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати неустойки та пені.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачу було неправомірно нараховано:

неустойку в розмірі 6000 грн за кредитним договором №1041890 від 30.03.2025, укладеного з ТОВ «ФК «Незалежні фінанси»;

неустойку у розмірі 5000 грн за кредитним договором №8637503 від 31.03.2025, укладеного з ТОВ «Мілоан».

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача комісії, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» фактично встановлено сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.

Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.

Отже, умови договору про нарахування позивачем комісії за обслуговування кредиту є нікчемними, а відтак, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту у розмірі 13440 грн за кредитним договором №1041890 від 30.03.2025, укладеного з ТОВ «ФК «Незалежні фінанси», а також у розмірі 11200 грн за кредитним договором №8637503 від 31.03.2025, укладеного з ТОВ «Мілоан» слід відмовити.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а відтак, із відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в загальному розмірі 42081,50 грн, а саме:

за договором з ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» №1041890 від 30.03.2025 у розмірі 9976 грн, яка складається з заборгованість за основною сумою кредиту- 9976 грн;

за договором з ТОВ «Мілоан» №8637503 від 31.03.2025 у розмірі 8000 грн, яка складається з заборгованість за основною сумою кредиту- 8000 грн;

за договором з ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» №71266182 від 20.05.2025 складає 24105,50 грн, з яких: 7700 грн - заборгованість за основною сумою, 7987,50 заборгованість за відсотками, 6468 грн заборгованість за відсотками за понадстрокове користування кредитом, 1950 грн заборгованості по комісії за надання кредиту.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 3328 грн, відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

У зв`язку з чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1801,91 грн .

Відповідно до ч.1 ст.244 ЦПК України суд призначив проголошення рішення на 07.09.2026 о 08 год 30 хв.

Керуючись ст. ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №4011890 від 30.03.2025 9976 грн, з яких: 9976 грн - заборгованість за основною сумою; заборгованість за кредитним договором №8637503 від 31.03.2025 - 8000 грн, з яких: 8000 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; заборгованість за кредитним договором №71266182 від 20.05.2025 24105,50 грн, з яких: 7700 грн - заборгованість за основною сумою, 7987,50 заборгованість за відсотками, 6468 грн заборгованість за відсотками за понадстрокове користування кредитом, 1950 грн заборгованості по комісії за надання кредиту, а всього загальну суму заборгованості за кредитними договорами 42081 (сорок дві тисячі вісімдесят одна) грн 50 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 1801 грн 91 коп.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (вул. Лісова,2 м.Бровари Київська область; код ЄДРПОУ 35625014).

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя М. М. Рибнікова