Рішення № 139563418, 08.09.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/20327/25

РІШЕННЯ

іменем України

08 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася до суду з позовом, у якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач 1) від 23.09.2025 № 912030183728 у частині відмови щодо застосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 20222024 роки; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач 2) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 15.09.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2022-2024 роки.

Ухвалою суду від 01.12.2025 відкрито провадження в адміністративній справі; ухвалено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до позовної заяви, позивачка позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з таких підстав.

Вказує, що до звернення за пенсією за віком отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зазначає, що після досягнення пенсійного віку вона звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України щодо переходу з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

На думку позивачки, у такому випадку має місце не переведення з одного виду пенсії на інший у межах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а первинне призначення пенсії за віком за цим Законом після отримання пенсії за іншим законом. Тому при обчисленні пенсії за віком має застосовуватися показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 20222024 роки.

Відповідач 1 подав відзив, у якому заперечив проти позову з таких підстав.

Вказав, що з 01.10.2017 позивачці було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, а 15.09.2025 вона звернулася із заявою про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

На думку відповідача 1, у такому випадку йдеться про переведення з одного виду пенсії на інший, тому правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки відсутні.

У відзиві відповідач 1 також зазначив, що ним прийнято рішення від 23.09.2025 № 912030183728 про часткову відмову у здійсненні перерахунку, а саме - у застосуванні показника середньої заробітної плати за 20222024 роки.

Зазначене рішення відповідач 1 вважає правомірним і таким, що не підлягаю визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідач 2 правом на подачу відзиву не скористався, а тому, суд, на підставі ч. 2 ст. 175 КАС України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

15.09.2025 ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою за формою «Заява про призначення/перерахунок пенсії».

Із заяви вбачається, що у полі «Прошу пенсію» зазначено «перерахувати», а як вид перерахунку зазначено «перехід на інший вид пенсії».

За фактичним змістом цієї заяви позивачка просила перейти з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням нового показника середньої заробітної плати.

Розпискою-повідомленням підтверджується, що заява позивачки прийнята 15.09.2025 та зареєстрована за № 8319.

До заяви були додані, зокрема, документ, що посвідчує особу, документ про реєстраційний номер облікової картки платника податків, диплом, свідоцтво про шлюб, трудова книжка або документи про стаж.

За результатами розгляду цієї заяви відповідач 1 прийняв рішення від 23.09.2025 № 912030183728.

Зі змісту цього рішення вбачається, що відповідач 1 розглянув заяву позивачки щодо переходу з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що пенсія за віком обчислена з використанням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки з подальшими коефіцієнтами збільшення.

Відповідач 1 дійшов висновку, що підстав для застосування показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки немає.

Оскаржуване рішення не містить висновку про відсутність у позивачки права на пенсію за віком, про недосягнення нею пенсійного віку, про недостатність страхового стажу чи про неподання документів, необхідних для вирішення заяви.

Навпаки, відповідач 1 встановив обставини, необхідні для вирішення заяви, однак надав їм іншу правову оцінку.

У відзиві відповідач 1 не заперечує, що позивачка отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, а після звернення від 15.09.2025 їй було обчислено пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, а не за 2022-2024 роки.

Отже, спір між сторонами виник не щодо самого права позивачки на пенсію за віком і не щодо дати звернення із заявою, а щодо того, який показник середньої заробітної плати мав бути застосований при обчисленні пенсії за віком: за 2014-2016 роки чи за 2022-2024 роки.

При цьому, матеріали справи не містять доказів прийняття відповідачем 2 окремого рішення, вчинення дій або допущення бездіяльності щодо відмови позивачці у застосуванні показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також суд вказує на те, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення, вчинення дій або бездіяльності.

Отже, суд, оцінюючи оспорювані рішення, дії або бездіяльність виходить лише з тих мотивів, якими керувався суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішень, вчиненні дій або бездіяльності.

Такий підхід неодноразово відображений у практиці Верховного Суду при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема, у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.

За ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За частиною першою статті 10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону №1058-IV, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

За абзацом першим частини першої статті 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

За абзацами 1-6 частини другої статті 40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

За абзацом другим частини третьої статті 45 Закону №1058-IV, при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком; за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"» (далі - Порядок №22-1 у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до абзацу першого пункту 4.10 розділу IV Порядку №22-1, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Так, суд виходить із того, що предметом судового контролю у цій справі є правомірність рішення відповідача 1 від 23.09.2025 № 912030183728 саме в оскарженій частині.

Першочерговим для вирішення спору є встановлення фактичного змісту заяви позивачки від 15.09.2025 та правової природи її звернення.

Так, суд встановив, що заява позивачки за своїм фактичним змістом стосувалася переходу з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням нового показника середньої заробітної плати.

При цьому, відповідач 1 правильно встановив фактичний зміст звернення позивачки, оскільки в оскаржуваному рішенні прямо зазначено, що вона звернулася щодо переходу з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки.

Однак суд звертає увагу, що відповідач 1 неправильно визначив правову природу такого звернення.

Формальне зазначення у заяві слів «перерахувати» або «перехід на інший вид пенсії» саме по собі не визначає правову кваліфікацію спірних правовідносин.

Вирішальним є те, за яким законом була призначена попередня пенсія та за яким законом особа звернулася за пенсією за віком.

Суд встановив, що до звернення за пенсією за віком позивачка отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закону №1788-XII у редакції, чинній у спірний період).

Цю обставину визнає і відповідач 1 у відзиві.

Отже, попередня пенсія позивачки була призначена за іншим законом, який передбачає інші правові підстави та порядок призначення пенсії.

У той же час, її звернення за пенсією за віком за Законом №1058-IV не є переведенням з одного виду пенсії на інший у межах Закону №1058-IV.

Це є первинним призначенням пенсії за віком за Законом №1058-IV після отримання пенсії за вислугу років за Законом №1788-XII.

Такий висновок відповідає актуальній практиці Верховного Суду.

Зокрема, у постанові від 13.05.2026 у справі №560/9942/25 Верховний Суд розглядав прямо подібні правовідносини: особа отримувала пенсію за вислугу років за Законом №1788-XII, надалі їй призначено пенсію за віком за Законом №1058-IV, однак при призначенні застосовано показник середньої заробітної плати за 20142016 роки, що стало предметом спору.

У цій постанові Верховний Суд сформулював висновок, що якщо попередній вид пенсії було призначено за Законом №1788-XII, зокрема пенсію за вислугу років, а особа звертається за призначенням пенсії за віком за Законом №1058-IV, це є первинним призначенням іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведенням з одного виду пенсії на інший у розумінні частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.

Верховний Суд зазначив, що за таких обставин при обчисленні пенсії має застосовуватися частина друга статті 40 Закону №1058-IV, тобто показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Аналогічний підхід викладений у постанові Верховного Суду від 30.09.2025 у справі №460/26237/23.

Такі правові висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а, та правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.10.2018 у справі №876/5312/17.

У постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23 Верховний Суд також виходив із того, що у разі звернення особи, яка до цього отримувала пенсію за вислугу років за Законом №1788-XII, за пенсією за віком за Законом №1058-IV, при обчисленні такої пенсії має застосовуватися показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за її призначенням.

З огляду на викладене вище, суд виходить з того, що відповідач 1 безпідставно застосував до спірних правовідносин частину третю статті 45 Закону №1058-IV та відмовив позивачці у застосуванні показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки.

Водночас, суд зазначає, що у 2025 році трьома календарними роками, що передують року звернення за призначенням пенсії, є 2022, 2023 та 2024 роки.

Тому при обчисленні пенсії за віком позивачки за заявою від 15.09.2025 підлягав застосуванню показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, саме за 2022-2024 роки.

За таких обставин, рішення відповідача 1 від 23.09.2025 № 912030183728 є протиправним в оскарженій частині - у частині відмови щодо застосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки.

Підстав для скасування цього рішення в цілому суд не вбачає, оскільки позовні вимоги спрямовані не на заперечення самого факту призначення пенсії за віком, а на оскарження конкретного елемента її обчислення - незастосування показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки.

Щодо належного способу захисту, суд зазначає про таке.

Перша позовна вимога заявлена до належного відповідача - відповідача 1, оскільки саме цей орган прийняв оскаржуване рішення від 23.09.2025 № 912030183728.

Друга позовна вимога сформульована до відповідача 2.

Однак за матеріалами справи саме відповідач 1 розглянув заяву позивачки від 15.09.2025, зареєстровану за № 8319, та прийняв рішення, яким відмовив у застосуванні показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки.

Одночасно матеріали справи не підтверджують, що відповідач 2 приймав окреме рішення, вчиняв дії або допустив бездіяльність щодо відмови позивачці у застосуванні такого показника.

Верховний Суд у постанові від 19.05.2025 у справі №240/505/24 зазначив, що дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, який вирішував питання за заявою особи.

У постанові від 27.11.2025 у справі №240/25327/24 Верховний Суд у справі за участю двох територіальних органів Пенсійного фонду України також виходив із того, що зобов`язання має бути покладене на той орган, який за принципом екстериторіальності прийняв рішення за заявою особи.

У постанові від 04.08.2026 у справі №340/5804/25 Верховний Суд зазначив, що належним, ефективним і достатнім способом захисту є зобов`язання відповідача, який прийняв оскаржуване рішення, здійснити перерахунок.

Вимогу до іншого територіального органу Пенсійного фонду України про виплату перерахованих сум Верховний Суд визнав передчасною та похідною від вирішення питання перерахунку.

Суд враховує, що постанова Верховного Суду від 04.08.2026 у справі №340/5804/25 ухвалена у спорі щодо щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, тобто не є подібною до цієї справи за матеріально-правовим предметом спору.

Водночас, висновок Верховного Суду щодо належного адресата зобов`язання ґрунтується на застосуванні пункту 4.2 розділу IV Порядку №22-1, який регулює екстериторіальне визначення органу Пенсійного фонду України, що розглядає заяву.

Тому цей висновок є релевантним для цієї справи саме в частині визначення належного суб`єкта виконання зобов`язання та оцінки передчасності вимоги про виплату.

З огляду на це суд дійшов висновку, що саме відповідач 1 як орган, який розглянув заяву та прийняв оскаржуване рішення, має усунути допущену правову помилку.

Тому ефективним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача 1 здійснити перерахунок пенсії за віком позивачки із застосуванням належного показника середньої заробітної плати.

Такий спосіб захисту відповідає суті спірних правовідносин у частині необхідності перерахунку пенсії із застосуванням належного показника середньої заробітної плати.

Водночас, вимога про покладення обов`язку з перерахунку саме на відповідача 2 не підлягає задоволенню, оскільки цей орган не приймав оскаржуваного рішення і не вирішував питання щодо застосування спірного показника середньої заробітної плати.

Одночасно суд не вбачає підстав обмежуватися зобов`язанням відповідача 1 повторно розглянути заяву позивачки.

Так, на дату прийняття оскаржуваного рішення відповідач 1 мав необхідні документи, встановив фактичні обставини та відмовив у застосуванні показника за 2022-2024 роки не через неповноту доказів, а через неправильне застосування норм матеріального права.

За таких умов у відповідача 1 відсутня дискреція щодо вибору показника середньої заробітної плати.

Водночас, суд не покладає на відповідача 1 обов`язок здійснити фактичну виплату пенсії або різниці пенсії.

Відповідно до змісту абзацу першого пункту 4.10 розділу IV Порядку №22-1, після призначення або перерахунку пенсії електронна пенсійна справа передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Отже, питання фактичної виплати сум, визначених після перерахунку, належить до подальшого порядку виконання пенсійної справи відповідним територіальним органом Пенсійного фонду України.

Вимога до відповідача 2 у частині здійснення перерахунку не підлягає задоволенню, оскільки цей орган не приймав оскаржуваного рішення і не вирішував питання щодо застосування спірного показника середньої заробітної плати.

Вимога до відповідача 2 у частині виплати сум після перерахунку є передчасною, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що цей орган відмовився здійснити виплату сум, визначених після належного перерахунку пенсії позивачки.

При цьому, суд не визначає конкретний розмір пенсії позивачки, оскільки обчислення конкретного розміру пенсійної виплати належить до компетенції пенсійного органу.

Водночас, суд визначає обов`язковий для застосування правовий підхід - застосування показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки.

З огляду на викладене вище, за результатами розгляду справи, позовні вимоги в цій справі підлягають задоволенню частково.

Інші аргументи сторін не спростовують висновків суду за результатами розгляду справи, які зазначені вище.

Щодо інших доводів сторін, то суд також зазначає, що, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.

Позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією.

Оскільки спір виник у зв`язку з протиправним рішенням відповідача 1, а основний матеріально-правовий інтерес позивачки щодо застосування при обчисленні пенсії показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки підлягає захисту шляхом покладення обов`язку саме на цей орган, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.

Відмова у задоволенні вимог до відповідача 2 зумовлена визначенням належного адресата зобов`язання щодо перерахунку та передчасністю вимоги про виплату, а не відсутністю порушеного матеріального права позивачки на перерахунок пенсії із застосуванням належного показника середньої заробітної плати.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 912030183728 від 23.09.2025 «Про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 » у частині відмови щодо застосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022-2024 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 15.09.2025 перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , питання призначення та обчислення якої вирішено рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 912030183728 від 23.09.2025 «Про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 », прийнятим за результатами розгляду її заяви від 15.09.2025, зареєстрованої за № 8319, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022-2024 роки.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області судовий збір у розмірі 1211(одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26,м. Дніпро,Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49094 , код ЄДРПОУ - 21910427) Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23,м. Черкаси,Черкаська обл., Черкаський р-н,18002 , код ЄДРПОУ - 21366538)

Головуючий суддя Є.В. Печений