Рішення № 139562995, 08.09.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/6533/26

РІШЕННЯ

іменем України

08 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Красилівської міської ради, Красилівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Виконавчого комітету Красилівської міської ради, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора №84122637 від 03.04.2026, зобов`язати здійснити реєстрацію права власності на належне їй нерухоме майно - будинок за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову посилається на протиправність прийнятого відповідачем рішення про відмову у вчиненні реєстраційних дій.

Виконавчий комітет Красилівської міської ради відзив на позов не подав.

Від Красилівської міської ради надійшов відзив, у якому зазначено, що Виконавчий комітет Красилівської міської ради є неналежним відповідачем у справі, оскільки сектор державної реєстрації є структурним підрозділом Красилівської міської ради, а державний реєстратор перебуває з нею у трудових відносинах. Крім того, у відзиві наведені заперечення по суті позовних вимог, з огляду на які Красилівська міська рада просить у позові відмовити.

Ухвалою від 24.06.2026 до участі у справі в якості другого відповідача залучено Красилівську міську раду.

У відповіді на відзив позивачка заперечила щодо наведених у ньому доводів.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що 12.03.2026 ОСОБА_1 звернулась до державного реєстратора Красилівської міської ради із заявою про державну реєстрацію прав на нерухоме майно: будинок за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням №84122637 від 03.04.2026 державним реєстратором прав на нерухоме майно Красилівської міської ради позивачці відмовлено у проведенні реєстраційних дій, оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме: неможливо підтвердити державну реєстрацію прав у встановленому законодавством порядку на паперових носіях інформації. Було направлено запит до Сіверськодонецької міської військової адміністрації, і відповідно до наданої Кремінською міською військовою адміністрацією Сіверськодонецького району Луганської області відповіді у зв`язку з тимчасовою окупацією Кремінської громади архівні справи залишились на непідконтрольній (окупованій) території.

Судом встановлено, що з метою перевірки факту набуття та проведення реєстрації речового права позивачки на паперових носіях у встановленому законодавством порядку, що діяло до 01 січня 2013, на виконання вимог пункту 3 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на адресу Сіверськодонецької міської військової адміністрації Луганської області було направлено запит щодо надання інформації та копій документів, які посвідчують і підтверджують право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно.

У зв`язку з тим, що у листі містилась інформація щодо об`єкта нерухомого майна, який перебуває за межами Сіверськодонецької міської територіальної громади, звернення було скеровано за належністю до Кремінської міської військової адміністрації. що підтверджується листом від 20.03.2026.

Як вбачається з відповіді Кремінської міської військової адміністрації від 23.03.2026 №01-21/956, надання інформації та витребуваних документів є неможливим у зв`язку з тимчасовою окупацією Кремінської громади та перебуванням архівних справ на непідконтрольній території.

Також відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відкритих відомостей про зареєстроване право власності на зазначений об`єкт за адресою його розташування та за параметрами суб`єкта звернення ОСОБА_1 виявлено не було.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Красилівської міської ради №84122637 від 03 квітня 2026 ОСОБА_1 відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на вказаний будинок на підставі пункту 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у зв`язку з тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття прав на майно, оскільки неможливо підтвердити державну реєстрацію такого права на паперових носіях через перебування архівних матеріалів на тимчасово окупованій території.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України від 01 липня 2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон № 1952-IV). Згідно з положеннями статті 3 Закону № 1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до п. 3 частини 3 статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, під час проведення реєстраційних дій обов`язково перевіряє наявність/відсутність інформації про речові права в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а також відомостей, що містяться на паперових носіях інформації (реєстрових книгах, реєстраційних справах, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації).

Права на нерухоме майно, які виникли до 01 січня 2013, визнаються дійсними за наявності їх реєстрації відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення. Якщо такі відомості відсутні в електронній базі даних Державного реєстру речових прав, державний реєстратор не наділений повноваженнями здійснювати автоматичне перенесення або первинне внесення відомостей виключно на підставі поданого заявником паперового документа без його належної офіційної верифікації за архівними матеріалами БТІ або уповноважених органів управління.

Порядок перевірки відомостей реалізується шляхом направлення запитів до відповідних суб`єктів, на зберіганні яких перебувають архіви документів (БТІ, інші уповноважені суб`єкти).

Як встановлено судом, відповідачем згідно з вимогами пункту 3 частини 3 статті 10 Закону №1952-IV вчинені усі необхідні дії з метою встановлення факту правомірності набуття та реєстрації права власності позивачки на паперових носіях. Водночас уповноважений орган - Кремінська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області офіційно повідомила про об`єктивну неможливість надання будь-яких архівних довідок чи підтвердних матеріалів у зв`язку зі збройною агресією російської федерації та тимчасовою окупацією території громади, на якій залишилися матеріали БТІ.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. За відсутності відомостей про об`єкт нерухомого майна та суб`єкта права в Державному реєстрі речових прав, а також за об`єктивної неможливості верифікувати правовстановлюючі документи позивачки через недоступність архівів документів, державний реєстратор був позбавлений правової можливості беззаперечно встановити/підтвердити факт державної реєстрації права власності позивачки відповідно до закону, що діяв на час його виникнення.

За таких умов прийняття державним реєстратором рішення №84122637 від 03 квітня 2026 про відмову у проведенні реєстраційних дій було єдиним правомірним управлінським рішенням, ухваленим в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом №1952-IV. Порушень порядку розгляду заяви або процедурних норм допущено не було.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно, суд враховує те, що вказана вимога є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора. Оскільки судом встановлено правомірність оскаржуваного рішення, підстави для задоволення похідної вимоги відсутні.

Крім того, повноваження державного реєстратора щодо встановлення наявності чи відсутності підстав для вчинення реєстраційної дії є його законодавчо закріпленою компетенцією. Суд не вправі підміняти орган державної реєстрації прав і зобов`язувати його прийняти рішення про реєстрацію за відсутності належного документального підтвердження, визначеного Законом №1952-IV.

Суд роз`яснює, що неможливість верифікації документів в адміністративному порядку через тимчасову окупацію населеного пункту та недоступність архівів не позбавляє позивачку гарантованого статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права власності. Проте захист такого права за наведених екстраординарних обставин не може бути здійснений шляхом оскарження правомірних дій державного реєстратора в порядку адміністративного судочинства.

Належним та ефективним способом захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права за відсутності доступу до архівів БТІ на тимчасово окупованих територіях є звернення до суду в порядку цивільного судочинства з позовом про визнання права власності на майно на підставі положень Цивільного кодексу України. У судовому процесі позивачка не позбавлена можливості доводити законність набуття права власності будь-якими іншими допустимими доказами. Рішення суду про визнання права власності, що набрало законної сили, є самостійною підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до частини 2 цієї ж статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Оскільки відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення, підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 08 вересня 2026 року

Позивач:ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Виконавчий комітет Красилівської міської ради (пл. Незалежності, 2,м. Красилів,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,31000 , код ЄДРПОУ - 04060737) Красилівська міська рада (пл. Незалежності, 2,м. Красилів,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,31000 , код ЄДРПОУ - 04060737)

Головуючий суддя І.С. Козачок