Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 169/694/26
Провадження № 2/169/669/26
ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 вересня 2026 року селище Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі
головуючого Тітівалова Р. К.,
з участю
секретаря судового засідання Веремчук Л. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
15 липня 2026 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (далі ТОВ «Українські фінансові операції») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивований тим, що 02 лютого 2021 року ОСОБА_1 уклала із Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») договір № 3606607 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 11000 гривень на строк 30 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом, право вимоги за яким на підставі договору факторингу від 13 вересня 2021 року перейшло до ТОВ «Українські фінансові операції». Вказуючи, що у зв`язку з невиконанням відповідачкою належним чином умов договору у неї виникла заборгованість в загальному розмірі 36080 гривень, позивач просив стягнути з відповідачки зазначену суму заборгованості та судові витрати.
У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, у позовній заяві вказав, що не заперечує проти заочного розгляду справи, просить позов задовольнити та розглядати справу без його участі (а. с. 11 на звороті).
Відповідачка та її представниця у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, відзив на позов не подавали.
07 вересня 2026 року представниця відповідачки подала клопотання про відкладення розгляду справи (а. с. 119).
Ухвалою суду від 08 вересня 2026 року у задоволенні зазначеного клопотання представниці відповідачки відмовлено (а. с. 126).
Враховуючи, що в судове засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Ухвалою суду від 08 вересня 2026 року постановлено проводити заочний розгляд справи.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Судом встановлено, що 02 лютого 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 3606607 про надання споживчого кредиту (далі - Договір), відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 11 000 гривень на строк 30 днів (до 04 березня 2021 року) зі сплатою відсотків за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою, шляхом безготівкового переказу на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , згідно з узгодженим між сторонами графіком платежів (а. с. 17-20).
Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році (пункт 3.1 Договору).
Пунктами 1.5. та 1.5.1 Договору передбачено, що за користування кредитом нараховуються проценти за наступною ставкою: стандартна процентна ставка 1,9 % в день, яка застосовується протягом всього строку дії цього Договору або у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація, та знижена процентна ставка 1,3 % в день, яка застосовується якщо споживач до 04 березня 2021 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк. Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Відповідно до пунктів 4.1., 4.3.1. Договору передбачено, що строк кредиту може бути продовжено в порядку автопролонгації, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль.
Кредитний договір, паспорт споживчого кредиту та Додаток №1 до Договору підписані відповідачем електронним цифровим підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора А255109, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки, про що свідчить розділ 10 Договору (а. с. 16 на звороті, 20).
На виконання умов Договору ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» перерахувало кошти в сумі 11000 гривень на банківську картку відповідачки № НОМЕР_1 (номер транзакції в системі EаsyPay.ua 908274824) (а. с. 21 на звороті).
Відповідно до повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260729/44729-БТ від 03 серпня 2026 року банківська картка № НОМЕР_2 емітована на ім`я відповідачки ОСОБА_1 (а. с. 113).
Із виписки по вказаному рахунку відповідачки видно, що 02 лютого 2021 року на картку було зараховано 11000 гривень (а. с. 114).
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», надавши відповідачці кредит, свої зобов`язання за Договором виконало.
З наведеного ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» розрахунку видно, що заборгованість ОСОБА_1 за Договором становить 36080 гривень, з яких заборгованість за тілом кредиту 11000 гривень, заборгованість за процентами 25080 гривень (а. с. 27-31).
Наведені обставини свідчать про те, що між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 виникли договірні зобов`язання, які випливають з кредитного договору, ними дотримана письмова форма укладення кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог статей 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.
Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 (провадження № 61-9071ск20).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У частині першій статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
З матеріалів справи видно, що 13 вересня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладений договір факторингу № 13/09/2021 (а. с. 32-39).
Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору ТОВ «Українські фінансові операції» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за плату, а ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступити ТОВ «Українські фінансові операції» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває відповідні права вимоги (пункт 1.2 договору).
Уповноважені представники ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Українські фінансові операції» підписали акт прийому-передачі Реєстру боржників 13 вересня 2021 року (а. с. 40).
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.
Відповідачка ОСОБА_1 є у витязі з Реєстру боржників до Договору факторингу № 13/09/2021 від 13 вересня 2021 року під № 2105 і загальна сума її заборгованості становить 36080 гривень (а. с. 45).
Аналіз наведених норм матеріального права та обставин справи дає підстави для висновку, що позивач набув у встановленому законом порядку право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 3606607 від 02 лютого 2021 року, укладеним між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 .
Розрахунок проведений з дотриманням узгоджених сторонами вищевказаних істотних умов Договору в межах строку його дії.
Контррозрахунок сторона відповідача суду не надала.
Таким чином, враховуючи, що відповідачка фактично отримала та використовувала кошти, перераховані первісним кредитором на кредитну картку, що й було предметом укладеного Договору, проте порушила його умови, що виразилося у неналежному виконанні договірних зобов`язань, а саме в простроченні платежів згідно з умовами договору та неповерненні кредитних коштів і процентів за користування ними, то суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідачки суми заборгованості за кредитним договором є підставними і підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 гривень позивач надав копію Договору про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року, додаткова угода № 1 до договору № 01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01 серпня 2024 року, заявку № 3606607 на виконання доручення до договору № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року, детальний опис робіт (наданих послуг) № 3606607 від 18 травня 2026 року, акт № 3606607 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5972/10 від 24 березня 2017 року (а. с. 50-57).
Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Відповідачка та її представниця відповідно до положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не заявляли, співмірності цих витрат наданим позивачу адвокатом послугам не спростовували.
Таким чином, з урахуванням того, що позов задоволений повністю, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 гривень.
На підставі викладеного, статей 526, 514, 530, 610, 625, 629, 634, 1048, 1054, 1056-1, 1077 ЦК України та керуючись статтями 131, 137, 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 282, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за кредитним договором № 3606607 від 02 лютого 2021 року в розмірі 36080 (тридцять шість тисяч вісімдесят) гривень, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 11000 (одинадцять тисяч) гривень, заборгованість за процентами 25080 (двадцять п`ять тисяч вісімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень та судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених Цивільним процесуальним кодексом України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції, адреса місця знаходження: вулиця Глибочицька, 32В, приміщення 154, місто Київ, код ЄДРПОУ 40966896.
Представник позивача: Лисенко Дмитро Вячеславович, адреса місця знаходження: вулиця Глибочицька, 32В, приміщення 154, місто Київ, РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідачка: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Представниця відповідачки: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повне рішення складене 08 вересня 2026 року.
Головуючий
Судове рішення № 139561903, Турійський районний суд Волинської області було прийнято 08.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 169/694/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: